Урок позакласного читання. "Марина Павленко «Миколчині історії». Історія справжньої дружби Миколки та його вірного друга Найди."

Тема: Урок позакласного читання. Марина Павленко «Миколчині історії». Історія справжньої дружби Миколки та його вірного друга Найди.

Мета:ознайомити учнів із життям і творчістю письменниці; викликати інтерес до її особистості; зацікавити творами; розвивати навички виразного читання, переказу епічних творів, їх коментування, висловлення своєї думки щодо прочитаного; виховувати почуття гуманізму, милосердя, толерантності у ставленні до інших людей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: книги Марини Павленко, ілюстрації  школярів до твору, повідомлення учнів.

Випереджувальні завдання: самостійне читання повісті Марини Павленко «Миколчині історії»; підготовка повідомлень.

Очікувані результати: поглибити знання учнів про сучасних письменників України, познайомити школярів із творчою особистістю Марини Павленко, її повістю «Миколчині історії», скласти характеристику Миколи.

Епіграф:            Дружба – то найбільший скарб

                           Народна творчість

Хід уроку

1. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

        Бесіда

«Незакінчені речення»

- Епос (епічний твір) – це …

- Основні епічні жанри – це …

- Повість – це …

- Я вже читав (читала) такі повісті …

III. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя

Одна із проблем нашого сьогодення – безпритульні діти. Кому вони потрібні, хто їх порятує, взагалі, якими вони є, ті, що в свої дитячі роки опинилися, так би мовити, на самому дні життя. Про них розповідає «Повістинка про Потворка» Віктора Терена, «Злочинці з паралельного світу» Галини Малик. Не є щедрою доля і до героїв повісті «Миколчині історії» Марини Павленко хлопчика Миколки та його вірного друга собаки Найди. Саме відданими очима волохатого друга показане Миколчине життя, щирість, доброта і самовідданість його душі.

«Мозковий штурм»

•    Чи є, на вашу думку, місце в суспільстві таким дітям?

IV. Повідомлення теми й мети уроку.

(Учні записують тему, епіграф у зошити, учитель коментує епіграф уроку)

V. Сприйняття й засвоєння нових знань.

1. Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми познайомилися із творчістю сучасної української письменниці Марини Павленко та її повісті «Миколчині історії».

2. Робота  підготовлених творчих груп.

1 група.  Біографи

- Марина Степанівна Павленко народилася 30 березня 1973 року в с. Старичах  Яворівського району Львівської області. Батьки письменниці – вчителі. Ще маленькою переїздить з родиною на Черкащину. Закінчує школу, вступає до Уманського педагогічного інституту. Після навчання кілька років працює у приватній гімназії вчителем початкових класів. Зараз викладає на кафедрі української літератури та народознавства Уманського педагогічного університету  ім. П. Тичини. Виховує двох доньок - Ольгу та Оксану.

2 група – Літературознавці

- Марина Павленко – цікава багатогранна особистість. Вона пише поетичні та прозові твори. Починає друкуватися з 1990 року. Переможниця багатьох літературних конкурсів, має багато публікацій у періодичній пресі. Автор багатьох цікавих книг для дітей, наприклад, збірка поезій «Бузкові зошити» (1997р.); книги прози «Домовичок із палітрою» (2007р.), «Русалонька із 7-В», «Миколчині історії» (2008р) і багато інших цікавих творів.

Як художниця ілюструвала книги-розмальовки для дітей.

Із 1997 є членом Національної Спілки письменників України.

Слово вчителя

- Сюжет «Миколчиних  історій» Марини Павленко містить виразні свідчення сьогоденного побуту й ознак суспільної розшарованості за матеріальною ознакою. Головний персонаж повісті – соціально неблагополучна дитина. З тих, кого заведено дражнити «бомжем». Аби не перетинатися з вітчимом-пияком, хлопчик живе в саморобній халабуді із псом, якого врятував від жорстоких дитячих ігор; він недоглянутий, переважно голодний, рідко відвідує школу.

3 група – Правознавці

У Конвенції прав дитини записано, що дитиною вважається людська особа до досягнення нею 18-ти років.

Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження. Кожна дитина має право на життя.

