Урок. Позакласне читання. 8 клас. Леся Українка "Напровесні", "Мій шлях"

Позакласне читання. 8 клас. Леся Українка «Напровесні», «Мій шлях»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄфановаА.Г.

вчитель української мови та літератури

КЗ «Гімназія зі структурним підрозділом початкової школи № 44 Маріупольської міської ради Донецької області»

Тема: Урок позакласного читання для 8 класу. Леся Українка «Напровесні», «Мій шлях».

Мета: розвивати вміння виразного читання, навички вільного володіння словом; виховувати в учнів гордість за наші національні таланти, впевненість у своїх знаннях головних понять літературознавства, вміння проводити аналіз поетичного твору.

Тип уроку: урок позакласного читання

Форма уроку: усний журнал

Унаочнення: портрет поетеси, збірник поезій, виставка малюнків учнів-ілюстрації до віршів, міні-презентація «Життя Лесі Українки».

Методи та прийоми: аналітична бесіда, «Мозковий штурм», «Словесне малювання»,

Форми роботи: робота в парах, робота в групах, диференційоване завдання (учні отримали завдання напередодні)

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

(Вітання вчителя з учнями. Для того щоб швидко організувати клас, пропоную:

Перша команда: «Усі підведіться!»

Друга: «Один на одного мерщій подивіться!»

Третя: «Тихесенько сіли за парти, увага на дошку!»

 

ІІ. Актуалізація опорних знань з теорії літератури.

1. Бліц-опитування. Словник літературознавчих термінів.

А) Звертання- це …

Б) Метафора - …

В) Епітет - …

Г) Уособлення - …

Д) Рефрен - …

Е) Антитеза - …

Є) Порівняння - …    тощо.

 

IІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної

    діяльності.

 

ІV. Основний зміст уроку.

 

 

Епіграф:

Поезія – це не кращі слова

в кращому порядку,

це – вища форма існування мови.

Й. Бродський

1. Слово вчителя.(Звучить тихенька мелодія. Учитель читає строфу з вірша Ганни Світличної «Лесі Українці»)

 

Лесі Українці

Боюсь торкнутись імені твойого,

Але зоря, ота, що у вікні,

Твоя зоря задумлива і строга,

Зорить подовгу уночі й мені.

2.Слово вчителя

    Термін «поезія» вживається в кількох значеннях. Передусім цей термін визначає мистецтво слова, яке тяжіє до піднесеності, звеличення духовного і земного, у вужчому ж розумінні поезія є способом мовлення, позначеним особливою ритмічно-музичною будовою.

    Головний жанр поезії – вірш. Це порівняно короткий запис або виклад події, характеристики чи почуття.

 

3.Презентація «Життя Лесі Українки» підготовлена учнями 10-15 слайдів)

 

4.Читання напам’ять вірша «Конвалія» (заздалегідь підготовлені 2 учні).

Конвалія

Росла в гаю конвалія

Під дубом високим,

Захищалась від негоди

Під віттям широким.

 

Та недовго навтішалась

Конвалія біла, –

І їй рука чоловіча

Віку вкоротила.

 

Ой понесли конвалію

У високу залу,

Понесла її з собою

Панночка до балу.

 

Ой на балі веселая

Музиченька грає,

Конвалії та музика

Бідне серце крає.

 

То ж панночка в веселому

Вальсі закрутилась,

А в конвалії головка

Пов’яла, схилилась.

 

Промовила конвалія:

«Прощай, гаю милий!

І ти, дубе мій високий,

Друже мій єдиний!»

 

Та й замовкла. Байдужою

Панночка рукою

Тую квіточку зів’ялу

Кинула додолу.

 

Може, й тобі, моя панно,

Колись доведеться

Згадать тую конвалію,

Як щастя минеться.

 

Недовго й ти, моя панно,

Будеш утішатись

Та по балах у веселих

Таночках звиватись.

 

Може, колись оцей милий,

Що так любить дуже,

Тебе, квіточку зів’ялу,

Залишить байдуже!..

 

5.Слово вчителя. А тепер ми познайомимось з Лесею, почуємо слова її рідних брата і сестри про неї. Інтерактивний прийом «Словесне малювання».

  Брат Михайло:

       У Луцьку Леся познайомилася із дівчинкою Марійкою, старшою від неї на один рік. Дівчинка була із бідної сім'ї, вона була розумна, але неписьменна, бо її батькам не було за що навчати доньку, їхня сім'я була багатодітна. Тоді Леся заходилася біля Марійчиної освіти. Через рік дівчинка непогано читала і писала.

