Урок. Пласкі іграшки. Види з’єднувальних швів (ручних та машинних) і способи з’єднання деталей крою

       Дата______________________                Клас: 6 – А – Б клас.

Тема: «Пласкі іграшки. Види з’єднувальних швів (ручних та машинних) і способи з’єднання деталей крою. Технологія виготовлення пласкої іграшки. Добір матеріалів та інструментів, пристосувань. Виготовлення пласкої іграшки».

Мета:

• Навчальна – ознайомити з поняттям пласкої іграшки; дати визначення видам з’єднувальних швів (ручних та машинних) і способам з’єднання деталей крою; навчити правильно добирати матеріали та інструменти, пристосування; ознайомити з технологією виготовлення пласкої іграшки;
•   Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету;
• Виховна – виховувати повагу до традицій українського народу; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

Тип уроку: комбінований.

 Обладнання:

• Зразки іграшок;
• Ілюстрації з журналів, книжок;
• Роздатковий матеріал для груп;
• Матеріали та інструменти;
• Оздоблюючи матеріали.

Міжпредметні звязки: історія, художня культура, мистецтво.

                                                        Хід уроку

1. Організаційна частина уроку

Привітання з учнями. Перевірка готовності до уроку.

2. Актуалізація знань учнів.

 Бесіда з учніми за питаннями                

1.Які небезпеки можуть очікувати в майстерні під час виконання практичної роботи?

2.Як потрібно поводитись в майстерні трудового навчання?

3.Як підготувати до роботи робоче місце та інструмент, в тому числі електризований?

4.Яких правил потрібно дотримуватись під час практичної роботи?

5.Які дії потрібно виконати по закінченню роботи?

6.Як діяти у випадку несправності інструменту чи травмуванні?

Під час обговорення потрібно дотримуватись  рекомендацій «Інструкції охорони праці в шкільних майстернях».

 3.Мотивація навчальної діяльності.

 Серед дитячих подарунків іграшка займає провідне місце. Дорослі також дарують один одному іграшки, часто авторські. Саморобна іграшка набула останнім часом величезної популярності – влаштовуються виставки саморобної іграшки, проводяться майстер класи виготовлення іграшки, створюються спільноти за інтересами. Сьогодні ми разом долучимось до мистецтва створення іграшки.

4. Повідомлення теми уроку.

 «Пласкі іграшки. Види з’єднувальних швів (ручних та машинних) і способи з’єднання деталей крою. Технологія виготовлення пласкої іграшки. Добір матеріалів та інструментів, пристосувань. Виготовлення пласкої іграшки».

5.  Постановка завдань перед учнями.

Учні повинні називати і розрізняти види м’яких іграшок; 

характеризувати матеріали, які використовуються для виготовлення  іграшки;

Учні повинні вміти добирати  матеріали,  інструменти та пристосування для роботи;

виконувати ручні шви, дотримуючись правил безпеки праці

6. Вивчення нового матеріалу.

М’які іграшки поділяються на плоскі і об’ємні.

Плоска іграшка складається з двох однакових деталей –  на одній деталі вишиваємо  очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими. Об’ємну іграшку можна розглядати з усіх сторін.

Також м’які іграшки можна виготовити з помпонів.

Матеріали  для виготовлення  м’якої  іграшки  та  їх властивості.

Перші м’які іграшки повинні були максимально точно відтворювати зовнішність тваринки  чи  людини, тому обирались матеріали відповідного кольору та фактури. В сучасних мультиках та на прилавках магазинів безліч іграшок фантазійних кольорів – зелені, рожеві, жовті та сині коти, песики, ведмедики …Тож, колір тваринки залежить від наявних матеріалів та вашої фантазії.

Для м’якої іграшки  знадобляться наступні матеріали :

Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральнее хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).

• Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей – іноді шматочки тканини із сірникову коробочку стають у нагоді.
• Шматочки білої, чорної та кольорової шкіри – натуральної та штучної– згодиться пара від загубленої пальчатки, місцями потертий широкий пояс, уцілілі шматочки старої сумки, халяви  старих осінніх чобіт, тощо.