Знайте, що усі ви рівні,

Від народження в правах,

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синім птах.

3. Робота над змістом твором

а) Бесіда за прочитанним:

- Хто головний герой твору?

- Де живе Миколка? Що стало причиною такого рішення?

- Як зав’язалася дружба Миколки з Найдою?

- Яким чином пес віддячує хлопчикові за порятунок?

- Як проводять свій час наші герої?

- Миколка краде їжу у сусідчиної кішки, тому що він злодій?

- Хлопець неохайний і немодний, бо він – нечепура, чи є інша причина?

- Яке у нього ставлення до матері?

- Чому він намагається уникнути зустрічі із вітчимом?

- Розкажіть про першу закоханість Миколки. Як повелася із ним ця дівчина?

- До якого навчального предмета у Миколки були здібності?

- Чому він рідко відвідує школу?

- Кому Миколка з Найдою допомагають знайти дорогу додому? Які риси характеру тут вимальовуються у хлопця?

- З ким святкував Миколка день Святого Миколая?

- Як ставився Миколка до паління та спиртних напоїв? Чому?

б) Переказ твору від імені Миколи, Найди.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1.   Характеристика образу Миколки
2.   «Асоціативний кущ»

 Виберіть лише ті риси, які характерні для кожного героя, обгрунтуйте свій вибір (відповідальний, добрий, боязкий, сміливий, підлий, кмітливий, ледачий, допитливий, злий, терплячий, справжній друг, несерйозний, необережний, не любить навчатися, веселий, розумний, допитливий).

             Миколка

3.   Розгадати кросворд, де вміщено синоніми до слова «друг».

Відповіді: 1) побратим; 2)приятель; 3)друг; 4)друзяка; 5)товариш; 6)дружище

VII. Підсумки уроку.

1.   Гра  «Я – ілюстратор».

Учні презентують власні роботи, виконані заздалегідь, які ілюструють зміст твору.

2.   «Карусель»(учні по черзі визначають проблематику твору):

- проблема батьків і дітей;

- бездоглядності дітей;

- вірності і зради;

- відповідальності;

- належного виконання своїх обов`язків;

- справжньої дружби.

3.   Розв`язання проблемного питання, поставленого на початку уроку.

Багато хто з нас читав «Пригоди Гекльбері Фіна» Марка Твена, «Олівера Твіста» Ч.Діккенса, «Діти підземелля» В.Короленка. Головні герої цих книжок – знедолені, позбавлені повноцінної опіки дорослих діти, вимушені самостійно давати собі раду: знаходити не лише друзів та забавки, а й їжу, одяг і місце для ночівлі. На жаль, в Україні, просто в цю мить живуть і виборюють своє право на щастя такі самі самотні і беззахисні «герої вулиці». Можливо, у когось серед однокласників за гордовитою шибайголовістю приховується вбогість, а за злістю – голод. А дивні пацани у дворі, до яких «не можна підходити», - такі самі діти, як і твої благополучні друзі, просто їм не пощастило.

Таким чином, ми повинні бути більш терплячими, уважнішими, милосердними до таких дітей.

4.   Заключне слово вчителя.

Повість Марини Павленко саме про такого «нічийого» хлопчика Миколку, якому, як і його псові, життя відвело місце на вулиці. Ця розповідь ніби відкриває шпарину в світ отого «вуличного» життя для благополучних читачів. Письменниця намагається довести їм. Що «будні», «небезпечні», «заразні» й т.п. їхні усі оті гарні риси. Цікавою є сама манера розповіді подій у творі.

Красу Миколчиної душі та його непросте життя читачів бачать очима відданого хлопчикового друга пса Найди. Саме він коментує вчинки Миколчиних батьків-п’яниць і Товстухи та літньої жінки, спостерігає першу закоханість друга і його перші поетичні спроби. Окрім того, Найда й сам як може допомагає господареві: двічі рятує його життя, виставляє на посміховище. Чіксу,  яка демонструє перед однокласниками добру виучку, зрештою. Допомагає шукати їжу, боронитися тощо. Дружба Миколки та Найди може стати прикладом для наслідування.

5. Оцінювання навчальних досягнень

VIII. Домашнє завдання.