– Леся була надзвичайно здібною дівчинкою. Ще зовсім маленькою, в 6 років, вона навчилася шити і вишивати.

               Малою Леся була весела, любила співати, танцювати, брала участь у домашніх виставах.

 

Повідомлення учениці. (Від імені сестри Ольги розповідає):

                 Із всіх нас, шістьох дітей, Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею... Вони однаково були лагідні та добрі безмежно... Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з винятковою силою волі. І батько і Леся, на диво, високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини.

                 Леся дуже любила слухати кобзарів. Одного разу з вішалки у кімнаті зник старий батьків піджак. Перешукали скрізь, але не знайшли. Леся заплакала і зізналася, що віддала його сліпому кобзареві, який мерз узимку. Батько не насварив Лесю, а сказав: „Ти вчинила правильно. Справедливо."

– Світ Лесиних захоплень був дуже широкий.  Крім того, що складала вірші, вона гарно малювала. А ще дівчинка захоплювалася полотнами художника Айвазовського. Леся мала надзвичайні здібності до музики: грала на фортепіано,  складала свої твори. Лише хвороба завадила їй стати музикантом.

                 У сім'ю Косачів увірвалося горе: Леся захворіла на туберкульоз кісток. Їй було 9 років. Послухайте, як розповідає сестра Оля про нещастя, що звалилося на Лесю.

                  Леся серед річки побачила високого крижаного хреста, що іскрився в промінні холодного сонця всіма барвами веселки. Дівчина з захопленням дивилася, як здійснюється обряд Водохреща. Десь посеред обрядової процедури під вагою великої маси людей крига почала непомітно осідати, вода виступила з прорубу й поволі підтоплювати тих, хто стояв посередині. Лесині валянки промокли вже наскрізь, у них було повно холодної води, що скувала ноги.

             Дівчинка заслабла, у неї дуже боліла права нога. Виявилося, що то був туберкульоз кісток.

– Із цього часу розпочалася багаторічна війна з хворобою. Страшна недуга назавжди затьмарила дитячу радість, занапастила молодість, знівечила жіноче щастя.

                Біль із ноги перейшов на руку, потім почався туберкульоз нирок, легень. Дівчина витримала кілька складних операцій, їздила часто на лікування в Крим, Німеччину, Італію, Єгипет, Грузію.

                 Хвороба не покидала Лесю все життя. Вона була дуже терпляча. «Я була малою горда, щоб не плакать, я сміялась», - писала вона.

                 Усі брати і сестри Лесі Українки вчились у гімназії, одержали вищу освіту. А Леся через хворобу не могла відвідувати школу, вчилася самотужки. Вона була надзвичайно здібною до вивчення іноземних мов. Знала їх аж 10: українську, російську, грецьку, латинську, німецьку, французьку, англійську, польську, італійську та інші.

                 Леся була мужньою, не нарікала на долю: «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі?»

                 Писала Леся вірші, поеми, п'єси, перекладала українською мовою зарубіжних письменників. І. Франко високо оцінив талант поетеси: «Від часу Шевченкового «поховайте та вставайте, кайдани порвіте», Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини...».

                  Леся прожила коротке життя - 42 роки, і 30 із них вела війну з підступною хворобою.

                  Померла вона в грузинському місті Сурамі, але похована в Києві на Байковому кладовищі.

 

V. Слухання відеозапису

Всі полюбляють вірші Лесі Українки – і дорослі і малі. (Вірші у виконанні майстрів слова - учнів нашої школи. Діти брали участь у Міжнародному Інтернет-флешмобі «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…» )

https://drive.google.com/drive/folders/1RC-3dgUYbQSNyQoaSF4cgpaTrQG2ZQq6?usp=sharing

 

VІ. Динамічна хвилинка (зорова гімнастика)

 

VII. Читання дітьми віршів напам’ять «Мій шлях» та «Напровесні».

А) «Мій шлях», 22 травня 1890 рік

 

1. Аналіз поезії Лесі Українки – вірш «Мій шлях», який увійшов в збірку «На крилах пісень».

Мій шлях

На шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несмілий заспівала,

А хто стрівався на шляху зо мною,

Того я щирим серденьком вітала:

«Самій не довго збитися з путі,

Та трудно з неї збитись у гурті».

