Тема уроку: Віртуальна екскурсія до Десятинної Церкви – визначної пам’ятки доби Київської Русі (7 клас)
Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та сучасною історією Десятинної Церкви, що знаходиться у місті Києві;
Тип уроку: комбінований урок
Наочність: презентація
Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, ґаджети з виходом до мережі Інтернет, зошити;
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія; художня культура; українська література; географія;
Структура уроку
І. Організаційний момент 1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь 7 хв.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 4 хв.
IV. Повідомлення теми та завдань уроку 3 хв.
V.Вивчення нового матеріалу 10 хв.
VI.Закріплення нових знань 5 хв.
VII.Творче завдання 10 хв.
IX.Заключна частина 5 хв.
Хід і зміст уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання;
2. Перевірка присутності учнів за журналом;
3. Ознайомлення учнів з планом уроку;
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Актуалізація проводиться у формі беіди:
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
На сьогоднішньому уроці ми матимемо змогу поринути віртуально до Десятинної Церкви, побачимо велич цієї споруди, дізнаємось історію збудування та сучасну історію споруди;
IV. Повідомлення теми та завдань уроку
Тема: Віртуальна екскурсія до Десятинної Церкви – визначної пам’ятки доби Київської Русі (7 клас)
Завдання уроку: познайомити учнів з історією створення та сучасною історією Десятинної Церкви, що знаходиться у місті Києві;
V. Вивчення нового матеріалу
Церква Богородиці Десятинна – перший кам’яний християнський храм Давньої Русі, який містився в самому центрі давнього Києва. Він проіснував на цьому місці понад 900 років, і його історія повною мірою віддзеркалила величні й складні, а іноді і трагічні, етапи життя міста та формування і розвитку українського народу. В окремі періоди храм називався по-різному – церква Богородиці, Миколи Десятинного, Різдва Богородиці, що також свідчить про його звивисту історичну долю.
У язичницький час на місці, де пізніше було збудовано Десятинну церкву, розташовувався великий курганний могильник. Під час розкопок тут виявлено понад 60 поховань Х ст. (іл. 1). За легендою, записаною в «Повісті минулих літ» під 983 роком, на місці майбутньої церкви знаходився двір варяга-християнина та його сина. Більш пізня церковна традиція називає їх імена – Федір та Іоанн. Після успішного військового походу князя Володимира було вирішено принести людські жертви язичницьким богам, і жереб пав на Іоанна, але батько відмовився давати свого сина. Розгнівані кияни вбили Федора та Іоанна (іл. 2). Вважають, що слова митрополита Іларіона про церкву Богородиці, збудовану на «правовѣрнѣи основѣ», у його «Слові про закон і благодать» (середина ХІ ст.), натякають на цю мученицьку смерть християн від язичників.
Церква Богородиці була соборною. У ній служили візантійські священики, яких Володимир привіз з Корсуня (Херсонеса).
Десятинна церква була гарно оздоблена. Її стіни прикрашали мозаїки та фресковий розпис, підлога, інкрустована кам’яною мозаїкою, багатокольоровими полив’яними плитками різного розміру й форми, також була вкрита червоно-фіолетовими пірофілітовими (шиферними) плитами. Вівтар мав мармурові різьблені плити; в інтер’єрі знаходились мармурові колони, різьблені капітелі та плити. За багатство убранства та велику кількість мармуру сучасники називали церкву Богородиці «мраморяной». Дах храму був укритий керамічною черепицею, і це було єдиним випадком у давньоруській архітектурі.
У 1044 році за ініціативи Ярослава Мудрого в Десятинній церкві було урочисто перепоховано його дядьків – князів-язичників Ярополка та Олега Святославичів. Для цього було здійснено обряд хрещення їхніх кісток, що є винятковим випадком у східнохристиянській практиці.
У грудні 1240 року Десятинна церква стала останнім оплотом киян під час оборони міста від військ хана Батия. Коли монголо-татарам вдалося захопити частину міських укріплень біля Лядських воріт (нині – Майдан Незалежності), оборонці відступили до церкви Богородиці й за ніч звели навколо неї барикади.
Біля Десятинної церкви у ХІХ–ХХ ст. під час земляних робіт або розкопок було виявлено два десятки скарбів, пов’язаних з обороною Києва. Серед них вирізняється скарб, знайдений власником церковної садиби О.С. Анненковим у 1842 році. Знахідка, за словами свідків, ледь умістилася у два мішки. У складі скарбу був золотий посуд, сотні золотих та срібних прикрас (колти зіркоподібні та з перегородчастою емаллю, сережки, медальйони, ланцюжки), срібні монетні гривни. Переважна частина цих речей була розпорошена і продана на переплавку і, таким чином, загинула. У різних музеях світу зберігається всього близько п’ятнадцяти предметів скарбу Анненкова.
Церкву Різдва Богородиці Десятинну було закрито наприкінці 20-х років ХХ ст. і передано Крайовій інспектурі охорони пам’яток культури з метою створення в ній археологічного музею. Але цей задум так і не був реалізований. Храм зруйновано радянською владою у 1936 році. Після війни на місці Десятинної церкви було здійснено викладку її плану з червоного каміння. У південно-західному куті церкви під склом експонувалася ділянка фундаменту храму, відремонтована в ХІІ ст. По завершенню археологічних досліджень 2005–2011 років фундаменти давнього храму засипано піском і глиною з метою їх консервації. Нині вирішується питання пошуку найбільш вдалого варіанта музеєфікації цієї видатної пам’ятки. Маємо надію, що майбутнє залишків Десятинної церкви не буде пов’язане з реалізацією політичних, ідеологічних та бізнесових інтересів окремих сегментів нашого суспільства, а ґрунтуватиметься на міжнародному та українському законодавстві у сфері охорони пам’яток культури.
VI.Закріплення нових знань 5 хв.
Закріплення нових знань у формі бесіди:
VII.Творче завдання 10 хв.
Завдання для учнів: описати свою улюблену пам’ятку в Україні чи за її межами (учні можуть користуватися мережею Інтернет)
IX.Заключна частина 5 хв.