10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

Урок "Поняття про травми. Види та класифікація травм"

Про матеріал
Ознайомити учениць з поняттям травма та її видами, дати коротку характеристику травм, розповісти про способи профілактики травматизму; розвивати логічне мислення, вміння та навички висловлювати власну думку, робити висновки, порівнювати; виховувати почуття поваги та співчуття до інших, власного народу, держави та до себе.
Перегляд файлу

Конспект уроку з предмету «Захист Вітчизни» (дівчата)

10-Б клас

 

 

Тема: Поняття про травму. Види та класифікація травм

Мета:

  • навчальна – ознайомити учениць з поняттям травма та її видами, дати коротку характеристику травм, розповісти про способи профілактики травматизму;
  • розвиваюча – розвивати логічне мислення, вміння та навички висловлювати власну думку, робити висновки, порівнювати;
  • виховна – виховувати почуття поваги та співчуття до інших, власного народу, держави та до себе.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: опорні схеми, роздатковий матеріал, підручник «Захист Вітчизни» Лелека В.М., мультимедійна презентація.

Методи та прийоми: розповідь, бесіда, робота з підручником, прийоми «Кольоропис», «Шифрограма», «Доповни речення», «Знайди правильну відповідь».

Основні компетентності, що формуються в процесі засвоєння навчального матеріалу: загальнокультурна, навчально-пізнавальна, комунікативна.

Форма роботи: фронтальна, групова, індивідуальна.

 

 

Хід уроку

1.Організаційний момент

Вишикувати учениць в од­ну шеренгу за зростом, зробити перекличку за списком, виконати команди: «Шикуйсь!», «Рівняйсь!», «Струнко!»,» «Добрий день!», «Віль­но!» «Сідайте!».

2. Актуалізація опорних знань

Перш ніж розпочати вивчення нового матеріалу, давайте визначимо ваш психо-емоційний стан.

Прийом «Кольоропис»(слайд 1)

Кожен має на парті кольорові картки, я зачитую колір та те, що він означає, а учениці піднімають вгору той колір, який відповідає  їхньому емоційному стану зараз, а вкінці уроку подивимось чи змінився ваш настрій.

Рожевий – радісний, захоплений

Салатовий – спокійний, врівноважений

Фіолетовий – напружений, тривожний

Білий – невизначений, важко відповісти

Прийом «Шифрограма» (слайд 2)

Щоб дізнатися про, що сьогодні ми говоритимемо, розшифруйте  визначення, хто розшифрує перший, той отримає додатковий бал на сьогоднішньому уроці. Щоб розшифрувати вислів потрібно рухатися за годинниковою стрілкою. (Травма – це порушення функцій тканин і органів, під дією зовнішніх факторів, що призводять до реакції організму.)

 

Т

під

ра

дією

в

зов

ма

ніш

- це

нізму.

 

ніх

нів

по

орга

фак

орга

ру

ції

то

і

ше

реак

рів

нин

до

тка

дять

цій

призво

функ

що

ння

 

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку

В даний час травми займають третє місце серед причин смертності осіб працездатного віку. За статистичними даними ВООЗ, лише внаслідок автомобільно-дорожніх пригод щорічно в світі гинуть понад 250 тис. людей, а кількість травмованих перевищує 2 млн. Нещасні випадки з дітьми в побутових умовах трапляються частіше у віці до 3 років. Переважна кількість травм у дітей віком до 13 років спостерігається в шкільному віці під час ігор та занять спортом (50 %); 30 % вдома і 20 %     в дорожньо-транспортних пригодах (смертність сягає 80 %).

Загальна смертність дітей від нещасних випадків складає, за даними ВООЗ, 37,2 на 100 тис. хлопців і 22,8 на 100 тис. дівчат.

Тож сьогодні ми поговоримо про травми та травматизм, дізнаємось, що сюди відноситься та які види травматизму існують, щоб уміти попереджувати негативні (а іноді й загрозливі) наслідки травмування постраждалого. Давайте запишимо дату й тему нашого уроку (слайд 3).

Епіграфом уроку є слова М. Мюррея «Травми можуть бути різні, та кожен переживає свою власну біль, і для нього вона сама болюча» (слайд 4).

4. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння)

Слово вчителя

Травма (від греч. Trauma - рана) - це порушення цілісності  і фізіологічних функцій тканин і органів під впливом зовнішніх агентів (механічних, хімічних, електричних, променевих, психічних), що супроводжується місцевою та загальною реакцією організму (слайд 5).

У клінічній медицині існує спеціальний розділ - травматологія, що вивчає травми, їх причини, види, методи профілактики та лікування.

