Урок позакласного читання. Сергій Гридін. "Федько, прибулець з Інтернету"

Урок позакласного читання в 5 класі

 

Тема: Сергій Гридін –  сучасний письменник, автор багатьох книжок для дітей. «Федько, прибулець з Інтернету» - фантастичний твір про незвичайні пригоди двох друзів у віртуальному світі

 

Мета: ознайомити учнів зі змістом фантастичної повісті Сергія Гридіна «Федько, прибулець з Інтернету»; вдосконалювати вміння учнів аналізувати прочитаний матеріал, навчати будувати власні висловлювання з приводу порушених проблем у творі, визначати тему, проблеми, розкривати власне розуміння образів; розвивати комунікативні навички учнів, їх логічне мислення, увагу, пам'ять; виховувати кращі моральні якості, інтерес до сучасної української літератури.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фото письменника, видання фантастичних творів письменника, малюнки учнів до твору; текст твору «Федько, прибулець з Інтернету», картки, творчі завдання.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

Дружба має різні прояви, але закон у неї один – вірність.

М. Коцюбинський

Обговорення епіграфу уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вступне слово вчителя

    Мати справжнього друга – це велике щастя. Ніщо не може замінити радість в спілкування з друзями. Вірний друг завжди підтримає, розділить миті радості й розрадить у миті суму.

    Саме про справжніх друзів, Сашка і Петрика, що зуміли  зберегти свою дружбу, долаючи складні випробування у віртуальному світі, розповідається у книзі Сергія Гридіна «Федько, прибулець з Інтернету».

     Сьогодні на уроці  ми спробуємо дати відповідь на запитання: «Яким повинен бути справжній друг, у чому цінність дружби?»

 

2. Метод «Мозковий штурм»

• Пригадайте відомі вам прислів'я, приказки, крилаті вислови про дружбу.

ІV. Засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя про життя і творчість Сергія Гридіна

    Сергій Володимирович Гридін народився 8 липня 1971 року в містечку Здолбунів Рівненської області.

     У дитинстві був повновидим, тому, щоби скинути зайву вагу, із 14-ти років захопився спортом. Це додало твердості характеру. Деякий час жив із сім'єю в Монголії.

   Після закінчення в 1988 році Здолбунівської школи намагався вступити до Київського державного університету на факультет міжнародного права, але вступні іспити виявилися невдалими. Пішов працювати до слюсарної бригади. Через рік став студентом економічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства (нині національний університет), закінчив навчання 1994 року.

  Працює директором Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

    Директор рівненського фестивалю «Дивокрай».

    Служив у зоні АТО.

    Одружений, виховує сина Сашка.

    Писати почав після однієї з перевірок на роботі. Бажання відірватися від реальності й поринути у світ, далекий від законів про корупцію, бухгалтерської документації та в'їдливих контролерів переросло в написання першої книги про Федька.

    «Найважче, як на мене, писати книжки саме для підлітків, дитячі книжки простіше писати, бо всі ми колись були дітьми і пам’ятаємо себе якраз у дитячому віці. А підлітки змінюються весь час і змінюються із часом. І тому

писати підліткові книжки найважче», - говорить письменник .

Автор трилогії про комп'ютерний вірус Федько (2011—2012):

• «Федько, прибулець з Інтернету»;
• «Федько у віртуальному місті»;
• «Федько у пошуках чупакабри».

Автор книг:

• «Не такий» (2013);
• «Незрозумілі» (2016);
• «Не ангел» (2017);
• «І паралелі перетинаються» (2017).
• «Сапери» (2017).
• «Таємниці Ходвартса» (2018).
• «Віраж» (2018).

   У 2017 році його оповідання увійшло до збірки «10 історій для хлопців», що вийшла у «Видавництві Старого Лева».

   Книга «Федько у пошуках чупакабри» увійшла до довгого списку премії «Книга року ВВС-2012».

    Сергій Гридін є переможцем конкурсу «Краща книга Рівненщини» в номінації «Краще видання для дітей» (2013) та «Краще видання для юнацтва та молоді» (2015).

 

2. Опрацювання твору

Тема: зображення пригод Сашка і Петрика, які з волі незвичайного інтернетного віруса потрапляють у віртуальний світ та зберігають свою дружбу в таких непростих випробуваннях.

