22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Урок-подорож з історії у 11 класі "Японія 1945-2015 років - економічне диво"

Про матеріал
Мета уроку: - виявити головні причини та наслідки японського "економічного дива"; - з’ясувати успіхи та проблеми сучасної Японії; - ознайомити учнів з особливостями японського світогляду; - розвивати вміння аналізувати, порівнювати історичні факти, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки історичних подій; - формувати хронологічну, мовленнєву, аксіологічну, просторову компетентності; - виховувати повагу та шанобливе ставлення до культури, традицій інших народів.
Перегляд файлу

              Тема  "Японія 1945-2015 років"

Мета уроку:

  • виявити головні причини та наслідки японського  "економічного дива";
  • з’ясувати успіхи та проблеми сучасної Японії;
  • ознайомити учнів з особливостями японського світогляду;
  • розвивати вміння аналізувати, порівнювати історичні факти, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки історичних подій;
  • формувати хронологічну, мовленнєву, аксіологічну, просторову компетентності;
  • виховувати повагу та шанобливе ставлення до культури, традицій інших народів.

Основні терміни та поняття: японське "економічне диво", патерналізм.

Основні дати: 1947- прийнято Конституцію, 1956- вступ до ООН, 1950-1970-рр. - "економічне диво", 1951- Сан- Франциський мирний договір

Обладнення: політична карта світу, комп'ютер, екран, проектор, буклет, презентації, анкета рефлексії, таблиця оцінювання НДУ.

Очікуванні результати: після уроку  учні зможуть

-  визначати причини та наслідки японського "економічного дива";

-  характеризувати сучасне положення Японії;

- розкривати та показувати по карті напрямки зовнішньополітичного курсу Японії;

- розповідати  про традиції  та звичаї японського народу.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма уроку: урок - панорама

План уроку:

  1. Загальна характеристика країни.
  2. Японське "економічне диво".
  3. Внутрішня політика Японії на сучасному етапі.
  4. Міжнародна політика Японії.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Перевірка присутності учнів та готовності їх до уроку.

Учитель. Сьогоднішній урок мені хочеться розпочати з притчи про камінці. Троє кочівників влаштувалися на ночівлю в пустелю, як раптом небо освітилося чарівним світлом, і пролунав голос Бога: - Ідіть

у пустелю. З беріть стільки камінців, скільки зможете. І завтра ви будете радіти. І все. Світло померкло, і настала повна тиша. Кочівники були в люті. Що це за бог? – Говорили вони – Він пропонує збирати сміття! Справжній бог сказав би нам, як знищити бідність і страждання. Він дав би нам ключ до успіху і навчив, як запобігти війні. Він відкрив би нам великі таємниці. Але все ж кочівники вирушили в пустелю і зібрали кілька камінчиків. Недбало кинувши їх на дно дорожніх сумок. А потім пішли спати. Вранці вони рушили в дорогу. Один із них помітив щось дивне у своїй сумці. Він опустив туди руку, і в долоні його виявився – не даремний камінь! А Чудовий діамант. Кочівники стали діставати інші камінчики і виявили. Що всі вони перетворилися на діаманти. Вони були в захваті – поки не усвідомили, як мало каменів вони назбирали минулого вечора.

Тому і я вам бажаю, щоб знання , які отримаєте сьогодні були для вас справжніми діамантами, а не звичайними камінцями.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя: Захід є захід, схід є схід, їм не зустрітись ніколи...» Ці слова, що належать англійському письменнику Редьярду Кіплінгу, і сьогодні викликають суперечки. Одні, погоджуючись, кажуть, що Заходу і Сходу ніколи не зрозуміти один одного, інші, навпаки, доводять, що Схід європеїзується, а Захід проявляє щирий інтерес до традицій Сходу, і нині вони вже є жорсткими конкурентами, що прагнуть поширити свій вплив один на одного. На сьогоднішньому занятті ми з вами здійснимо уявну подорож однією досить цікавою і неповторною своєю історією,  культурою, звичаями та традиціями країною. Країною Сонця - Японією. Ми спробуємо з позиції європейців подивитися на соціально-політичний, економічний розвиток Японії у період з 1945 р. до сьогодення й відкриємо для себе  її дивовижний світ

Запитання вчителя: З чим асоціюється у вас Японія? (Гра розминка «Асоціативний кущ») (відео про Японію)

  • Отже, ви вже багато знаєте про цю країну, на сьогоднішньому уроці ми

з Вами обов'язково  зможемо відкрити завісу загадкової Японії.

ІІІ. Повідомлення теми, плану, мети уроку (мету визначають учні  разом з вчителем).

 Тема нашого уроку «Розвиток Японії протягом 1945-2015 року»

Діти, ви отримали  випереджальні завдання, опрацювали багато матеріалу,тому ми будемо працювати у групах.