До травм відносять наступні пошкодження тіла і органів: рани, опіки, обмороження, удари, вивихи, струси, розтягнення, розриви, переломи. Крім того, виділяють психічні травми та отруєння (слайд 6).

Найбільш загальними місцевими симптомами травми є біль, набряк і підвищення температури в місці пошкодження (слайд 7). Прояв загальної реакції організму на травму залежить від її тяжкості. Чим важче травма, тим більш виражені загальні симптоми, до яких відносять підвищення температури тіла, порушення обмінних процесів, порушення діяльності з боку серцево судинної і нервової системи. Важкі травми часто супроводжуються ускладненнями, такими як травматичний шок, порушення функціонування травмованого органу, масивна крововтрата.

5. Осмислення нових знань

Робота в групах

Учениці поділені на дві групи. Із запропонованого тексту виберіть та  складіть загальну схему класифікації видів травм (№1) та видів травматизму (№2), отримані схеми презентуйте біля дошки.

Слово вчителя

Існує кілька класифікацій видів травм.

Травми бувають відкритими з порушенням цілісності шкірних покривів (рани, опіки) та закритими, при яких шкірний покрив не порушений (переломи, вивихи, забої, струси).

По виду агента, який викликав пошкодження, травми бувають: механічні, термічні, хімічні, електричні, променеві, психічні, операційні, родові та ін. (див. таблицю на ст. 49, слайд 8).

 

 

Залежно від кількості факторів, що спричинили  травми, їх  ділять на прості і комбіновані. Проста травма виникає при дії одного фактора, що ушкоджує. Комбінована травма утворюється при поєднанні декількох факторів. Наприклад, перелом і опік стегна у потерпілого при пожежі.

За характером пошкоджень травми ділять на одиночні (ізольовані), множинні і поєднані. При ізольованій травмі пошкоджений один орган. При множинній травмі пошкоджено два і більше органа. При поєднаній травмі пошкоджені органи декількох систем організму. Наприклад, перелом стегна і черепно-мозкова травма у потерпілого в автомобільній аварії (див. таблицю на ст.50, слайд 9).


 

Залежно від ступеня тяжкості травми діляться на легкі (удари, розтягнення), середньої тяжкості (вивихи, переломи пальців), важкі (струс мозку, перелом стегна) (див. таблицю на ст. 52, слайд 10).

 


 

За місцем заподіяння ушкодження травми ділять на виробничі, невиробничі і навмисні. Виробничі діляться на промислові та сільськогосподарські. До невиробничих травм відносять транспортні, отримані при пішохідному русі, побутові, спортивні, військові та інші.

 Залежно від виду діяльності потерпілого травми діляться на професійні та непрофесійні.

Травматизм – це сукупність знову виникаючих травм в певних групах населення, що знаходяться в однаковій обстановці, умовах праці та побуту (слайди 11-12).

Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. Виробничий травматизм у свою чергу ділиться на: промисловий та сільськогосподарський.

До промисло­вого травматизму належать травми не тільки на заводах, фабриках, у майстер­нях, але й у працівників транспорту, будівельників тощо. Основні причини виробничого травматизму — незадовільні умови пра­ці, недосконалі або несправні знаряд­дя виробництва або неправильна їх експ­луатація, особистий стан працівника тощо. Найпоширеніші виробничі травми: рани, забиття, опіки, електротравми.

Сільськогосподарський травматизм сьо­годні в зв'язку з механізацією та елект­рифікацією сільського господарства за структурою мало чим відрізняється від промислового. Також переважають поранення, забиття, закриті пошкод­ження, переважно кінцівок (понад 80 %), значно рідше — внутрішніх органів.

Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вулич­ний, побутовий, спортивний та дитя­чий.

Дорожньо-транспортний травматизм об'єднує всі травми, які завдаються транспортними засобами, незалежно від того, був потер­пілий у машині (водій, пасажир) чи ні (пішохід, велосипедист). Переважна кількість таких травм виникає з вини пішоходів. Багато дорожньо-транспор­тних пригод стається через керування машиною в стані сп'яніння.

Вуличний травматизм — це травма, що сталася на вулиці, у дворі, в лісі, полі тощо, незалежно від її причини (у тому й числі й зумовлена транспортними за­собами). Більшість вуличних травм зу­мовлюється падінням потерпілого. Особливо часто це буває в осінньо-зи­мовий період та у вечірні години. Серед цих травм переважають пере­ломи верхніх та нижніх кінцівок, рідше бувають забиття, розтягнення та пора­нення. Вуличний травматизм спричи­няється поганою організацією вулично­го руху, неякісним покриттям та освіт­ленням вулиць, незадовільним їх ста­ном, зокрема в період ожеледиці тощо.