Оздоблювальні матеріали .

• Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.
• Фурнітура – різні гудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.
• Нитки вишивальні та для вязання.

Зєднувальні матеріали.

• Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).
• Клей – ПВА, ТИТАН, плавкий силиконовий клей.

Наповновач.

• Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок). Можна використати інші обємні матеріали – вату, обрізки тканини – але тоді іграшка буде важкою та не такою мякою на дотик. Перших ведмедиків, взагалі, заповнювали деревяними ошурками.
• Мяка проволока (приблизно 2 мм товщиною) для каркасів – алюмінієва чи мідна, краще в пласликовій ізоляції.

( Під час пояснення вчитель демонструє зразки матеріалів).

З'єднання одного або декількох шарів тканини називається швом. Види швів підрозділяються по декількох категоріях, їх існує величезна кількість. За способом виконання всі з'єднання бувають ручними і машинними.

Вони також, у свою чергу, поділяються на кілька підкатегорій.

 В залежності від призначення бувають такі машинні шви:

*з'єднувальні - як основні види з'єднань використовуються безпосередньо для складання деталей в єдиний виріб. У цю категорію входять стачной, французький, накладної, настрочними, подвійний шви і з'єднання шовні встик;

*крайові - ця група виконується в процесі обробки нижніх і бічних зрізів деталей. Тут виділяють підрубувальний і окантовочний шов;

*декоративні - застосовуються для художнього оформлення виробу.

У більшості випадків можна виконувати шви на машинці, але також актуально і виконання вручну. Є сполуки, які можна виконати тільки в ручному варіанті, наприклад, сметочнимі або копіювальний шов. Всі з'єднання такого роду за технологією можна розбити на чотири категорії. Види швів ручних:

*Шов за голку. За цією технологією прошивається рядковий або стачной, а також розмічальний шов.

*Уперед голкою. Сюди можна віднести виконання таких видів, як прокладочне, копіювальне, сметочнимі з'єднання.

*Підрубувальний шов. Цим методом робиться потаємне або Підшивочна з'єднання. Крайовий. До цієї категорії належать обметочний, петельні шви.

Види ручних швів

Види машиних швів

7.Практична робота.

Виготовлення пласкої іграшки».

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги

 під час виготовлення сувеніру:

1. Перед початком роботи підготувати робоче місце.
2. Сидіти прямо, не нахиляючи низько голову.
3. Роботу виконувати при достатньому освітленні.
4. Через кожні 40-50 хв роботи робити перерву на 5-10 хв.
5. голки зберігати в гольнику.
6. Не можна вколювати голку в одяг.
7. Не користуватися іржавими голками.
8. Не брати голку до рота.
9. Ножиці класти зімкнутими лезами на стіл.
10. передавати кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.
11. Роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.
12.  

Вчитель зачитує технологічну послідовність виконання іграшки, демонструє та пояснює кожен етап.

Інструкційна картка на тему « Виготовлення пласкої іграшки»

Учні виконують роботу, дотримуючись рекомендацій.

Вчитель контролює правильність виконання роботи та дотримання правил безпеки праці. При потребі проводиться повторний інструктаж.

Відзначає учнів, які самостійно та якісно виконали роботу.

8. Підсумки практичної роботи.

Оглянути виконані учнями валентинки, відмітити якісні роботи; виявити можливі недоліки, проаналізувати та намітити шляхи усунення недоліків.

9. Підсумки уроку.

Фронтальна бесіда.

1.Які бувають іграшки за призначенням?

2.Який матеріал ви будете добирати вдома для пошиття іграшки?

3.Як потрібно підготувати тканину, бувшу у вжитку, для повторного використання?

4.Чи сподобалось вам виготовляти валентинки? Які складнощі виникли у роботі? 5.Чому виникли утруднення і як їх уникнути в подальшій роботі?

Оцінювання учнів на уроці.

10.Прибирання робочого місця.

10. Домашнє завдання.

Добрати матеріали  для виготовлення плоскої іграшки – ведмедика, зайчика, котика . Підготувати тканину для використання. Підготувати голку, шпильки та нитки в колір тканини.