Для оцінювання своєї роботи використовуйте лист само оцінювання. Після кожної роботи виставляйте оцінювальні бали. Під час подорожі ви зможете використати конспект-записничок ,який лежить у кожного на парті.

Дослідивши, ми дізнаємося якою була «Країна сонця» . Звісно для подорожі потрібна карта. Щоб визначити основні пункти, які б розкрили економіку та політику цієї держави. І я знаю де нам ЇЇ взяти . Чарівна гостя завітає  до нас ….

Японка.   Доброго дня дорогі одинадцятикласники. Я посол Японії, і хочу запропонувати вам невеличкий екскурс цією країною. Отже, Японія- це країна- архепілаг, розташована в Східній Азії на 4 великих островах (Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю)  та майже 4 тис. дрібних островів, які омиваються водами Тихого океану, та морями –Охотським, Японським, Східно-Китайським.

  •                   Населення- 127 млн. осіб.
  •                   Столиця – Токио
  •                   Офіційна мова- японська
  •                   Державний лад- конституційна монархія
  •                   Форма територіального устрою- унітарна держава
  •                   Давня назва- «Ніппон», що означає «джерело сонця».
  •                   Релігія- синтоїзм та буддизм
  •                   Грошова одиниця- японська єна
  •                   Прапор- червоний диск в центрі полотнища
  •                   Неофіційний герб- 16-пелюсткова хризантема
  •                   Найвища гора- Фудзіяма (висота 3776 м.), яку вважають священною.
  •                   Одно національна країна- японці складають 99% .
  •                   Обмежені і природні, і земельні ресурси.

Я знаю, що ви зібралися в мандрівку цією країною, і щоб вам легше було подорожувати, я принесла вам карту маршруту. Тож щасливої вам дороги.

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя:  То що готові ? Тоді розпочинаємо. Зупинка перша «Японія в першій половині ХХ ст.». На цій зупинці ми поговоримо про події цього періоду.

 Експрес-опитування

1. До якого військово - політичного блоку увійшла Японія в Першій світовій війні?

2. До якого військово - політичного блоку увійшла Японія в Другій світовій війні?

3. Яка подія відбулася  7 грудня  1941 року що стосувалася і Японії і США?

4. Що Вам відомо про події 6  та 9 серпня 1945 року?

 5.  Коли Японія підписала Акт про Капітуляцію?

V. Вивчення нового матеріалу

Проблемне питання. Ми вже з вами  отримали загальне уявлення про Японію, а скажіть, будь ласка, якою ми  можемо уявити собі Японію після 1945 року?

Прогнозовані відповіді: окупація військами США (до 1952 року), економічно виснажена,зруйнована 2 атомними бомбардуваннями,  судові процеси над військовими злочинцями.

Вчитель: Отже, вступивши в післявоєнний період зі зруйнованою і дезорганізованою економікою, переживши затяжне і тривале відновлення,  з новою Конституцією 1947 року, Японія в 50 - 60-х роках продемонструвала швидкий ріст, за своїми темпами випереджуючий розвиток інших великих країн. Як так сталося і чому  ми Вами і розглянемо під час нашої подорожі.          

  «Архів» (Робота з документами: учні опрацьовують три документа в групах).

Виступ учнів.

   Японське "економічне диво".

  Вчитель:  Отже, ми з Вами підійшли до розгляду наступного питання нашого уроку і це зупинка - «Японське економічне диво».

З випереджальним завданням виступає група "Економісти". (Виступ учнів).

1.Інсценування ( інтерв’ю з творцем японських реформ Сабуро Окіта)

2. Модель японського «економічного дива» (учень характеризує схему, роздає учням)

3. Презентація японських винаходів

Проміжне закріплення.

Вчитель. 

Бесіда за опрацьованим матеріалом.

1. В яких європейських країнах ми зустрічалися з явищем «економічне диво»?

2. В чому була особливість японського економічного дива» порівняно з німецьким та італійським?

Прогнозована відповідь. Охопило найбільший проміжок часу (майже 20 років), було сплановано, базувалося на здійсненні науково - технічного процесу, японське економічне диво зробили можливим самі японці (працьовитість та дисциплінованість).

3. Історична задача:  "Яким чином можна "примусити"  японського робітника все життя працювати на одному підприємстві"?

         А хто знає, як називається процес довічного найму  працівника на одне підприємство?

Словникова робота. (Робота з терміном  патерналізм.)

Патерналі́зм (лат. paternus — батьківський) —

благочинна діяльність, спрямована на задоволення інтересів трудящих.

Піклування держави про своїх громадян, фірми — про своїх працівників, однієї країни — про іншу.

Переконання в тому, що держава, уряд зобов'язані забезпечувати потреби громадян за рахунок держави, брати на себе всі турботи про них.

Зупинка «Внутрішня політика Японії на сучасному етапі».