Ідея: уславлення дружби, віри в свої сили, кмітливості під час вирішення складних та небезпечних завдань; засудження комп'ютерної залежності.

Жанр: пригодницька фантастична повість.

 

3. Бесіда за змістом твору Сергія Гридіна «Федько, прибулець з Інтернету»

- Як друзі кликали Сашка? Чому саме так?

(Друзі ж кликали його «Біленький», тому що він мав м’яке хвилясте біляве волосся, яке дуже не любив. А ще як мама «гарно» зачеше після ванни! Сашко ховався у коридорі й куйовдив собі прилизаний чубчик, щоб надати йому «нормального» вигляду).

 

- Чому Сашко  був невеселий, що його засмутило?

(Сумувати було чого: сьогодні надійшов останній день зимових канікул, і завтра треба йти до школи).

 

- Як Біленький ставився до свого комп'ютера?

(Ставився до нього по-братському, як до живої людини, часом розмовляв з ним, коли нікого не було вдома, називав його ласкаво «моя Залізяка»).

 

- Описати дивне створіння, яке побачив Сашко у своїй кімнаті. Хто це був?

(Це було щось середнє між великим черв’яком та поросятком. Істота мала чотири коротенькі лапки, маленький хвостик, велику голову, схожу на драконячу, але з поросячим рильцем. Спина в неї була різнокольорова, причому ці кольори щосекунди змінювались. Це був комп’ютерний вірус, якого Сашко назвав  Федьком).

 

- Що розповів комп’ютерний вірус про своє життя?

(Колись він був звичайним  комп’ютерним вірусом. Але якось, потрапивши під дію однієї недоробленої антивірусної програми, набув здатності виходити з віртуального світу.

Вночі, коли господарі комп’ютерів уже спали, він тихенько вилазив на білий світ і літав містами та селами, горами та лісами.

Саме завдяки Інтернету Вірус міг потрапити в будь-який куточок земної кулі. Всі користувачі боялись його й намагалися вижити зі свого комп’ютера, тож йому весь час доводилося кудись тікати. Як його звуть — він не знає).

 

- З ким товаришував Біленький? Розповісти про його друга.

(Сашко товаришував із Петриком. Він  був його цілковитою протилежністю. Біленький був непосидючий, швидкий, Петрик – спокійний і повільний. Він дуже багато читав і мав відповідь на будь-яке питання. У школі його поважали і називали «Професором»).

 

- Куди потрапили хлопці за допомогою Віруса? Як звідти можна було повернутися додому?

(Хлопці потрапили у віртуальний світ. Повернутися додому можна було тільки тоді, коли вони пройдуть всі рівні в грі).

 

- Як хлопці познайомилися з Крейдяником? Що він розповів їм про місто Підземних Копачів?

(Петрик впав у яму, коли хотів побачити чудернацькі дерева, що росли на галявині. Сашко, який кинувся рятувати друга, теж потрапив у пастку. Крик хлопців почув Крейдяник. Виявляється, що на планеті Земля є зовсім інший паралельний світ, у якому живуть підземні створіння. Місце, в яке так несподівано потрапили хлопці, називалося «Місто Підземних Копачів». Усі його мешканці працювали як бджоли, видобуваючи з глибин корисні копалини та витягаючи їх ближче до поверхні, щоб людям легше було їх знайти. Найкращим працівникамі дарували «Мобіземи»).

 

- Як друзі потрапили до піратів? Як їм вдалося втекти?

(Друзі дуже хотіли їсти, тому наїлися кори з дерева, яка за смаком нагадувала ковбасу. Їх сонних і схопили пірати. Папуга Гертруда закохалась у Федька, але хлопцям вдалося обдурити її та втекти від піратів).

 

- Які ще пригоди трапилися з хлопцями?

(Плем'я тубільців викрало Федька).

 

- Як друзям вдалося знайти Федька? Хто їм допоміг врятувати його?

(Допоміг їм дикобраз, який читає реп, на ім'я Гаваті. Комп’ютерного прибульця тубільці хотіли віддати у жертву водяному страховиську Маюмбі.  Але Федька врятувала папуга Гертруда, яка налетіла на ворога і гострим дзьобом вцілила прямо в маленьке око страховиська. Від болю чудовисько в ту ж секунду випустило Віруса з пащі, замахало головою і так голосно та страшно закричало).

