Цикл уроків та позакласних заходів на тему:
«Україно, ти для мене диво!»
(На прикладі авторських творів та творів відомих українських поетів та письменників.)
Інтегрований виховний захід із серії «Україна незвичайна»,
заінтегровано компоненти: історія, українська література, народознавство.
Мета заходу: Чи хочете ви довідатись про рецепт українських довгожителів, – знайти Атлантиду саме в Україні, познайомитись з підземною українською Попелюшкою, а може бажаєте перевірити свої сили, вступивши в двобій з Кам’яними Велетнями чи найзлішою відьмою в світі Злорандою (вони, до речі, теж мешкають в Україні), а може вам дуже потрібні поради тітоньки Флори, як зміцнити своє здоров’я?
Саме у цьому вам допоможе виховний захід квестового типу, який можна використати як додатковий матеріал у рубриці «Вчитель-предметник у позаурочний час, а також для організації клубної роботи та веселих розваг у літньому таборі відпочинку».
Патріотична віртуальна мандрівка «Потяг «Веселковий»
Ведучий 1:
Наш потяг «Веселковий»
До мандрів вже готовий,
Вкраїна незвичайний
Нас буде всіх вітать!
Знайдем ми Атлантиду,
І рідні краєвиди
Відкритою душею
Зумієм привітать!
Ведучий 2:
Нас радо Попелюшка
Вітає в підземеллі,
Блават нам всім відомий
Врятує від біди.
Ковчег рослинний рідний
Гостинно нас обійме
І в «Око моря» глянуть
Зумієм я і ти.
Ведучий 3:
То ж разом у мандрівку
Рушаєм віртуально,
Наш потяг «Веселковий»
Зуміє всіх вмістить.
І гордість за Вкраїну,
За справжнє «дивосвіту»
Нам шлях вперед осяє,
Натхненням окрилить!
Бригадир потягу:
Ось потяг «Веселковий»
Гостей вітать готовий!
Рушаєм ми маршрутом,
Що має певний зміст.
Послухайте уважно,
Що сімка означає,
Бо саме стільки станцій
Ми зможемо здолать!
На кожній станції вас радо зустрінуть сім провідниць. Вони запросять вас у свій кольоровий вагон, звичайно, за кольорами веселки, де запропонують захоплюючи завдання, а переможцеві подарують свій кольоровий ключ на згадку. Отже, хто збере сім кольорових ключів від скарбниці таємниць України незвичайної, буде нагороджений Орденом Квітки Блават та стане Почесним Охоронцем Патріотичних Скарбів України незвичайної. Отже, вирушаємо негайно! Увага! Карта нашої патріотичної віртуальної мандрівки уже до вашої уваги (на інтерактивній дошці з'являється карта подорожі).
Маршрутні станції:
Ми вирушаємо маршрутом «Магічної сімки», яка має, до речі, свою історію.
Виявляється, на знахідках ще кам’яного віку (до речі, у нас на Десні) в орнаментах знаходили магічну сімку. У скіфських курганах на чудових виробах стародавніх майстрів, його ми зустрічаємо в старовинних українських колядках. В старовину вважали, що сімка є всесвітнє абсолютне число всіх символів – синонім повноти, досконалості, вищий ступінь завершеності. У Києві за часів князя Володимира існувало всесильне божество – Сімаргла (назва бога Семи Ярил, тобто Семи Сонць). А це божество символізувало великий закон відродження природи. Ми навіть багато стародавніх фразеологізмів записали та приказок: «На сьомому небі», «За сімома замками», «Сім раз відміряй, а раз відріж», «Одним махом сімох побивахом», «Семеро одного не ждуть».
Стародавні люди навіть помічали, що кожні сім років змінюються деякі особливості і прояви характеру дітей та дорослих. Наші предки знали музику, яка виражалась у сімох звуках гами. Ну і звичайно, знало людство і сім кольорів веселки. Вони символізували вічний колобіг води і життя в природі.
Ну і саме головне, наприклад, водолікування та грязелікування у Стародавньому Єгипті і Римі тривало сім тижнів. Сучасна наука довела: оздоровлення нервових клітин у хворих потребує саме такого часу.
Отже, «магічне» число сім говорило нашим предкам про вічне оновлення і безсмертя природи.
