Урок позакласного читання "Без верби і калини нема України".

Урок позакласного читання.

Тема: Без верби і калини нема України (українські казки та легенди про вербу і калину)

Мета.

• поглиблювати знання дітей про вербу і калину, як народний символ України –  читаючи легенди, казки;
• визначити світоглядну значущість цих символів для українців, поглиблюючи знання антології українського фольклору;
• розширювати читацькі інтереси школярів;
• збагачувати словниковий запас.
• розвивати комунікативні здібності, вміння робити висновки, аналізувати і співставляти прочитане, розширювати читацькі інтереси;
• розвивати пізнавальний інтерес до звичаїв Батьківщини.  
• сприяти виховуванню у дітей глибоких почуттів любові і поваги до рослин, які символізують українські вірування та традиції.

Обладнання: мультимедійна презентація, гілочка калини, малюнки калини та верби ; тексти легенд, казки, картки для гри «Чи уважний ти читач?», картка зі шкалою самооцінювання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційне налаштування на урок.

Привітайте гостей добрим словом, а мене – посмішкою.

Погляньмо один на одного, усміхнімося, подумки побажаймо добра, успіхів.

Працюємо плідно, із задоволенням.

Бажаю гарної співпраці на уроці.

Тихенько сідайте.

• Що ви відчували, коли посміхалися один до одного і подумки отримували приємні побажання?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

На уроках літературного читання ви знайомилися і працювали з творами різних жанрів літератури.

• Назвіть деякі з них.
• А твори яких жанрів відносяться до усної народної творчості?
• Давайте згадаємо. Я показую назву твору, а ви вкажіть жанр.

Вправа «Бліцопитування»

• Твори «Котився віночок по полю»; «Гнів Перуна»,  «Яке коріння,таке і насіння», «Мудра дівчина», «Звідки пішло прізвище та ім’я Богдана Хмельницького?».
• Давайте пригадаємо, що таке легенда, казка?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні ми поговоримо з вами про рослинні народні символи. Про них народ склав багато легенд і казок.
• Здогадайтесь про який символ йтиме мова?

1.     Вправа «Дивуй»

Її назва — від слова «калити», тобто «загартовувати». В цьому процесі воєдино зливаються дві могутні стихії — вогонь та вода, і сходяться вони в найміцніший речовині — металі. Саме завдяки цьому стоїть вона завжди червоною — і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози. 

• А що ви знаєте про калину?

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

• Діти , відгадайте загадку і ви дізнаєтеся, про що буде йти мова на уроці.

У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

• Про цю рослину ви також багато знаєте. Вам навіть вдалося вже використати свої знання під час участі у інтелектуальному конкурсі «Колосок». Це було питання 16. Це дерево ми особливо шануємо у святу неділю.

Проливала дрібні сльози молода дівиця.

Полоскала довгі коси у чистій водиці. (Верба)

• Як ви правильно все сказали!

У кожного народу є національні святині, улюблені речі, дерева. Українці мають свої символи, які споконвіку шанують і бережуть. Це – батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, дивовижна писанка, червона калина і зажурена верба. Усі вони – наші давні і добрі символи, наші обереги. Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу історію і родовідну пам'ять. Поговоримо про них на нашому уроці. Наші символи оспівані в піснях, оповиті легендами, казками.

• Темою нашого уроку є: «Без верби і калини нема України»
• Впродовж уроку за темою «Без верби та без калини нема України» ми будемо намагатися відповісти на питання:

«Чому ж важко уявити Україну без калини та верби?»

• Діти, ознайомившись з темою уроку, подумайте, що очікуєте ви від нього?
• У мене теж є свої очікування: я хочу, щоб ви не тільки слухали на уроці, а чули, не просто думали, а міркували, працювали дружно, активно, старанно. В кінці уроку ми з’ясуємо, чи збулися наші очікування.

– Які завдання уроку? Про що ж ми повинні дізнатися і чого навчитися?

Завдання уроку:

- опрацювати легенди «Калина» , «Плакуча верба»;

- опрацювати казку «Калинова сопілка».

Я для виконання цих завдань пропоную такий план уроку.

1. Виставка книг.

2. Гра «Вибране»

3. Гра «Досліди, подумай, назви».

4. Гра «Чи уважний ти читач?»

5. Гра «Здивування»

6. Гра «Реклама рослини»

V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Виставка книг

- Розпочинаємо роботу над виконанням плану уроку.

- Ви підготували легенди, казку  про ці рослини-символи. Ось ви бачите книжки, в яких можна прочитати ці твори.

Твори:

• Про що розповідали?
• У вигляді чого побудована розповідь?
• Що хотів сказати читачеві прочитаний твір?

2. Робота над текстом легенди «Калина»

а) Словникова робота.

- Чи траплялися у тексті незнайомі слова?

Кочовики – народ, плем’я, що кочує, змінює місце проживання.

