Урок-пресконференція з біології

Урок прес- конференція.

Тема: Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери.

Мета уроку:   Сформулювати уявлення про  діяльність людини як геологічну силу, яка активно змінює всі оболонки Землі. Показати сучасний стан біосфери і необхідність екологічного мислення для розв’язання проблем, які стоять перед людством. Допомогти учням вибрати посильний для них вклад в спаву збереження навколишнього середовища. Формувати в учнів ціннісні орієнтації на збереження природи, уміння гармонійно взаємодіяти з довкіллям і безпечно жити у високотехнічному суспільстві.

Обладнання:мультимедійна дошка, плакат з надписом ”Проблеми біосферної кризи”, фотографії, ілюстрації: „забруднення атмосфери”, „Вимерлі види тварин в ХVІІ – ХХ ст.., схема ”Тепличний ефект”, „Проблема питної води”; надписи спеціальностей (кореспонденти  газети „Новоукраїнські новини”, „21 канал”, „Новий погляд”, еколог, статистик, метеоролог, лісник, міністр енергетики, гідробіолог, міністр  агропромислового комплексу, мер м. Новоукраїнки)

Форма уроку:   прес-конференція з елементами ділової  гри.

Базові поняття і терміни:  демографічний вибух, перенаселення, ерозія грунтів, зрошення, урбанізація, мегаполіс, природні ресурси, раціональне використання природних ресурсів.

Методи та прийоми:

• Інформаційно-рецептивний: діалог;
• Проблемно - пошуковий:   знання відповідей на поставленні питання, формулювання висновків.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель.  У процесі свого історичного розвитку вид Людина розумна поступово втратила свою залежність від природи. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав з кожним століттям, доки не став провідним екологічним фактором. Але діяльність людини,  яка визначає нині  обличчя нашої планети, поставила її перед складним вибором: або і далі жити за принципом „після нас хоч потоп”, нехтуючи законами природи, або ж розвивати те, що американський еколог  Ольдо Леопольд називав  „екологічною освітою” , тобто відповідальність перед наступними поколіннями людей за стан нашої планети. Перелік екологічних проблем, породжених діяльністю людини, чималий. Невирішеність цих проблем поставило людство на межу біосферної кризи, яка загрожує самому його існуванню. Розглянемо ці проблеми на прес-конференції: „Діяльність людини і сучасний стан біосфери”.

На запитання кореспондентів відповідатимуть спеціалісти різних галузей наук.

Прес - конференцію почнемо з виразів, які дадуть нам глибше зазирнути в суть проблеми:

„Від того, що ми будемо знати, залежить те, ким ми станемо” 

Ж. Ростан.

„Я насмілюся стверджувати, що з усіх знань це найкорисніші для нас знання – знання природи, її законів”

            Ж. – Б. Ламарк.

Кореспондент газети „Новий погляд”

Ми стоїмо на межі біосферної кризи. Які проблеми стоять перед людством, що загрожують існуванню самої людини?

Статистик: Причиною багатьох проблем, які стоять перед людством є швидке збільшення населення нашої планети. За підрахунками вчених у VІІ тис. до н. е.  населення Землі не перевищувало 10 млн. осіб;

на початку нашої ери – 300 млн.,

в середині ХVІІ ст..  – 700 млн.,

у 1970 р – 3,6 млрд.,

а в 1990 р. -  5,3 млрд. осіб

прогнози до 2030р – 9 млрд.

Лише за останні 50 років населення Землі збільшилося вдвічі, що дає підстави стверджувати про справжній демографічний вибух, наслідки якого загострює проблему забезпечення його продовольчими ресурсами. Отже, стоїть проблема перенаселеності певних регіонів, щоб забезпечити ресурсами необхідними для існування людини.

Кореспондент газети „21-канал”

Щоб забезпечити населення продовольчими продуктами зумовлює щорічне збільшення площі орних земель. Який сучасний стан ґрунтів нашої планети, та нашого Новоукраїнського регіону?

Міністр агропромислового комплексу.

Внаслідок ерозії та інших процесів запаси гумусу нашої планети щорічно зменшуються приблизно на 24 млн. тонн, а площа пустель лише за останні 25 років збільшилася на 120 млн. га. Якщо процеси ерозії ґрунтів своєчасно не зупинити, то вже наприкінці ХХІ ст. майже третина всіх орних ґрунтів може стати непридатною для с/г використання. В Новоукраїнському районі багато орних земель своєчасно не зорюються, правильно не обробляються, поля заростають бур’янами, які виснажують землю. Надмірна кількість пестицидів забруднюють природні екосистеми, продукти харчування, питну воду, з якими вони можуть потрапляти в організм людини, що спричиняє захворювання дорослих і дітей. Тому ця проблема стоїть невирішеною.

Кореспондент газети „Новий погляд”

- Чому великі міста та їхні околиці є  прикладом забруднення промисловими та побутовими відходами? Які проблеми з цього питання є у Мелітополі?

Мер м. Мелітополя.

Нині в містах проживає 40% населення нашої планети, хоча вони займають не більше 0,5% її площі. Великі міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, найспотворенішого діяльністю людини: руйнування природних екосистем, забруднення промисловими та побутовими відходами, інтенсивний рух транспорту. Причина в цьому – низький рівень екологічного мислення у населення. Люди призвичилися до „моя хата з краю, нічого не знаю”, висипають сміття просто біля своїх будинків. Сміття вчасно не вивозиться, не вистачає транспорту і коштів на реалізацію цієї проблеми, немає підприємств на утилізацію побутових відходів.

Кореспондент газети „Мелітопольські вісті”

Останнім часом ми спостерігаємо масове вирубування посадок в нашому місті. За останні роки засуха в літній період не дає дозріти фруктам і овочам.

Лісник. За підрахунками вчених, протягом останніх 10 тис. років унаслідок діяльності людини, площа лісів на нашій планеті скоротилася не менше ніж на 1/3. і навіть тепер, коли людина починає усвідомлювати катастрофічні наслідки цього процесу, площа лісів щорічно скорочується майже на 17   млн. га. Винищуються ліси, які відіграють провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги на нашій планеті. Накопичення в атмосфері призводить до масового знищення видів рослин і тварин.В нашому місті вирубування лісів призводить до порушення кругообігу води в біосфері, що спричиняє засуху. Тому ми повинні жити за принципом „зрубав дерево –  посади три”.

Кореспондент газети „Новий погляд”

- Яку небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі та руйнування озонового екрана?

Еколог.  Атмосферу забруднюють шкідливі для людини та інших організмів викиди промисловості, вихлопні гази автотранспорту (сполуки Сульфуру, амоніак, метан, важкі метали). Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосфери сірчистим газом (щорічно в атмосферу надходить близько 160 млн. тонн діоксиду сульфуру і натрій оксиду). Ці дощі зумовлюють тяжкі наслідки: стають мертвими прісні водойми, гинуть ліси, спостерігаються значні втрати врожаю. А руйнування озонового екрана внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук. Ці сполуки використовують у холодильних агрегатах, кондиціонерах, аерозольних балончиках. За підрахунками вчених вже зруйновано до 5% озонового екрана, що може спричинити появу так званих озонових дірок, через які шкідливі ультрафіолетові промені можуть сягати поверхні Землі.

Кореспондент газети „ Мелітопольські вісті ”

- Як людина впливає на гідросферу? Який стан річки Молочна?

Мер міста. Діяльність людини негативно впливає і на стан водойми. Виникають проблеми забруднення промисловими і побутовими стоками, пестицидами та добривами, які вимиваються з агроценозів, осушення. Погіршення санітарного  стану водойм. Наші жителі забруднюють річку  різними хімічними, біологічними, фізичними методами. Потрапляння у воду сполук Фосфору і Нітрогену сприяє масовому розмноженню ціанобактерій (Явище, яке називається „цвітіння води”), що спричиню масову загибель інших гідро біонтів (через нестачу кисню) і купатися в такій воді неможливо. Люди, що живуть біля берега, кидають сміття, пташиний послід прямо в річку, що призводить до гибелі риби, молюсків, земноводних.

- Як в Україні зберігаються радіоактивні відходи?

Міністр енергетики. В останні роки загострилися проблеми використання АЕС,  які діють у понад 30 країнах світу. Це і розв’язання проблем безаварійної роботи АЕС, і забруднення радіонуклідами територій, які їх оточують, і захоронення відпрацьованого ядерного палива. Так,  ще й досі не розроблені надійні способи зберігання радіоактивних відходів: термін експлуатації контейнерів, в яких вони зберігаються,  важко зіставити з періодом напіврозпаду радіоактивних сполук (у деяких ізотопів він може перевищувати 24 тис. років)

Кореспондент газети „Новий погляд”

- Чим зумовлені зміни клімату нашої планети?

Метеоролог. Останні роки ми спостерігаємо явище глобального потепління. Причиною зміни клімату Землі є  діяльність людини. Зокрема інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу збільшують концентрацію ватмосфері вуглекислого газу. Як ви пам’ятаєте, це явище має назву „тепличний ефект”, унаслідок якого підвищується температура біля поверхні Землі. Якщо цей процес триватиме й далі, то вже до середини ХХІ ст.. температура  довкілля може зрости на 5˚С. Це спричинить танення льодовиків і підйом рівня води у Світовому океані на 1-2 м,  затоплення понижених місцевостей, а урагани і суховії перетворять на пустелі значні території.

Кореспондент газети „21-канал”

 - Чим зумовлене зникнення видів рослин і тварин? Ми останнім часом чуємо, що різко знижується їх кількість. Що є причиною такого зникнення?

Еколог. Інтенсивний вплив людини на природні біогеоценози спричинив вимирання багатьох видів тварин. Рослин, грибів. За підрахунками вчених, починаючи з 1600 року, тільки птахів зникло  94 види і 164 підвиди, ссавців – 63 види і  понад 70 підвидів. Серед яких дикий бик (тур), дикий кінь (тарпан), морська корова, сумчастий вовк, нелітаючий голуб фронт. А кількість зниклих видів безхребетних тварин і грибів взагалі важко підрахувати.

Тепер на межі зникнення понад 25000 видів рослин, 200 – ссавців, 250 – птахів, десятки тисяч видів безхребетних тварин.

Отже, вимирання будь-якого виду організмів збіднює генофонд нашої планети, оскільки він має унікальний набір генів.

Учитель. Сьогодні на прес – конференції ви познайомилися з проблемами біосферної кризи в світі, та деякими екологічними проблемами нашого міста Мелітополь.  Як уникнути глобальної екологічної кризи на планеті? Які кроки потрібно  здійснити для розбудови екологічно стабільного суспільства? Ми ознайомимось на слідую чому уроці. А на цьому прес – конференція закінчена. Домашнім завданням буде робота із фото проектом, який нам подарувала студентка 3 курс ЗНУ факультету «Журналістика». Ви повинні підготувати власні фото проекти та  провести брифінг на наступному уроці»Кроки боротьби за екостабільність»

 

 

 

Фотопроект «Сім смертних гріхів українців/містян»

 

Цей проект може існувати і як окремий, і як частина проекту «Місто ззовні і зсередини», адже проблеми, зображені на фото можуть бути так званою «внутрішньою» частиною життя міста.

Отже.

 

 

На фото зображена будівля колишнього моторного заводу у Мелітополі. Для міста частина цієї руїни – символ безробіття та депресії. Після скорочення безліч людей втратили робочі місця, що викликало апатію, депресії, алкогольну залежність, а інколи навіть – суїциди. Схильність до примирення із власною долею – вада № 1.

Щодо колористики: вирішила, що вдалішими будуть чорно-білі тони, адже вони навіюють відчуття суму. Вибір кольору шрифту відповідний до цього.

 

 

Свинство. Мабуть, такі милі купки сміття можна побачити в Україні де завгодно, у будь-якому місті. Люди залишають слід після свого відпочинку – на жаль, поганий. У даному випадку колір шрифту контрастує з зеленим фоном – для привернення уваги до проблеми екології.

 

На фото – частина Молочної ріки. Раніше (близько трьох років тому) люди піклувалися її станом, проводили роботи для очищення води, прибирали комиш тощо. Проте все змінилося і сьогодні уже ця відома з легенд річка виглядає далеко не так велично. На мою думку, це викликано байдужістю, а байдужість – проблема багатьох. Болотний колір шрифту гармонійно виглядає на тлі всього фото, а обраний скоріше через символічне значення – байдужість засмоктує не гірше болота.

 

 

Цій будівлі близько двохсот років. З самого початку заснування це був Міжнародний комерційний банк, потім – будівля типографії. Але зараз більша частина будівлі віддається в оренду або ж просто нещадно руйнується вандалами. Я не маю нічого проти вуличного мистецтва, проте зображені саме тут символи видаються мені ознакою несмаку, а той факт, що такі написи намальовані на архітектурній історичній пам’ятці міста зовсім не додає розуму автору цих «шедеврів».

Жовтий і фіолетовий кольори шрифту викликають дисгармонію – так зроблено умисно, щоб підкреслити дисгармонійність вищезазначеного прикладу несмаку.

 

 

Це – покинуте кладовище.

Здивував той факт, що це кладовище розташоване зовсім поруч із іншим, не покинутим. Н могилі розбиті скельця – для увиразнення цієї деталі при редактурі додала контрастності.

 

Це фото не досить вдале з точки зору технічного виконання, проте, на мою думку, яскраво демонструє таку ваду, як лінь. Ці автомобілі стоять прямо біля озера, в якому плавають люди, біля берегу, де люди готують собі на природі їжу та споживають її та біля джерела, з якого люди беруть воду. Причому автомобілі під’їжджають настільки близько до води, що іноді це навіть дивує. Так трапляється постійно, чи не щодня. Чи не можна залишити її подалі? Можливо, зробити пару кроків, залишивши машину на місці, призначеному для цього, вже не так складно? Врешті-решт, оточуючі можуть прагнути відпочинку на свіжому повітрі та на природі, а от запах бензину та пилу точно їм у цьому не допоможе.

Колір шрифту майже відповідає байдужості – через те саме символічне значення.

 

 

Це – джерело, з якого мелітопольці вже майже рік приїздять набирати воду.

Як символічно те, що на камені написана фраза «Даром получили, даром давайте»! Мало хто замислюється про напис, про те, що цю саму воду вони отримують «даром». Одного разу я навіть стала свідком того, що подружжя між собою сварило людей, які попіклувалися про створення такої криниці. Цитую: «А чего ж не придумали как-то, чтоб сюда бидоны можно было ставить? Видно, не додумались!».

Колір шрифту споріднений із кольором ліні та байдужості, бо жадібність також засмоктує. А також колір дещо асоціюється з тією самою жабою, що душить наших містян.