 

- Чому Федько перетворився на страшного комп’ютерного монстра?

(Бо Пірат Великий Джек шаблюкою зачепив руку Біленького, і з неї потекла

кров. Вірус страшенно розлютився, що його друга поранили. За секунду пролунав страшний вибух. Приголомшених хлопців підняло в повітря, кілька разів перевернуло і кинуло на землю. Вірус вирвав їх із лап піратів, і друзі, нарешті, повернулися додому).

 

 

 

4. Пригодницька гра «Стежками Біленького і Професора»

Розташувати епізоди твору у правильній хронологічній послідовності.

1. Хлопці потрапляють у віртуальний світ.

2. Дикобраз Гаматі допомагає хлопцям у пошуках Федька.

3. Поява дивного створіння у кімнаті Сашка.

4. Знайомство з Крейдяником.

5. Федько, захищаючи своїх друзів від піратів, перетворюється на

страшного комп’ютерного монстра.

6. Біленький сумує, бо настав останній день зимових канікул.

7. Великий Джек і його папуга.

8. Комп'ютерний Вірус розповідає Сашкові про своє життя.

9. Втеча від піратів.

10. Друзі знову вдома.

11. Двобій Гертруди і страховиська Маюмби.

12. Плем'я тубільців викрадає Федька.

 

Ключ: 6, 3, 8, 1, 4, 7, 9, 12, 2, 11, 5, 10.

 

5. Вікторина «Хто це?»

Учні пригадують персонажів твору за наведеними характеристиками.

1. «В одному невеличкому містечку жив собі серйозний хлопчак досить поважного (як він сам вважав) віку. А було йому не мало не багато — аж  9 років. Він мав м’яке хвилясте біляве волосся, яке дуже не любив. А ще як мама «гарно» зачеше після ванни! Хлопчик ховався у коридорі й куйовдив собі прилизаний чубчик, щоб надати йому «нормального» вигляду».

(Сашко)

2. «Це було щось середнє між великим черв’яком та поросятком. Істота мала чотири коротенькі лапки, маленький хвостик, велику голову, схожу на драконячу, але з поросячим рильцем. Спина в неї була різнокольорова, причому ці кольори щосекунди змінювались».

(Прибулець із Інтернету)

3. «На нього дивився якийсь дивний гном, увесь білий, наче обсипаний борошном. Вуса у карлика закручувались догори, як у козака Запорозької Січі. Очі його мружились від світла і були маленькими та невиразними. А от вуха! Вони стирчали обабіч голови, як локатори, і, здавалося, жили окремим життям — то враз поверталися наліво, то одне залишалося стояти сторчма, а друге звисало до плеча, а то обидва притискались до голови і кумедно ворушилися».

(Крейдяник)

4. «Він мав невеликий зріст, кругленьке обличчя з носом-картоплинкою, підстрижене коротким їжачком волосся і завжди говорив, що краще помаленьку йти і прийти, ніж швидко бігти й не добігти».

(Петрик)

5. «На відміну від інших, на ньому все було чисте та охайне. Костюм був гаптований кольоровими нитками, а голову прикрашав великий капелюх з пером на маківці. На правому плечі в нього сидів зелений папуга солідного розміру і щось шепотів хазяїну на вухо. На поясі висіла коротка шпага та невеликий ніж у піхвах, прикрашених якимись камінцями. На руках були білі рукавички, а довершувала картину розкішна чорна борода, яка доводила, що її власник давно вийшов із дитячого віку».

(Великий Джек)

6. «Рожева шкірка, вкрита свіжими та давніми шрамами, просвічувала крізь залишки "грізної зброї", і при цьому було видно, що господар позбувся її не з власної волі. Через ці лисини невідомий був схожий на облізлого кота, в якого, мов у подушечку, натикали довгих тонких голочок і потім забули повитягати. На голову диво-звіра був надітий скручений якимось особливим чином листок бананової пальми».

