Урок+презентація "Монгольська навала на українські землі. Утворення Золотої Орди.

7 клас. Історія України

Тема.  Монгольська навала на українські землі. Утворення Золотої Орди.

Мета:  формувати в учнів уявлення про монголо-татар та їхню навалу на українські землі; виявляти характер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально - економічний розви­ток українських земель; розвивати в учнів уміння самостійно працювати, знаходити необхідну інформацію в писемних дже­релах для пояснення історичних явищ і подій, ро­бити рецензії на виступи інших учнів; виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.             

Основні поняття: монголо-татари, Золота Орда, ярлик, баскак,       золотоординське ярмо.

Обладнання:  карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку:  уроку засвоєння нових знань.

 Очікувані  результати:

 після цього уроку учні зможуть: показувати на карті напрямки походів  монголо-татар на руські землі та місця головних битв;називати факти героїчного опору русичів монголь­ській навалі; визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання.

1. Який період переживала Київська Русь у XIII ст.?
2. У чому полягають негативні сторони періоду роздробленості?
3. Робота з картою.

Під час бесіди учні мають відзначити, що роздробленість при­звела до ослаблення Київської Русі, у зв'язку з чим і виникла небезпека захоплення її території іншими державами.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Саме тоді, коли Київська Русь зазнавала політичної роздробленості, зі Сходу на Руську землю насувалася нова небезпека.

— Розв'яжіть ребус і прочитайте, який ворог загрожував Русі в XIII ст.

РЕБУС.

— Хто такі монголо-татари?

Звідки вони прийшли на україн­ські землі і яке лихо принесли із собою?

 На ці запитання ми спробуємо відповісти на сьогоднішньому уроці.

Завдання.

Розглянувши ілюстрацію, та використовуючи додаткову інформацію поміркуйте:

1. Звідки монголо-татари прийшли на руські землі?

     Яким було монгольське військо? Чому?

     2) Яким було його озброєння?

Робота зі слайдами 1,2,3.

По ходу уроку заповнити таблицю

Додаток 1(Завойовницькі походи)

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

Слово вчителя.

Отже, на початку ХІІІ століття, саме тоді, коли Київська держа­ва переживала роздробленість, у Центральній Азії внаслідок зрос­тання могутності ряду племен склалася Монгольська держава. Вона довела політику широкомасштабних завоювань, як в Азії, так і в Єв­ропі. Було підкорено Північний Китай, Середню Азію.

Захопивши Закавказзя, монголо-татари переслідували половців та витіснили їх у степи Приазов'я. Половецький князь Котян намагався знайти союзника для спільної боротьби проти небезпечного ворога і звер­нувся до свого зятя, галицького князя Мстислава, з такою пропози­цією: «Сьогодні нас переб'ють, а завтра вас, якщо нам не допоможете».

У Києві був скликаний з'їзд руських князів, на якому було вирі­шено об'єднатися з половцями для боротьби з монголами й виру­шити їм назустріч.

1. Битва на річці Калка.

Робота з історичними джерелами.

Учні опрацьовують уривки з історичних джерел про битву руських князів із монголо-татарами на річці Калка (1223 р.), піс­ля чого виконують завдання до них.

Запитання та завдання.

Хто брав участь у битві на річці Калка? Хто переміг у цій битві?

Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їхніх союзників.

Поміркуйте і зробіть припущення, чи могли описані вище події розгортатися інакше? Чому?

Похід Батия на Русь.

Розгляд питання про похід Батия на Русь відбувається шляхом ознайомлення учнів з історичною довідкою та прослуховування повідомлення одного з учнів про взяття татарами Чернігова та Переяслава.

Робота з картою.

Розгляньте карту «Боротьба з іноземними завойовниками» та відшукайте на ній шлях, яким рухалося військо Батия під час свого наступу на руські землі.

3. Оборона Києва від монголо-татар.

Розгляд питання про оборону Києва від монголо-татар відбу­вається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів у дві групи, які опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого одна група дає відповіді на запитання, а друга робить рецензію на її виступ.

Запитання.

1. Яку тактику застосовували татари для взяття міст?

Які моральні риси виявили захисники Києва під час облоги міста і під час його штурму?

Який момент оборони Києва відображено на ілюстрації?

4)  Чим завершилася оборона Києва?

4. Золотоординське ярмо.

Розгляд питання щодо суті монголо-татарського ярма на українських землях відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Додаток 2

Робота в групах.

Учні повертаються до роботи в групах та опрацювання джерел формації, але цього разу відповіді на запитання дає друга група, а перша робить рецензію на її виступ.

Запитання.