 Вчитель. Нам зрозуміло, що економічний підйом в країні не може тривати довгий час. В 70-80 ті роки в Японії почалася економічна криза.

Щоб подолати кризу, країна приступила до реалізації програми структурної перебудови економіки. Центр ваги було вирішено перенести з енергоємних та матеріаломістких галузей на наукоємні галузі (електроніка, радіотехніка, Електронно - обчислювальні машини, роботів тощо)., які споживають мало сировини і енергії ,  але потребують кваліфікованих інженерів та робітників.

Щоб знайти гроші, на реалізацію нової програми, уряд Японії почав скорочувати державні витрати, розвивати ринкові відносини, японський бізнес приступив до експорту капіталів, створюючи виробничі потужності в інших країнах.  

     У 80-х роках ХХ ст.. Японія стала одним з найбільших світових інвесторів.

       На сучасному етапі Японія посідає третє місце  за економічним розвитком в світі, а за деякими позиціями – тримає першість в світовій економіці.

Вчитель. Отже, наступна зупинка «Внутрішня політика Японії на сучасному етапі».

 Якою ж побачила Японію наша дослідницька група «Мандрівники»?

Учні презентують результати свого дослідження (презентація «Сучасна Японія», буклет «Путівник по сучасній Японії».)

Учень з групи. В Японії є  гарна прикмета:Якщо на дерево сакури зав’язати стрічку і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться. Тож і ми пропонуємо вам зробити це (відео японської поезії).

Зупинка Міжнародна політика Японії.

Вчитель. Ось ми і  дісталися останнього пункту нашої подорожі «Зовнішня політика Японії». Результати свого дослідження презентує група учнів «Дипломати».

Виступ учня, робота по політичній карті світу.

Вчитель. Яким чином характеризуються відносини Японії та України?

Прогнозована відповідь:

Нині Україна не має значних економічних стосунків з Японією. Це пояснюється географічною віддаленістю та інвестиційною не привабливістю нашої країни. Проте обидві країни шукають шляхи зближення . Символічно, що перший свій візит, як президента Віктор Федорович Янукович  здійснив у лютому 2011 року саме до Японії. Був підписаний документ про глобальну співпрацю, дослідницькі проекти в межах ЧАЕС, спільні угоди у вирішенні екологічних проблем. Закладено проекти з будівництва українських супутників і ракетоносіїв для Японії. Співпрацюють країни на спільному підприємстві з виробництва автобусів «Богдан».

VІ. Закріплення навчального матеріалу.

Зупинка «Ерудит»

Тестування із взаємоперевіркою.

1. Визначте одну з причин японського економічного дива: 
а) ліквідація монархії; 
б) ліквідація японських корпорацій; 
в) майже повна відсутність військових витрат. 

2.   Виберіть рису, не характерну для повоєнного розвитку Японії: 
а) виробництво мікроелектронної техніки; 
б) тісні зв'язки з СРСР; 
в) орієнтація на США. 

3.  Що відповідає Японії у 50-80-х роках?

а) тісне економічне і військове співробітництво з США;

б) країна входить до “ ядерного клубу ”;

в) ведуча партія -ЛДП;

г) держава – парламентська федеративна республіка;

д) більш розвинута промисловість, ніж сільське господарство

4. Японія за формою правління:

а) президентська республіка;

б) абсолютна монархія;

в) конституційна монархія

5. Коли було прийнято повоєнну конституцію Японії?

а) 1946р.;        б) 1947р.;              в) 1951 p.

6. З якою країною Японія так і не уклала мирний договір:

а) Китай;       б) СРСР;                 в) США        

VІІ. Оцінювання .

Вчитель.  Перед Вами знаходяться таблиці оцінювання роботи на протязі всього уроку. Оцініть самостійно свій внесок у сьогоднішній наш урок.

 

 

                                    Лист      оцінювання

Вид діяльності

Актуалізація

Робота з документом

Робота в групах

Тестування

Кіл-ть балів

 

Від 1 до 2

Від 1 до 3

Від 1 до 4

Від 0,5 до 3

 

 

 

 

 

 

Загальна оцінка

 

 

 

 

 

 

 

VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Японія- це країна, яка зуміла стати однією з найбільш розвинених країн світу, не втрачаючи при цьому своїх традицій. Вона зберігла своє власне обличчя і  навіть змусила інші країни звернутися до її досягнень. І я, особисто, вважаю, що сьогодні ми з Вами зробили вдалу спробу у зближенні Сходу та Заходу.

Рефлексії учнями. «Чайна церемонія»…

Чайний дім у японців наче оазис у сумній пустелі світського життя, де знаходять відпочинок від тягаря буденності.  «Той, хто входить в чайну кімнату, повинен перебороти в собі почуття зверхності». Правила чайного ритуалу: «Налаштуй своє серце в лад з іншими серцями; ніхто в цьому світі не повинен жити заради себе, не рахуючись з іншими».  Для японців чайна чашка — не тільки зустріч з близьким, але й зустріч з Вічністю. Як сказав Ясунарі Кавабата: «Зустріч за чаєм – та ж сама зустріч почуттів».