Я йду шляхом, пісні свої співаю;

Та не шукайте в них пророчої науки, –

Ні, голосу я гучного не маю!

Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, –

Скажу я: «Разом плачмо, брате мій!»

З його плачем я спів з’єднаю свій,

Бо не такі вже гіркі сльози – спільні.

Коли ж на довгому шляху прийдеться

Мені почути співи гучні, вільні, –

В моїй душі для них луна знайдеться.

Сховаю я тоді журбу свою

І пісні вільної жалем не отрую.

Коли я погляд свій на небо зводжу, –

Нових зірок на йому не шукаю,

Я там братерство, рівність, волю гожу

Крізь чорні хмари вглядіти бажаю, –

Тих три величні золоті зорі,

Що людям сяють безліч літ вгорі…

Чи тільки терни на шляху знайду,

Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

Чи до мети я певної дійду,

Чи без пори скінчу свій шлях тернистий, –

Бажаю так скінчити я свій шлях,

Як починала: з співом на устах!

[22 травня 1890]

 

2. Аналітична бесіда (за питанням з опорою на текст)

1) Чому у письменниці, яка на шлях (звісно, творчий) вийшла ранньою весною, мала тихий спів несміливий.

Відповідь: рання весна- початок перших віршів, відлуння ще слабке, бо вона одинока.

2) Чому письменниці так важливо бути не одній, бути в колі однодумців? Знайдіть рядки.

Відповідь:  «Самій недовго збитися з путі

                       Та  трудно з неї збитися в гурті»

3) Як авторка проявляє співчуття до людей, «хто сльози ллє з тяжкої муки»

Відповідь: «Скажу я: «Разом плачмо, брате мій!»

                     З його плачем я спів з’єднаю свій…

4) Чому «гіркі сльози» тих, хто страждає , не такі гіркі, коли є опора на вірші поетеси?

Відповідь:  «Бо не такі вже гіркі сльози – спільні»

5) Коли буде відлуння слів письменниці?

Відповідь учнів:   «Коли ж на довгому шляху прийдеться

                                Мені почути співи гучні, вільні, -

                                 В моїй душі для них луна знайдеться»

 

3.Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

Учитель: Про що говорять останні два рядки вірша, що означає вислів «зі співом на устах»?

«Бажаю так скінчити я свій шлях,

Як починала: з співом на устах!

 

Відповідь учнів: До останнього подиху велика постать письменниці буде надихати людей на пошук справедливості, братерства, спільної доброзичливості та співчуття до тих, хто знаходиться у скрутному становищі злиденного життя.

 

4.Інтерактивний прийом  «Асоціативний кущ»

Учитель: Доберіть асоціації до слів вірша, користуючись рядками 4-ої строфи вірша

«Три величні золоті зорі,

Що людям сяють безліч літ вгорі»

Відповідь учнів: «Я там братерство, рівність, волю гожу»

Учитель: А які ще слова можна приєднати до цього рядка?

Відповідь учнів: свобода, правдивість, єдність, справедливість, вольниця.

 

5.Етап пошукової роботи

Вчитель: А зараз ми з вами знайдемо у 4 та 5 строфах вірша засоби поетичної мови, які визначають та підсилюють ідейний задум письменниці.

Відповідь учнів:

1) Крізь чорні хмари – епітет (чорні хмари – гноблення волелюбних людей правлячою владою).

2) Три зорі…

    Що людям сяють безліч літ вгорі … - метафора (тисячоліттями люди боролися за вільне життя).

3) Шлях тернистий – метафора (непростий шлях поезії «крізь тернії - до зірок»).

3) Чи тільки….

    Чи стріну…

    Чи до мети…..

Чи без пори…. - анафора (повтор на початку строфи, питальна інтонація дає в кінці ствердження, що свій шлях поетеса закінчить «зі співом на устах»).

4) Терни - квіт барвистий

     … до мети дійду 

     … без пору скінчу шлях… - антитеза (протиставлення)

 

6. Інтерактивний прийом «Розвиток творчої уяви».

Вчитель. Поетеса мріяла закінчити свій життєвий шлях зі співом на устах…

Завдання: як ви вважаєте, її мрія здійснилась?

Відповіді учнів: Людина мріє – значить живе Леся з дитинства була мрійливою дівчинкою.