Побутовий травматизм - об'єднує травми, що виникають у домашніх умо­вах (у квартирі, на подвір'ї, в гаражі). Велика кількість їх пов'язана з приби­ранням квартири та приготуванням їжі. Переважають забиття, рани, опіки. Уражується переважно кисть. Багато травм виникає під час сварок та бійок, чому сприяє алкоголь. Частіше побу­тові травми виникають у чоловіків, зок­рема молодих.

Спортивний травматизм — травми, які одержують люди під час заняття спортом на майданчиках та в залах. Цей вид травм складає близько 2— 3 % від усіх пошкоджень травматичного поход­ження. Характерний для футболістів, боксерів, гімнастів, хокеїстів та мото­гонщиків. Переважають травми опор­но-рухового апарату (забиття, перело­ми, розтягнення, вивихи), а також го­лови та тулуба.

Дитячий травматизм – виникає внаслідок ще не повністю сформованої ЦНС, немає відчуття страху.

Крім зазначених видів травматизму, розрізняють ще й навмисний, що наносяться окремими людьми з метою самогубства чи каліцтва. До навмисних належать також воєнні трав­ми, тобто травми, одержані на війні. Військові травми поділяються на вогнепальні, невогнепальні (вибухова хвиля пошкоджує середнє вухо, розриває барабанну перетинку, супроводжується це струсами мозку, крововиливами в мозок, смертю (див. таблицю на ст. 51).

 

 

Профілактика травматизму Для боротьби з травматизмом насам­перед треба створити для людини спри­ятливі соціально-економічні та еко­логічні умови та проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру.

6. Закріплення, узагальнення і систематизація знань

Прийом «Доповни речення» (слайд 13)

  1. Травма – це…
  2. Травматизм – це…
  3. До травм належать…
  4. Найвідоміші симптоми травм – це…
  5. Травматизм буває…

Прийом «Знайди правильну відповідь»

  1.          Залежно від агента, який викликав пошкодження:
  • Механічна травма
  • Термічна травма
  • Хімічна травма
  • Електрична травма
  • Променева травма
  • Психічна травма
  1.          За характером пошкоджень:
  • Одиночна (ізольована) травма
  • Множинна травма
  • Поєднана травма
  1.          Залежно від ступеня тяжкості:
  • Легка травма
  • Травма середньої тяжкості
  • Важка травма
  1.          Виробничий травматизм:
  • Промисловий
  • Сільськогосподарський
  1.          Невиробничий травматизм
  • Транспортний
  • Вуличний
  • Побутовий
  • Спортивний
  • Дитячий
  • Навмисний

7. Підбиття підсумків уроку

Прийом «Кольоропису»

Давайте знову дізнаємося чи змінився ваш емоційний стан після нашого уроку,чи був він вам цікавий? Учениці піднімають картки вгору після зачитування значень (слайд 14).

Отже, ми сьогодні ознайомилися із основними видами травм та дізналися, що всі вони мають певні причини виникнення і свою власну специфіку лікування. Хоча до різновидів травм належать навіть такі незначні травми, як ротягнення зв'язок, поріз, та все одно вони погіршують стан нашого здоров’я і тому нам необхідно дотримуватися простих правил профілактики травматизму. Краще уникати ніж потім довго лікувати.

8. Домашнє завдання

Опрацювати тему 4.1 в підручнику, повторити конспект, підготувати цікаву інформацію про дорожньо-транспортні травми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Картка №1

Класифікації видів травм

 

Існує кілька класифікацій видів травм.

Травми бувають відкритими з порушенням цілісності шкірних покривів (рани, опіки) та закритими, при яких шкірний покрив не порушений (переломи, вивихи, забої, струси).

По виду агента, який викликав пошкодження, травми бувають: механічні, термічні, хімічні, електричні, променеві, психічні, операційні, родові та ін. Механічні травми - обумовлені дією тупого або гострого предмета або інструмента. Фізичні виникають- в результаті впливу холоду і тепла. Хімічні травми - обумовлені дією лугів і кислот. Біологічні - викликані бактеріями і їх отруйними виділеннями. Психічні - виникають в результаті подразнення нервової системи та психічної діяльності постійним відчуттям страху, погрозами і ін.