(Дикобраз Гаматі)

7. «По воді розійшлися великі кола, здійнялися хвилі та над поверхнею вистромилася велика плеската голова. Можна було побачити потворні (немовби великі бородавки) нарости на ній. Пащека водяного чудовиська була широко відкрита, ніби спека доконала його. Воно голосно хекало та, показуючи великі жовті зуби, наче крейсерський корабель…».

(Маюмба)

 

6. Літературний диктант «Чи уважний ти читач?»

1. Скільки років  Сашкові і Петрику? (9)
2. Як Сашко називав свій комп'ютер? («Моя Залізяка»)
3. Додаткові заняття з якого предмета відвідував Сашко? (з інформатики)
4. На що була схожа голова пришельця з Інтернету? (на голову дракона)
5. Чому Сашко назва пришельця з Інтернету Федьком? (бо він був схожий на його сусіда з першого під'їзду)
6. Чому Петрик завітав до Сашка? (приніс диск з новою комп'ютерною грою про піратів)
7. Як називався транспорт жителів міста Підземних  Копачів? («Мобізем»)
8. Що нагадувала кора дерева, якою смакували хлопці? (ковбасу «Дрогобицька»)
9. Якого кольору була папуга Гертруда? (зеленого)
10.  Як  Гертруда ласкаво називала Федька? («Мій маленький Бегемотик»)
11.  Що дивного було у поведінці дикобраза Гаматі? (він не говорив, а читав реп)
12.  Як звали дівчинку, у яку був закоханий Сашко? (Марічка Петренко)

 

7. Гра «Знайди автора»

Пригадати, хто з героїв твору сказав ці слова, за яких умов.

1. «— Мамо, куди це мене занесло?! Знову всіма покинутий і забутий, знову на чужині, у вигнанні. Ой же ж я бідний, ой же ж нещасний!» (Комп'ютерний вірус)
2. «— Ах ти ж жертва антивірусна! Так це ти над нами познущатися надумав! Ну я тобі зараз влаштую показовий бій боксерів— суперважковаговиків!»

(Петрик)

 

3. «— Але в мене найостанніша, найновіша модель!  Знаєте, як ганяє!? Не встигнеш оком змигнуть — а вже хтозна-де! От давайте, давайте спробуємо! Чи ви боїтеся?» (Крейдяник)
4. «— Ах ти ж брехун нещасний! Ти ж у мене вдома всі припаси повиїдав! Ну давай, лінивий комп’ютерний хом’яче, лізь на спину! Нехай уже — понесу тебе трохи».  (Сашко)
5.      «Ну що ж, все ясно! Я піду з вами.

Вріжемо ворогам, приведемо їх до тями!

Покажемо їм, де рак зимує,

Вірусе, не бійся, ми тебе врятуєм!»

     (Дикобраз Гаматі)

6. «— А-А-А-А-А! Куди преш, "наутілус" доісторичний! — почулося зненацька з неба. — Куди мого любого Бегемотика потягнув!? Ну ні на секунду не відвернутись! Одразу хтось поцупить і дозволу не спитає!»

(Папуга Гертруда)

7. «— Я би так на вашому місці не поспішав! — зненацька пролунав попереду чийсь добре знайомий голос. — От і зійшлися знову наші путі-доріженьки!»    (Пірат Великий Джек)

 

8. Художній переказ

Переказати текст від імені героїв твору.

1. Перекажіть текст від імені Біленького.
2. Перекажіть текст від імені Професора.
3. Перекажіть текст від імені Федька.
4. Перекажіть текст від імені Гертруди.

 

V. Підсумок уроку

1. Слово вчителя

 Ось ми і  перегорнули сторінки    чудової  книги Сергія Гридіна  «Федько, прибулець з Інтернету». То чого ж навчає ця повість?

2. Складання асоціативного ряду «Яким повинен бути справжній друг». 

3. Рефлексія.

Продовжте   речення:

• На уроці мені було цікаво(нецікаво), тому що…
• Я хотів би (не хотів би) потрапити у віртуальний світу, тому що… .
• Найбільше в друзях я ціную такі риси: … .

 

V. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VI. Домашнє завдання

Завдання на вибір:

• написати  листа до одного з героїв фантастичної повісті Сергія Гридіна  «Федько, прибулець з Інтернету»;
• скласти власні ребуси, кросворди, малюнки за твором Сергія Гридіна  «Федько, прибулець з Інтернету».