 “Мої особливі враження про Японію”

Ось і закінчилася наша подорож. Я сподіваюся, що знання, які ви отримали на сьогоднішньому уроці будуть не простими камінцями, а справжніми діамантами.

 

ІХ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 23, вивчити опорну схему та таблицю в зошиті, написати листа  до друга «Як я подорожував Японією»

 

 

 

 

 

Додатки  (Документи)

 

Із книги "Сто великих правителів XX століття", нарис "Хірохіто"
"24 лютого 1989 року в Токіо відбулося пишне погребіння 124-го японського імператора, що перебував на престолі 62 роки і помер 7 січня 1989 року у 87-річному віці. У церемонії брали участь представники 163 країн, серед яких були 55 голів держав та 11 прем'єр-міністрів.
Поховання відбулося на 48-й день після смерті Хірохіто, щоб його душа відповідно до стародавніх синтоїстських вірувань набула образу бога. Разом із труною до погребальної камери поклали спеціальний ящик із 100 "улюбленими речами" імператора, серед них були мікроскоп І список "зірок" улюбленої ХІрохІтО національної боротьби сумо.
Газета "Japan times" у ті дні писала: "Зі смертю Його Величності імператора закінчилася найдовша й найдраматичніша ера японської історії. Ера Сьова (так називали роки правління імператора Хірохіто. — Авт.) зробила сучасну Японію такою, якою вона стала зараз. Практично жодний поворотний момент цього виключно складного і насиченого періоду неможливо уявити без покійного імператора. Війна і мир. Криза і процвітання... в Японії багато що змінилося, а імператор залишився".
У перші післявоєнні роки під контролем американської окупаційної влади проводився курс на викоренення головних проявів мілітаризму і на розвінчання міфу про "божественне" походження імператора. Звертаючись по радіо до народу з новорічним поздоровленням 1 січня 1946 р., імператор Хірохіто змушений був зректися Ідеї свого "божественного" походження. В японській літературі його промову називають "нінген сенген" — "декларація людини".
Проте вже у квітні 1946 р. штаб генерала Макартура отримав вказівку про необхідність таємно підтримувати популярність особистості імператора не як істоти, що має божественне походження, а як людини.
Проводилися заходи, в яких головна роль відводилася живому контакту імператора і членів його родини з народними масами. Для створення образу "народного імператора" в 40 —50-ті рр. було організовано серію поїздок імператора по країні. Хірохіто розпочав свою подорож 1949 р. з провінції Фукуока і завершив 1954 р. на Хоккайдо.
Після виведення з території держави американських окупаційних військ Хірохіто став для народу символом незалежної Японії".

Запитання до документа
1. Яку роль відігравав імператор Хірохіто в житті японського народу в період другої світової війни і після неї?
2. Чому в 40—50-ті рр. проводилося багато заходів для створення образу "народного імператора"?


1. Сан-Франциський мирний договір
Після закінчення воєнних дій на Далекому Сході й підписання акта про капітуляцію Японію окупували американські війська, що виступали від імені всіх союзних держав. Верховна влада у країні перейшла до рук американської окупаційної армії, яку очолював генерал Дж. Макартур.
Американська адміністрація зробила дуже багато для ліквідації японського мілітаризму, для впровадження конституції (почала діяти з 3 травня 1947 р.), проведення низки прогресивних реформ, які усунули середньовічні пережитки і спрямували країну на шлях буржуазно-демократичного розвитку. Так, у конституції 1947 р. владі імператора було надано номінального характеру — її обмежили статусом "символа держави та єдності нації". Завдяки аграрній реформі 1946—1949 рр. було ліквідовано поміщицьке землеволодіння. Держава викупила в багатіїв і продала селянам 80% усіх сільськогосподарських угідь. Отже, збільшився внутрішній ринок Японії. Крім того, серйозної структурної перебудови зазнала вся економічна система країни. Було успішно здійснено й реформу податкової системи, запропоновану американським. фінансовим радником Доджем.
Для підписання угоди про мир з Японією 20 липня 1951 р. у м. Сан-Франциско (СІЛА) було скликано мирну конференцію за участю делегацій 52 країн. Одначе на конференції були відсутні делегації азійських країн, з якими воювала Японія. Делегації СРСР, а також Польщі та Чехо-Словаччини відмовилися поставити свої підписи під угодою, що була підписана 7 вересня 1951 р.
Учасники угоди оголосили про припинення стану війни з Японією, визнали повний суверенітет японського народу над Японією та її територіальними водами. Японія визнала незалежність Кореї, відмовилася від усіх прав і претензій на Тайвань та інші острови у Тихому океані. Один із пунктів угоди проголошував відмову Японії "від усіх прав, правозасад і претензій на Курильські острови і на ту частину острова Сахалін і прилеглих до нього островів, суверенітет над якими Японія набула за Портсмутського мирною угодою від 5 вересня 1905 року". В угоді було обумовлено можливість розміщення або залишення іноземних збройних сил на японській території за дво- чи багатосторонньою угодою.
Того ж дня було підписано Угоду про безпеку між Японією та США, що закріпила перебування американських військ на території Японії.
Таким чином, хоч Японія відмовилася від Курильських островів і Південного Сахаліну, СРСР не підписав Сан-Франциської мирної угоди. Це дало змогу Японії поставити питання про Південнокурильські острови (Шикотан, Хабомаї, Кунашир, Ітуруп), які належали їй за Портсмутським договором.
Тільки у жовтні 1956 р. в Москві було підписано Спільну декларацію СРСР і Японії, що юридично припиняла стан війни між державами та проголошувала відновлення миру і добросусідських відносин між двома країнами. Мирну угоду так і не було підписано. Проблему островів не розв'язано й досі

