Урок "Покритонасінні рослини"

№ етапу

Етап уроку

Час (хв.)

1

Організаційний момент

1

2

Перевірка домашнього завдання

11

3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

1

4

Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного

20

5

Узагальнення і систематизація вивченого

10

6

Підбиття підсумків уроку,аргументація оцінок

1

7

Повідомлення домашнього завдання

1

№

п/п

Навчальний зміст

Методи, методичні прийоми і засоби навчання

1.

Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності та готовності  учнів до уроку.

Бесіда

2.

Перевірка домашнього завдання

  Завдання 1

Установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.
А злиття спермія з яйцеклітиною
Б потрапляння пилкопого зерна на луски жіночої шишки
В дозрівання насінини
Г розсування лусок жіночих шишок
Д формування зародка із зиготи 
Е   проростання пилкового дернд й утворення пилкової трубки

Ж  утворення зиготи
В. Розв'язання біологічних задач.

Завдання 2

1. Голонасінні - це:

А. трав`янисті ролини та кущі

Б. трав`янисті рослини і дерева

В.  кущі та дерева

Г. тільки дерева

2. Основну частину стебла Голонасінних становлять:

А. кора

Б. деревина

В.серцевина

Г.корок

3. У переважній більшості Голонасінні:

А. однодомні

Б. дводомні

В. Бездомні

Ґ. Нема правильної відповіді

4. Для хвойних  запилення здійснюється:

          А. водою

          Б. птахами

          В.комахами

          Д. вітром

5. Стробіл Голонасінних - це:

А.шишка

Б. пагін

В.листок

Г.квітака

6. Чоловічі статеві клітини хвойних формуються у:

А. пилкових зернах

Б. спорах

В. Архегоніях

Г. Антеридіях

9. Листки в сосни розташовані на пагонах:

А. верхівкових

Б.  вкорочених

Г. підземних

Д. видовжених            

10.  Жіночий гаметофіт - це:

А. пилкове зерно

Б   пилок

В Насінний зачаток

Г яйцеклітина

11.  Чоловічий гаметофіт розвивається з

А. пилкового зерна

Б. спор

В. пилка

Г. насіного зачатка

12 .У повітрі хвойних лісів мало бактерій, оскільки рослини виділяють у повітря

      А. кисень

      Б. озон

      В вітаміни

      Г фітонциди

Виконання самостійної роботи

3.

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку

Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно пон'язане із водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже пе пропикас сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м'якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це і яскраво-зелені, трав'янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені ялини, сосни, модрини... Але не нони в наш час с володарями царства рослин. Панівною групою на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?

Тема уроку : «Покритонасінні»

Завдання:

1.  Встановити характерні ознаки покритонасінних рослин.
2.  З'ясувати, на які дві групи поділяють покритонасінні рослини.
3.  Визначити характерні ознаки цих груп.

4.  З'ясувати роль мохів у природі.

Прийом «Дивуй»

Запис на дошці і у зошитах

4.

Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного.

План:

1. Загальна характеристика Покритонасінних.
2. Порівняльна характеристика Однодольних та Дводольних рослин.

1. Загальна характеристика Покритонасінних.

Від полюсів до екватора немає такої ділянки, де можливе рослинне життя, але не знайдено покритонасінних. Вони часто трап­ляються в долинах річок і чистих озерах, у меншій кількості — у солоних озерах і морях. Проте такі водяні покритонасінні не є примітивними формами, вони виникли шляхом пристосування наземного предка до водного середовища. До широкої геогра­фічної різноманітності додається різноманітність форм і способів зростання. Звичайна ряска, що покриває поверхню ставка, є крихітним зеленим пагоном з простим корінцем, вертикально зануреним у воду, і з дуже нечіткими листками та частинами стебла. Могутнє лісове дерево сторіччями розвивало свою складну систему стовбурів і гілок, покритих численними гілоч­ками й листочками, а під землею відповідну площу займає могутня, добре розвинена коренева система. Між цими двома крайнощами — нескінченні градації: водяні й земні трави, кущі і дерева — набагато більша різноманітність, ніж серед решти груп насінних рослин, відомих під загальною назвою покритонасінні.

      Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб розібратися в цій різноманітності, ботаніки об’єднують усі види рослин у групи, які в свою чергу об’єднують у більші групи. Для встановлення таких груп рослин використовують ознаки їх схожості і відмінності, за якими можна судити про ступінь спорідненості рослин між собою. Близькі роди входять до однієї родини. Кожну родину можна віднести до якогось класу рослин.

• Що таке класифікація рослин? Навіщо вона потрібна?

Класифікація -   це галузь систематики, яка вивчає процес встановлення і характеристики систематичних груп рослин (таксонів), служить засобом зв’язку між ними.

Таксон- це одиниця класифікації.

— Що спричинило вихід Покриотонасінних на сушу?

      Покритонасінні рослини — еволюційно-наймолодша та найчисленніша група рослинного світу. Відділ включає близько 250 тис. видів, які ростуть у всіх кліматичних зонах і складають осно­вну масу рослинної речовини біосфери. їх вегетативна структура надзвичайно різноманітна. Сюди відносяться і гігантські евкаліпти, дерева висотою більше 100 м. зі стовбурами майже 20 м. в об­хваті, й дрібні ряски, прості за будовою плаваючі однодольні, котрі часто не перевищують у довжину 1 мм. Деякі покритонасінні — ліани, що високо забираються в полог дощового тропічного лісу, інші — епіфіти, що населяють цей полог. Багато квіткових, наприклад кактуси, пристосовані до зростання в украй посушли­вих умовах. Вже більше 100 млн. років представники цього відділу панують на суші. Широке розповсюдження й різноманітність будови квіткових зумовлено придбанням ними в процесі еволюції низки прогресивних рис. До них відносяться:

1. Формування квітки — органа, який суміщає функції стате­вого й безстатевого розмноження. (від цього і одна з назв – Квіткові)

2. Утворення у складі квітки зав'язі, що містить в собі насінні зачатки й оберігає їх від дії несприятливих умов середовища (висихання, коливання температури тощо). Наявність зав'язі послужила підставою для назви цієї групи рослин покритона­сінними.

3. Подвійне запліднення, в результаті якого утворюється триплоїдний (а не гаплоїдний, як у голонасінних) ендосперм.

4. Запасаюча (живильна) тканина.

5. Редукція гаметофіта (чоловічий гаметофіт — пилкове зерно — складається з двох клітин: вегетативної і генеративної;  генеративна поділяється, утворюючи два спермія. Жіночий гаметофіт складається із восьми клітин зародкового мішка).

6. Ускладнення й високий ступінь диференціації вегетативних органів і тканин.

    Отже, запам’ятаємо, що до відділу Покритонасінні, або Квіткові , належать вищі рослини з добре сформованими всіма вегетативними органами, а також здатні утворювати квітки та формувати насіння і плоди.

    Зокрема, покритонасінні мають найбільш досконалу провідну систему, що забезпечує швидку течію води та мінеральних солей від коріння до листя і квіток і швидкий відтік органічних речовин від листя до стебла й коріння.

    У покритонасінних рослин спостерігається найбільша різно­манітність їх життєвих форм, які зводяться до двох основних типів — деревному (дерева й чагарники) і трав'янистому. Трави складають велику частину видів покритонасінних рослин. Вони пристосовані до життя в умовах, які характеризуються різкими коливаннями умов зовнішнього середовища.

     У результаті виникнення різноманітних життєвих форм (дерева, чагарники, кущі, напівчагарники, багаторічні трави, одно­річні трави тощо) квіткові виявилися єдиною групою рослин, що створюють складні багатоярусні угруповання

2.Порівняльна характеристика Однодольних та Дводольних рослин.

    Ще на ранніх етапах розвитку покритонасінних відокремилися дві дуже відмінні одна від одної гілки. Одна з них дала рослини, які об’єднали в клас Дводольні, інша — рослини класу Однодольні.

— Що є основною ознакою, на якій ґрунтується такий поділ? (Кількість видозмінених зародкових листків — сім’ядоль)

Отже, за будовою насінини ми можемо визначити, до якого класу покритонасінних належить та чи інша квіткова рослина. Але, крім кількості сім’ядоль, представникам класів Дводольні та Однодольні притаманні й інші відмінності.

