Урок свято «Осінь золотава

Про матеріал

Мета: Збагачувати емоційний світ дітей; розширювати мовлення учнів, поетичні почуття, збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати спостережливість, уважність, пізнавальні почуття, естетичний смак. Виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до осінньої краси природи рідного краю.

Перегляд файлу

Урок свято

«Осінь золотава

Обладнання: кімната прикрашена різноколірними листочками, гірляндами з плодів горобини; на дошці – сонечко, хмарки, крапельки, осінні листочки; на великих паперових жовтих листках написані такі загадки про осінь:

Невидимка ходить в гаї,

всі дерева прикрашає.

Без пензля, без олівця

розфарбовує деревця.

Хто це все у жовтий колір

так барвисто покрасив?

На кольорових паперових листочках написані прикметники – ознаки осені:

золота срібноволоса дощова

грибна барвиста

мрійлива чарівна мандрівна

щедра сонячна

соковита славна

поетична

тепла добра красива

сира сердита безлиста

вітряна прохолодна пишна

рання пізня

золотокоса неповторна радісна

Ці листочки прикріплені на сцені навколо малюнків хмарок, крапель, сонечка.

Грає ніжна мелодія. Виходять хлопчик і дівчинка. На фоні музики звучать слова:

Журливо музика заграла,

І закружляло в вальсі листя.

В Україну осінь завітала:

Красива, сонячна, барвиста.

Подивіться ж всі!

Ніби в золоті гілки.

Всюди осінь походила,

Листя все позолотила.

Фарбу вилила свою

На дерева у гаю,

Навіть кущі, що у лісі,

Також стали золотисті.

Відкриваємо завісу ненароком,

Зазираємо в осінню пору року,

Вона тоді буває чарівна,

Коли стає золотокоса.

Отож, запрошуємо в осінь.

(Під музику заходять діти.)

Хай усім буде затишно з нами,

Хоч за вікнами дощик шумить,

Поговорим про осінь віршами,

І хай музика ніжно звучить.

Звучить музика про осінь із альбому «Пори року» П.І.Чайковського.

Подивись: на видноколі

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто прикрасив?

Ось край річки – жовті клени

І берези золоті.

Ялинки лише зелені

Залишились в самоті.

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням:

Це якийсь маляр, напевно,

Догодити хоче нам.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в сивій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

Осінь тиха, золотоволоса,

Заплела калину у шовкові коси,

Зшила ніжну сукню з вербового листу,

А лелечі сльози взяла за намисто.

Їй вуаль сплітали павуки сердиті,

А вуаль ту звали ще бабине літо.

Золота красуня – осінь-чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує,

І картини дивні, чарівні малює!

Небо синє-синє, листя кольорове,

А яке довкілля радісне, чудове!

А які в жоржини, наче сонце, квіти!

Світ наш неповторний, гарний, розмаїтний!

Н.Красоткіна

Носить щедра осінь з верболозу кошик,

А у ньому груші так на літо схожі,

Яблука рум’яні, кавуни і дині...

Буде ласувати вся наша родина!

Осінь тиха, ніжна, осінь величава!

Посріблила в лузі шовковисті трави,

Покриває землю різнобарвним листям,

А кущі у лузі – зоряним намистом.

Коли вона загляне в сад –

наллється соком виноград.

І кислі яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

Коли огляне баштани –

Наллються гордо кавуни.

І залишається в хустках

Товста капуста на грядках.

Як помандрує осінь по гаях

З чарівним пензлем у руках –

Все розмалює на путі.

Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим:

Заходь у гості, славна осінь! І.Кульська

Під музику заходить дівчина-Осінь, на голові якої великий золотий вінок, від якого тягнеться багато жовтих і барвистих стрічок, за які тримаються та виходять хлопчики-місяці. Вересень – у жовто-зеленому костюмі, у брилі, прикрашений колосками; Жовтень – в оранжевому, на голові вінок з жовтого листя, Листопад – у світло коричневому, на голові в нього капелюх, прикрашений декількома осінніми листочками.

Осінь:

Добрий день і в добрий час!

Я дуже рада привітати вас!

