Урок Практична робота: вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Мак

Дата __________      Номер  уроку ___________               Всесвітня  історія   8  клас

Тема: Практична робота: вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних

творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавелі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших).

Мета: ознайомити учнів з основними принципами гуманізму та Відрод­ження,

творчістю італійських художників цієї епохи; розвивати вміння учнів працювати з додатковою літе­ратурою, готувати доповіді й повідомлення; прилучити учнів до культури епохи Відродження, виховувати почуття прекрасного.

Тип  уроку: урок формування практичних вмінь та навичок.

Обладнання:  зошити, ілюстративний  матеріал  з підручника, хрестоматія,

історична  карта, атласи, контурні карти, картки, роздатковий матеріал.

План:

1. Гуманізм.
2. Особливості доби Високого Відродження.
3. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело
4. Мистецтво Нідерландів.
5. Мистецтво Франції.
6. Мистецтво Німеччини.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Фронтальна бесіда.

1. Які зміни відбулися наприкінці XV — початку XVI ст. в еконо­міці?

2.   Які соціальні групи з'явилися в період Нової історії?
3.   Які зміни відбулися в організації державної влади?
4. Як змінилися духовне життя людей, їх вірування? Із чим це було пов'язано?
5. Як ви вважаєте, чи вплинули досить рішучі зміни в житті лю­дей на їхній світогляд, ставлення до світу, природи, знання, мистецтва?

Наприкінці XV ст. в Європі зріс інтерес до мистецтва й науки, почали розвиватися нові погляди на світ. Люди ставили собі питання й шукали істину за допомогою наукових експериментів, замість того, щоб сліпо брати на віру традиційні погляди. Багатьом здавалося, що найвищий розквіт цивілізації був у Давній Греції та Давньому Римі, і вони прагнули відродити грецькі й римські ідеї та ідеали. Тому розглянутий період і дістав назву «Епоха Відродження». Розпочавшись в Італії в XIV-XVI ст., Відродження (Ренесанс) поширилося по всій Європі.

Всі країни, що розглядалися в курсі всесвіт­ньої історії, — Франція, Англія, Німеччина, Московська де­ржава, Нідерланди, Польща — були певною мірою охоплені зміна­ми, що ознаменували початок нової епохи в історії людства — епохи Відродження.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Гуманізм.

Перегляд відеоматеріалів.

https://www.youtube.com/watch?v=scJzLQRvVVo

2. Особливості доби Високого Відродження.

Основні принципи культури Відродження були такими (їх слід за­писати до зошитів):

— гуманізм — повага до людини, віра в її сили і здібності; люди­на — «вінець природи»; людина здатна пізнати природу і створити гармонійне суспільство;

• реалізм — бачення світу таким, який він є; світ не потребує нія­кого потойбічного пояснення;
• емпіризм — досвід як засіб пізнання світу;
• інтерес до античної культури, повернення на новій, вищій, ос­нові до найважливіших її особливостей;
• критика феодалізму й католицької церкви,

Італійське Відродження демонструє пильний інтерес до образо­творчих мистецтв, які, маючи просторові закономірності, дозволя­ють більш точно побачити й запам'ятати божественну красу світу.

Робота з уривками літературних творів.

3. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело.

Перегляд відеоматеріалів.

https://www.youtube.com/watch?v=nEQtxN9yQdA

Леонардо да Вінчі (1452—1519 рр.) був однією із найвизначніших постатей, що коли-небудь жили на Землі. Ймовірно, жодній людині не вдалося досягти таких творчих вершин у різних галузях, як цьому генію.

Він був видатним художником, скульптором, архітектором, уче­ним і конструктором. Леонардо да Вінчі створив найбільші твори мистецтва, він проектував мости, дороги, конструював зброю, костю­ми й технічні прилади. Він зробив важливі відкриття в галузі природ­ничих наук, зокрема про будову людського тіла, винайшов підводний і сконструював літальний апарати, щоправда, із наявних на той час матеріалів їх не можна було побудувати.

Леонардо да Вінчі ставився до науки й мистецтва з однакових по­зицій. Після вивчення проблеми він робив безліч ескізів, щоб знайти краще рішення. Він не бачив різниці між проектуванням механізму й живописом, в обох випадках відточуючи точність ліній, створюючи ідеальні пропорції і знаходячи закономірності композиції.

Коли Леонардо да Вінчі виповнилося двадцять років, він був уже визнаним майстром серед художників. Його роботи дуже вплинули на багатьох живописців, тому що він завжди шукав щось нове, на­приклад використання розподілу світлотіні — техніки створення контрастів між світлом і тінню.

Одна з найважливіших робіт художника — «Таємна вечеря» — була написана в Мілані. Цей світовий шедевр фактично був невдалим експериментом. Працюючи повільно, Леонардо да Вінчі писав олією по сирій штукатурці. У результаті картина почала руйнуватися, і сьо­годні її стан викликає серйозне побоювання.

Всесвітньо відома картина « Джоконда» (Мона Ліза) була написана Леонардо да Вінчі у Флоренції.

Перегляд відеоматеріалів.

https://www.youtube.com/watch?v=0R8OIR_fTCI

Донато Браманте був одним із найвидатніших архітекторів ран­нього Нового часу. Із 1476 р. він працював у Мілані, при дворі герцога Лодовіко Морб, де познайомився з Леонардо да Вінчі, ідеї якого спра­вили на Донато значний вплив. Архітектор працював у Мілані про­тягом двадцяти років. У 1499 р. Браманте довелось залишити Мілан через захоплення міста французькими військами. Його запросили працювати до Риму. Тут він став головним папським архітектором. Спроектовані ним споруди відзначаються класичною чистотою та мо­нументальністю. У Римі він спроектував та побудував двори Бельве­деру та Сан-Домазо в комплексі Ватиканського палацу, палаццо Канчелерія, храм Темпьєтто у монастирі Сан-Пьєтро ін Монторія. Але найбільше він уславився тим, що спроектував та почав будівництво однієї з найвідоміших споруд Риму — храму Святого Петра.

Робота з підручником.

Опрацювати текст підручника й записати до зошитів основні біографічні дані Мікеланджело й назви його робіт.

Характеризуючи життя і творчість Мікеланджело (1475-1564 рр.) — скульптора, живописця, архітектора, військового ін­женера й поета, учитель підкреслює історичне значення геніальної особистості. Автор видатних творів мистецтва був також учасником боротьби за свободу Флоренції.

Робота з підручником.

Опрацювати текст підручника й назвати принципи культу­ри Відродження, що знайшли відображення у творчості Рафаеля Санті.

Під час перевірки заслуховуються повідомлення учнів, що можуть містити такі положення:

•   інтерес до античної культури — розписи кімнат Ватикану («Афінська школа», «Диспут»);
•      гуманізм — створення образів, що поєднують красу душі й тіла («Сікстинська мадонна»).

Додаткова інформація

Тиціан (Тиціано Вечелліо) (1476/77 або 1489/90—1576 рр.) про­жив довге життя, повне радощів і прикрощів. Він чимало побачив за свій вік і багато чого встиг утілити у своїх прекрасних витворах.

Його називали «королем живописців і живописцем королів». Мистецтво Тиціана — це найяскравіше явище венеціанської школи італійського Відродження. Його відкриття (колірне ліплення форми, нюансирування фарби, багатство колориту) суттєво вплинули на твор­чість майстрів наступних поколінь. У картинах Тиціана поєднуються інтимність і урочистість, реальність і міфологія.

Популярність і визнаність до нього прийшли разом із картиною «Любов земна і небесна», створеною близько 1515—1516 рр. А 1517— 1530 рр. — це час, коли слава художника поширюється далеко за межі Італії; про нього говорять, ним захоплюються.

У 1518 р. Тиціан створює одну з кращих своїх картин «Свято Венери»: на галявині граються амури з блакитними крильцями; одні пускають одне в одного стріли, інші їдять яблука, треті б'ються.

У тому ж році було створено грандіозне полотно «Ассунта», на яко­му зображено вознесіння Марії на небо.

У картинах на міфологічні й релігійні сюжети художник підсилює життєве трактування образів, вводить деякі побутові деталі.

У 1540-х рр. Тиціан дуже часто звертається до портрета. Будучи людиною багатою, він міг дозволити собі свободу вибору і брався за виконання лише тих замовлень, що були для нього найбільш ціка­вими.

Одна з найвідоміших картин Тиціана — «Марія Магдалина, яка кається», в основу якої ліг євангельський образ грішниці, що кається, Марії Магдалини. Стримані, неяскраві фарби підкреслюють глибоку скорботу, яку переживає ця, сповнена покаяння, жінка.

Біблійні мотиви були використані Тиціаном також при створен­ні картини «Святий Себастьян». Римський воїн Себастьян прийняв християнство й піддався за це страшним мукам. На полотні він зоб­ражений прив'язаним до дерева, у тіло воїна устромилися ворожі стріли.

Твори Тиціана протягом кількох століть впливали на європейсь­кий живопис.

4. Мистецтво Нідерландів.

Перегляд відеоматеріалів.

https://www.youtube.com/watch?v=yVXyb1D2oZo

Із початку XVI ст. Нідерландами поширюється рух Відродження. Тут новаторство Ренесансу поєдналося з традиційним нідерландським мистецтвом. Найвідомішими представниками періоду Ренесансу в нідерландському мистецтві є Ієронім Босх, відомий надзвичайною оригінальністю, символізмом і містичністю своїх робіт (наприклад, триптих «Сад земних насолод») та Пітер Брейгель Старший, відо­мий зображенням пейзажів, сюжетів із щоденного життя та історич­них і легендарних сюжетів (найвідомішою роботою є «Вавилонська  вежа»).

Наступний важливий етап розвитку нідерландського мистецтва позначається розділенням фламандського та голландського мистецт­ва через початок війни за незалежність та, як наслідок, поділ Нідер­ландів на північну — незалежну, та південну — підвладну іспанцям,  частини.

На Півночі, в Об'єднаних Провінціях новий етап розвитку мистец­тва співпав із  «Золотим Віком» Голландії, який тривав 1584-1702 рр. Основними жанрами мистецтва стали історичні твори, портрети, у то­му числі групові, сюжети із щоденного життя, пейзажі, натюрмор­ти. Голландські митці цього періоду багато в чому визначили увесь подальший розвиток цих жанрів, запровадивши цілу низку канонів, якими користуються й досі. Вони вважаються неперевершеними майстрами використання ефектів світла та тіні. В історії мистец­тва митці цього періоду називаються «голландськими майстрами». Найвідомішими з них є Рембрандт Гарменс ван Рейн («Повернення  блудного сина», «Нічна варта»), Антоніс ван Дейк («Автопортрет у соняшниках») та Ян Вермер («Келих вина», «Дівчина з перлиною).

На Півдні, особливо у Фландрії, цим часом розвивалось мистецтво бароко. Сюжети були багато в чому подібні, але в той же час великої популярності набула релігійна тематика, пов'язана з рухом Контрре­формації. На відміну від півночі, де митці надавали перевагу пастель­ним тонам, на півдні кольори були більш яскравими. Найвизначні­шим митцем цього періоду був Пітер Пауль Рубенс.

Повідомлення учня.

Учні, які отримали випереджальне завдання, виступають із пові­домленнями про Пітера Паула Рубенса.

5. Мистецтво Франції.

У XVI ст. культура Франції зазнала значного впливу ззовні. З од­ного боку, бургундський герцогський двір познайомив французів із досягненням фламандців, а з іншого — вторгнення до Італії познайо­мило з культурою Високого Ренесансу. Французьке мистецтво пере­бувало під сильним впливом італійських митців. Із майстрів цього періоду можна назвати живописців — батька та сина, Жана та Франсуа Клуе, Жана Фуке, скульпторів Жана Гужона та Жермена Пілона. У Франції працювало на той час багато італійців, зокрема й Леонардо да Вінчі.

Період релігійних війн суттєво знизив темпи культурного розвит­ку Франції. Лише їхнє закінчення зі сходженням на королівський престол Генріха IV сприяло тому, що до Франції почали запрошувати іноземних митців, зокрема — фламандця Пітера Рубенса. Таким чи­ном, сюди був «імпортований» стиль бароко. Найвизначнішими мит­цями в цьому напрямі були Ніколи Пуссен, Жорж де Ля Тур і Клод Лоррен.

Укріплення абсолютної влади монарха сприятливо відбилося на розвитку мистецтва. Королі були його покровителями, адже воно підкреслювало їхню велич. Яскравими пам'ятниками цього періоду є палаци — зокрема Версаль, Лувр.

7. Мистецтво Німеччини.

Перегляд відеоматеріалів.

https://www.youtube.com/watch?v=4I6LPt8Ahdg

На розвиткові німецького мистецтва суттєво відбилися роздроб­леність країни. Якщо Південна Німеччина зазнала сильного впливу з боку Італії, то на півночі країни мистецтво розвивалося під сильним культурним впливом Нідерландів.  Змішання культур сприяло тому, що Німеччина стала центром руху, який отримав назву Північного Відродження. Мистецтво тут являло собою поєднання власне німецьких традицій та запозичень новел Ренесансу. Найбільш уславленими художниками цього періоду є Альбрехт Дюрер та Ганс Гольбейн Молодший. Перший був людиною різнобічних інтересів: окрім власне створення полотен та гравюр, він займався дослідженням теорії образотворчого мистецтва, а також ма­тематики; як гравер він уславився роботами «Меланхолія», «Святий Ієронім», «Лицар, диявол і смерть», як живописець — своїми авто­портретами, диптихом «Чотири апостоли», гравюрою «Адам і Єва».

Ганс Гольбейн Молодший вважається неперевершеним майстром насамперед портретного жанру. Ним, зокрема, написані портрети та­ких відомих осіб, як Еразм Роттердамський, Томас Мор, Томас Кромвель, англійський король Генріх VIII. Він, як і Альбрехт Дюрер, зай­мався гравюрою. Його найбільш відомою та виразною роботою в цій галузі є серія «Танок смерті».

ІV. Висновки  та  узагальнення

Фронтальна бесіда.

1.   Що означає термін «Відродження»?
2.   Які принципи лежать в основі культури Відродження?
3. Яких представників італійського Відродження ви можете на­звати?

Завдання.

Заповнити узагальнюючу таблицю «Образотворче мистецтво європейських країн»

— У XIV—XV ст. європейці стали виявляти особливу цікавість до епохи античності, прагнули відродити її ідеали — так з'явилася культура Відродження;

• центрами Відродження стали міста;

основні принципи Відродження — гуманізм, емпіризм, реалізм, критика феодалізму й католицької церкви.

V. Домашнє  завдання.

1. Вивчити  параграф  з  підручника.
2. Підготувати повідомлення на одну з перелічених тем:

а) Образотворче мистецтво європейських країн у XVI-XVII ст.: Пітер Пауел Рубенс, Рембрандт ван Рейн, Альбрехт  Дюрер, Дієго де Сільва Веласкес.

б) Шедеври західноєвропейської архітектури XVI—XVII ст.

в) Творчість видатних письменників-гуманістів Т. Мора, В. Шекспіра, М. де Сервантеса, Ф. Рабле.

г) Розвиток науки в Західній Європі в XVI—XVII ст.