Палає червона крапка на карті подорожі, станція 1 «Медобори, Поділля (Гіпсова печера «Атлантида»)
Провідниця 1:
Мене звуть Даринка. Ми у Медоборах на Поділлі, у царстві химерних кам'яних скульптур. Разом зі мною нас вітають справжнісінькі Кам’яні Велетні. Вони виникли зі скелей – останців і прийшли, щоб оголосити своє завдання. Ви повинні віднайти таємничу реліктову рослину, з якою пов’язано безліч легенд українського народу, а вона в свою чергу допоможе вам знайти Атлантиду, де живе сама Снігова королева. Підказка: рослина не горить в огні. У народі її називають «неопалимою купиною». У спекотні сонячні дні вона виділяє ефірні пари, і якщо піднести запалений сірник, то вся рослина негайно проймається яскравим вогнем. Але вогонь цей абсолютно їй не шкодить.
Відповідь дітей:
(Ясенець «неопалимий».)
Провідниця 1:
Так, вона ключ до Атлантиди. У цій печері виблискують кристали різного забарвлення – білосніжні, медово-жовті, рожеві; на нас дивилися застиглі в камені виноградні кетяги, хризантеми, маки, троянди. Ну тут точно може зробити свій офіс і сама Снігова Королева. Та от які витівники оці Кам’яні Велетні – це ж знаменита величезна гіпсова печера «Атлантида». Довжина її досліджених ходів складає близько 2400 метрів. А більшість із її залів носять дуже поетичні імена: «Ніжність», «Зал радості», «Оранжерея», «Золота осінь», «Яскраво-червоні маки», «Храм богів», «Снігова Королева». Як же чудово знати Все і про Все, а особливо, історію свого рідного краю.
На дошці запалюється жовтогаряча крапка, станція 2 «Тернопільщина, печера «Оптимістична»
Провідниця 2:
Мене звуть Маринка. А це мій товарищ і помічник – український гномик Чеберяйчик.
Вітаю вас у другій серед найбільших печер світу «Оптимістичній». Вона поступається тільки «Мамонтовій» печері що у Сполучених Штатах,- продовжила Маринка – і миттю зашарілася.
«Так,- з повагою подивився на неї Чеберяйчик (ну просто ельфик маленький, так схожий на нього».- Це найкращій район печери «Заозерний», підземна країна-лабіринт, а у Новому районі є справжні проспекти: «Чумацький шлях», «Проспект Шевченка», а в «Озерному» навіть зал Григорія Сковороди є. Ви зможете все це відвідати, якщо дасте відповідь на три мої простенькі запитаннячка: Як називається наша Галактика?
(Чумацький шлях.)
У якому ж місті є справді проспект Шевченка?
(В Одесі.)
У якій байці Григорій Сковорода пояснив, якою ж повинна бути справжня праця?
( «Бджола і Шершень») ( Ідея «сродної праці».)
Загоряється жовта крапка, станція 3 «Поділля, печера «Попелюшка».
Провідниця 3:
Вітаю вас, мене звуть Христинка, а це моя помічниця і подружка – Попелюшка.
Вітаю вас у найпотаємнішій печері світу, - голосно сказала Попелюшка,- і одній з найбільших. Поділля продовжує вас дивувати. Саме тут спелеологи знайшли маловідомий мінерал марганцевої групи – бернесит. Але ж це суша! А дотепер цей мінерал зустрічався тільки на багатокілометрових глибинах на дні океану! Я дуже пишаюся._ продовжила Попелюшка,- що цій печері дали моє ім’я. Але мені час на бал, я вас би з собою прихопила. Та опинитися на вечірці, як ви тепер називаєте бали, ви зможете тільки за однієї умови, якщо скажете, чому саме моє ім’я дали цій печері, а також, яке відношення до історії цієї печери має ваша улюблена магічна сімка і що є в цій печері, чого ви не знайдете навіть у казці про Снігову Королеву.
Відповідь дітей: («Попелюшку» відкрили у 1977 році українські спелеологи, а молдавські дослідники підключилися до них через сім років. От вам і Таємниця трьох сімок. 90 кілометрів досліджених ходів – це 8 місце у світі! І ось одного дня спелеологи опинилися в коридорах абсолютно невідомої доти величезної гіпсової печери. Перш ніж потрапити у її коридори, вони продиралися через багато вузьких коридорів і завозилися при цьому в глині. Ти ж постійно вимазана у кіптяві вогнища, а спелеологи – у глині. От вам і історія народження назви Попелюшка.)
Провідниця 3: Правда тут, ви не повірите, надзвичайно чисте повітря, а кам’яні чаші підземних озер наповнені мінеральною водою, схожою на Нарзан. Ось такі от чудеса. Ну що стосується Сніговою Королеви, то вона б точно луснула од заздрощів, якщо б побачила бахрому з найтонших бурульок, яка звисає зі стелі цих підземних галерей. Таких вишуканих прикрас навіть у її палаці не знайдеш.
На карті з’являється крапка зеленого кольору, станція 4: «Українська Швейцарія, Львівщина, Національний природничий парк «Сколівські Бескиди».