Я – осінь щедра, золота,

Прийшла до вас на свято,

Вам принесла даруночків багато.

Я дарую вам калиноньку в намисті,

Пишний коровай, квіти променисті,

Горіхи в корзині, яблука медові,

Першу прохолоду та листя шовкове.

Хлопчики-місяці роздають дітям і гостям гостинці Осені.

Не сама до вас прийшла,

Я синочків привела.

Як моїх синочків звати,

Прошу швидко всім сказати.

Діти називають: вересень, жовтень, листопад.

Вчитель:

Сонце дуже зажурилось,

Журавлі зібрались в путь.

Хмари небо закривають,

І дощами сльози ллють.

І дерева засмутились,

Бо надходять холоди.

Тихо верби похилились

Аж до самої води.

А ялинка здивувалась –

Бачить в небі журавлів.

Клени-брати зажурились,

Що нема вже теплих днів.

Дощик йде та все іде,

Осінь ниточки пряде:

На тумани, на річки,

На морози й холоди,

На важкі і сірі хмари,

На осінні дивні чари!

Осінь:

Ось я за сосною, ось і листя в’яне.

Осінь я, а за мною йдуть густі тумани.

Осінь я. Осоння листом засипаю,

Осінь...Трави сонні додолу згинаю.

Ранками – імлиста, вдень – як позолота.

Розмалюю листя – це моя робота.

Дівчинка-Жоржинка:

Цей місяць пташині зграї збирає,

І їх в далекий вирій проводжає,

Гриби збирає у лісочку,

Груші й яблука - в садочку!

Зафарбував багрянцем кущ калини,

Відкрив двері школи для кожної дитини.

Діти кажуть: Це вересень! Заходить Хлопчик-Вересень.

Вересень:У серпанку павутини

Білі ниточки снують

Вже тумани по долині

У ранкову пору в’ються.

В лісі верес розкриває

Свої килимки бузкові,

І багрянець покриває

Пишні грона калинові.

Вже брами літа замикає осінь...

Задощило. Серпень випустив серп.

Цвіркуни й перепілочки закінчили концерт.

Чорногуз поклонився лугам і полям.

Осінь брами свої замикала вночі,

Погубила у небі журавлині ключі. Л.Костенко

Гра «Хто швидше збире овочі в свою корзину»

Дівчина-Жоржина: Цей місяць з пензлем у руці

Жовтить хвилі на ріці,

Шиє сукні золоті і березі, і вербі,

Дощ у сірих хмарах носить,

Прохолоди в сонця просить.

Діти називають: Це жовтень!

Заходить хлопчик-Жовтень.

Жовтень: Листя жовте і червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом сідає.

Пахне свіжістю й морозом

Килим з листя осокорів,

А на річці верболози

Зустрічають ранні зорі.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь,

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просинь.

В ясний жовтневий день злітають

Листки з старенької верби,

З собою частку забирають

Її осінньої журби.

Ходить осінь по покосах,

В золото фарбує ліс.

І горять шовкові коси

У зажурених беріз. Г.Коваль

Діти виконують пісню про осінь.

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить,

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

А берізка над потоком

Стала, наче золота,

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта. Н.Приходько

Дівчина-Жоржина: Цей місяць листя з дерев зриває,

В золотому хороводі по землі гуляє,

Тче яскраві килими,

Щоб сховатись від зими.

Діти кажуть: Це листопад! Заходить Хлопчик-Листопад.

Листопад: Я – холодний листопад!

Всіх у хату заганяю,

Птахів в дорогу відправляю.

Зриваю листя із дерев,

Із першим сніжком привітаю.

Листя жовте між деревами кружляє,

Килимком барвистим землю покриває,

Бо земля-матуся відпочинку просить –

Хазяйнує всюди господиня-осінь!

Хмарно, і дощик в цю днину,

Вітер висвистує в кронах.

Лиш молода горобина

Світиться в гронах червоних.

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі,

Стали чорними кущі,

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі обпали.

Тільки дуб стоїть у листі

І калинонька в намисті. М.Познанська

Діти виконують пісню «Падає, падає листя» з танц. рухами.