  1. За яких обставин було підписано Сан-Фрацизький мирний договір?
  2. З якою політичною проблемою пов’язані географічні назви Шикотан, Хабомаї, Кунашир, Ітуруп?
  3. Як змінилася державна влада в японії за конституцією 1947 р.

 

Робота з історичним джерелом Документ

«У 1951 р. в Сан-Франциско було підписано мирний договір Японії із США та їх союзниками у війні (окрім СРСР). Згідно з договором:

було визнано повний суверенітет японського народу над Японією та її територіальними водами; припинено стан війни учасників договору з Японією;

Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від прав та претензій на Корею, Тайвань, острови Пенхуледао, Південний Сахалін та частину Курильських островів (але при цьому не зазначалося, що ці острови повертаються КНР та СРСР); обсяги репарацій не було визначено і питання про них належало до сфери двосторонніх відносин тих чи інших країн з Японією; за Японією було визнано право на індивідуальну і колективну оборону і домовленості про можливість розміщення або збереження іноземних збройних сил на її території».

Запитання та завдання

1. Покажіть по карті територіальні втрати Японії. На користь яких країн вони відбулися?

2. Як ви вважаєте, чому СРСР не взяв участі у підписанні цього договору?

 

 

Інсценування ( інтерв’ю з творцем японських реформ Сабуро Окіта)

Кореспондент

"Японське економічне диво" було сплановане й детально розроблене, у 1955 р. в якості офіційного урядового документа був прийнятий 5-річний план економічної незалежності, а через 2 роки Сабуро Окіта - творець японських реформ - очолив роботу над новим довгостроковим планом економічного розвитку, що мав забезпечити найвищі темпи зростання, структурну модернізацію й економічну стабільність, включно із практично повною зайнятістю та стійким підвищенням рівня життя в країні.

Доброго дня Сабуро Окіто?

На чому базувалося  японське «економічне диво" ?

 

Сабуро Окіто

"Економічне диво" базувалося на використанні здобутків НТП: електронізації економіки й суспільства в цілому, широкомасштабній автоматизації праці, створенні й застосуванні принципово нових матеріалів і речовин, форсованому розвиткові науки про життя, зокрема, біологічних і біотехнологічних процесів.

Кореспондент

Як зміни відбувалися у промисловості країни?

 

Сабуро Окіто

 

У промисловості відбувалося форсоване накопичення капіталу, колосальна економія коштів на розвиткові власних науково-дослідних робіт, яка стала можливою завдяки вільному придбанню американських та західноєвропейських патентів і ліцензій на запровадження наукових відкриттів, зниження цін на світових ринках сировини й палива, відсутність значних військових видатків - усе це дозволило японським компаніям зекономити й спрямувати на розвиток промисловості величезні додаткові засоби.

Кореспондент

Що було стимулом економічного зростання?

 

Сабуро Окіто

 

Економічне зростання стимулювали  американські кредити. Варто відзначити й такий фактор, як достатньо висока ефективність державного регулювання економічного розвитку країни, високий ступінь координації зусиль між державою та приватним бізнесом.

 Розмах конкурентної боротьби змушував японські фірми постійно вдос­коналювати технологічні процеси. запровадити перспективне конструюван­ня, використовувати найновіші, у першу чергу американські винаходи, запо­чаткувати електронну промисловість.

 

Завдяки всьому цьому, а також перевагам місцевого ринку праці (системі по-життєвого і спадкового найму, винятковому патріотизму щодо фірми та відносно недорогій робочій силі) зростання японської економіки у 50-і - на поч. 70-х рр. було найбільшим у світі, становлячи щорічно в середньому 11%.

Практично не маючи запасів паливно-сировинних ресурсів (за винятком кам'яного вугілля), Японія вже наприкінці 60-х рр. посіла друге місце в капіталістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на поч. 70-х рр. і за обсягом ВНП.

