Урок позакласного читання "Доля молодої жінки в баладі А. Міцкевича "Рибка"

Тема.  Позакласне читання.  Доля молодої жінки в баладі А. Міцкевича «Рибка»

Мета: поглибити знання учнів про жанр балади та творчість А. Міцкевича, розкрити особливості сюжету й композиції балади «Рибка», розвивати вміння учнів аналізувати ліро-епічні твори, виховувати читацькі інтереси, естетичні смаки.

Тип уроку: Урок позакласного читання, урок формування умінь і навичок.

Обладнання: портрет А. Міцкевича, тексти балади «Рибка», ілюстрації до твору.

А. Міцкевич без сумніву найбільший поет польської нації і один із найгеніальніших

 людей, яких видало людство.

    І. Франко

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.

    Л. Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово учителя. Ми відповідальні за все, що трапляється в нашому житті. І жоден добрий чи поганий учинок так просто, без наслідків не обходиться. І сьогодні на уроці, вивчаючи баладу великого польського поета А. Міцкевича ми з вами переконаємося, що зло завжди буде покаране. Отже тема сьогоднішнього уроку «Доля молодої дівчини в баладі А. Міцкевича «Рибка». А епіграфами до уроку будуть слова відомого українських поета І.Я. Франка та відомої поетеси Л. Костенко. Тож розгорніть зошити і запишіть тему та епіграфи до уроку.

(запис теми уроку та епіграфів у зошити)

Працюючи над баладою, ми повинні дати відповідь на головне питання нашого уроку «Чому у баладі А.Міцкевича «Рибка» сили природи втручаються в людське життя і вершать правосуддя?».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

-         Пригадайте, що таке балада? (Балада – це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту).

-         Назвіть характерні ознаки балади (вправа гроно) (напружений сюжет, невеликий обсяг, зв’язок із фольклором, невелика кількість персонажів, вираження авторської позиції, використання художніх прийомів (епітети, символи, метафори, окличні речення і т.д.)

-         Яких відомих авторів літературних балад ви знаєте? (Шиллер, Гете, Міцкевич, Стівенсон).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Слово учителя. Як сказав І.Франко «А. Міцкевич без сумніву найбільший поет польської нації і один із найгеніальніших людей, яких видало людство.»

 А ми пишаємося тим, що такий геніальний поет був в Україні і у нас на Черкащині. Саме цю сторінку із життя А. Міцкевича ми і пригадаємо. Які дороги привели поета в Україну?

Розповідь учнів. Почалося все з арешту.  23.10.1823 Міцкевича арештували за причетність до молодіжного гуртка «Товариства філоматів», які ставили перед собою просвітницькі, наукові та моральні цілі. Міцкевич на півроку потрапив до в’язниці. Після процесу й вироку суду два десятки філоматів були вислані з польських губерній. Понад 9 місяців А. Міцкевич перебував в Україні. 25 січня 1825 року він виїжджає  у місто Одесу, де на нього чекає посада вчителя ліцею Рішелье.

На шляху до Одеси поет зупинився в Києві. «Мені сподобалося стародавнє українське місто. Я оглянув Лавру та інші визначальні місця".

У Києві поет знайомиться з родиною  Головінських, які запрошують його до Стеблева, до свого маєтку, розташованого на високому скелястому березі , де був чудовий парк, посеред якого протікала мальовнича річка Боровиця, яка саме в парку Головінських впадала в річку Рось.  Про все побачене на Черкащині Міцкевич напише: «вперше побачив скелі, про які знаємо хіба що з книг. То був для мене новий і захопливий краєвид. Залишилося  жалкувати, що все це не довелося побачити влітку, коли її прикрашають  води, зелень і виноград».

Це може здатися дивом, але двоповерховий флігель Головінських зберігся. Тепер він входить до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. Неподалік від флігеля – «скеля Міцкевича»: стоячи на її краю, можна помилуватися розкішною панорамою Росі. Проте час іде, флігель нищиться місцевими варварами, руйнується, а якихось рішень щодо його майбутнього немає. Саме тому професори Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Василь Пахаренко і Володимир Поліщук звернулися з листом до Президента України, в якому висловили прохання допомогти врятувати унікальну пам’ятку історії і культури.

Природа України полонила Міцкевича, нагадувала про рідний край. Влітку 1825 року Адам Міцкевич подорожує Кримом, бачить "Схід в мініатюрі". Поет відвідав Сімферополь, Севастополь, Євпаторію, Ялту. Результатом перебування у Криму став цикл "Кримські сонети".

Слово учителя. І сьогодні в полі нашого зору балада А. Міцкевича про молоду селянську дівчину, про зраджене кохання, про розплату за скривджену долю.

Коли ви читали баладу, можливо вам зустрілися незнайомі чи малознайомі слова.

Словникова робота.

Долина – рівна плоска місцевість, розташована між горбами та горами.

Ліщина – деревовидний кущ.

Робота з текстом балади «Рибка»

Слово учителя. Головна героїня балади – селянська дівчина Катруся, яку спокусив і покинув пан.

-         Зачитайте опис Катрусі.