Трясовина – дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою і мохом.

Нетра – непрохідні зарості.

Драговина – грузьке, багнисте болотисте місце.

Поділля – географічна область України між річками Південним Бугом і Дністром.

б) Гра «Вибране»

- Зачитайте якою дорогою йшли кочовики до зустрічі з дівчатами, які  збирали цілющі трави.

- Що вимагали нападники від полонянок?

- А як вчинили дівчата-полонянки?

- Чому полонянки буцімто погодились, а насправді завели у кочовиків у трясовиння?

- Що зробило сонце на спомин за дівчатами-рятівницями?

- Що зробила рідна земля на спомин за дівчатами-рятівницями?

- Хто і чому назвав кущі «калиною»?

- За матеріалом легенди з якого місця розрослася калина на весь світ?

- Знайдіть і зачитайте, що говорять люди, коли цвіте калина.

Висновок: - Про що хотіла розповісти читачеві прочитана легенда?

 3.Фізхвилинка.

Як ви знаєте, після плідної роботи завжди є музична пауза. Тому я зараз пропоную вам перевтілитися у танцюристів і, дивлячись на екран, спробувати відтворити рухи наших українців.

Молодці. Поаплодуйте один одному, адже ваш танок був неперевершеним. Сідайте!

4. Робота над текстом народної легенди «Плакуча верба»

а) Словникова робота.

- Чи траплялися у тексті незнайомі слова?

Книжники – учені, знавці церковних книг.

Фарисеї - послідовники релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.

Понтій Пілат -  римський правитель Іудеї з 26 до 36 р. н. е.; римський вершник.

б) Гра «Досліди, подумай, назви».

1 група: зачитайте епізод про небесне тіло, яке було у захваті від плакучої верби?

2 група: зачитайте епізод з тексту, що розкриває зміст сюжетного малюнка.

3. група: зачитайте епізод з тексту, що розкриває зміст сюжетного малюнка.

4. група: знайти в тексті речення для вираження головної думки легенди.

Висновок: - Так чому ми українці називаємо вербу плакучою?

5. Робота над текстом народної казки «Калинова сопілка».

- Наш український народ не тільки складав легенди про виникнення рослин, а й ще складав казки.

1. Гра «Чи уважний ти читач?» 

    Тестування за змістом народної казки «Калинова сопілка» 

1. Куди пішли дідова дочка і бабина дочка? 

а) в гай; 

б) в ліс; 

в) на луки. 

2. Що вони там збирали? 

а) гриби; 

б) ягоди; 

в) горіхи. 

3. Чому бабина дочка змогла вбити дідову дочку? 

а) бо та заснула; 

б) бо та заслабла; 

в) бо та знепритомніла. 

4. Яке дерево виросло на могилі дідової дочки? 

а) верба; 

б) тополя; 

в) калина. 

5. Хто вирізав сопілку з дерева? 

а) козак; 

б) чумак; 

в) солдат. 

6. Звідки всі дізналися про злочин, який учинила бабина дочка? 

а) із гри сопілки; 

б) зі співу солов’я; 

в) з розповіді козака. 

Відповіді: 1а; 2б; 3а; 4в; 5б; 6а. 

Висновок: - Скажіть, діти, так де ж тут щасливий кінець, де перемога добра над злом?

VІ. Осмислення і узагальнення знань.

1. Гра «Здивування»

• Зачитайте уривки з текстів, що справили найбільше враження – схвилювали, захопили, викликали почуття радості, жалю, бажання бути кращим.

2. Гра «Реклама рослини» з опорою на життєвий досвід учнів.

• Зараз, працюючи в групі, з представленого матеріалу розробити рекламний колаж, який би відповідав на наше головне питання уроку: «Чому ж важко уявити Україну без калини та верби?»
• Можна розпочати рекламну акцію словами: «Без калини (верби) нема України…

VІІ. Підсумок уроку.

1. Рефлексія.

• Чим легенди відрізняються від казок? (легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих формул, усталеного чергування подій, сюжети переважно одно- або малоепізодні)
• Чи досяг кожен із вас тієї мети, що поставив перед собою на початку уроку? Чому ж важко уявити Україну без калини та верби?
• Яким чином ви можете використати зміст уроку?
• До якого подальшого навчання може вести цей урок?
• Що ви будете робити після закінчення уроку?

2. Оцінювання роботи учнів.

а) самооцінювання;

б) колективне обговорення виражається словами-тезами: «Молодець!», «Відмінно!», «Пречудово!», «Гарна робота!», «Це твоя перемога!»

в) за шкалою оцінювання

1…..2…..3…..4…..5…..6…..7…..8…..9…..10…..11……12

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

      Я хочу більше прочитати легенд і казок про рослинні символи України.

     Я доберу прислів’я, загадки за темою нашого уроку.

      Я  спробую скласти власну чудову казку про народні символи України.

• Зробіть вибір.