Провідниця 4:
Доброго дня, мене звуть Василинка, а це мій помічник – лісовий кіт.
У підніжжя гори «Парашка» (1268м), у долині Стрия, де фантастичні Уричські скелі та знаходиться середньовічна фортеця Тустань, знайшла притулок третина флористичного багатства Карпат, тільки дерев та чагарників тут налічується близько 600 видів. На жаль, 50 видів рослин уже занесено до Червоної книги України. З Біловезької Пущі сюди завезли зубрів.
А зараз, увага, ягідна вікторина:
Відповіді дітей: (Перша ягода – це жимолость їстівна, а в Сколівських Бескидах поруч з бузиною чорною та ліщиною оселилася її подружка – жимолость пухнаста.)
(Друга ягода – це малина, а третьою та четвертою стали чорниця та суниця)
Провідниця 4: А тепер нас чекає Каменецький водоспад та водоспад Гуркало (якраз на схід від гори Парашка), озеро Журавлине та околиця курортної Східниці – це і є славнозвісна Українська Швейцарія.
(На інтерактивній дошці виникає відеопрезентація «Українська Швейцарія»).
Бригадир потягу:
Прослухайте оголошення. У буфеті нашого потягу нас чекає гостинна господиня пані Флорія, яка приготувала для вас багато смачненького та цікавенького.
Пані Флорія:
Вітаю вас та хочу розповісти вам про найголовніший секрет у житті кожного українця у минулому – напій Довгожителів. Зараз ви почуєте рецепт, у якому я приховала основний інгредієнт, про який ви зможете довідатись, пригадавши українську приказку: «На городі…, а в Києві дядько»
Відповідь дітей: (бузина).
Пані Флорія: чудово, дарую рецепт вам – нашим нащадкам, у руках яких майбутнє України. Беремо 2 столових ложки сушених ягід бузини чорної, 1 літр води, п’ять ложок меду, 6 хвилин хай покипить, потім процідіть, докладіть меду, пийте гарячим – і живіть 300 років на здоров’ячко! А ще я дізналася, що в старовину на Україні з сушеними ягодами бузини пекли пиріжки, варили вареники, давали їх хворим для прискорення одуження. З ягід готували повидло, мармелад, начинки для цукерок та пиріжків, желе, оцет. З квіткових пелюстків варили варення, квітки добавляли навіть у тісто для кращого смаку.
А зелененький борщик полюбляєте?
Це ж ліки від туберкульозу. Ану пригадайте основний інгредієнт борщику?
Відповідь дітей: (щавель).
Пані Флорія:
Тож вам у подарунок забута с часом страва «Щавель у цукрі»
Поріжете щавель ножем, покладете в банки, пересипите цукром - піском – 250 грам цукру на 1 кг. щавлю, закриєте політиленовими кришками - і на холод. І цукерки незвичайні є, і легені ваші у повному порядку.
Пані Флорія:
А хто знає ліки від невидимого ворога нашого життя – радіації, які ростуть у лісі?
Яблунька лісова. Довгожителька наша соромязлива. Росте вона не менше 300 років. От тобі і Лісова Машина часу.
А поруч з нею ще одне диво, яке я пропоную вам відгадати. Це назва улюблених ваших шоколадних цукерок.
Відповідь дітей: (ліщина).
Пані Флорія:
Ліщину хоч і називають звичайна, та для мене вона Диво дивне на всі випадки: плоди, кора, листя - ліки; з макухи – халва; олія -і ліки, і для живопису згодиться (малюйте собі наздоров'ячко),а машинна олія - для виробництва мила та парфумів згодиться. І лікує, і від нудьги рятує.
Пані Флорія:
Ви добре попрацювали, тож пригощайтеся моїми млинцями із суничним варенням. . Геть токсини і холестерин - вам дає варення бій: 1.5 кг у суниці, півтора килограмма цукру, 3 склянки води, 2-3г цитринової кислоти. Цей рецепт вам також у подарунок. Смакуйте на здоров'я!
Палає блакитна крапка, станція 5 «Івано-Франківщина, урочище «Бубнище»
Провідниця 5:
Добридень, мене звуть Іринка. Вітаю вас на своєрідному «Ноєвому ковчезі» мого рослинного царства: на ділянці 450 гектарів зібралися 458 рослин, близько 200 пернатих і 3000 видів безхребетних.
Тільки тут і ніде більше на Землі можна побачити дві рослини, найнезвичайніші у світі. Два слова, які складають назву однієї рослини мають 32 літери. Старі люди розповідають таку легенду, що якось небо дорікнуло польовим квітам за їхню невдячність:
Багато квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на мене не зважаєте. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком.