-         Які засоби художньої виразності використовує автор для змалювання образу героїні? (в’ється коса круг голівки, личко мов квітка рожева, перса, мов чисті лілеї – порівняння);

-         Де відбуваються події балади? (в долині, на річці, в лісі);

-         Як зображується героїня на початку твору, які рядки тексту говорять про її душевний стан? (гаєм від панського дому, дівчина йде, поспішає, сльози на личку сумному, білі лама вона руки і промовляє тужливо, гірко нещасна ридає,  очі руками закрила);

-         В якому стані дівчина? (у відчаї, страждає, у неї сталося страшне горе);

-         Звідки ми дізнаємося про її горе? (із монологу героїні).

ЧИТАННЯ МОНОЛОГУ (під тужливу мелодію) («Сестри-русалки…….В цю не приходьте долину.)

Слово учителя. Зверніть увагу, події балади розгортаються в долині. В своєму монолозі, зверненому до русалок, Катруся просить не приходити пана з жінкою в цю ж саму долину.

-         Чому не автор розповідає про те, що спіткало Катрусю? (бо героїня краще розповість про свої почуття.)

-         Чому монолог героїні звернений до русалок, до сил природи? (можливо вона вже не вірить людям, не сподівається на їх розуміння).

-         Яке рішення приймає Катруся, і чому це рішення для неї таке важке? Зачитайте ці рядки ( «В світі не жалко нічого, …… Тільки вода закипіла».)

Слово учителя. Дівчина гине. А в цей час  у панській садибі йде свято.

-         Знайдіть у тексті опис панської садиби. (Ясними сяє вогнями….вигуки, танці, музика.)

Слово учителя. Ми бачимо смерть нещасної дівчини, свято в садибі пана, його весілля з княжною і крізь гомін лине голос дитячий, це кричить голодна дитина.

-         Хто в баладі співчуває горю Катрусі і допомагає її дитині, розкажіть про це? (вірний слуга, який прийшов з дитиною до річки і гукає Катрусю.)

Слово учителя. Ми говорили, що характерною ознакою балади є елементи фольклору, фантастики. В умовній ІІ частині балади домінують фантастичні елементи.

-         Наведіть приклади фантастики в баладі (яскравим прикладом є перетворення на рибку), знайдіть опис рибки (Боки їй золотом грають….).

Слово учителя. А ось як наші юні художники зобразили фантастичне перетворення Катрусі на рибку. (Представлення малюнків до балади, які намалювали учні за випереджальним завданням).

Слово учителя. Вірний слуга приносить дитину до річки, щоб мати могла погодувати дитину.

І відтоді як смеркає,

Як починає світати,

Мати з річки випливає

Сина свого годувати.

-         А як розгорталися події в баладі далі? (одного вечора пан із жоною вийшов гуляти до річки.)

Слово учителя. І тут сталося диво. Природа втручається в долю героїв.

-         Як сили природи помстилися за скривджену Катрусю? Зачитайте ці рядки (Що ж то за диво……Стали й завмерли обоє.)

Природа помстилася за скривджену долю, тому що як говорила Л. Костенко «Чужа душа – то тихе море сліз. Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна».

Природа перетворила пана та пані на кам’яні скелі. «Лиш піднеслася з долини, скеля будови чудної». Зверніть увагу, кам’яна скеля піднеслася в долині.

-         Де і у зв’язку з чим згадується долина в баладі? (в долині відбуваються події; Катря не бажає зла пану і пані , вона лише просить не приходити в долину; за те, що пан і пані не виконали прохання Катрусі природа помстилася  і перетворила їх на кам’яні скелі в тій же самій долині).

-         Як називається ця виразна подробиця, яка підкреслює головну думку твору? (художня деталь).

Слово учителя.  Отже невинність – знаходить захист, а погані вчинки – кару від природних сил. А тепер повернемося до головного питання нашого уроку: «Чому  у баладі А.Міцкевича «Рибка» сили природи втручаються в людське життя і вершать правосуддя?» (немає кому захистити бідної дівчини). Тож давайте ще раз звернемося до другого епіграфа, що кривдити людську душу то великий гріх.

Слово учителя. Але не все так безнадійно. А. Міцкевич – гуманіст, він вірить у людське добро, у людську підтримку і образ слуги яскраве цьому свідчення.

-         Скажіть, у кого з українських поетів є схожі сюжети? ( Т. Шевченко «Причинна», «Тополя», «Катерина»).

V. Застосування знань, умінь, навичок.

Слово учителя. А зараз пропоную виконати наступні завдання.

І варіант. Заповнити таблицю «Реальне та фантастичне в баладі»

ІІ варіант. Визначити елементи композиції

 Експозиція: сумна дівчина йде біля річки, розповідає про своє горе.

Зав’язка: Катруся стрибає у річку.

Розвиток дії: події в господі пана, перетворення дівчини на рибку.

Кульмінація: помста, перетворення на скелі.

Розв’язка: вражений слуга біжить до села з молитвами.

VІ. Домашнє завдання. Уявіть, що ви автор балади, напишіть, яким би був ваш фінал балади?

Слово учителя. Головна героїня загубила своє життя. Скажіть, як ви ставитеся до вчинку Катрусі? Чи варто було жертвувати своїм життям?

Свої думки прошу висловити в невеликому есе «Заради яких ідеалів варто жертвувати своїм життям?»

VІІ. Підсумок уроку. Виставлення оцінок. Подяка всім за роботу.