Кореспондент

Дякуємо за детальну розповідь. Хай щастить.

 

Причому за масштабами використання станків із цифровим програмним управлінням, роботів, гнучких виробничих систем Японія значно випередила США та інші країни. Протягом 1965-1985 рр. номінальна зарплата у Японії зросла більш ніж у 8 разів, а реальна -утричі, за рівнем погодинної реальної зарплати у 1986 р. (9,2 дол. або 18 дойчмарок) Японія упритул наблизилася до США (9,5 дол.) і перегнала ФРН (16,2 дойчмарки), а через 2 роки обійшла на 5% і США.

 

Презентація

 

Японське «економічне диво» — це перетворення, які відбулися у цій країні в галузі народного господарства і перетворили її за декілька деся­тиліть на найрозвиненішу країну світу.

 

Так назвали у світі перетворення, які відбулися у цій країні в галузі господарства. Протягом усієї післявоєнної історії Японії зростали капіталовкладення у промисловість. Уряди  взяли курс на перебудову головних галузей промисловості, використання найсучаснішої техніки. Ще у березні 1952 р. набув чинності закон про сприяння раціоналізації підприємств. Згідно з цим законом, підприємствам надавалася державна допомога, податкові та інші фінансові пільги за однієї умови - на модернізацію виробництва, оновлення устаткування. Більшість промисловців скористалися з цього закону, адже на тих поодиноких заводах, які збереглися після війни, майже дві третини обладнання було застарілим.

Відбувалось активне становлення нових галузей промисловості, технічно переозброювались існуючі. Зокрема, розвиток чорної металургії йшов шляхом спорудження доменних печей великої потужності, застосування новаторської киснево-конверторної виплавки сталі з безперервним розливом, розвитку електрометалургії, встановлення потужних автоматизованих прокатних станів, впровадження матеріало- та енергозберігаючої технології. У результаті цих нововведень японська металургія досягла найвищих у світі показників ефективності праці. Японія наприкінці 70-х років перетворилась на один із найпотужніших світових центрів металургійного виробництва.

Великі зрушення у 50-60-х роках відбулись у корабле-, машино- та приладобудуванні, автомобільній промисловості. Конкурентна боротьба на світовому ринку змушувала японські фірми звертати увагу на якість продукції, постійно вдосконалювати технологічні процеси. Чільне місце посідало перспективне конструювання. Ці та інші чинники вивели Японію на передові позиції у промисловому світі. Зокрема, у середині 70-х років половину кораблів, які спускали на воду в усьому світі, було виготовлено у Японії.

У нових галузях промисловості широко використовувалися найновіші, передусім американські, винаходи. Чимало значних технічних нововведень було запроваджено у масове виробництво на японських фірмах: у другій половині 50-х років - нейлон, транзисторні приймачі, у 60-70-х роках -- аудіо стереосистеми, відеокамери та відеомагнітофони, у 80-х -- комп'ютеризовані роботи, мікросхеми на кремнієвих кристалах (чіпи) та ін. Японія передує у такій наукомісткій та технічно передовій галузі, як електронна промисловість.

Головним чинником піднесення економіки все ж є повсякденна наполеглива праця більш як 120-мільйонного японського народу. У глибоких традиціях японців закладено специфічне ставлення до праці. Критерієм гідності у японському суспільстві є не стільки багатство, скільки ставлення до праці й навчання. Зі шкільної лави японець не шкодує зусиль на навчання, щоб стати висококваліфікованим фахівцем.

У післявоєнній Японії на підприємствах виробилась так звана система по життєвого найму. Фірми самі підшуковують собі робітників серед перспективної молоді, дбають про постійне підвищення їхньої кваліфікації, про умови відпочинку та добробуту. За кожний рік роботи адміністрація значно підвищує зарплату, тому працівник не прагне переходити до конкурента. Сам перехід до останнього часу був явищем надзвичайно рідкісним і сприймався у суспільстві з осудом, як зрада фірмі. Японський робітник, порівняно з його європейським чи американським колегою, працює інтенсивніше за нижчу платню, у нього триваліший робочий день, тиждень. Більшість робітників не використовує повністю своїх відпусток. Це впливає на зниження собівартості продукції.

Зовнішньоекономічні зв'язки, насамперед зовнішня торгівля, набули для Японії особливого значення. Імпорт сировини, якої у країні майже немає, відбувається за низькими цінами, головним чином, з держав, що розвиваються. Дешева сировина також сприяла піднесенню японської економіки. Готову продукцію Японія вивозить до розвинутих держав -- США, Канади, Австралії, країн Європи. З 80-х років країна взяла курс на активний експорт технічних проектів та технологій.