Табл. « Порівняння Дводольних та Однодольних рослин»

• Що, на вашу думку, сприяло опануванню життя покритонасінних на нашій планеті?

Пануванню покритонасінних сприяє:

— потужний розвиток кореневої системи;

— велика площа листків, їх різноманітність за формою дозволяють ефективно здійснювати фотосинтез;

— велика кількість поживних речовин, що утворюються, дозволяє рослині швидко рости;

— виникнення квітки до запилення;

— широкі адаптації квітки до запилення;

— розмноження насінням;

— утворення плоду сприяє розселенню рослин тваринами;

— подвійне запліднення;

— різні типи судин для транспорту води і поживних речовин;

— утворення зав’язі, всередині якої розташований насінний зачаток — майбутня насінина;

— насіння захищене (покрите) стінками плоду;

— незалежність запліднення від водного середовища

запис на дошці і у зошитах

Розповідь за табл. «Покрито-насінні»

Демонстрація гербарних зразків, колекція шишок

Запитання до учнів

Постановка проблемного питання

Розповідь, демонстру-вання  фотокарток

 «Голонасінні світу»

Розповідь за табл. «Будова квітки»

Запис опорного конспекту

Розповідь за табл. «Життєві форми рослин»

Запитання до учнів

Розповідь за табл. «Будова насінини»

Складання таблиці

Запитання до учнів

Бесіда

5.

Узагальнення і систематизація знань

1. Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин.

2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні  рослини?

3. Чи можна тільки зовнішними ознаками визначити приналежність рослини до тієї чи іншої групи?

4. Яка ознака є найголоанішою при визначенні приналежності квіткової рослини до однодольних чи дводольних?

 Вправа«Бліцтурнір»

Кожна група повинна швидко дати відповідь на запропоновані варіанти запитань.

1.Дерево з Розоцвітих із плодами – яблучками (Горобина)

2.Соковитий плід Розоцвітих (яблуко)

3.Батьківщина картоплі (Південна Америка)

4.Південне дерево, сушені плоди якого називають курагою (абрикос)

5.Багаторічні рослини з цибулинами або кореневищами (Лілійні)

6.Плід стручок або стручечок (Капустяні)

7.Формула квітки Ч₍₅₎П₍₅₎Т₍₅₎М₍₂₎ (Пасльонові)

8.Набір висаджених на невеликій ділянці рослин, квітки яких у сонячні дні відкриваються та закриваються в певний час. (Квітковий годинник)

Вправа «Вірне та хибне»

1. Суниця лісова – деревна рослина.

2. Родина Лілійні належить до класу Дводольні.

3. Усі дводольні рослини мають стрижневу кореневу систему.

4. Зародок однодольних має одну сім’ядолю.

5. Рослини із класу Дводольні мають сітчасте жилкування.

6. В однодольних рослин листки мають лінійне та дугове жилкування.

7. Рід – найменша таксономічна одиниця.

8. Інша назва покритонасінних – «Квіткові».

Вправа « Хто це?»

1) Переважно дерева.

2) Перші насінні рослини.

3) Ендосперм утворюється внаслідок запліднення центральної клітини зародкового мішка.

4) У результаті запліднення утворюється не тільки зародок, а й ендосперм.

5) Листки зазвичай багаторічні, шкірясті, лінійні, але є й винятки.

6) Запилення — виключно вітром.

7) Від запилення до запліднення минає кілька годин.

8) Характерне подвійне запліднення.

9)Велика різноманітність способів вегетативного розмноження.

Ключі:

Голонасінні 1 2 5 6

Покритонасінні 3, 4, 7, 8, 9

Фронтальне опитування

Інструктаж,

права

«Бліцтурнір»

Інструктаж, вправа

«Вірне та хибне»

Інструктаж, вправа

« Хто це?»

7.

Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра « Мікрофон» закінчи речення.

« Сьогодні на уроці я повторив…»

« Сьогодні на уроці я зрозумів…»

« Сьогодні на уроці я дізнався…»

« Сьогодні на уроці я навчився…»

Бесіда

8.

Повідомлення домашнього завдання

Параграф § 45 , відповісти на запитання в кінці § 45;

Скласти сенкан «Покритонасінні»

Інструктаж, запис на дошці, у  щоденниках