       Спогади про Л. Українку засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. Справді, адже в Колодяжному бігала в місячну ніч одна-однісінька в ліс, щоб побачити Мавку. А бавлячись серед руїн Луцького замку, уявляла себе мужньою Жанною Д’Арк, а своїх товаришів – відважними лицарями.

         Леся - неповторна. Хіба жила на світі така жінка, в серці якої б поєдналася така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, любов і відданість народові ? Ні, другої такої на світі не було! Леся Українка вірила в своє безсмертя. Вона писала : «Ні! Я жива! Я буду вічно жити...».

 

Б) «Напровесні», 1889 рік

 

7. Аналіз поезії Лесі Українки – вірш «Напровесні».

 

 

Напровесні

Не дивуйтесь, що квітом прекрасним

Розцвілася дівчина несміла, –

Так під промінням сонечка ясним

Розцвітає первісточка біла.

 

Не дивуйтесь, що думи глибокі

Будять речі та сльози пекучі, –

Так напровесні дзвінкі потоки

Прудко, гучно збігають із кручі.

 

Не дивуйтесь, що серце так рв’яно,

Щиро прагне і волі, і діла, –

Чули ви, як напровесні рано

Жайворонкова пісня бриніла?..

 

8. Порівняльний аналіз двох віршів «Мій шлях» та «Напровесні»

Вчитель. Як цей вірш перегукується  з наступним віршем «Мій шлях».

 

Відповіді:

«Мій шлях»	«Напровесні»
Несмілий спів	Несміла дівчина
На шлях я вийшла ранньою весною	Перевісточка біла
Співи гучні, вільні	Думи глибокі
Я там волю гожу	Серце прагне і волі, і дива

 

9. Аналітична бесіда
   1. Які почуття у вас викликав цей вірш?
   2. В яких рядках висловлено головну думку вірша?
   3. Яку ілюстрацію ви б намалювали до вірша?
   4. Які слова вжиті у переносному значенні? Для чого їх використовує авторка?

Вчитель. Весь вірш побудований на одному засобі.

Паралелізм – це засіб художньої виразності, аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Вчитель. Знайдіть його у вірші «Напровесні».

Відповідь учнів. У перших рядках:

«Не дивуйтесь, що квітом прекрасним

Розцвілася дівчина несміла, –

Так під промінням сонечка ясним

Розцвітає первісточка біла.»

 

Одна сюжетна лінія: дівчина розцвілася…

Друга сюжетна лінія: Розцвітає первісточка біла…

Висновок. Біла первісточка – колір молодості, невинності. Як весною розцвітає пролісок, так і життя молодої Лесі Українки квітне весною в надії на краще.

 

Не дивуйтесь, що думи глибокі

Будять речі та сльози пекучі, –

Так напровесні дзвінкі потоки

Прудко, гучно збігають із кручі.

 

 1 сюжетна лінія:

«Думи глибокі будять речі та сльози пекучі»	«Так напровесні дзвінки потоки гучно збігають із кручі»
Тобто йде порівняння весняних потоків з пробудженою самосвідомістю людей і їх волевиявлення.

 

Не дивуйтесь, що серце так рв’яно,

Щиро прагне і волі, і діла, –

Чули ви, як напровесні рано

Жайворонкова пісня бриніла?..

 

Серце р’яно прагне волі	Так напровесні бринить пісня жайворонка
Жайворонок – уособлення розквітлої навесні природи, його чистий дзвінкий спів як пробуджене до свободи серце поетеси.

 

10. Повідомлення учениці «Чи знаєш ти, що ...».           

–  У 1972 році засновано щорічну літературну премію імені Лесі Українки за кращий твір для дітей. Лауреатами цієї відзнаки стали Н. Забіла, І. Багмут, О. Іваненко, Ю. Збанацький, П. Воронько, М. Пригара, Г. Тютюнник, В. Нестайко та інші.

             Пам'ятники поетесі встановлено в с. Колодяжному, м. Києві, Луцьку, Новограді - Волинському, Ялті, Сурамі, Клівленді (США), Торонто (Канада).

• 200 гривень – українська купюра, на якій зображена Леся Українка.
• Фабрика одягу в Рівному названа на честь Лесі Українки.
•  Університет у м. Луцьку носить її ім’я.
• 1970 р. астероїд (між орбітами Марса та Юпітера) названо на честь Лесі Українки – Леся 2616.
• А ще багато вулиць майже у кожному місті чи селі (до речі, в нашому місті Маріуполі є вулиця ім.Лесі Українки)
•  

VІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого.