 

 

СУЧАСНА ЯПОНІЯ

Японія в XXI ст. має динамічну економіку, промисловість, оснащену найновішими технологіями, багаті валютно-фінансові ресурси, висококваліфіковану робочу силу та вправних менеджерів, нарощує потужний науковий потенціал і займає міцні позиції на світових ринках. У другій половині XX ст. країна пройшла через небачене в її історії економічне зростання, увійшла в період економічної зрілості, якій притаманні певні завершені форми і пропорції у всій множині структур постіндустріального господарства.

Країна має сучасні продуктивні сили, у яких нестача природних ресурсів перекривається високим рівнем кваліфікації працівників і їх культурою праці, активним і гнучким використанням капіталу й можливостей менеджменту, високим рівнем техніки, технологій та прикладних наукових досліджень. Водночас внутрішніми чинниками розвитку продуктивних сил є ті можливості, які відкриваються завдяки постійній модернізації техніки та перебудові технології виробництва. Не тільки в промисловості, айв інших галузях досягнуто незаперечних успіхів з автоматизації, кібернетизації та роботизації (у виробництві, обслуговуванні і побуті). До основних зовнішніх чинників розвитку належать такі: реалізація на світових ринках високоякісної і конкурентоспроможної продукції високотехнічних галузей промисловості, науково-виробничого комплексу, активна інвестиційна діяльність і міжнародний інформаційний обмін.

Сучасний стан господарства Японії є результатом економічних процесів другої половини XX ст. 

Токіо - це, мабуть, саме незвичайне місто на світі, у ньому стародавні будівлі сусідні із сучасними хмарочосами в західному стилі. Над декількома великими ріками прокладені мости зі швидкісними дорогами. Японія - це світ островів, а це означає країна мостів. Яких тільки типів мостів не містять японські словники і туристичні покажчики - ланцюгові й аркові, понтонні і човнові, дерев'яні і кам'яні. Є навіть “сорочий” міст, але щоб зрозуміти, що це таке, потрібно зануритися в одну з барвистих легенд Японії. Вона розповідає про взаємну любов двох зірок - Волопаса і Ткалі, розділених Небесною рікою - Млечним шляхом. Але закоханим все-таки вдалося зустрітися. Їм, по переказі, допомогли в цьому сороки, вони зчепилися крилами й утворили міст. З тих пір щороку в сьомий день сьомого місяця в небі виникає “сорочий” міст. Правда розглянути його дано лише натурам романтичним.

 Є в Токіо і своєрідний Кремль з Червоною площею - Імператорський палац Коці, що раніш називався Едо і був резиденцією військових правителів сьогунів. Палац обрамлений високим земляним валом і кам'яною стіною, у наповненому водою рові плавають лебеді. Перед палацом площа з зеленими газонами і дивовижними деревами. Імператорський палац має майже рівну круглу форму. Східний сад Хигасигеєн і парк Китаномару служать оазисом для молодих пар і службовців сусідніх фірм.

Якщо ви прихильник опери, чи балету драми, вам більше підійде Новий Національний театр у префектурі Айти. Він заснований зовсім недавно, у 1997 році. Це грандіозний комплекс із трьох окремих залів, найбільший з який Будинок опери з чотирма сценами, розрахованими на 1810 глядацьких місць і на 8 людей в інвалідних колясках. Крім того, у будинку театру є ресторан, буфети, магазини, медпункт, стоянка для автомобілів та інші зручності. Так що, відправившись у цей театр на цілий день ви не будете ні в чому відчувати потребу. А після культурного відпочинку не перешкодить побувати один на один із природою. Для цього можна відправитися в Токійський парк Уено. А відвідавши японський національний музей науки, що знаходиться там же, можна своїми очима побачити події минулого. Коли ви ввійдете в цей музей, вам не запропонують спеціальних тапочок, а дадуть особливий шолом і рукавички, з'єднані проводами. І ви потрапите у світ віртуальної реальності. Входячи в той чи інший зал можна виявитися в доісторичному минулому Землі, у губинах чи космосу зробити подорож на підвідному човні по кровоносних судинах людини.

Для дітей і дорослих, люблячі розваги, кілька слів про Токіо Діснейленд. Він був відкритий у 1983 році за зразком розважального парку, створеного Уолтом Діснеєм у США. Розташований у 10 кілометрах від центра Токіо і розкинутий на території близько 48 гектарах, парк складається із семи тематичних зон. Тут можна веселитися на різних атракціонах, насолоджуватися їжею і шоппінгом, але із собою заборонено приносити їжу і напої. Ви зможете помилуватися парадом персонажів, нічним парадом з підсвічуванням, музичними концертами, феєрверками і тому подібними розвагами.