Залежно від кількості факторів, що спричинили  травми, їх  ділять на прості і комбіновані. Проста травма виникає при дії одного фактора, що ушкоджує. Комбінована травма утворюється при поєднанні декількох факторів. Наприклад, перелом і опік стегна у потерпілого при пожежі.

За характером пошкоджень травми ділять на одиночні (ізольовані), множинні і поєднані. При ізольованій травмі пошкоджений один орган. При множинній травмі пошкоджено два і більше органа. При поєднаній травмі пошкоджені органи декількох систем організму. Наприклад, перелом стегна і черепно-мозкова травма у потерпілого в автомобільній аварії.

Залежно від ступеня тяжкості травми діляться на легкі (удари, розтягнення), середньої тяжкості (вивихи, переломи пальців), важкі (струс мозку, перелом стегна).

За місцем заподіяння ушкодження травми ділять на виробничі, невиробничі і навмисні. Виробничі діляться на промислові та сільськогосподарські. До невиробничих травм відносять транспортні, отримані при пішохідному русі, побутові, спортивні, військові та інші.

 Залежно від виду діяльності потерпілого травми діляться на професійні та непрофесійні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка №2

Види травматизму

 

Травматизм – це сукупність знову виникаючих травм в певних групах населення, що знаходяться в однаковій обстановці, умовах праці та побуту.

Травматизм ділять на виробничий та невиробничий. Виробничий травматизм у свою чергу ділиться на: промисловий та сільськогосподарський.

До промисло­вого травматизму належать травми не тільки на заводах, фабриках, у майстер­нях, але й у працівників транспорту, будівельників тощо. Основні причини виробничого травматизму — незадовільні умови пра­ці, недосконалі або несправні знаряд­дя виробництва або неправильна їх експ­луатація, особистий стан працівника тощо. Найпоширеніші виробничі травми: рани, забиття, опіки, електротравми.

Сільськогосподарський травматизм сьо­годні в зв'язку з механізацією та елект­рифікацією сільського господарства за структурою мало чим відрізняється від промислового. Також переважають поранення, забиття, закриті пошкод­ження, переважно кінцівок (понад 80 %), значно рідше — внутрішніх органів.

Невиробничий травматизм включає такі види: транспортний (залізничний, автодорожний, авіаційний), вулич­ний, побутовий, спортивний та дитя­чий.

Дорожньо-транспортний травматизм об'єднує всі травми, які завдаються транспортними засобами, незалежно від того, був потер­пілий у машині (водій, пасажир) чи ні (пішохід, велосипедист). Переважна кількість таких травм виникає з вини пішоходів. Багато дорожньо-транспор­тних пригод стається через керування машиною в стані сп'яніння.

Вуличний травматизм — це травма, що сталася на вулиці, у дворі, в лісі, полі тощо, незалежно від її причини (у тому й числі й зумовлена транспортними за­собами). Більшість вуличних травм зу­мовлюється падінням потерпілого. Серед цих травм переважають пере­ломи верхніх та нижніх кінцівок, рідше бувають забиття, розтягнення та пора­нення. Вуличний травматизм спричи­няється поганою організацією вулично­го руху, неякісним покриттям та освіт­ленням вулиць, незадовільним їх ста­ном, зокрема в період ожеледиці тощо.

Побутовий травматизм – об'єднує травми, що виникають у домашніх умо­вах (у квартирі, на подвір'ї, в гаражі). Велика кількість їх пов'язана з приби­ранням квартири та приготуванням їжі. Переважають забиття, рани, опіки. Уражується переважно кисть. Багато травм виникає під час сварок та бійок, чому сприяє алкоголь. Частіше побу­тові травми виникають у чоловіків.

Спортивний травматизм – травми, які одержують люди під час заняття спортом на майданчиках та в залах. Цей вид травм складає близько 2— 3 % від усіх пошкоджень травматичного поход­ження. Характерний для футболістів, боксерів, гімнастів, хокеїстів та мото­гонщиків. Переважають травми опор­но-рухового апарату (забиття, перело­ми, розтягнення, вивихи), а також го­лови та тулуба.

Дитячий травматизм – виникає внаслідок ще не повністю сформованої ЦНС, немає відчуття страху.

Крім зазначених видів травматизму, розрізняють ще й навмисний, що наносяться окремими людьми з метою самогубства чи каліцтва. До навмисних належать також воєнні трав­ми, тобто травми, одержані на війні. Військові травми поділяються на вогнепальні, невогнепальні.

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Савицкая Инна
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту, Основи медичних знань) 10 клас (Пашко К.О., Герасимів І.М., Щирба Ю.П., Фука М.М.)
Додано
20 лютого
Переглядів
285
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку