Урок +Презентація "Роль І. Франка в розвитку драматургії і театру. «Украдене щастя». Значення творчості І. Франка, її актуальність

Тема. Роль І. Франка в розвитку драматургії і театру. «Украдене щастя». Значення творчості І. Франка, її актуальність (слайд 1)

Мета: створити умови для ознайомлення учнів із драматургічною творчістю І. Франка, зокрема із змістом драми «Украдене щастя», її сценічною історією та фольклорною основою, здобуття ними знань про особливості соціально-психологічного конфлікту та морально-етичної проблематики твору, спонукати до розвитку навичок дослідницької діяльності, цілісного аналізу драматичного твору, самостійного здобування нової інформації із додаткових джерел, сприяти вдосконаленню вміння  працювати з текстом,  дискутувати з приводу порушеної проблеми та аргументувати власне судження,  сприяти виявленню зацікавленості творчістю І. Франка, заохочувати до виховання почуття відповідальності за власні вчинки.

Предметні  компетентності, що формуються на уроці:

характеризувати значення творчості  І. Франка для поступу української літератури і світового літературного процесу; аналізувати ідейно-тематичну сутність, сюжет  драми «Украдене щастя», особливості розкриття письменником соціально-психологічного конфлікту та морально-етичної проблематики твору; з’ясувати символічність назви твору, його місце в творчості І. Франка і в українській драматургії взагалі; висловлювати власні думки щодо  літературних персонажів та морального вибору в житті людини (за драмою «Украдене щастя»); обговорювати морально-етичні проблеми, порушені у творі.

 Ключові  компетентності, що формуються на уроці:

застосовувати  цифрові технології для пошуку необхідної інформації, створювати електронну продукцію (презентацію); обстоювати власні позиції; усвідомлювати зв'язок літератури й театрального мистецтва; використовувати  різні види читання (коментоване, вибіркове); висловлювати  думку щодо порушених у прочитаному творі  морально-етичних проблем; усвідомлювати значення творчості І. Франка, її актуальність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: додаток (12 слайдів): тема та епіграф уроку, вправа «Загадки семи мудреців», портрет І. Франка, опорна схема «Конфлікти твору», карти персонажів драми, узагальнювальна таблиця «Проблематика твору»; word-документи: «Пісня про шандаря», «Творча історія драми І. Франка «Украдене щастя», «Над томиком Франка»; відеофрагменти з кінофільму Ю. Ткаченка «Украдене щастя»; відеоролики для фізкультпаузи.

 

                                                                    Перебіг  уроку

                                                                             Усі люди прагнуть щастя. Щастя – спонукальний

                                                                             мотив усіх наших учинків…

                                                                                                       Ф. Ларошфуко (слайд 2)

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

•               Слово вчителя. Чи задумувалися винад тим, що означає для людини бути щасливою? Чи всі люди однаково розуміють поняття «щастя»? Щастя – це ніби проста, але водночас і незбагненна річ. Кожен із нас намагається знайти своє щастя. Як стати щасливим? Це питання протягом багатьох століть хвилювало людство. Над ним задумувалися філософи і  митці художнього слова.

Що щастя? Се ілюзія,

Се привид, тінь, омана…

О ти, ілюзіє моя,

Зрадлива і кохана!

Кринице радощів, чуття

Ти чарочко хрустальна!

Омано дум, мого життя

Ти помилко фатальна!

Я хтів зловить тебе, ось-ось,

Та враз опали крила:

З тобою жить не довелось,

Без тебе жить несила.

Нехай ти тінь, мана, дім карт

І мрія молодеча,

Без тебе жить – безглуздий жарт,

І світ весь – порожнеча.

Як той Шлеміль, що стратив тінь,

Ходжу я, мов заклятий,

Весь світ не годен заповнить

Мені твоєї страти.

                                              І. Франко

•               Інтелектуально-асоціативна розминка – входження в урок .

