Урок прес-конференція "СНІД - реальна загроза"

Тема : СНІД – реальна загроза

Мета: розширити знання учнів про ВІЛ, СНІД, шляхи передачі інфекції, способи запобігання захворюванню; формувати навички здорового способу життя, толерантного ставлення до людей із ВІЛ.

Обладнання: висловлювання про СНІД, плакати

Тип уроку: прес-конференція

Хід уроку

 Сьогодні ми зібралися на прес-конференцію, присвячену одній із найважливіших проблем, що постали перед  людством, – «СНІД– реальна за­гроза». У світі офіційно зареєстро­вано понад 150 мільйонів хворих на СНІД. Але для більшої об'єктивнос­ті помножте цю цифру на десять. Для того щоб зменшити ризик зараження і поширення захворювання, потрібно якнайбільше знати про цю невиліковну хворобу. Про це й піде мова на нашій прес-конференції, мета якої – підви­щити рівень ваших знань про СНІД і про те, як йому запобігти. Сьогодні в нас у гостях – представники місце­вих та республіканських засобів масової інформації:

• регіональний щотижневик «Подільські вісті»;

• щотижневик «Колос»;

• програма «Зелена планета» Нового каналу

На питання журналістів відповідають провідні спеціалісти з охорони здо­ров'я нашого району й області:

• головний лікар центра з профі­лактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької області

• лікар-інфекціоніст, головний епідеміолог району

• завідувач лабораторією діагнос­тики

• головний лікар станції перели­вання крові

• завідувач жіночою консультацією

• лікар-нарколог

    Ми чека­ємо на ваші запитання, друзі.

Представник газети «Подільські вісті» лікарю- інфек­ціоністу. Скажіть, будь ласка, що таке ВІЛ/СНІД? Звідки походить СНІД? Дякую.

Інфекціоніст. ВІЛ-інфекція – за­хворювання, яку спричиняє вірус іму­нодефіциту людини. СНІД (синдром набутого імунодефіциту людини) – кінцева стадія ВІЛ-інфекції. СНІД – надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яку спричиняє ВІЛ і через відсутність на сьогодні специфічних методів профілактики й ефектив­них методів лікування призводить до смерті.

Єдиної думки щодо походження ВІЛ/СНІДу немає. Учені роз­глядають різні теорії про походжен­ня ВІЛ, але жодна з них не доведена. Перший достовірний випадок ВІЛ був зафіксований у зразку крові, що збе­рігається в банку крові, отриманого в 1959 році в жителя Кіншаси (Рес­публіка Конго). Як саме він був інфі­кований, ніхто не знає. Генетичний аналіз цього зразка дає підстави вва­жати, що ВІЛ-1 виник від одиночно­го вірусу наприкінці 40-х – на почат­ку  50-х років XX століття.

Сьогодні не викликає сумнівів той факт, щодо США ВІЛ потрапив у се­редині 70-х років. Лікарі Лос-Анджеле­са і Нью-Йорка в 1979-1981 рр. звер­тали увагу на появу рідкісних форм пневмонії, пухлин та інших захворю­вань у молодих гомосексуалістів. За­хворювання протікали на тлі вираже­ного імунодефіциту.

У 1982 році служби охорони здоров'я вперше застосували термін «синдром набутого імунодефіциту», або СНІД, що супроводжує розвиток цілого комп­лексу хвороб. Відтоді в США почали­ся систематичні спостереження за ви­падками СНІДу.

Причиною СНІДу є вірус, що був ви­ділений ученими Л. Монтаньє і Р. Га­ло в 1983 році.

Представник газети «Колос»  - головному лікарю центру з профі­лактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької обл.. Які причини поширення, СНІДу в Україні?

Головний лікар. Їх кілька. Зокрема: густота населення, караванні шляхи транспортування наркотиків. Крім того, наркомани коляться гру­пами. А заходи з профілактики іноді суперечать догмам різних релігій­ний вір (одним заборонено користу­ватися презервативами, іншим роби­ти аборти тощо.

 Програма «Зелена планета» Нового каналу - завідувачу лабораторією діагнос­тики. Скажіть, будь ласка, за якими ознаками можна судити про захворю­вання на СНІД?

Завідувач лабораторією. Захво­рювання може розвиватися повіль­но, протягом кількох років. Клініч­ні прояви можуть набувати вигляду будь-якого захворювання, але є п'ять особливих. Підвищення температу­ри до 37,1-37,4°С на тлі загального нормального стану протягом місяця і більше. Утрата маси тіла більш ніж на 10 % від маси тіла за останні пів­року за незмінного способу життя і харчування. Нічим не пояснюваний кашель, що триває понад місяць ціло­добово. Пояснюється це тим, що на вірус починають реагувати лімфатичні вузли, утворюється «цвинтар» лімфо­цитів, які гинуть від вірусу; організму не вистачає повітря - виникає реф­лекторне покахикування. Збільшен­ня регіональних лімфовузлів у кіль­кості більш ніж дві групи в діаметрі понад 1 см. Діарея (понад місяць не­зрозумілий розлад шлунка). У кишеч­нику відбувається скупчення клітин, що притягують вірус, як магніт - за­лізо. Якщо вірус з'єднується з кліти­нами, кишечник припиняє виконан­ня своїх функцій.

Надалі виникають запалення легень, зараження крові, злоякісні пухлини, слабкість, дуже швидка стомлюва­ність. Але висновок про захворюван­ня може зробити тільки лікар.

Представник щотижневика «Колос» - лікарю-наркологу. Чому робити ін'єкції наркотиків означає ризикувати заразитися на ВІЛ?

Лі кар-нарколог. Під час будь-якої  внутрішньовенної ін'єкції кров спо- чатку потрапляє в голки та шприци. ВІЛ може міститися в крові людини, і яка вживає наркотики. Отже, повторне використання шприців і голок,  забруднених кров'ю під час попередньої ін'єкції наркомана, підвищує ризик передачі ВІЛ, тому що інфіко­вана кров прямо надходить у кров ін­шої людини. Використання устатку­вання для приготування наркотиків кількома особами підви­щує ризик поширення ВІЛ.

Заражена кров потрапляє в розчини наркотиків унаслідок:

 • використання забруднених кров'ю шприців для приготуван­ня наркотиків;

• промивання кількох шприців у одній ємності з водою;

• повторного використання чашок, ложок та іншого посуду для роз­чинення наркотиків у воді й піді­гріву наркотичних розчинів;

• повторного використання ватних тампонів або сигаретних фільтрів для фільтрації розчинів.

Представник газети  «Подільські вісті» -  лікарю-наркологу. Як можуть люди, які роблять ін'єкції наркотиків, уник­нути ризику зараження ВІЛ?

Лікар-нарколог. Люди, які вжи­вають немедичні ін'єкційні наркоти­ки, повинні регулярно консультува­тися з питань:

• припинення вживання нарко­тиків;

• лікування зловживання нарко­тичними речовинами, включаю­чи подальшу профілактику.

Для осіб, що вживають наркотики та не хочуть або не можуть припинити це, слід ужити таких заходів для за­побігання зараженню ВІЛ:   

• ніколи не користуватися шпри­цом удруге; не позичати його ін­шим особам;

• користуватися шприцами, при­дбаними в аптеках або на пунктах обміну шприців, якщо такі є;

• користуватися стерильними ін­струментами для приготування наркотиків;

• протирати місце для ін'єкцій пе­ред уведенням шприца тампо­ном, змоченим спиртом;

• знищувати шприц після його ви­користання.

Якщо нові стерильні шприци й устат­кування для ін'єкцій недоступні, то раніше використане устаткування ре­комендується прокип'ятити у воді або продезинфікувати перед повторним використанням.

Особи, що роблять ін'єкції нарко­тиків, та їхні партнери по сексу по­винні завжди використовувати пре­зервативи, щоб уникнути зараження ВІЛ статевим шляхом.

Головний лікар центру боротьби зі СНІДом. Хочу додати, що, крім цього, статевим шля­хом можлива передача не тільки ВІЛ, але й інших інфекцій: сифілісу, гоно­реї, хламидіозу, трихомоніазу, гені­тального герпесу, гепатиту В, гострої кондиломи та інших. На сьогодні ві­домо понад 40 збудників захворю­вань, що передаються статевим шля­хом і в більшості випадків пов'язані з ризикованою поведінкою.

Представник газети «Колос»  - головному лікарю центру з профі­лактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької обл. Чи можна одержати ВІЛ-інфекцію, займаючись спортом?

 Головний лікар центру боротьби зі СНІДом. Не іс­нує документально зафіксованих ви­падків зараження ВІЛ-інфекцією під час занять спортом. Утім, незначний ризик зараження можливий під час спортивних змагань, у ході яких мож­ливе травмування обох учасників або коли тіла спортсменів тісно стика­ються в-місцях, де є порізи або рани, що кровоточать. Якщо під час зма­гань виявиться, що хтось із учасни­ків одержав травму і наявна кровоте­ча, варто перервати змагання, надати першу допомогу: зупинити кровоте­чу, промити рану, обробити антисеп­тиком і перев'язати. Але ризику зара­зитися ВІЛ, займаючись спортом, не існує, якщо не буде кровотеч.

Представник газети «Подільські вісті» лікарю- інфек­ціоністу. Чи можна заразитися ВІЛ через випадковий контакт (по­тиск рук, обійми, користування од­нією склянкою, рушником, туалетом або під час нежиті, кашлю інфікова­ної людини)?

Інфекціоніст. Ні. ВІЛ не переда­ється побутовим шляхом. Щоденні побутові контакти з ВІЛ-інфікова-ним на робочому місці, у школі або в громадських місцях не становлять небезпеки. ВІЛ не передається через потиск рук, обійми або випадковий поцілунок. Ви не будете інфіковані, користуючись громадським туалетом, питними фонтанчиками, дверними ручками, посудом, через їжу або до­машніх тварин. Проте, ВІЛ-інфіковані люди й ті, хто за ними доглядають, повинні володіти методиками немедичного догляду за ВІЛ/СНІД-хвори­ми. ВІЛ не поширюється ні повітря­но-крапельним шляхом, ні через їжу, і він не може зберігатися довго поза тілом. ВІЛ міститься в крові, спер­мі або піхвових виділеннях інфіко­ваної людини.

Програма «Зелена планета» Нового каналу - завідувачу лабораторією діагнос­тики. Чи можна бути інфікованим че­рез укус комара?

Завідувач лабораторією діагностики. Ні. Резуль­тати експериментів і спостережень показали, що під час укусів комахи не передають людині свою кров або кров людини, яку ця комаха вкусила раніше. Комаха харчується кров'ю, а слина служить мастильним мате­ріалом і допомагає комасі харчувати­ся. Такі хвороби, як жовта лихоманка або малярія, передаються через сли­ну, але тільки визначеного виду ко­марів. ВІЛ живе дуже короткий час в організмі комахи і, на відміну від мікроорганізмів, що передають ін­фекцію через укуси комах, не вижи­ває і не репродукується в організмах комах. Отже, навіть якщо вірус і по­трапив в організм комара або іншої комахи, то інфекція в тілі комахи не розвивається і передачі ВІЛ під час укусу не відбувається.

Також немає причини боятися, що ко­мар або інша комаха може передати ВІЛ від однієї людини іншій з допо­могою ВІЛ-інфікованої крові, зали­шеної на тілі комара. Кілька причин пояснюють, чому цього не відбува­ється. По-перше, інфіковані люди не завжди мають досить високий рівень ВІЛ у крові. По-друге, на тілі кома­хи після укусу залишається незначна кількість крові. І, зрештою, ентомо­логи, що вивчають комах, з'ясували, що зазвичай комаха, яка вкусила лю­дину, засвоює кров, що надійшла.

Представник газети «Колос». У пе­рукарнях під час здійснення манікю­ру, педикюру, гоління можливі ушко­дження шкіри інструментами. Чи не загрожує це зараженням?

Головний  лікар. Зараження у такий спосіб не виклю­чається.

Представник газети «Подільські вісті». Чи можна заразитися ВІЛ, наносячи татуювання або пірсінг?

Головний  лікар. Ризик заразитися ВІЛ існує, якщо ін­струменти, які контактують із кров'ю, не стерильні, не продезинфіковані. Спеціалісти, які наносять татуюван­ня або роблять пірсінг, повинні бути ретельно проінструктовані про шля­хи передачі ВІЛ і вживати всіх захо­дів запобігання зараженню ВІЛ або іншими інфекціями, що передають­ся через кров.

Якщо ви вирішили зробити собі та­туювання або пірсінг, з'ясуйте в ад­міністрації установи, яка робить ці операції, яких заходів щодо запобі­гання зараженню ВІЛ та іншими ін­фекціями, що передаються через кров (наприклад, гепатитом В), ужито. Не рекомендується робити пірсінг і тату­ювання в приватному порядку.

Можна зателефонувати до районного відділу санепідемстанції й довідати­ся, якими методами дезінфекції ко­ристуються співробітники обраного вами закладу для нанесення татую­вання або пірсінгу.

Представник  Нового каналу. Чи можна заразити­ся через поцілунок?

Головний санітарний лікар. Через поцілунок можна заразити­ся, якщо ушкоджена слизувата рота, є ранки.

Представник газети «Колос» - лікарю епідеміологу. Який шлях зараження найпоширеніший в Україні?

Лікар- епідеміолог. Почина­лася епідемія СНІДу в Україні серед осіб з так званими безладними ста­тевими зв'язками, а продовжувала­ся за рахунок ВІЛ-інфікованих нар­команів. Зараз СНІД поширюється і серед звичайних громадян (стате­вим шляхом, через кров).

Представник газети «Подільські вісті» - головному лікарю стан­ції переливання крові. Чи може зара­зитися на СНІД донор?

Головний лікар станції пе­реливання крові. Кров у доно­рів беруть з допомогою одноразових інструментів. Усі донори обов'язко­во обстежуються на наявність анти­ тіл до ВІЛ, що дає стовідсоткову га­рантію. Донорську кров наша країна за рубежем не купує.

Представник газети «Колос» - завідувачу жіночою консульта­цією. Чи зменшується ризик заражен­ня із застосуванням протизаплідних засобів?

Завідувач жіночою консульта­цією. Ризик зараження знижує тіль­ки латексний презерватив. Гумові пре­зервативи заборонені законом. Можна порівняти їх з рибальською сіткою. Латексний – сітка з дрібними комір­ками, із простої гуми – з великими. Дрібна риба – СНІД, велика – хво­роби, що передаються статевим шля­хом. Купувати презервативи потрібно тільки в аптеках, де вони зберігають­ся за визначених температурних умов (+17...+25 °С). У разі неправильного зберігання вони втрачають еластич­ність. Обов'язково слід дивитися на термін виготовлення. Термін придат­ності – п'ять років (за правильного зберігання). В аптеках не мають пра­ва не продавати презервативи непо­внолітнім. У польських презервати­вах тонкий латекс. Перевагу віддають англійським, німецьким, російським, болгарським.

Програма «Зелена планета» Нового каналу – лікарю- епідеміоло­гу. Як потрібно поводитися, якщо по сусідству або в родині є людина, за­ражена ВІЛ?

Лікар- епідеміолог. У цьо­му випадку потрібно виявляти спів­чуття до нещастя людини, надава­ти моральну підтримку Побутовий контакт із зараженим не загрожує зараженням.

Представник газети «Подільські вісті» - Головному лікарю центру боротьби зі СНІДом. Ска­жіть, у яких випадках вірусоносій або хворий на СНІД несуть криміналь­ну відповідальність за поширення хвороби?

 Головний лікар центру боротьби зі СНІДом. У статті 1 ЗО Карного кодек­су України сказано:

1. Свідома постановка іншої осо­би в небезпеку зараження віру­сом імунодефіциту людини або іншими невиліковними інфек­ційними хворобами, небезпечни­ми для життя людини, карається арештом на термін до трьох міся­ців, або обмеженням волі на тер­ мін до 5 років, або позбавленням волі на термін до 3 років.

2. Зараження іншої особи ВІЛ або іншою інфекційною хворобою особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, кара­ється позбавленням волі на тер­мін від 2 до 5 років.

3. Дії, передбачені ч. 2 цієї статті, вчинені щодо двох або більше осіб або неповнолітнього, кара­ються позбавленням волі на тер­мін від 3 до 8 років.

4. Навмисне зараження іншої осо­би карається позбавленням волі на термін від 5 до 10 років.

З найбільш небезпечних інфекцій­них хвороб до вірусних належать: на­туральна віспа, жовта гарячка, СНІД, енцефаліти, енцефаломієліти, сказ, ящур та деякі інші.

До карної відповідальності за зазна­чені злочини може бути притягнута особа, що досягла 16 років, є носієм ВІЛ-інфекції або іншої невиліковної хвороби і знає про це.

Згода потерпілого на постановку його в небезпеку зараження ВІЛ-інфек-цією не виключає карної відпові­дальності.

Представник Нового каналу -завідувачу лабораторії ді­агностики. Чи існують ліки проти СНІДу?