1. Як ви гадаєте, чому наші предки, незважаючи ла мужність і героїзм, не змогли відстояти свою незалежність у боротьбі з татарами?

         Як була організована влада татар над Руссю?

2. Як монголо-татарське ярмо вплинуло на подальший розви­ток українських земель?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Історичний диктант. Проводиться в усній формі.

1. Войовничі племена, які прийшли з азійських степів на ук­раїнські землі в XIII ст.,— це ...
2. Військо монголо-татар — це ...
3. Правителі монголо-татарських племен мали титул ...
4. Могутній правитель монголо-татар, перший великий хан це ...
5. Перша зустріч русичів із монголо-татарами відбулася ...
6. Онук Чинґісхана, який розорив багато руських міст,— це..
7. Держава, яка виникла внаслідок завойовницьких поході  хана Батия,— це
8.  Обороною Києва керував ...
9. Збирачі данини на українських землях — це ...

10. Документ на право управління підвладними землями, який видавали татари руським князям, — це ...

Перевірка таблиць. Оцінювання.

VI. Підсумок уроку.

VII.Домашнє завдання

Опрацювати параграф 21

Підготувати повідомлення про Д. Галицького*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Додаток 1                                     

                 Завойовницькі походи Чингісхана і Батия

Дата	Держава	Міста	Наслідки

Додаток 2

Інформаційна картка

  Падіння 1240 р. міста Києва – центру  Давньоруської держави відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову державу в складі Монгольської імперії – Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестала існувати. На Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років.
   Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов’янських земель:
– Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.
– Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.
– Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.
– Знищення значної частини феодальної еліти.
   Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.);політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини,  якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на  українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед.

Додаток 3

Тести

1. Перша битва руських князів з монголами на р. Калці відбулась:
   а) 1223 р., 31 травня;
   б) 1239 р., 31 травня;
   в) 1240 р., 31 травня.
2. Урядовець золотоординського хана, якому було доручено вести облік населення та збирати данину в руських землях:
   а) баскак;
   б )податківець;
   в) хан;
3. Завоювання монголо-татарами Південно-Західної Русі відбулося в ......
   а) 1237-1239 рр.;
   б) 1239-1241 рр.;
   в) 1240-1242 рр
4. Оборона Києва від монголо-татар тривала ..... на чолі з .....

а) 1240 р.; 1) князем Михайлом Всеволодовичем; б) 1241 р.; 2) воєводою Дмитром; в) 1242 р.; 3) князем Данилом Галицьким.

5. Монголо-татарам вдалося завоювати Київську Русь з таких причин:
   а) роздробленість Київської Русі;
   б) кожен князь мав намір сам захищати свою землю;
   в) сильне монгольське військо;
   г) жорстокість і владність монголо-татар.
6. Які з перелічених подій відбулися у 1240 році?
   а) битва на р. Калці;
   б) облога Рязані монголо-татарами;
   в) оборона Києва від монголо-татар;
   г) вторгнення монголів у Центральну Європу, битва під Легніцею;
   д)знищення Переяслава;
   е) здобуття монголами волинських міст.
7. Хан Батий у ..... р., в пониззі річки ..... заснував державу і назвав її .....

 

а) 1240 р.; 1) р. Дону; І) Золота Орда; б) 1241 р.; 2) р. Волги; ІІ) Кримське ханство; в) 1242 р.; 3) р. Іртиша; ІІІ) Синя Орда.

     

8. Позначте, у чому виявилося монголо-татарське ярмо на землях Пів-денно-Західної Русі.

а) Жалування руським князям ярликів на князювання

б) Розміщення в давньоруських містах гарнізонів завойовників

в) Призначення в князівства своїх представників та збирачів податків — баскаків

г) Сплачування населенням Русі податків на користь монголо-татар

д) Сприяння розвитку давньоруської економіки та культури

е) Періодичні набіги татар на руські землі, грабунки та руйнації

 

9. Спустошення монголо-татарами Київського та Галицько-Волинського князівств відбулося:

 а) 1223—1224 рр.; б) 1240—1241 рр.;

в) 1239—1240 рр.; г) 1241—1242 рр.

 

10. Грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями:

а) універсал;  

 б) постанова;  

 в) ярлик;

 г) улус.

 

11. Позначте, про кого йдеться.

Він був онуком Великого хана монголів. У 1236—1243 рр. очолив похід монголо-татарського війська до Східної та Центральної Єв­ропи. У 1240 р. монголо-татарське військо під його керівництвом захопило і зруйнувало Київ. Із його ім'ям пов'язане заснування мон­гольської держави — Золотої Орди зі столицею Сараєм-Бату.

а) Чинґізхан;    б) Улугбек;  в) Батий; г) Тамерлан.