Вправа «Загадка семи мудреців»  (слайд 3, word-документ).

Завдання. Прочитайте афоризми про щастя та створіть асоціативний ланцюжок  «Щастя – це …»

• Щасливий, хто дає, а не той, хто бере.  (Біблія)
• Ми буваємо щасливі, тільки якщо відчуваємо, що нас шанують. (Б. Паскаль)
• Бути щасливим – це значить пізнати, знайти самого себе. (Г. Сковорода)
• Найбільше щастя в житті – це впевненість у тому, що тебе люблять. (Й. Гете)
• О щастя – ти не піднебесна зірка. Ти кожна мить прожитого життя. (Н. Гнатюк)
• У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград – красиве і корисне. (М.Рильський)
• Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов. ( Б.-І. Антонич)

Орієнтовна відповідь

Щастя – це турбота про ближнього, шана від людей, самопізнання, кохання, краса, життя, родина, друзі, мир і спокій, воля…

ІІ. Цілепокладання.     

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 

Слово вчителя. Кожна людина прагне бути щасливою, і  поняття «щастя» кожен розуміє по-своєму, і дорога до щастя в кожного своя. Але чи можна досягти  щастя без страждань? Людина сама творець свого щастя чи це дарунок долі? Чи можна будувати своє щастя, примушуючи страждати інших? Чи можна украсти щастя? Відповісти на ці питання ми спробуємо,звернувшись до драматургії І. Франка та  проаналізувавши його твір «Украдене щастя».

Творчість І. Франка займає особливе місце в українській культурі та літературі. Діяльність митця багатогранна й різноманітна. П.Загребельний стверджував: «Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки   людського духу, в якій би не працював І. Франко і в  якій він би не був великим».

 В історію українського театру І. Франко ввійшов не лише як автор семи великих драматичних творів, п’яти одноактівок, а й як основоположник українського наукового театрознавства, теоретик та історик  драми. Розквіт  критико-театрознавчої та драматургічної творчості І. Франка  припадає на1880 –1890-ті роки ХІХ століття.  Із 1888 по 1893рік І. Франко як театральний критик прорецензував понад тридцять вистав українських драматургів і п’ять вистав польського театру.

Драматичні твори І. Франка – окраса української літератури й театрального репертуару. Їм притаманні сюжетно-композиційна майстерність, яскравість образів, соціально-філософська наповненість. Герої драматичних творів  постійно перебувають у пошуках особистого щастя . Однією з найкращих п'єс Івана Франка є соціально-психологічна драма «Украдене щастя». У ній   драматург порушив не тільки соціальні, моральні та духовні проблеми свого часу, а й відтворив життя людей, їхні почуття, культурні та естетичні надбання.

 2. Визначення очікуваних результатів.

Методичний коментар: використовуючи метод передбачень, учитель пропонує учням запитання:

– Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, нової теми?

Учні самостійно ставлять цілі й під керівництвом учителя формулюють очікувані результати.

Слово вчителя. Після цього уроку ви зможете характеризувати проблеми та образи драми «Украдене щастя», здійснювати аналіз  художніх особливостей твору, пояснити, чому п’єса  має таку назву та який важливий моральний урок продемонстрували герої власними вчинками, висловити власне ставлення до  персонажів, аргументувати свою думку щодо  актуальності творчості І. Франка для ХХІ століття.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Поетична хвилинка

                                  Вибір

Коли, мій друже, станеш на межі,

Побачиш: вдалечінь веде дорога,

Ти обереш оту, що до душі,

І поведе вона у світ широкий.

Запам’ятай: легких шляхів нема,

Не бійся труднощів і перевалів грізних,

Життя складне й тернисте недарма.

Лиш підступів остерігайся різних.

Вовчих стежин, що манять вдалечінь

Порожнім блиском слави і неробства,

Там вади всі сховалися у тінь:

Підступність, злість, розбещеність і помста…

А ти крокуй вперед до світлих мрій,

Нехай зустрічний вітер скаженіє,

Випробування всі пройти зумій,

Здолаєш труднощі – отримаєш надію.