Завідувач лабораторії діа­гностики. На жаль, таких ліків до­тепер не винайшли. Учені-медики до­відалися про ВІЛ чимало і розробили препарати, що дозволяють продовжи­ти життя багатьом людям. Гарні ре­зультати дає поєднання щонайменше трьох антиретровірусних засобів, що вважається високоефективною антиретровірусною терапією. Хоча такі ліки й не виліковують від цієї хво­роби, вони знижують рівень смерт­ності серед заражених ВІЛ, особливо в розвинених країнах. Багато людей вважають, що дуже важливо постав­ляти такі препарати до країн, що роз­виваються. Однак більшості їхніх жи­телів ці ліки не по кишені. Середня ціна на трикомпонентну антиретровірусну терапію коливається від 10 до 15 тисяч доларів на рік на одно­го пацієнта.

Представник регіонального щотижневика «Подільські вісті» - завідуючій жіночою консультацією.

Як відомо, один із шляхів зараження СНІДом, є передача ВІЛ від матері до дитини. Як в Україні борються з даною проблемою?

Завідуюча жіночою консультацією. Так,ВІЛ передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та при вигодовуванні дитини груддю. Підраховано, що вірус передається таким шляхом у 30–45% випадків (у разі відсутності профілактичних заходів), для України цей відсоток становив 27,5. З метою попередження передачі ВІЛ від матері до дитини в країні запроваджена спеціальна програма, за якою всі вагітні обстежуються на ВІЛ, позитивні жінки отримують хіміопрофілактику з 28-го тижня вагітності, новонароджені – з моменту появи на світ. Така стратегія боротьби з епідемією серед дітей дозволила знизити кількість дітей з уродженою ВІЛ-інфекцією з 27,5 до 10%. Перевага статевого чи перенатального шляху передачі інфекції визначає темпи розвитку епідемії, а їх поєднання призводить до збільшення значення третього шляху – епідемії серед новонароджених дітей.

 Представник газети «Колос» - головному лікарю центру з профі­лактики й боротьби зі СНІДом Хмельницької обл.

Ч и бере участь держава у подоланні проблеми ВІЛ/СНІДу в Україні?

Представник Нового каналу.

Чи існують якісь неурядові організації в боротьбі зі СНІДом?

 

Учитель. Дякую. Підбиваючи під­сумок нашої конференції, хотілося б ще раз почути, як же вбереггися від ін­фікування ВІЛ і захворювань, що пере­даються статевим шляхом.

Головний санітарний лікар. Для цього потрібно:

• не користуватися разом з іншими людьми тими самими голками та шприцами для введення ліків. Най­кращий захист – використання одноразових шприців;            

• виключити статеві стосунки з особами, щодо яких немає впевненості, що вони не інфіковані ВІЛ  або ЗПСШ;

• мати статеві стосунки тільки з од­ним партнером;

• дотримуватися чітких правил осо­бистої гігієни, з огляду на те що деякі ЗПСШ передаються не тіль­ки статевим, але й побутовим шля­хом;

• завжди використовувати презерва­тив;

• намагатися не ушкоджувати шкірні покриви.

У кожному домі й установі повинна бути аварійна аптечка, до якої входять:

• 100 мл 70%-го спирту.

• 20%-й розчин альбуциду (якщо кров потрапила в очі);

• 1л дистильованої води (промити   очі);

• три напальчники;

• бинт;

• вата;

• іод;

• дезинфікуючий засіб (клорсепт: 1 та­блетка на 1 л води); для обробки приміщення – три таблетки;

• 0,1 г калій перманганату;

• ножиці.

У разі ушкодження шкіру обробити спиртом, обмити водою, знову спир­том, діодом.

Учитель. Давайте подякуємо всім учас­никам сьогоднішньої прес-конферен­ції за докладні відповіді на питання про СНІД, що хвилюють нас усіх. Сподіва­юся, що ви, діти, серйозно поставили­ся до цієї ділової гри і зробили для себе правильні висновки.

Підведення підсумків уроку.

Учні розподіляються на  дві групи і їм пропонуєтьсч скласти пам’ятки

І група - «Як можна вберегтись від СНІДу»

ІІ група - «Безпечний секс – усе залежить від тебе!»

Домашнє завдання. Скласти пам’ятку щодо спілкування з ВІЛ-інфікованими людьми