22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Урок писемного мовлення "Вербичко-сестричко, вродливе твоє личко"

Про матеріал

Мета: Розвивати мовленнєву діяльність учнів, вміння описувати предмети за власними спостереженнями, розвивати образне мислення, будити творчу уяву дітей, зв'язне мовлення. Збагачувати словниковий запас учнів, розвивати орфографічні навички писемного мовлення. Поглиблювати знання про рослини-символи України, прищеплювати інтерес до народних традицій нашого народу. Виховувати любов до природи, естетичний смак.

Перегляд файлу

Урок писемного мовлення 3 клас

Вербичко-сестричко, вродливе твоє личко

 

Тема: Складання тексту за поданим початком і опорними словами.

Мета:  Розвивати мовленнєву діяльність учнів, вміння описувати предмети за власними спостереженнями, розвивати образне мислення, будити творчу уяву дітей, зв’язне мовлення. Збагачувати словниковий запас учнів, розвивати орфографічні навички писемного мовлення. Поглиблювати знання про рослини-символи України, прищеплювати інтерес до народних традицій нашого народу. Виховувати любов до природи, естетичний смак.

Обладнання: ілюстрації, малюнки, гілочки верби,  аудіозапис співу птахів, шелестіння гілля, роздаткові картки, опорні схеми, таблиця з прислів’ями, картки із опорними словами, малюнки учнів до творів Т.Г.Шевченка із зображенням верби.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Організаційна частина

а) Вітання:

– Діти, сьогодні, йдучи до школи, ви помітили, які красиві цвітучі дерева, як ніжно шелестять дерева своїми першими зеленими листочками, весело співають птахи.

Доброго ранку, красуні-дерева!

Доброго ранку, рідна земля!

Хай промінь ласкавий і спів солов’я

Щиро прилине до нас іздаля.  В.П.Кузьменко

б) Хвилинка сподівання

На що ви сподіваєтесь від цього уроку? (Я хочу, щоб він був цікавим. Я сподіваюсь дізнатись багато інтересного)

ІІ. Повідомлення завдань уроку:

– Діти, сьогодні на нашому уроці ми згадаємо нашу мандрівку до весняної річки Роськи, пригадаємо, якою красивою були верби, що ростуть на її  берегах.

в) Гра «Чим зможу – допоможу» 

* Вербичка  хвилюється

Не бійся, я не дозволю рвати тої листочки, ламати гілля.

* Вербичка радіє

Я дуже радий за тебе. Вже появляються перші листочки.

Мені сподобались сережки, які подарувала весна вербі-красуні.

Весняне сонечко гладить довге волосся верби.

Прилетів шпак і співає свою пісеньку.

*Вербичка  плаче

Вона плаче, коли її колять, ріжуть, щоб використати кору.

*Вербичка сумує

Вона сумує, коли замулився струмок, коли люди не бережуть природу.

ІІІ. Хвилинка милування

Коли помовчати хоч трохи

І зупинитися на мить –

Почути можна, як довкола

Чарівна музика дзвенить.

Зручно сідайте біля верби, вдихніть запах її сережок і перших листочків, прислухайтесь до чарівного шелесту її віття, до веселої пісеньки пташечки (включається запис співу птахів, шелесту гілля)

– Що ви відчули?

(Верба розповіла, що весняне сонечко її голубить. Весняний вітерець розчісує її волосся. Деревцям сподобалась пісенька пташечки. Вона розказала, що танцювала вальс із нічними зорями.)

  • Які гарні слова ви можете сказати про весняну вербиченьку?

(Вона гарна, ніби красуня, вибігла до річки вмитися, ніжна, в зелененькій хустинці, висока, з розкішним гіллям.) 

Ранньої весни, коли починає танути сніг, першою пробуджується верба – розпускає свої ніжні котики. Це рослина, що за біблійними легендами, після всесвітнього потопу, виросла на берегах річок та водойм.

Наш народ шанує вербу. Народне прислів’я говорить: «Без верби й калини – немає України».

Та не тільки своєю красою заслужила верба шану. Наші предки широко застосовували вербу в народній медицині, робили з її гілок предмети побуту.

ІV. Хвилинка ерудита

*Використовували в народній медицині бруньки, гілки, листя і, особливо, кору. Її відвар вживали від головного болю, лікували хвороби горла, при застуді.

*Із верби в Україні здавна робили музичні інструменти: кобзи, бандури, сопілки.