Гра «Добери риму»

Вся-уся земля зчорніла,

Стала сірою,... змокріла.

Пізня осінь надворі,

Мокро знизу і ... вгорі.

І ніде пташок немає,

Чорне поле ... засинає.

Ліс готується до сну,

Щоб зустріти знов ... весну.

Вся природа засинає,

Знову дощик .. накрапає.

І раніш тепер смеркає,

Все коротший день ...буває.

Вся природа засинає,

Вітер пісню їй ... співає.

Хлопчик-Листопад запитує у дітей: Хто із звірят вистеляє мяко своє житло і засинає аж до весни. (Борсук, їжачок, ведмідь, вуж, гадюка, жуки, комахи)

На сцену вибігає Їжачок: Друзі! Я – їжачок,

Із голочок піджачок.

Вмію шити, гаптувати,

І грибочки ще збирати.

Ой! В клубочок я згорнуся,

Бо Лисичка появилась!

Заходить Лисичка. Співає пісеньку: «Я - лисичка, я – сестричка»

Лисичка: Що я бачу? Їжачок!

Гарний буде мій сніданок!

Йди до мене, цьом, цьом, цьом,

Доторкнуся язичком.

Білочка: Ти, Лисичко, не мудруй,

Краще в ліс іди, працюй,

Дари осені збирай,

А їжачка – не чіпай!

Лисичка: Я не буду! Вже піду,

Може ще когось знайду!

Білочка: Їжачку, іди з нами гратись,

Будем веселитись і сміятись,

Будем знову розважатись!

Їжачок: Ні, не можу, поспішаю!

Я ж на зиму спать лягаю.

Треба лігво готувати,

М’яко листям вистеляти,

Щоб наснились добрі сни.

Прощавайте до весни!

Білочка: В гарний час! У добрий час!

Ми зустрінемось іще не раз!

Я білочка-умілочка – добра господиня

В мене є горішки, шишок повна скриня.

Ось метнулась швидко, заховала в скриню

Це для вас готую до свята гостинці.

Гра «Хто швидше сплете віночок із осінніх листочків»

Відлітають гуси і лелеки

У краї заморські і далекі.

Осінь тиха, ніжна, золотава,

Вийшла, мов лисичка, на галяву.

Осінь, осінь наступила,

Листя пожовтіло.

Тільки сонечко у небі

Після дошику ще сяє,

Та калинонька червона

Осінь зустрічає.

Діти виконують пісню «Листопад» сл.І.Згінніка, муз. М.Ведмедері.

Наша щедра осінь – золота година.

Неба синя просинь, пісня журавлина.

Бабиного літа довгі, білі коси,

Всі дорослі й діти люблять щедру осінь.

Та не тільки славна за свою ти вроду –

Урожай багатий ти несеш народу.

Пишна і дорідна, пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний зерном і плодами.

Пісню «Осінь золотава» сл.О.Оперчук, муз.М.Ведмедері виконують всі діти.

Осінь: Ну, спасибі, вам, хлопці й дівчатка,

Що мене ви гарно шанували,

І співали, й гарно вірші прочитали,

Вже мені пора прощатись,

В ліс осінній добиратись,

Щоб всі справи доробити,

Листям землю устелити,

Тож кажу вам всім: «Бувайте!

Осені не забувайте!»

Оінь: На початку осені ви стали першокласниками, а нині ви вже трохи вмієте читати, писати, рахувати. Ви молодці! Я бачила виставку ваших зошитів, ваших виробів. Я рада за вас і на згадку про наше свято я дарую вам цікаві книжечки. Я впевнена, що ви будете гарними учнями, будете гарними і успішними, будете гарно читати і поглиблювати свої знання!

(Осінь роздає дітям книжечки)

Діти танцюють вальс,

Осінь посипає їх листям і разом з хлопчиками-місяцями виходить із залу.

Діти Осінь, до побачення!

І за все спасибі!

Завітай ще на гостини

До учнівської родини!

Ми дякуємо нашим батькам,

І бабусям, й дідусям,

Що дарунки осені зібрали

І на зиму заготовляли!

Щоб зимою ласувать,