“Перевернений світ”

У “Переверненому світі” немає жодного рівної ділянки, усе нахилено і перекошено, усюди штучні дерева різних розмірів. Тому в будь-якого відвідувача зникає почуття реальності, людина гарячково намагається відновити почуття пропорційності. Немає ніяких спеціальних доріжок, а екскурсовод до того ж поведе вас таким маршрутом, що тільки підсилює “відчуття викривленості світу”. Відвідувачі нерідко падають, а іноді навіть ламають кінцівки. Тому службовці парку стали видавати спеціальні шолому, спортивне взуття, а так само листівки, що призивають бути уважніше. Проте, незважаючи на деякі незручності, Кількість бажаючих потрапити в дивний перевернений світ у середньому за рік досягає 140000 чоловік. Їдуть не тільки з усіх кінців Японії, але і з-за кордону. Таку популярність Сюсаку Аракава пояснює тим, що в “Переверненому світі” “люди можуть без впливу наркотиків звільнитися від здорового глузду і, якщо повезе, “перевернути” долю.

.

 Зовнішньополітичний курс Японії.

Зовнішня політика Японії не позначена такими ж успіхами, як економіка. Японія не виступає з ініціативами глобального характеру, її зовнішньополітичний курс прокладається з оглядом на те, як реагуватимуть СІЛА. Це можна пояснити тісними японо-американськими економічними зв'язками: будь-яка негативна реакція СТА може позначитися на зовнішньоторговельних операціях і викликати непередбачені наслідки в народному господарстві. Мають рацію ті політики, які говорять про «економічну дипломатію» Японії. Один з японських міністрів закордонних справ відзначав, що 90 % усієї дипломатичної роботи стосується сфери економіки. 
У вересні 1972 р. відбулася помітна подія — прем'єр-міністр Танака відвідав Китай. Напередодні візиту він зустрівся на Гавайських островах з президентом СІЛА і дістав згоду на нормалізацію японо-китайських відносин. Під час переговорів у Пекіні Танака визнав уряд КНР єдиним законним урядом і заявив про те, що Тайвань є невід'ємною частиною Китаю. Було оголошено про встановлення дипломатичних відносин з Пекіном. Одночасно було розірвано дипломатичні контакти з Тайванем. Однак це не вплинуло на активні економічні зв'язки між Японією і Тайванем. УІ978 р. у Пекіні було підписано договір про мир і дружбу між КНР та Японією. Укладення цього договору прискорило розвиток зв'язків між двома країнами у різних галузях. 
Після агресії СРСР проти Афганістану Японія підтримала економічні санкції Заходу щодо Радянського Союзу. Вони включали заборону експорту технологічно складної продукції, обмеження кредитування торгівлі і відмову від розгляду проектів співробітництва. 
Активну зовнішню політику провадив уряд Накасоне. У січні 1983 р. японський прем'єр відвідав СІЛА, де заявив про свій намір перетворити Японію на «непотоплюваний авіаносець». Під час візиту американці домагались обмеження напливу японських товарів і створення сприятливих умов для експорту своїх товарів до Японії. Японці дедалі більше товарів продають у СІЛА і все менше купують в американців. 
Японська дипломатія надавала особливого значення розвитку відносин із країнами Південно-Східної Азії. У 1977 р. було проголошено доктрину Фукуди (Такео Фукуда- прем'єр Японії у 1976-1978), яка містила три основних принципи зовнішньої політики: 1) Японія обіцяла не ставати військовою державою, 2) зміцнювати відносини довіри між країнами регіону, 3) сприяти миру і безпеці в Азії. У 1986 р. Японія відкрила свій ринок для товарів країн АСЕАН, надала їм фінансову допомогу і документацію для впровадження передової технології. 
Ще у період правління уряду Накасоне у країні активно обговорювали можливість участі японських «сил самооборони» у міжнародних акціях по приборканню агресорів під егідою ООН. Загострення воєнної ситуації у зоні Перської затоки через агресію Іраку проти Кувейту, зриви у постачанні палива з цього регіону схилили більшість японського парламенту влітку 1992 р. прийняти пропозицію уряду Кіті Міядзави (1991—1993) про участь у воєнних діях поза межами країни для захисту інтересів Японії і світового співтовариства «сил самооборони». 
У березні 1995 р. в Японії з офіційним візитом перебував Президент України Леонід Кучма. Головним завданням візиту було надання нового імпульсу українсько-японським відносинам у політичних, а особливо — у торговельно-економічних питаннях, оскільки до того часу двосторонні зв'язки були епізодичними і явно недостатніми. Японія виявила готовність надати допомогу Україні у реформуванні її економіки. Зокрема, через Світовий банк вона виділила 150 млн. доларів. Крім того, під час візиту Л. Кучми було досягнуто домовленості про конкретну допомогу в галузі ядерного роззброєння і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 
Післявоєнний розвиток Японії - це шлях економічних змагань і блискучих перемог. Японському народові вдалося за історично короткий проміжок часу перетворити свою країну на економічно процвітаючу демократичну, миролюбну державу, яка відіграє помітну роль у світовій політиці. 

doc
Додано
20 лютого
Переглядів
184
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку