розширити знання учнів про ВІЛ, СНІД, шляхи передачі інфекції, способи запобігання захворюванню; формувати навички здорового способу життя, толерантного ставлення до людей із ВІЛ
Тема : СНІД – реальна загроза
Мета: розширити знання учнів про ВІЛ, СНІД, шляхи передачі інфекції, способи запобігання захворюванню; формувати навички здорового способу життя, толерантного ставлення до людей із ВІЛ.
Обладнання: висловлювання про СНІД, плакати
Тип уроку: прес-конференція
Хід уроку
Сьогодні ми зібралися на прес-конференцію, присвячену одній із найважливіших проблем, що постали перед людством, – «СНІД– реальна загроза». У світі офіційно зареєстровано понад 150 мільйонів хворих на СНІД. Але для більшої об'єктивності помножте цю цифру на десять. Для того щоб зменшити ризик зараження і поширення захворювання, потрібно якнайбільше знати про цю невиліковну хворобу. Про це й піде мова на нашій прес-конференції, мета якої – підвищити рівень ваших знань про СНІД і про те, як йому запобігти. Сьогодні в нас у гостях – представники місцевих та республіканських засобів масової інформації:
• регіональний щотижневик «Подільські вісті»;
• щотижневик «Колос»;
• програма «Зелена планета» Нового каналу
На питання журналістів відповідають провідні спеціалісти з охорони здоров'я нашого району й області:
• головний лікар центра з профілактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької області
• лікар-інфекціоніст, головний епідеміолог району
• завідувач лабораторією діагностики
• головний лікар станції переливання крові
• завідувач жіночою консультацією
• лікар-нарколог
Ми чекаємо на ваші запитання, друзі.
Представник газети «Подільські вісті» лікарю- інфекціоністу. Скажіть, будь ласка, що таке ВІЛ/СНІД? Звідки походить СНІД? Дякую.
Інфекціоніст. ВІЛ-інфекція – захворювання, яку спричиняє вірус імунодефіциту людини. СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) – кінцева стадія ВІЛ-інфекції. СНІД – надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яку спричиняє ВІЛ і через відсутність на сьогодні специфічних методів профілактики й ефективних методів лікування призводить до смерті.
Єдиної думки щодо походження ВІЛ/СНІДу немає. Учені розглядають різні теорії про походження ВІЛ, але жодна з них не доведена. Перший достовірний випадок ВІЛ був зафіксований у зразку крові, що зберігається в банку крові, отриманого в 1959 році в жителя Кіншаси (Республіка Конго). Як саме він був інфікований, ніхто не знає. Генетичний аналіз цього зразка дає підстави вважати, що ВІЛ-1 виник від одиночного вірусу наприкінці 40-х – на початку 50-х років XX століття.
Сьогодні не викликає сумнівів той факт, щодо США ВІЛ потрапив у середині 70-х років. Лікарі Лос-Анджелеса і Нью-Йорка в 1979-1981 рр. звертали увагу на появу рідкісних форм пневмонії, пухлин та інших захворювань у молодих гомосексуалістів. Захворювання протікали на тлі вираженого імунодефіциту.
У 1982 році служби охорони здоров'я вперше застосували термін «синдром набутого імунодефіциту», або СНІД, що супроводжує розвиток цілого комплексу хвороб. Відтоді в США почалися систематичні спостереження за випадками СНІДу.
Причиною СНІДу є вірус, що був виділений ученими Л. Монтаньє і Р. Гало в 1983 році.
Представник газети «Колос» - головному лікарю центру з профілактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької обл.. Які причини поширення, СНІДу в Україні?
Головний лікар. Їх кілька. Зокрема: густота населення, караванні шляхи транспортування наркотиків. Крім того, наркомани коляться групами. А заходи з профілактики іноді суперечать догмам різних релігійний вір (одним заборонено користуватися презервативами, іншим робити аборти тощо.
Програма «Зелена планета» Нового каналу - завідувачу лабораторією діагностики. Скажіть, будь ласка, за якими ознаками можна судити про захворювання на СНІД?
Завідувач лабораторією. Захворювання може розвиватися повільно, протягом кількох років. Клінічні прояви можуть набувати вигляду будь-якого захворювання, але є п'ять особливих. Підвищення температури до 37,1-37,4°С на тлі загального нормального стану протягом місяця і більше. Утрата маси тіла більш ніж на 10 % від маси тіла за останні півроку за незмінного способу життя і харчування. Нічим не пояснюваний кашель, що триває понад місяць цілодобово. Пояснюється це тим, що на вірус починають реагувати лімфатичні вузли, утворюється «цвинтар» лімфоцитів, які гинуть від вірусу; організму не вистачає повітря - виникає рефлекторне покахикування. Збільшення регіональних лімфовузлів у кількості більш ніж дві групи в діаметрі понад 1 см. Діарея (понад місяць незрозумілий розлад шлунка). У кишечнику відбувається скупчення клітин, що притягують вірус, як магніт - залізо. Якщо вірус з'єднується з клітинами, кишечник припиняє виконання своїх функцій.
Надалі виникають запалення легень, зараження крові, злоякісні пухлини, слабкість, дуже швидка стомлюваність. Але висновок про захворювання може зробити тільки лікар.
Представник щотижневика «Колос» - лікарю-наркологу. Чому робити ін'єкції наркотиків означає ризикувати заразитися на ВІЛ?
Лі кар-нарколог. Під час будь-якої внутрішньовенної ін'єкції кров спо- чатку потрапляє в голки та шприци. ВІЛ може міститися в крові людини, і яка вживає наркотики. Отже, повторне використання шприців і голок, забруднених кров'ю під час попередньої ін'єкції наркомана, підвищує ризик передачі ВІЛ, тому що інфікована кров прямо надходить у кров іншої людини. Використання устаткування для приготування наркотиків кількома особами підвищує ризик поширення ВІЛ.
Заражена кров потрапляє в розчини наркотиків унаслідок:
• використання забруднених кров'ю шприців для приготування наркотиків;
• промивання кількох шприців у одній ємності з водою;
• повторного використання чашок, ложок та іншого посуду для розчинення наркотиків у воді й підігріву наркотичних розчинів;
• повторного використання ватних тампонів або сигаретних фільтрів для фільтрації розчинів.
Представник газети «Подільські вісті» - лікарю-наркологу. Як можуть люди, які роблять ін'єкції наркотиків, уникнути ризику зараження ВІЛ?
Лікар-нарколог. Люди, які вживають немедичні ін'єкційні наркотики, повинні регулярно консультуватися з питань:
• припинення вживання наркотиків;
• лікування зловживання наркотичними речовинами, включаючи подальшу профілактику.
Для осіб, що вживають наркотики та не хочуть або не можуть припинити це, слід ужити таких заходів для запобігання зараженню ВІЛ:
• ніколи не користуватися шприцом удруге; не позичати його іншим особам;
• користуватися шприцами, придбаними в аптеках або на пунктах обміну шприців, якщо такі є;
• користуватися стерильними інструментами для приготування наркотиків;
• протирати місце для ін'єкцій перед уведенням шприца тампоном, змоченим спиртом;
• знищувати шприц після його використання.
Якщо нові стерильні шприци й устаткування для ін'єкцій недоступні, то раніше використане устаткування рекомендується прокип'ятити у воді або продезинфікувати перед повторним використанням.
Особи, що роблять ін'єкції наркотиків, та їхні партнери по сексу повинні завжди використовувати презервативи, щоб уникнути зараження ВІЛ статевим шляхом.
Головний лікар центру боротьби зі СНІДом. Хочу додати, що, крім цього, статевим шляхом можлива передача не тільки ВІЛ, але й інших інфекцій: сифілісу, гонореї, хламидіозу, трихомоніазу, генітального герпесу, гепатиту В, гострої кондиломи та інших. На сьогодні відомо понад 40 збудників захворювань, що передаються статевим шляхом і в більшості випадків пов'язані з ризикованою поведінкою.
Представник газети «Колос» - головному лікарю центру з профілактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької обл. Чи можна одержати ВІЛ-інфекцію, займаючись спортом?