1. Гра «Так - Ні».

1. Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Драгоманова?

2. Матір’ю письменниці була Олена Пчілка?

3. Л. Українка прекрасно грала на фортепіано і знала багато мов?

4. Свій перший твір Леся написала у 15 років?

5. Протягом усього життя Леся боролася із важкою недугою?

6. Псевдонім «Леся Українка» вибрала її мати?

7. «Мамо, чи кожна пташина

       У вирій на зиму літає? –

       У неньки спитала дитина» –

це рядки з вірша Л. Українки «Казка про Оха-Чародія»?

2. Леся Українка писала лише вірші?
3.  

IХ. Підсумок урок.

1. Методичний прийом «Мікрофон».

• Що цікавого ви дізнались на уроці?
• Які події з життя Л. Українки вас вразили? Що схвилювало?
• Які риси характеру героїні ви б хотіли сформувати в себе?

2. Слово вчителя.

Наш урок підходить до завершення. В Україні немає, напевно, людини, яка б не знала і не любила твори великої дочки українського народу. Адже Л. Українка – це гордість і слава нашого народу. ЇЇ твори – неперевершені шедеври, які пробуджують серця, не залишають байдужими нікого.

   Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої б поєдналися така мужність, така пристрасна любов і відданість трудящому народові та батьківщині? Ні, другої такої на світі не було.

   Леся – неповторна!

 

Х. Оцінювання. Аргументація оцінок.

1. Самооцінювання.

Вчитель. Учні, оцініть свою роботу на уроці.

• Якщо ви працювали недостатньо старанно — простягніть руки вгору.
• Якщо ви працювали добре — покладіть руки на плечі.
• Якщо ви працювали чудово — поаплодуйте собі та своїм товаришам.

2. Оцінювання вчителем учнівської роботи.

 

ХІ. Домашнє завдання.

Уміти розповідати про Л. Українку, виразно читати та аналізувати вірш, висловлювати свої думки та почуття. Намалювати ілюстрації до поезії.

 

ХІІ. Рефлексія

       Оскільки остання сторінка нашого журналу підсумкова, то закріпимо наше знання грою «Так чи ні».

Леся виховувалася у великій дружній родині?                                так

• Хвороба дівчинки була серйозною?                                      так
• Леся мала хист до малювання, музики?                                 так
• Їй вдалося стати відомою піаністкою?                                    ні
• Чи любила Леся займатись художньою працею?                 так
• У зв’язку з хворобою Леся Українка змушена

      довгий час не жити вдома?                                                          так

• Леся знала понад 10 іноземних мов?                                     так
• За своє життя Леся часто скаржилась на хворобу

      мамі, близьким?                                                                             ні

• Прожила Леся всього 42 роки?                                               так

 

Заключне слово вчителя. Леся Українка – дочка Прометея. Вона – безсмертна, бо і сьогодні її поезія кличе на боротьбу за справедливість, пробуджує любов до прекрасного.

Нехай і у ваших серцях вічно горить вогник Лесиної поезії і зігріває вам душу.               Кажуть: ти не вмирала ніколи,

               Кажуть: ти, наче, пісня живеш.

               Ніби юність ясна, смаглочола,

               По країні в майбутнє ідеш.

                                                            Я.Шпорта

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Авраменко О. Українська література: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2016. – 256 с.
2. Кірюхіна, М. Стежками "далекої" царівни : [Леся Українка] / М. Кірюхіна, Е. Кірюхін // Віче. - 2010. - № 15. – С. 68-69.
3. Ненадкевич, Є. Леся Українка / Є. Надкевич // Дивослово (Українська мова і література в навч. закладах). - 2001. - № 2. – С. 52-58.
4. Українка, Леся. Вибране. Для середнього та старшого віку. Л.Мірошниченко. – К.: Школа, 2008. – 367с.
5. Українка, Леся. Зоря поезії. – Донецьк: АТЗТ «Видавництво «Донеччина», 2008. – 352 с.
6. Українка, Леся. Вибрані твори/ Леся Українка; передмова Клименко Г.А. – К.: Шанс, 2013. – 512 с. (Серія «Шкільна бібліотека»)
7. Українка, Леся Нехай мої струни лунають... : вибрані поезії / Леся Українка. – Луцк : ВАТ "Волинська обл. друкарня", 2009. – 222 c.