Урок-презентація на тему "Леся Українка (Лариса Косач).Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина"

Урок-презентація“Леся Українка (Лариса Косач). Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина”Підготувала: вчитель української мови та літератури Нижнєнського НВК “ДНЗ-ЗНЗ” №36 Бровар Олена

Життєвий і творчий шлях Лесі Українки. На шлях я вийшла ранньою весноюІ тихий спів не сміло заспівала,А хто стрічався на шляху зі мною,Того я щирим серденьком вітала:“Самій недовго збитися з путі,Та трудно з неї збитися в гурті”…Чи тільки тернии на шляху знайду. Чи стріну, може, де і квіт барвистий?Чи до мети я певної дійду,Чи без пори скінчу свій шлях тернистий,-Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: співом на устах!

Дитинство Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871року в м. Новограді-Волинському, тепер Житомирської області, в сім’ ї повітового службовця-юриста Петра Антоновича Косача та відомої української письменниці, громадської діячки Олени Пчілки, сестри Михайла Драгоманова. На Волині, серед чарівної природи, у спілкуванні із селянськими дітьми минули дитинство і юність Лесі. Мати, доглядаючи за дітьми (а їх було шестеро), намагалася дати їм національне виховання. У родині спілкувалися українською мовою, читали українські книжки, зокрема, “Кобзар” Тараса Шевченка. У 4 роки Леся вже читала, у 5 – грала на фортепіано і пробувала творити власну музику, у 6 – навчилася шити і вишивати. Олена Пчілка Петро Косач

6 січня 1881 року під час святкування Водохреща Леся дуже застудилася, що надалі призвело до тяжкої хвороби. Дівчинку лікували по-домашньому від ревматизму, та її уразив туберкульоз кісток. Цього ж року О. П. Косач привезла Михайла, Лесю, Ольгу до Києва для навчання під керівництвом приватних вчителів. Михайло й Леся почали вчитись за програмою чоловічої гімназії, там Леся бере уроки гри на фортепіано у дружини М. Лисенка – Ольги О’Коннор. На початку травня 1882 року Косачі переїздять у село Колодяжне, що відтоді стало їхнім постійним місцем проживання. Свою журбу, що через хворобу доведеться відмовитися від музичних занять, Леся вилила в автобіографічній елегії “До мого фортеп’яно”. Через недугу Леся вже більше ніколи не вчилася систематично з учителями, не відвідувала жодної школи, однак була врешті високоосвіченою людиною, знала багато мов, гарно грала, між іншим, часто виконувала власні композиції-імпровізації, яких вона, на жаль, не вміла записати.

З раннього віку захоплювалася народними піснями, обрядами, звичаями, які поряд з творчістю європейських письменників формували її естетичні смаки й погляди. Літературні нахили дочки всіляко підтримувала мати, і Леся зізнавалася, що їй було легко вийти на шлях творчості, адже батьки перебували у сфері мистецьких інтересів, родичі та близькі знайомі – Драгоманов, Старицький, Лисенко, Франко – працювали на ниві української культури. Поетичний талант у Лесі виявився рано: її перший вірш “Надія” датується 1880 роком, рідні ж згадують, що стала писати ще раніше. 1884 року у Львівському журналі “Зоря” надруковано її поезії “Конвалія” і “Сафо” під псевдонімом Лесі Українки.

Чому в Лариси Косач псевдонім Леся Українка?Сьогодні є кілька версій, які пояснюють вибір поетеси: 1) Взяти цей псевдонім Ларисі Петрівні порадила мати, яка вважала, що в ньому закодована висока історична місія відповідальності перед нацією і перед Батьківщиною. 2) Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся». Як би там не було, але сьогодні її промовистий псевдонім знають всі.

Улітку 1888 року батько повіз Лесю на лікування в Одесу. У цей час вірші юної поетеси друкувалися у львівських журналах, на її твори звернули увагу галицькі критики – Іван Франко та Михайло Павлик.1888 року в Києві з ініціативи Лесі Українки та її брата Михайла Косача створено літературний гурток української молоді “Плеяда”. Учасники “Плеяди” обговорювали питання розвитку української літератури, влаштовували літературні вечори, перекладали українською мовою твори зарубіжних письменників.

Перша поетична збірка Лесі Українки “На крилах пісень” вийшла у Львові на початку 1893 року. Схвальну рецензію на книгу написав О. Маковей, правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси: “Перший - то сумовитий погляд авторки на своє життя й долю, другий – то культ природи, а третій – то культ України і світове горе”. У 1899 році у Львові вийшла друга Лесина збірка “Думи і мрії”, яка засвідчила злет творчості молодої поетеси. А у 1902 році у Чернівцях – книга поезій “Відгуки”

Кращі твори поетеси позначені намаганням поєднати “гармонію ідеалу з життєвою правдою”, що стало однією з істотних особливостей її творчого методу, визначеного самою Лесею Українкою як новоромантизм. Схиляємось перед мужністю поетеси: вона творила, долаючи щодня фізичний біль, гнітючий настрій, зумовлений недугою. У вірші “Contra spem spero!” відчувається автобіографічний мотив: Я на гору круту, крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.

1897 року у Криму на лікуванні знайомиться з білоруським журналістом Сергієм Мержинським. Важким випробовуванням для поетеси стали його хвороба і смерть у 1901 році. За одну ніч з-під її пера виходить драматична поема “Одержима”. Щоб легше перенести горе, Леся Українка поїхала на Буковину. Дорогою до Чернівців зупинилася на кілька днів у Львові, де бачилася з Іваном Франком. У Чернівцях гостювала в Ольги Кобилянської.

У 1903 році Леся Українка брала участь у святі відкриття пам’ятника Івану Котляревському, де зустрілася з багатьма діячами української культури. У цей час вона активно працює як драматург. З під її пера з’являються твори різних жанрів.

25 липня 1907 року Леся Українка вийшла заміж за фольклориста Климентія Васильовича Квітку та оселилися в Києві. Згодом чоловік одержав посаду в суді в Криму, і подружжя переїхало туди, а згодом до Ялти. Через хворобу Лесі Українці доводилося багато їздити по світу. Вона лікувалася в Криму й на Кавказі, у Німеччині й Швейцарії, в Італії та Єгипті.

Доводилося долати матеріальну скруту, проте Леся Українка, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, на власні кошти організувала фольклорну експедицію для запису на фонограф кобзарських дум. Так з’явилася праця Філарета Колесси “Мелодія українських народних дум”. Завжди думала не про себе, а про рідну культуру.

“Лісова душа” поетеси завжди тужила за Поліссям, але змушена була жити в південних краях. У 1911 році на Кавказі за кілька днів вона написала “Лісову пісню”. Була тяжко хвора, але жага творчої праці не давала спокою. Та залишалися останні місяці життя геніальної письменниці.

1 серпня 1913 року в грузинському містечку Сурамі зупинилося серце Лесі Українки. Її тіло було перевезено до Києва й поховано на Байковому кладовищі поряд з могилами батька і брата.

2. Складання кроссенсу за біографією Лесі Українки Кроссенс – це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу. Слово “кроссенс” означає “перетин значень” і придумане за аналогією зі словом “кроссворд”. Пам’ятка “Як створити кроссенс?”Продумайте, на яку тему ви хочете створити кроссенс. Встановіть асоціації, що розкриватимуть обрану тему. Доберіть взаємопов’язані між собою словесні символи й образи, які будуть створювати своєрідний “перетин смислів” у кроссенсу. Запишіть обрані символи і образи, встановлюючи послідовністьза типом зв’язку “по хресту” (за схемою 5-2, 5-8, 5-6, 5-4) і “за основою” (за схемою: 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8, 8-7, 7-4, 4-5). Пам’ятайте, центральний образ чи символ розміщується під номером 5. Він може бути пов’язаний не тільки з сусідніми, а й, за бажанням, з усіма іншими образами/символами. Замініть словесні образи і символи зображеннями, які їх ілюструють, за потреби можна додати слово підказку. Перевірте, чи правильно розташовані зображення, наскільки легко встановлюються взаємозв’язки між ними.

Приклад кроссенсу за темою “Життя та творчість Лесі Українки”

3. Робота із словником. Леся Українка – представник неоромантизму. Неоромантизм – стильова течія модернізму, генетично пов’язана з романтизмом. Ознаки неоромантизму:прагнення поєднати ідеал із дійсністю;увага до чуттєвої сфери людини;емоційно-інтуїтивне пізнання світу;усвідомлення індивідуальності й суспільної свободи;піднесення постаті визначного героя;самотність – філософська категорія, вимір самоцінності.

4. Загальна характеристика збірки “На крилах пісень” Збірка “На крилах пісень” вийшла на початку 1893 року у Львові, фактичним редактором її був Іван Франко . Збірка складається із 69-ти поезій і 3-х поем. Більшість віршів об’єднані у цикли: “Сім струн” (Посвята дядькові Михайлові”;“Зоряне небо”;“Сльози-перли” (Посвята Іванові Франкові);“Подорож до моря” (Посвята сім’ї Михайла Ф. Комарова);“Кримські спогади” (Посвята братові Михайлові);“В дитячому крузі”. Принцип створення циклів: вони компонуються за мотивами, а не хронологією чи жанрами. Для циклів Лесі Українки характерне поєднання ліричного, епічного та розповідного елементів. Цикл сприймається як єдиний завершений твір. До збірки увійшли поетичні твори, написані у 1880-х роках: 30 віршів поза циклами, серед яких “Надія”, “Конвалія”, “Напровесні”, “Contra spem spero!” , “Коли втомлюся я життям щоденним”, “Мій шлях” тощо.

Збірку “На крилах пісень” відкриває ліричний цикл “Сім струн”, присвячений дядькові Лесі Українки Михайлу Дрогоманову. Сім струн – це чарівне злиття слова з музикою. Семирядкова строфа символізує 7 нот у музиці, 7 віршів у циклі – 7 струн, що їх торкає героїня на кобзі. Пісня – один із центральних образів циклу ”Сім струн”. Жанр гімн, сповнений світлого патріотичного звучання, ним починається перший вірш циклу “Сім струн” (це нота Do). У журналі “Зоря” у статті “Наше літературне життя в 1893 році” Іван Франко висловлює думку, що ця збірка “становить, без сумніву, найважливіший здобуток поетичний нашої літератури оригінальної за 1892 рік”.

5. Запитання учням: Чому життя Лесі Українки називають подвигом? Аргументуйте свою думку конкретними прикладами. Яку роль відіграли рідні Лесі Українки у її становленні як мисткині?Назвіть провідні мотиви лірики Лесі Українки. Завдяки чому в поетичному циклі “Сім струн” лунає музика?Прокоментуйте слова І. Франка про “м’яке жіноче серце” Лесі Українки.

Підсумок уроку Оглядаючись на свій письменницький шлях, Леся Українка дає собі таку самохарактеристику: “Життя ламало тільки обставину навколо мене, а вдача моя, виробившись дуже рано, ніколи не мінялась та вже навряд чи зміниться. Я людина еластично-уперта, скептична розумом, фанатична почуттям, до того ж давно засвоїла собі “трагічний світогляд”, а він такий добрий для гарту. Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього”. Поезія Лесі Українки “то болісна, то ніжна, то співуча, що наче буря, грізна і жагуча летить на крилах пісні з кайданів”. Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, - писав Іван Франко,- Україна не чула такого сильного,гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосильної хворої дівчини. Україна нині не має поета, щоб міг силою і разносторонністю таланту зрівнятися Лесею Українкою”.

Домашнє завдання Вивчити біографію Лесі Українки. Підготувати повідомлення ”Філософські мотиви лірики Лесі Українки”. Дякую за увагу!