*З вербового стовбура видовбували човен, корито, робили меблі.

*З вербових гілок плели кошики, виплітали стіни хат, а потім обмазували глиною.

*Кожен запорозький козак мав дерев’яну ложку, вирізану з верби.

* Слово «верба» прийшло до нас із грецької, що означає «прутик». Верба у давніх слов’ян була деревом бога Сонця, весни – Ярилом.

* Біля колодязя садили вербу. В народі кажуть: «Де верба – там вода.»

*Верба – сильний оберіг. Навколо верби водили молодят, щоб жили щасливо. Щоб зупинити бурю – кидали гілку верби проти вітру. Освячені 3 гілочки захищають дім від злих духів.

*Освяченими в церкві гілками на Вербну неділю «били» діток  і говорили:

Не я б’ю, верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко.

Будь великий, як верба,

Будь здоровий, як вода,

Будь багатий, як земля,

А вродливий, як весна.

ІV. Поетична хвилинка

Біля яру, біля стежки

Одягла верба сережки,

Головою шитала,

Потихесенько шептала.

Розплела вербичка коси

На веснянім вітерці,

Мов вплітає у волосся

Сережечки жовті ці.

Вербиченька зелененька–

Красунечка струмків,

Проснулася раненько

Від пташок голосів.

Ой вербиченько, біле личенько,

Ти шовкова сон-трава.

Піду отавами, зеленими травами,

На серці згадка ожива.

Верба-бабуся рипить, шумить,

Їй хмарка-донька приносить пить,

А вітер з поля, з пшениць, з гречок

Тепло приносить, бо він синок.

У верби листки довгенькі,

Гостроверхі і дрібненькі,

Все шепочуть потихеньку

Під вітрами навесні.

А скільки поетичних рядків присвятив вербі Т.Г.Шевченко:

 На городі коло броду

верба похилилась,

Зажурилась чорноброва,

тяжко зажурилась.

Тихесенько вітер віє,

степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

верби зеленіють.

І яр, і поле, і тополі,

і над криницею верба

Нагнулася, як та журба,

далеко в самотній неволі.

І досі сниться:

під горою, між вербами

Та над водою

біленька хаточка стоїть.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

Додолу верби гне високі,

Горами хвилі підійма.

V. Каліграфічна хвилинка

вер вв верба

 Вербиченька почепила жовті сережки. (Визначення головних членів речення)

б) Гра «Вітерець розвіяв букви е, и»

   В.рбиченька, в.рбові, л.сточки,  віт.рець, д.рева, в.рба.

(Виберіть спільнокореневі  слова, визначте корінь)

в)  Робота за роздатковими картками (Вписати слово на листочок)

   Легенький вітерець розчісує коси верби. Промінець торкнувся землі. Весна прикрасила землю зеленню. Вербичка почепила жовті сережки. На  вербі весело співала пташка.

. Фізкультхвилинка

VІІ. Запис тексту з опорних речень 

Верба

   Сяє красою ніжна вербиченька. Вітерець розчісує довге її віття. Весна прикрасила  красуню жовтими сережками. На гілках появились перші зелені листочки. Шпак співає їй пісню. 

VІІІ. Робота з прислів’ями

Що у лісі так гримить?

Це поліна із словами

Нам несе ведмідь-небрід:

(складання прислів’їв із частин) 

Де росте вербиця – там чиста водиця.

Вербичко-сестричко, вродливе твоє личко.

Без верби й калини – немає України.

Де росте верба – буде жити і ріка. 

ІХ. Підсумок уроку

Гра «Моя думка»

Чи здійснились ваші сподівання? (На мою думку – так.)

Що сподобалось на уроці? – (На мою думку найцікавіше було дізнатися про народні звичаї щодо верби)

Який вид роботи запам’ятався? (Мені сподобалось вставляти слова на листочки.)

Чи сподобалась ваша робота вербиченькам? (На мою думку вербички задоволені нашою роботою на уроці)

Х. Зачитування листівки від вербички:

Спасибі дітям, що зростили нас,-

Усі дерева віттям  шелестять.

І за красу зелених наших кіс ,

В яких вербиченьки стоять .

Цілий день нам пташечка співає,

Наш рідний край  розвеселяє.

ХІ. Домашнє завдання:Завдання на роздаткових картках.

 

docx
Додано
29 листопада 2018
Переглядів
374
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку