Урок позакласного читання. 5 клас
Тема. «Підслухані розмови квітів». Оповідання Джеральда Даррелла «Балакучі квіти»
Мета:
Тип уроку: урок з позакласного читання..
Методи і прийоми: лекція, літературна вікторина, асоціативний диктант, словникова робота, бесіда, випереджальні завдання, робота з текстом, демонстрація відео кліпу.
Обладнання: портрет Дж. Даррелла, примірники повісті «Моя сім'я та інші звірі», ілюстрації до твору, букети і композиції з квітів, творчі роботи учнів.
Міжпредметні зв’язки: ботаніка, музичне мистецтво, художня культура, трудове навчання.
Очікувані результати:
Мене змалку люблять всі дерева
І розуміє бузиновий Пан,
Чому верба, від крапель кришталева
Мені сказала «Здрастуй!» крізь туман.
Чому ліси чекають мене знову,
На щит піднявши сонце і зорю.
Я їх люблю. Я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю.
Ліна Костенко
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
1.Слово вчителя: «Природа – це чарівний світ, що оточує наше буття. Щастя бути з природою, бачити її, розмовляти з нею,», - говорив відомий письменник і мислитель Лев Толстой. І це дійсно так. Адже природа – це радість, ніжна і велична, це краса, ні з чим не зрівняна і нічим не замінна. Кожна людина намагається зрозуміти її, збагнути велич оточуючої могутньої краси, поріднитися з нею,а деяким вдається так близько підійти до таємниць природи і зрозуміти їх, що, вдячна, вона щедро ділиться з такими людьми найпотаємнішим. Серед щасливців – і письменники-натуралісти, котрі зуміли розповісти про все живе з такою правдивістю і захопленням, що запам’яталися своїми творами багатьом поколінням читачів.
2. Бесіда
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1.Слово вчителя: Твори Дж.Даррелла завжди привертали увагу, адже в них звірі, птахи, квіти зображуються як одухотворені істоти, вони розмовляють, спілкуються між собою та з зовнішнім світом. Але не так, як у казці, на фантастиці.
А щоб перевірити, як добре ви запам’ятали про що розповідається в оповіданні, я пропоную вам провести літературну вікторину.
Орнітолог(від грец. птах+вчення) – той, хто займається наукою про птахів.
Схрещування – природне або штучне спаровування двох різностатевих особин (птахів, риб, тварин тощо) або опилювання рослин.
Гібрид (від лат. помісь)– організм, що виникає від схрещування батьківських форм з різною спадковістю.
Джеррі; Пан Кралевький; Пані Кралевська
Мудра, захоплений птахами, трохи вередливий, спостережлива, трохи лінькуватий до науки, поетична, чуйний, турботливий, охайний, ласкавий, трохи самовпевнений, скромний, натураліст, дбайливий, розуміється на красі, працьовитий, педагог, не дуже сумлінний учень, чудове золотисто-каштанове волосся, сумний мелодійний сміх. Щирий, чемний, знає все про квіти.
ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
1.Слово вчителя: А чи любите ви квіти? Чому? Квіти – це усмішка сонця, що дарує радість, переповнюючи нею душу. Коли думаєш про квіти, в уяві, як уу веселому хороводі, кружляють троянди і гвоздики, маки і ромашки, гладіолуси і тюльпани, хризантеми і фіалки. Квіти, милі квіти, як багато важити ви у нашому житті, як прикрашаєте його! Ви пробуджуєте прекрасні почуття, бо ви – сама досконалість. Яким бідним і сумним став би світ без вашої витонченої краси! А світ квітів – ніжний і яскравий, вибагливий і надзвичайно прекрасний. А що ж означає слово квітка?
2. Словникова робота (на дошці).
Слово «цвіт», «квіт», «квітка» прийшли з праслов’янської мови від слова «свет», тобто «сіяння», «блиск», а в праслов’янську мову – з індоєвропейської – kuelt - , що означає «світити», «сіяння».
3. Слово вчителя: Хіба це не чудо – «цвіт» від «світла»! і справді, своєю красою, дивним ароматом, яскравим святковим вбранням квіти освітлюють, осяюють наше буденне життя, роблячи його прекрасним! Кожний народ по-своєму сприймає красу, але є краса, котра сприймається усіма – це краса квітів. Таємничий і чудовий світ квітів. І кожна квітка, кружляючи у хороводі поряд з іншими, має своє призначення і свою таємницю. Таємничу мову квітів знає поет Дмитро Білоус.
(вірш читає підготовлений учень на фоні музики П.Чайковського з балету «Лускунчик» - «Вальса квітів»).
Мова квітів
Що каже свіжих квітів жмутик?
Про що їх мова непроста?
Верба – одвертість, айстра – смуток,
Лілея біла – чистота.
Конвалія – любов таємна,
Мак – юний цвіт, що не згаса.
Лавр – зажди успіх, слава певна.
А мальва – холодість, краса.
Дзвіночок польовий – то вдячність,
Троянда – то любов свята.
Нарцис – то горда необачність,
Волошка – ніжність, простота.
Саранка лілія – сміливість,
Півонія – життя сто літ,
Фіалочка – сором’язливість,
Любов минуща – первоцвіт.
Ми любим квіти дарувати,
Й коли настане слушний час –
Все те, що хочемо сказати –
Букетик висловить за нас.
4. Декілька учнів зачитують складені легенди або казки про квіти. (випереджальне завдання)
5. Бесіда.
6. Робота з текстом.
Виразне читання уривка «Войовничі айстри…»
7.Слово вчителя: Спробуємо уявити, що квіти заговорили.
Наш клас сьогодні, як чудовий квітник. Кожна квітка у ньому має свою вдачу, характер, як у людини (ми вже це знаємо), то, цілком ймовірно, що ми зараз почуємо, про що говорять квіти у нашому квітнику. Отож прислухаймося уважніше.
8. Виступ учнів (презентація проекту «Букет»)
1 учень: На цю квітку з білосніжним вінчиком – хустиною і яскраво-жовтою серцевиною можна натрапити і в лузі, і в полі, і біля доріжки.
2 учень: Від сонечко жовтого
Йдуть білі пелюстки.
Царівна поміж травами,
Цвітеш все літо ти.
Красуєшся до осені
На сонці розімліла,
На золоте волосся
Вдягла віночок білий.
1 учень: Ромашки схожі за формою на парасольки, і, за легендою, вони у давні часи були парасольками у маленьких степових гномиків. Почнеться дощ у степу, гномик ховається під ромашку або зірве і йде степом, тримаючи квітку над головою. Дощик стукає – дріботить по ромашковій парасолі, а гномику затишно і сухо.
2 учень: А ще ромашки схожі на здивовані очі. Якщо у сухий вітряний день вийти на луг і уважно прислухатися, то можна почути тихий шелест – це шелест білих ромашкових вій. Здивовані очі ромашки цілих сім місяців – з квітня по вересень, - дивляться в небо, намагаючись зрозуміти рух хмар, сонця і планет. Дивляться-дивляться, втомляться і починають кліпати своїми білими віями. Здається, схилишся до квітки, і вона розповість свої найпотаємніші секрети.
Слово вчителя: Що це за чудова квітка? Давайте відгадаємо загадку.
1 учень: Загадка
Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю.
Я жовтий, білий, полум’яний,
І наче яблучко, рум’яний.
В саду я квітку навесні.
Скажіть, яке ім’я мені? (тюльпан)
2 учень: Розповіді про тюльпани прийшли до нас ще з давньої Персії. Тут ці квіти були відомі як «дульбаш» або «тюрбан» - турецька чалма. Про тюльпан відомий перський поет Гафіз писав: «З його чистою чарівністю не можуть зрівнятися навіть троянди».
1 учень: Зараз у це складно повірити, але у ті давні часи навколо тюльпана вирували справжні пристрасті. Так, чорношкірі мешканці Гарлема схотіли мати свій, чорний тюльпан, і звернулися до своїх ботаніків з проханням виконати їх замовлення. Переможцю була обіцяна величезна винагорода – сто тисяч гульденів золотом.
2 учень: цей тюльпан повинен був розповісти світові, що чорний колір не менш прекрасний за інші. Довго билися ботаніки над гарлемським замовленням, невдачі переслідували їх, коли вони вже втратили надію на успіх,раптом відбулося неймовірне: розцвів чорний, як південна ніч, тюльпан.
1 учень: На честь народження унікального чорного тюльпана 15 травня 1637 року відбулося величезне свято тюльпанів. На нього з’їхалися всі відомі ботаніки та садівники світу.
Слово вчителя: До нас завітала сама королева квітів, давайте її привітаємо.
1 учень: Я – троянда цариця квітів. Мене любили, переді мною схилялися, мене оспівували з давніх-давен. Про мене створено стільки переказів, бо ж я відіграла видатну роль в історії людства.
2 учень: У троянди цікава історія. А знаєте ви, що її запах у Індії вважався таким приємним, що індійські правителі влаштовували у своїх чудесних садах уздовж рівчачки з трояндовою водою, аби аромат квітки наповнював усе довкола.
1 учень: Розповідали, що троянда була призначена самим Всевишнім правителькою всіх квітів, і була вона тоді білою з гострими шипами, що оберігали її. За легендою, коли соловейко побачив цю чарівну нову царицю квітів, то був так заворожений її красою, що в захопленні притис троянду до своїх грудей.
2 учень: Але гострі колючки, мов кинджали, вп’ялися йому в серце, і яскраво-червона кров бризнула з люблячих грудей нещасного й зросила собою ніжні пелюстки дивовижної квітки. Ось чому мають троянди всі відтінки кольорів від білого до червоного.
1 учень: Троянди бувають білими і рожевими, жовтими і темно-червоними, а на Гавайських островах ростуть навіть чорні і голубі. Синя троянда – рідкість. Але найбільш рідкісною є зеленава троянда, виведена в Угорщині. Вибагливі ніжні пелюстки смарагдового кольору цієї квітки нагадують прозові крильця метелика.
2 учень: Троянда була і залишається «королевою квітів». І хоча цвітіння її недовговічне, любов до цієї квітки не полишають.
Слово вчителя: А що це дивне створіння?
1 учень: Фіалка – емблема оживаючої весняної природи. У неї чудовий, ні з чим незрівняний запах і приємне поєднання лілового забарвлення квітки з насиченою яскравою зеленню листя.
2 учень: Цікаво є легенда, у якій фіалка – це маленька чудова дівчинка, що грає на скрипці. Чарівні звуки її скрипки може почути кожен, хто має ніжне любляче серце і добрий, покірливий характер.
1 учень: За іншою легендою, фіалка – це вдячні сльози Адама, який дізнався, що Бог простив йому гріхи.
2 учень: Вінки з фіалок одягали на голови діткам, яким виповнилося три роки, ніби говорячи, що поминув без турботливий, найрадісніший час їхнього життя.
1 учень: У першу неділю березня День фіалки святкують німці.
Слово вчителя: А що це за дивний запах ллється по класу? Та це ж лілія!
1 учень: Лілія отримала свою назву від давньогалльського слова «лі» - «лі», що означає «білий-білий». Саме у давній Галлії зародилася легенда про чарівну Мелінду і болотного царя, який підступно, захопив красуню у глибину трясовини.
2 учень: З тих пір на тому місці, де зникла дівчина, з’явилися чудові білосніжні квіти з жовтою серцевиною. Це водяні лілеї, які на давній мові квітів означали «ти ніколи не повинен мене обманювати».
1 учень: Але найкращою вважають лауренбурзьку лілію, або королівську.
2 учень: «Я вважаю, що за золотом троянд треба лілії йти сріблом: адже своїм ароматом і виглядом лілія і троянді у красі не поступиться», - це слова древнього мудреця.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Слово вчителя: Ми дуже багато дізналися про квіти, бо цікавими були всі історії, що переповнили наші чудові мешканці квітника.
2. Інтерактивний прийом «Відкритий мікрофон»
Якщо квіти – це живі істоти, які мають свою вдачу, можуть розмовляти, співати, і навіть танцювати, було б , мабуть, жорстоко зривати їх бездумно, складаючи букет. Бо зірвана жорстоко квітка – це втрачена таємниця чудового життя краси.
Я зірвав квітку,
А вона зів’яла.
Я спіймав жука,
А він помер
У мене на долоні.
І тоді я зрозумів,
Що доторкнутися до краси
Можна тільки серцем!
Тому чи не краще залишити їх квітувати або ще краще зберегти їх скороминущу чарівну красу у малюнку, різьбленні, вишивці, музиці.
3. Виставка робіт учнів: малюнки, поробки з паперу, з бісеру
4. Слово вчителя: Саме для того, щоб зберегти спогади про прекрасні миті квітування, і народжують митці свої шедеври – чудові зображення улюблених квітів, радуючи нас різноманітністю та витонченістю.
Слухаймо душу природи, як душу людини, пізнаваймо її загадкове життя, любімо і бережімо, бо тільки тоді збережемо наш світ.
VІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Бесіда.
2. Демонстрація кліпу «Чарівна квітка»
Часто у нашій мові ми використовуємо такі вирази: «у душі розквітла квітка надії», «у серце палахкотить квітка любові». Для того, щоб квітки надії, радості, любові могли вічно квітнути в наших серцях, ми повинні підживлювати їх гарними, світлими думками, плекати їх, розвиваючи у собі найкращі почуття. Благословенна і щаслива та людина, у якої в душі квітнуть, сяють, святяться неперевершені скарби – квіти добра, людяності, любові!
VІІ. ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ
Підготувати розповідь на тему «Про що гомоніли квіти пані Кралевської?»