Головний лікар центру боротьби зі СНІДом. Не існує документально зафіксованих випадків зараження ВІЛ-інфекцією під час занять спортом. Утім, незначний ризик зараження можливий під час спортивних змагань, у ході яких можливе травмування обох учасників або коли тіла спортсменів тісно стикаються в-місцях, де є порізи або рани, що кровоточать. Якщо під час змагань виявиться, що хтось із учасників одержав травму і наявна кровотеча, варто перервати змагання, надати першу допомогу: зупинити кровотечу, промити рану, обробити антисептиком і перев'язати. Але ризику заразитися ВІЛ, займаючись спортом, не існує, якщо не буде кровотеч.
Представник газети «Подільські вісті» лікарю- інфекціоністу. Чи можна заразитися ВІЛ через випадковий контакт (потиск рук, обійми, користування однією склянкою, рушником, туалетом або під час нежиті, кашлю інфікованої людини)?
Інфекціоніст. Ні. ВІЛ не передається побутовим шляхом. Щоденні побутові контакти з ВІЛ-інфікова-ним на робочому місці, у школі або в громадських місцях не становлять небезпеки. ВІЛ не передається через потиск рук, обійми або випадковий поцілунок. Ви не будете інфіковані, користуючись громадським туалетом, питними фонтанчиками, дверними ручками, посудом, через їжу або домашніх тварин. Проте, ВІЛ-інфіковані люди й ті, хто за ними доглядають, повинні володіти методиками немедичного догляду за ВІЛ/СНІД-хворими. ВІЛ не поширюється ні повітряно-крапельним шляхом, ні через їжу, і він не може зберігатися довго поза тілом. ВІЛ міститься в крові, спермі або піхвових виділеннях інфікованої людини.
Програма «Зелена планета» Нового каналу - завідувачу лабораторією діагностики. Чи можна бути інфікованим через укус комара?
Завідувач лабораторією діагностики. Ні. Результати експериментів і спостережень показали, що під час укусів комахи не передають людині свою кров або кров людини, яку ця комаха вкусила раніше. Комаха харчується кров'ю, а слина служить мастильним матеріалом і допомагає комасі харчуватися. Такі хвороби, як жовта лихоманка або малярія, передаються через слину, але тільки визначеного виду комарів. ВІЛ живе дуже короткий час в організмі комахи і, на відміну від мікроорганізмів, що передають інфекцію через укуси комах, не виживає і не репродукується в організмах комах. Отже, навіть якщо вірус і потрапив в організм комара або іншої комахи, то інфекція в тілі комахи не розвивається і передачі ВІЛ під час укусу не відбувається.
Також немає причини боятися, що комар або інша комаха може передати ВІЛ від однієї людини іншій з допомогою ВІЛ-інфікованої крові, залишеної на тілі комара. Кілька причин пояснюють, чому цього не відбувається. По-перше, інфіковані люди не завжди мають досить високий рівень ВІЛ у крові. По-друге, на тілі комахи після укусу залишається незначна кількість крові. І, зрештою, ентомологи, що вивчають комах, з'ясували, що зазвичай комаха, яка вкусила людину, засвоює кров, що надійшла.
Представник газети «Колос». У перукарнях під час здійснення манікюру, педикюру, гоління можливі ушкодження шкіри інструментами. Чи не загрожує це зараженням?
Головний лікар. Зараження у такий спосіб не виключається.
Представник газети «Подільські вісті». Чи можна заразитися ВІЛ, наносячи татуювання або пірсінг?
Головний лікар. Ризик заразитися ВІЛ існує, якщо інструменти, які контактують із кров'ю, не стерильні, не продезинфіковані. Спеціалісти, які наносять татуювання або роблять пірсінг, повинні бути ретельно проінструктовані про шляхи передачі ВІЛ і вживати всіх заходів запобігання зараженню ВІЛ або іншими інфекціями, що передаються через кров.
Якщо ви вирішили зробити собі татуювання або пірсінг, з'ясуйте в адміністрації установи, яка робить ці операції, яких заходів щодо запобігання зараженню ВІЛ та іншими інфекціями, що передаються через кров (наприклад, гепатитом В), ужито. Не рекомендується робити пірсінг і татуювання в приватному порядку.
Можна зателефонувати до районного відділу санепідемстанції й довідатися, якими методами дезінфекції користуються співробітники обраного вами закладу для нанесення татуювання або пірсінгу.
Представник Нового каналу. Чи можна заразитися через поцілунок?
Головний санітарний лікар. Через поцілунок можна заразитися, якщо ушкоджена слизувата рота, є ранки.
Представник газети «Колос» - лікарю епідеміологу. Який шлях зараження найпоширеніший в Україні?
Лікар- епідеміолог. Починалася епідемія СНІДу в Україні серед осіб з так званими безладними статевими зв'язками, а продовжувалася за рахунок ВІЛ-інфікованих наркоманів. Зараз СНІД поширюється і серед звичайних громадян (статевим шляхом, через кров).
Представник газети «Подільські вісті» - головному лікарю станції переливання крові. Чи може заразитися на СНІД донор?
Головний лікар станції переливання крові. Кров у донорів беруть з допомогою одноразових інструментів. Усі донори обов'язково обстежуються на наявність анти тіл до ВІЛ, що дає стовідсоткову гарантію. Донорську кров наша країна за рубежем не купує.
Представник газети «Колос» - завідувачу жіночою консультацією. Чи зменшується ризик зараження із застосуванням протизаплідних засобів?
Завідувач жіночою консультацією. Ризик зараження знижує тільки латексний презерватив. Гумові презервативи заборонені законом. Можна порівняти їх з рибальською сіткою. Латексний – сітка з дрібними комірками, із простої гуми – з великими. Дрібна риба – СНІД, велика – хвороби, що передаються статевим шляхом. Купувати презервативи потрібно тільки в аптеках, де вони зберігаються за визначених температурних умов (+17...+25 °С). У разі неправильного зберігання вони втрачають еластичність. Обов'язково слід дивитися на термін виготовлення. Термін придатності – п'ять років (за правильного зберігання). В аптеках не мають права не продавати презервативи неповнолітнім. У польських презервативах тонкий латекс. Перевагу віддають англійським, німецьким, російським, болгарським.
Програма «Зелена планета» Нового каналу – лікарю- епідеміологу. Як потрібно поводитися, якщо по сусідству або в родині є людина, заражена ВІЛ?
Лікар- епідеміолог. У цьому випадку потрібно виявляти співчуття до нещастя людини, надавати моральну підтримку Побутовий контакт із зараженим не загрожує зараженням.
Представник газети «Подільські вісті» - Головному лікарю центру боротьби зі СНІДом. Скажіть, у яких випадках вірусоносій або хворий на СНІД несуть кримінальну відповідальність за поширення хвороби?
Головний лікар центру боротьби зі СНІДом. У статті 1 ЗО Карного кодексу України сказано:
1. Свідома постановка іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини або іншими невиліковними інфекційними хворобами, небезпечними для життя людини, карається арештом на термін до трьох місяців, або обмеженням волі на тер мін до 5 років, або позбавленням волі на термін до 3 років.
2. Зараження іншої особи ВІЛ або іншою інфекційною хворобою особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, карається позбавленням волі на термін від 2 до 5 років.
3. Дії, передбачені ч. 2 цієї статті, вчинені щодо двох або більше осіб або неповнолітнього, караються позбавленням волі на термін від 3 до 8 років.
4. Навмисне зараження іншої особи карається позбавленням волі на термін від 5 до 10 років.
З найбільш небезпечних інфекційних хвороб до вірусних належать: натуральна віспа, жовта гарячка, СНІД, енцефаліти, енцефаломієліти, сказ, ящур та деякі інші.
До карної відповідальності за зазначені злочини може бути притягнута особа, що досягла 16 років, є носієм ВІЛ-інфекції або іншої невиліковної хвороби і знає про це.
Згода потерпілого на постановку його в небезпеку зараження ВІЛ-інфек-цією не виключає карної відповідальності.
Представник Нового каналу -завідувачу лабораторії діагностики. Чи існують ліки проти СНІДу?
Завідувач лабораторії діагностики. На жаль, таких ліків дотепер не винайшли. Учені-медики довідалися про ВІЛ чимало і розробили препарати, що дозволяють продовжити життя багатьом людям. Гарні результати дає поєднання щонайменше трьох антиретровірусних засобів, що вважається високоефективною антиретровірусною терапією. Хоча такі ліки й не виліковують від цієї хвороби, вони знижують рівень смертності серед заражених ВІЛ, особливо в розвинених країнах. Багато людей вважають, що дуже важливо поставляти такі препарати до країн, що розвиваються. Однак більшості їхніх жителів ці ліки не по кишені. Середня ціна на трикомпонентну антиретровірусну терапію коливається від 10 до 15 тисяч доларів на рік на одного пацієнта.
Представник регіонального щотижневика «Подільські вісті» - завідуючій жіночою консультацією.
Як відомо, один із шляхів зараження СНІДом, є передача ВІЛ від матері до дитини. Як в Україні борються з даною проблемою?
Завідуюча жіночою консультацією. Так,ВІЛ передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та при вигодовуванні дитини груддю. Підраховано, що вірус передається таким шляхом у 30–45% випадків (у разі відсутності профілактичних заходів), для України цей відсоток становив 27,5. З метою попередження передачі ВІЛ від матері до дитини в країні запроваджена спеціальна програма, за якою всі вагітні обстежуються на ВІЛ, позитивні жінки отримують хіміопрофілактику з 28-го тижня вагітності, новонароджені – з моменту появи на світ. Така стратегія боротьби з епідемією серед дітей дозволила знизити кількість дітей з уродженою ВІЛ-інфекцією з 27,5 до 10%. Перевага статевого чи перенатального шляху передачі інфекції визначає темпи розвитку епідемії, а їх поєднання призводить до збільшення значення третього шляху – епідемії серед новонароджених дітей.
Представник газети «Колос» - головному лікарю центру з профілактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької обл.
Ч и бере участь держава у подоланні проблеми ВІЛ/СНІДу в Україні?
Представник Нового каналу.
Чи існують якісь неурядові організації в боротьбі зі СНІДом?
Учитель. Дякую. Підбиваючи підсумок нашої конференції, хотілося б ще раз почути, як же вбереггися від інфікування ВІЛ і захворювань, що передаються статевим шляхом.
Головний санітарний лікар. Для цього потрібно:
• не користуватися разом з іншими людьми тими самими голками та шприцами для введення ліків. Найкращий захист – використання одноразових шприців;
• виключити статеві стосунки з особами, щодо яких немає впевненості, що вони не інфіковані ВІЛ або ЗПСШ;
• мати статеві стосунки тільки з одним партнером;
• дотримуватися чітких правил особистої гігієни, з огляду на те що деякі ЗПСШ передаються не тільки статевим, але й побутовим шляхом;
• завжди використовувати презерватив;
• намагатися не ушкоджувати шкірні покриви.
У кожному домі й установі повинна бути аварійна аптечка, до якої входять:
• 100 мл 70%-го спирту.
• 20%-й розчин альбуциду (якщо кров потрапила в очі);
• 1л дистильованої води (промити очі);
• три напальчники;
• бинт;
• вата;
• іод;
• дезинфікуючий засіб (клорсепт: 1 таблетка на 1 л води); для обробки приміщення – три таблетки;
• 0,1 г калій перманганату;
• ножиці.
У разі ушкодження шкіру обробити спиртом, обмити водою, знову спиртом, діодом.
Учитель. Давайте подякуємо всім учасникам сьогоднішньої прес-конференції за докладні відповіді на питання про СНІД, що хвилюють нас усіх. Сподіваюся, що ви, діти, серйозно поставилися до цієї ділової гри і зробили для себе правильні висновки.
Підведення підсумків уроку.
Учні розподіляються на дві групи і їм пропонуєтьсч скласти пам’ятки
І група - «Як можна вберегтись від СНІДу»
ІІ група - «Безпечний секс – усе залежить від тебе!»
Домашнє завдання. Скласти пам’ятку щодо спілкування з ВІЛ-інфікованими людьми