Презентація на тему: "Володимир Сосюра. Життя і творчість"

Володимир Сосюра

«Такий я ніжний, такий тривожний...»Ти весь, поете, в цих словах!Твій кожен вірш, рядок твій кожний. Життя тривожністю пропах. М. Рильський

Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве. Мати – звичайна домогосподарка. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Володимир Сосюра (1898-1965) — український письменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», козак Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та ін.

З дитинства хлопець допомагав батькові на шахті, тому праця в ньому ще з дитинства виховала людину розуміючу життя звичайних людей. Володимир Сосюра дуже переживав за життя та майбутнє держави, тому під час громадянської війни, одразу вступив в ряди УНР, а згодом до Червоної армії. Офіційно Володимир Сосюра був одружений тричі (деякі джерела говорять, що 7 раз).

Вже з 11 років Володимир працює в бондарному цеху содового заводу, телефоністом, чорноробом. Захоплювався співом і літературою. Зачитувався Ж. Верном, Т. Майн Рідом, Ф. Купером, віршами О. Кольцова та І. Нікітіна, дуже любив твори Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, Гомера, Шиллера, Надсона і ін.

Вперше спробував написати вірш російською мовою у 1912 році. Володимир Сосюра говорив про себе: Я схожий на мамку, татка і на себе. Маленьким я боявся кавунів: вони здавались мені сплячими звірами».

Перший вірш (російською мовою) надрукував 1917 р. В архівах збереглися недруковані вірші Сосюри (українською мовою), писані за його перебування в Армії УНР, але перша збірка «Поезії» вийшла1921 р., а раптову славу принесла йому революційно-романтична поема «Червона зима» (1922),

У 1937–1957 рр. Мешкав у Києві в будинку письменників Роліт, з 1957 р. — в будинку на вул. М. Коцюбинського, 2, де йому встановлено пам’ятну дошку. Помер 8 січня 1965 року. Похований в Києві на Байковому цвинтарі (надгробний пам’ятник —граніт; скульптор О. О. Банников; встановлений у 1968 році).

Надгробок Володимира Сосюри на Байковому цвинтарі в Києві