Надію на щасливе майбуття,

Ти ж переміг, а значить ти – Людина!

Нехай віднині все твоє життя любов освітить, віра не покине!

                                                                          Т. Пелепей

Слово вчителя. Проблема вибору стояла і перед головними героями   драми «Украдене щастя» І. Франка яку ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Цілереалізація.     

1. Актуалізація й корекція опорних знань.

Перевірка есе-враження від твору І. Франка «Сойчине крило»  або  власного продовження твору «Сойчине крило».

2. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах  вивчення.

• Презентація повідомлення «Творча історія драми І. Франка «Украдене щастя» (випереджувальне домашнє завдання).

Методичний коментар: за результатами повідомлення учні складають опорні тези.

  П'єса була написана І. Франком  на конкурс, який був оголошений  Львівським крайовим відділом 1891 року, і відзначена другою премією. Спочатку твір мав  назву «Жандарм», проте через цензуру письменник змушений був  «підкоригувати» її і замінити в тексті «жандарма» на «поштаря». В основу сюжету драми  І. Франко поклав «Пісню про шандаря», яку досліджував у розвідці «Жіноча неволя в руських піснях народних». Існує три варіанти пісні. Один із варіантів пісні  був   записаний приятелькою І. Франка Михайлиною Рошкевич у 1878 році від жительки села Долина Стрийського повіту. Ця пісня, що відрізнялася трагічним розв’язанням конфлікту, більш виразною індивідуалізацією героїв, і стала сюжетною основою драматичного твору І. Франка. У «Пісні про шандаря» Франко відчув велику людську драму, породжену ненормальними умовами суспільного життя.

 Сценічне народження п’єси «Украдене щастя» відбулося 16 листопада 1893 року в львівському театрі «Руська бесіда». На прем’єрі був присутній сам письменник. Хоч драма йшла в зміненому варіанті, доктору Івану Франкові було присвоєно високий титул талановитого драматурга, справжнього майстра. Це одностайно визнали прогресивний глядач і демократична критика. Бурхливі оплески, увінчання автора лавровим вінком, схвальні відгуки в пресі – усе це вилилося в грандіозне свято перемоги української сценічної культури. «П'єса Франка, хоч її  скасував і комітет, і потім поліційна цензура, зробила могутнє враження. І ми сміливо можемо твердити, що в українській драматичній літературі вона займе видатне місце. Про це можна судити з того прийому, який вона мала серед громадськості…», ‒ писав «Kurier Lwowski» у своїй першій рецензії на прем'єру. Того ж року її поставили у 12 містах  Галичини.

       Уперше драма була надрукована в 1894 році у львівській «Зорі». І того ж року заходом автора видана у Львові окремою книжкою. 1901 року вона була видана вдруге у  Львові, а в 1909 році – утретє.

      У Києві «Украдене щастя» вперше інсценізувала трупа П. Саксаганського в лютому 1904 року.  Роль Миколи Задорожного виконав  І. Карпенко – Карий, шандаря – М. Садовський, Анни – Л. Ліницька. Лише з 1913 року театри почали ставити «Украдене щастя» за первісним  текстом.

У 1940 р. режисер Г. Юра поставив «Украдене щастя» на сцені Київського театру ім. І. Франка. Роль Миколи Задорожного виконував А. Бучма, Михайла Фурмана – В. Добровольський, Анни – Н. Ужвій.

У 70-их роках головні ролі у виставах виконували провідні артисти Львівського драмтеатру ім. Марії Заньковецької та Київського театру ім. Івана Франка: Б. Ступка, Б. Козак, Ф. Стригун, В. Розстальний, С. Олексенко, Т. Литвиненко, Л. Хоролець.

• Презентація індивідуального повідомлення учнів про екранізацію драми І. Франка.

Методичний коментар: фрагменти цієї екранізації будуть використані на уроці, тому доцільно дати коротку культурологічну довідку. Це може бути перевірка випереджувального індивідуального домашнього завдання.

Орієнтовне повідомлення

Серед усіх екранізованих творів І. Франка драма «Украдене щастя» має найбільше кіноверсій: фільм-вистава режисера Г. Юри (1952), художній фільм Ю. Ткаченка (1984) та серіал А. Дончика (2004). Художній фільм Ю. Ткаченка  був створений на кіностудії «Укртелефільм». Автором сценарію став Василь Сичевський, а  ролі головних героїв майстерно виконали Нелє Савиченко (Анна), Богдан Ступка (Микола Задорожний), Григорій Гладій (Михайло Гурман).

Кіноверсія «Украденого щастя», створена Ю.Ткаченком,  відрізняється від літературного джерела. Певні зміни помітні як у сюжеті (сцена смерті батька Анни, сцена весілля),  так і в кінематографічному втіленні  образів головних героїв.

• Цілісний аналіз драми « Украдене щастя» за алгоритмом (слайд 8):          

Де?	Де відбуваються події твору?
Коли?	Коли відбуваються події твору?
Хто?	Назвіть головних героїв. Чия доля і чому викликає ваше співчуття?
Що?	Що стало причиною вбивства Михайла ?
Як?	Як  кожен із героїв твору бореться за своє щастя?
Чому?	Чому  Анна стала дружиною Миколи? Чому Михайло Гурман заарештовує Миколу Задорожного? Чому Михайло бере вину на себе і виправдовує Миколу?

2. Поглиблення навчального   матеріалу.

•               Слово вчителя. Літературознавці визначають жанр твору «Украдене щастя»  як соціально-психологічна драма. Аналізуючи твір, спробуємо аргументовано довести або спростувати цю тезу, дослідити особливості драматичного конфлікту та розвитку дії.
•               Словникова робота

Соціально-психологічний твір – твір, у якому відображено зіткнення внутрішніх прагнень

героя з соціальними обставинами, глибоко розкрито психологію персонажів, мотиви їхніх вчинків, роздуми, почуття, що свідчать про стан суспільства взагалі і його вплив на духовний світ людей (за Ніколенко О.М.).

•               Робота з текстом драми.

Евристична бесіда.

– Якими були стосунки в сім’ї Задорожних? Як Настя Бабич, сусідка Задорожних, характеризує цю сім’ю?

–З якою метою, на вашу думку,  автор вводить в сюжетну канву твору  народні пісні?

– Що вам відомо про життя Анни до одруження з Миколою? Як ви оцінюєте вчинок її братів?

– Як ви ставитеся до Миколи? Чому головна героїня називає свого чоловіка «туманом вісімнадцятим»? («Туман вісімнадцятий» – некмітлива, нерозумна людина).

– Чи можна сказати, що образ Миколи подано в розвитку? Відповідь аргументуйте.

– Знайдіть у тексті, якою була реакція Анни на звістку про «воскресіння» Михайла Гурмана?

– Які мотиви керували жандармом, коли він арештував Задорожного?

– Чи мав право Михайло повертати собі украдене щастя?

– Чи вважаєте ви вчинок Анни зрадою чоловікові? Чи легко було Анні зважитися на такий вчинок?

– Як поводиться Анна з Михайлом за відсутності Миколи? Як ставиться до неї громада?

– Якою показана у творі селянська маса і народна мораль? Відповідь аргументуйте.

– Наведіть цитати з тексту, чому Михайло не зважає на осуд Анни односельцями.

– Чи можна сказати, що Анна з Михайлом знущаються з Миколи?

– Чи було вбивство жандарма спланованим? Доведіть свою думку.

–  Чому перед війтом Михайло  виправдовує Миколу і бере вину на себе?

– Чий образ у драмі найтрагічніший? Відповідь аргументуйте.

•               Читання в особах.

•               Діалог Анни і жандарма  (від слів «Анна. Михайле! Михайле! Не муч мене! Не можу я глядіти на тебе! Ти такий страшний!...» до «Михайло. Пам’ятай же! Держу тебе за слово. А як і тепер одуриш мене,то горе тобі! Я страшно пімщуся на тобі і на нім»).

– Як ви вважаєте, чи любив Михайло Анну?

•               Монолог Анни (дія четверта, ява перша).

– Дослідіть внутрішній стан душі героїні.

•               Діалог Анни і Миколи (дія четверта, ява третя).

– Як ви вважаєте, прохання Миколи до Анни продиктоване турботою про збереження тільки його чоловічої гідності чи він думає і про дружину?

•               Прочитайте фінальну сцену драми, прокоментуйте слова Миколи: «Анно, хіба ти не маєш для кого жити?».

 – Як ви вважаєте, чи зумовила трагедія, що відбулася в хаті Задорожних, глибоку зміну характерів героїв? (Трагедія змінила характери і життя героїв, а також вона вразила всіх селян, змусила їх замислитись над питанням: «Хто тому винен?»).

• Дослідження конфлікту твору.

Методичний коментар: результати роботи узагальнюються в опорній схемі (слайд 9).

•               Слово вчителя. За жанром твір І.Франка «Украдене щастя» – драма, а в основі драматичного твору завжди лежить конфлікт. Дайте визначення поняття «конфлікт». Які типи конфлікту вам відомі?
•               Словникова робота

 Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження й крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями.(«Літературознавчий словник-довідник» за ред. Гром’яка Р.Т. та ін.)

Соціальний конфлікт – це найвища стадія розвитку суперечностей у відносинах між людьми, соціальними групами, суспільства в цілому, яка характеризується зіткненням протилежно спрямованих інтересів, цілей. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в їх основі завжди лежить відсутність згоди між двома або більше сторонами.

Психологічний конфлікт – конфлікт, який зосереджений не на зовнішньому, а на внутрішньому світі персонажів, відображає їх духовну боротьбу, зіткнення позицій, протиріччя почуттів (за Ніколенко О.М.).

• Перегляд відеофрагмента (додаток 1). Сцена смерті батька Анни.

– Перегляньте кінофрагмент. Яке художнє навантаження цієї сцени для розуміння соціального конфлікту твору?

– Якими словами батько характеризує Анну? («Маєш найдорожче – золоте серце»).

– Чому, на вашу думку, батько хвилюється  про майбутню долю саме доньки, а не синів?(Жінка в тогочасному суспільстві була соціально незахищеною, безправною).

– Який конфлікт є ключовим у творі? Аргументуйте свою відповідь прикладами з тексту. (Соціальний. Анна, Микола та Михайло стали жертвами боротьби за спадщину)

– Чи справді саме Анна є причиною всіх конфліктів?

• Перегляд відеофрагмента (додаток 2 ). Сцена весілля.

– Перегляньте кінофрагмент. Зверніть увагу на почуття, емоції Анни. Чи щаслива вона як наречена?

– Чи можна в цій сцені передбачити, яким буде  подальше сімейне життя Анни та Миколи?

– Поясніть, наскільки художньо виправданим є введення сцени весілля для розуміння майбутньої драми, яка розгорнеться в подальшому.

– Прокоментуйте слова старця («Плач, дитино, від тебе ангели відлітають»). Чи можна ці слова вважати  своєрідним передбаченням подальшої драматичної долі Анни?

• Робота в парах.

– Дослідіть, як розгортається психологічний конфлікт у творі через призму стосунків головних героїв.

– Порівняйте образ Миколи на початку та в кінці твору, чи є зміни в характері персонажу? Що, на вашу думку, є причиною цих змін? (Зазнавши складних життєвих випробувань, Микола стає здатним на протест проти приниження його людської гідності).

 Слово вчителя. І. Франко писав, що метою його творів «…зовсім не буває саме розкриття  ненормальностей життя, але поперед усього віднаходження поезії та краси в тім ненормальнім життю, яке складається у людей різних верств, і віднаходження поривів та змагань до поправи того життя».

Кожний із трьох головних героїв нещасний, кожний хоче повернути собі щастя і робить це по-своєму: Михайло відкрито кохається з Анною, зневажаючи Миколу, Анна віддає коханцеві своє серце, жіночу честь, Микола вбиває Михайла. Ніхто із них не став щасливим.

   

• Робота в групах. Створення  «Карти персонажа твору».

Завдання. Створити карту персонажа твору.

Методичний коментар: кожна із груп отримує завдання створити карту персонажа  твору за алгоритмом (word-документ).

Алгоритм виконання завдання

• У  центральну комірку вписати ім’я персонажа.
• У кола вписати характерні риси (характеристику).
• У прямокутниках навести приклади із тексту твору, що підтверджують ці характеристики.

 

 

 

 

 

І група – до  образу Анни.

Орієнтовний зразок (слайд 10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ група – до образу  Миколи.

Орієнтовний зразок (слайд 11)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ група – до образу  Михайла.

Орієнтовний зразок (слайд 12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

• Робота над назвою твору.

Перегляд відеофрагмента (додаток 3).

– Прокоментуйте слова Анни про щастя.

– Хто в кого, на вашу думку,  «вкрав щастя»?

– Поясніть, як ви розумієте назву твору.

– За свідченнями О. Маковея, драма І. Франка спершу мала назву «Жандарм». Яка з двох назв, на вашу думку,  вдаліша? Аргументуйте свою відповідь.

– Складіть емоційно-асоціативний ланцюжок до назви драми «Украдене щастя».

•               Творче завдання  (слайд 13).

– Розгляньте та прокоментуйте афіші до вистави «Украдене щастя».

3. Релаксація (додаток: перегляд відеоролика).

4. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх в різних ситуаціях, наближених до життєвих.

•               «Мозковий штурм».

– Які ключові проблеми та мотиви  присутні у художньому просторі твору?

Методичний коментар: результати узагальнюються в  таблиці (слайд 14).

Соціальні проблеми	Моральні проблеми
соціальна несправедливість	вірність і зрада
майнові суперечки за спадщину	порядність і гріх
безправне становище жінки	кохання й ненависть
солдатчина	права й обов’язки

 

• Підсумкова бесіда.

– Чи можна однозначно поділити образи твору на позитивні та негативні? (Ні, не можна, бо кожен з цих героїв протестує і бореться за своє щастя, на яке він має право, але всі вони самотні у своїй боротьбі, не розуміють, що помиляються, вбачаючи один в одному ворога. Ніхто з героїв драми не вийшов із боротьби щасливим).

– Як ви вважаєте, чи могли герої драми повернути своє щастя?

– Хто з героїв, на вашу думку, кохав  по-справжньому?

– Кожен із персонажів твору в певний момент робить вибір. Чим керуються вони при цьому? (Усі персонажі керуються почуттями).

– Як ви вважаєте, чи варто в житті керуватися лише почуттями?

•               Хвилина гіпотетичного аналізу. Чи будуть щасливі Анна й Микола після смерті Михайла?
•               Вправа «Обери позицію».

– Кому з героїв ви співчуваєте? Чому? Обґрунтуйте свій вибір.

•               Вправа «Коло думок».

– Чи актуальний твір  І. Франка сьогодні?

Слово вчителя. І. Франко у своїй  розвідці «Жіноча неволя в руських піснях народних», характеризуючи образ жінки з «Пісні про шандаря»,  на питання: хто винен всьому тому? – відповідав: «Винне нещасливе улагодження наших родинних обставин, котре не дозволяє легально розірвати зв`язок, уже фактично розірваний, котре насилує любов і серце жінки і через те скривлює їх, зводить на манівці». З давніх-давен українці дотримувались у своєму житті усталених звичаїв, традицій, Божих Заповідей, законів моралі.  І. Франко, зображуючи прагнення героїв драми  до особистого щастя, не відступив від національних моральних ідеалів українського народу, які застерігали від руйнування сім’ї навіть під приводом великого кохання, і ще раз наголосив, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш, так само як не можна зло подолати злом.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.    

1. Підведення підсумків уроку.

•               Презентація творчою групою  результатів дослідження  «Вшанування пам’яті Івана  Франка» (випереджувальне домашнє завдання).
•               Поетична хвилинка (виразне читання поезії учнем – перевірка випереджувальне домашнє завдання).

Над томиком Франка

Люди, люди, щастя – не омана,

Не омана навіть ваші сни.

Є така країна Франкіана,

 де з весни ждуть іншої весни.

Там не тоне віра у багнюці.

Там проходить чистою душа

Крізь болото свинських конституцій,

Крізь іржаві промені гроша.

Браття, браття, правда невблаганна,

Для добра не досить доброти.

Є така країна Франкіана,

Де не роблять кроку без мети.

Там людина кожна незамінна,

там красу шукають під вінком…

Є така країна Україна

Де живуть Шевченко і Франко.

Рідний край…

Одним – надгробний камінь,

Іншим – осокори, ясени,

Іншим – тим, які стають батьками,

Не забувши, що вони – сини.

                                            Петро Скунць

•               Слово вчителя. Івана Франка називають Вічним революціонером нестримного духу людського, Каменярем, Титаном думки і Титаном праці, українським Мойсеєм. Завдяки великому таланту і невтомній праці він став одним із найосвіченіших людей свого часу. Його називали академією в одній особі, бо перу І. Франка належить понад 5 тисяч праць у різних галузях літератури й науки. Він, як і Т. Шевченко, наш національний геній, незрівнянний за своєю багатогранністю й могутнім інтелектом навіть серед найбільших умів людства. Академік О. Білецький писав нього: «Перед нами – дійсно феноменальна людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу».

І. Франко був українським Мойсеєм, провідником нашої державності, подвижником українського духу. Перефразовуючи відомий вислів Д. Павличка: «Шевченко народив, а Франко виховав українську націю», можна стверджувати, що  Шевченко  дав нашому народові душу, а Франко навчив його мислити.

2. Повідомлення  домашнього завдання (слайд 15).

1. Написати твір-мініатюру на тему: « Яку роль я хотів би зіграти в п’єсі «Украдене щастя» і чому?»

2. Повторити вивчені твори І. Франка з розділу «Титан духу і думки» та підготуватись до контрольної роботи.

Індивідуальні завдання (за вибором).

Переглянути екранізацію драматичного твору І. Франка «Украдене щастя» режисера Ю. Ткаченка (1984 р.) та написати рецензію чи відгук.

3. Рефлексія.

• Перегляд відеофрагмента із фільму «Гра долі: фільм про Івана Франка» (2008; реж. Софія Чемерис; ведучий – С. Вакарчук) (додаток 4).

– Прокоментуйте слова І. Франка. Чи можна вважати їх актуальними для життя сучасного українського суспільства?

• Вправа «Асоціативний портрет».

               Іван Франко

Геній української нації

Розум і серце українського народу

Титан духу і думки

«Велетень думки і праці»

Український Мойсей

Духовний провідник нації

4. Цінування, оцінювання.

Оцінювання за картками (word-документ).

Критерії оцінювання роботи учнів	Самооцінювання	Оцінка вчителя
Виконання домашнього завдання (2 б)
Активність на уроці  (3 б.)
Робота в групі (2 б.)
Читання в особах  (2 б.)
Обгрунтування  власної позиції (3 б.)