Ні, ми не такі, - відповіли польові квіти.- Ми дуже вдячні тобі, але не вміємо про це розказати.
Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас.
І небо попросило землю серед колосків квіти, схожі на нього. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хлібів. І всі польові рослини стали нахилятися до голубих квіток, пестили їх і розповідали про свою любов до синього неба. Ці квіти – небесні очі на землі. Може, саме тому блаватом (це їх народна назва) лікують захворювання очей.
Відповідь дітей: (Волошка)
(Волошка несправжньоблідолускувата).
Провідниця 5:
Скелі Довбуша називалися «Урочище Бубнище»). Пісковікові стовпи заввишки 30-49 метрів за багато століть матінка Природа справді перетворила на «скульптури» фантастичного вигляду. Тут тобі і «Вітряк», і «Лялька», і «Броненосець», і «Одинець», і «Тюльпан».
Запалюється крапка синього кольору, станція 6 «Озеро Синевір».
Провідниця 6:
Вітає, мене звуть Богданка. ми на березі озера Синевір («Око моря»). І справді, озеро нагадує блакитне око з віями гостроверхих ялин, з острівцем – зіницею посередині, ніби море багато мільйонів років пішло звідси і залишило озеро Синевір спостерігати за всім.
Перша з них має грецьку назву «крокус», з грецької це означає «нитка». Квітка виникла на місті, де друг вцілив у друга, а той прийняв смерть. Тепер без цієї квітки важко обійтись кулінарам усього світу, а росте вона тут, поруч з нами, у Синевірському національному парку; друга символізує і непорочність українських дівчат, і за грецькими легендами лягла в основу нашої Галактики – Чумацький Шлях. І мужність та стійкість воїнів у походах, а нормани вважали саранку (це підказка від мене – її народна назва) квіткою юності і кохання; третя квітка теж занесена у Червону книгу України, нагадує витончений кований ключ до старовинного замка, у старовину вважали, що вона охороняє заритий у землі скарб. А у вашому випадку – схований у воді.
Відповіді дітей: (шафран, лісова лілія та ключ-трава). Отже, а ми продовжуємо збирати ключі для переможців.
На карті горить фіолетова крапка, станція 7 – «Восьме чудо світу».
Провідниця 7:
Ви знаходитесь перед восьмим «дивом світу». Так, принаймні, його називали сучасники. В одній-єдиній кам’яниці тут зберігалася державна скарбниця і найбільш цінні реліквії гетьманської доби. У місті колись існувала придворна опера, співацька школа, два французькі пансіонати для дітей, аптека і книжковий магазин. Назвіть це місце – колишню другу українську резиденцію гетьманів і одночасно «восьме чудо світу» України XVIII століття – і сьомий ключ таємниць ваш.
Відповідь дітей: (Глухів).
Провідниця 7:
Давайте ж подивимося відеофільм про другу після Батурина резиденцію українських гетьманів.
(відеопрезентація на інтерактивній дошці)
Бригадир потягу:
Сім провідниць, сім чарівниць,
Вас радо вітали, ключі роздавали.
Незнані дива кожен ключ відкрива
Країни незвичайної,
Країни – серцем любої,
Для щастя нам здобутої!
Хай нас блават стрічає,
Від бід охороняє,
А потяг «Веселковий»
До мандр завжди готовий!
Шукайте Атлантиду,
І наше «чудо світу» -
Вкраїну незвичайну
Всім серцем бережіть!
Ведучий:
А зараз відбудеться нагородження Орденом Квітки Блават тих, хто зібрав сім веселкових ключів від скарбниці знань України – незвичайної!
Всі переможці стають почесними членами патріотичного клубу «ЕД»
(екологія душі), бо саме ваші дитячі чисті душі спроможні стати справжніми охоронцями кращих надбань культурної спадщини нашої України – неньки!
(Звучить пісня «Україночка». Слова А. Демиденка, музика
Г. Татарченка).
Не одні хани у полон мене брали,
Били-вбивали, на чужину гнали, (Двічі)
А я не скорилася,
Із сльози відродилася,
Українкою я народилася!
Кажуть хлопці:
Я сама, наче квіточка,
Що пливуть мої слова,
Як та річечка,
Що душа моя співає,
Мов сопілочка,
А я просто українка, (Двічі)
Україночка.
Анкета учасника
ПІБ: Буторина Ірина Іванівна
Місце роботи: м. Одеса, НВК «Інтелект»
Посада: вчитель української мови та літератури
Поштова адреса: м. Одеса, 65111, проспект Добровольського 152а
Електронна адреса: zhilom71@ukr.net
Контактний телефон: 0930067601, 736-89-17