УРОК №
(СЛАЙД 1)
Тема: Причини, привід до Першої світової війни. Початок війни.
( СЛАЙД 2)
Мета: розкрити причини Першої світової війни, охарактеризувати стратегічні цілі й плани держав-супротивниць, схарактеризувати діяльність Головної української ради та Союзу визволення України; визначити особливості формування легіону Українських січових стрільців;
сприяти формуванню предметних компетентностей учнів; вміння працювати з історичною таблицею, роботи в групах, простежувати причинно-наслідкові зв’язки, удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичними документами;
виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
( СЛАЙД 4)
Основні поняття і терміни:
«геополітика», «воєнно-політичний блок», «Антанта», «Троїстий Союз», «Головна українська рада», «Союз визволення України», «легіон Українських січових стрільців»
( СЛАЙД 5)
Основні дати:
28 червня 1914 р. – убивство в м.Сараєво спадкоємця австрійського престолу;
1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни;
1 серпня 1914 р. — створення Головної української ради (ГУР);
14 серпня 1914 р. — заснування Союзу визволення України (СВУ);
3 вересня 1914 р. — створення легіону Українських січових стрільців;
кінець серпня 1914 – дозвіл австрійського уряду на формування загонів Українських січових стрільців (УСС)
Особистості: К. Левицький, В. Дорошенко, А. Жук, М. Галущинський, С. Петлюра, В. Липинський, Д.Донцов.
Обладнання: Комп’ютер, проектор, карта «Українські землі напередодні Першої світової війни», атлас, презентація до теми уроку, дидактичний матеріал, тексти історичних документів, підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту /В.С.Власов .- К.: Літера, 2018.
Тип уроку: урок формування і відпрацювання знань, умінь, навичок.
Форма проведення: урок з використанням мультимедійних та інших інноваційних технологій з елементами роботи у групах.
Міжпредметні зв’язки: українська література, всесвітня історія, географія, інформатика, правознавство.
Засоби навчання: вербальні, наочні, технічні.
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація, стимулювання н навчальної діяльності.
ІІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
V. Закріплення нових знань.
VІ. Підсумки уроку. Рефлексія.
VІІ. Контроль. Оцінювання.
VIІI. Інструктаж з виконання домашнього завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Привітання, повідомлення теми і мети уроку.
( СЛАЙД 6)
ІІ. Мотивація, стимулювання навчальної діяльності.
«Ми знаходимо в природі людини три основні причини війни: по-перше, суперництво; по-друге, недовіра, в третьому, жага слави»
Томас Гоббс, англійський філософ 17 ст.
( СЛАЙД 7)
ІІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
Гра «Мікрофон»:
(На противагу Троїстому союзу ( Центральні держави, Четверний союз) створюється союз, який мав воювати проти країн, що підтримували Німеччину. Антанта (сердечна згода) – військово-політичне угрупування, основними членами якого були Великобританія, Франція, Росія. Початок згоди йде від франко – російського союзу 1891 – 1893 рр., а як глобальна коаліція оформилася після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 року врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 року з Російською імперією в Азії( Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті).
Троїстий союз – військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879 – 1882 р. р. і був спрямований проти Франції і Росії.
Договір трьох держав у наступні роки доповнювався: 20 лютого 1887 року у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 року – третій; 28 червня 1902 року – четвертий.
(Завершення промислового перевороту у провідних країнах світу. Швидкий економічний розвиток центральних держав.
Оформлення коаліції двох протиборчих союзів, протиріччя між двома воєнно-політичними блоками. Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного та національно-визвольного рухів, знешкодити опозиційні політичні сили, перенести увагу народів із внутрішніх проблем на зовнішню загрозу).
(Перша світова війна була загарбницькою, несправедливою і мала імперіалістичний характер з боку обох військово- політичних блоків. Лише три країни – Сербія, Бельгія та Люксембург стали самі об’єктом агресії).
Вчитель: наше з вами завдання на цьому уроці вияснити причини та обставини розв’язання Першої світової війни на українських землях у період 1914 року. Повернемося до епіграфі англійського філософа щодо епіграфу про війну.
(Для роботи на уроці, вчитель об’єднує здобувачів освіти учнів у 3 групи, де на певних питаннях кожна група буде вивчати певні питання уроку та обмінюватися інформацією з однолітками)
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
(СЛАЙД 8)
Кожна група отримала завдання, яке виконується за допомоги карти атласу та відповіді записує до зошита. ( сторінка 4)
Група 1
Група 2
Група 3
Пригадайте, в якому стані перебували українські землі напередодні Першої світової війни?
( СЛАЙД 10 )
Вчитель: 1 серпня 1914 р. розпочалася Перша світова війна. Практично
всі держави ставили перед собою загарбницькі цілі.
Отже, на початку І світової війни для України постало основне завдання - об’єднати власні етнічні території та здобути державну незалежність, адже розв’язання цієї проблеми могло відбутись лише за умов радикальних змін усієї системи міжнародних відносин. Водночас бездержавність і роз’єднаність українських земель й загострення суперечностей між Російською імперією та Габсбурзькою монархією, в тому числі з приводу «українського питання», робили Україну більш вагомим об’єктом міжнародної гри провідних держав Європи.
Адже українські землі по обидва боки австрійсько-російського кордону були не тільки головним театром воєнних дій, а й головним предметом І світової війни, перебіг якої довів, що надалі ігнорувати «українське питання» неможливо.
Розповідь вчителя
Вчитель: На початку Першої світової війни російська влада в Наддніпрянській Україні, як і в інших регіонах імперії, розгорнула широку пропагандистську кампанію. Війну оголосили «оборонною», оскільки вона ведеться для захисту «вітчизни» від «прусських варварів», а також для захисту братів-слов’ян. Ця пропаганда мала позитивні результати. На початку війни значна частина міського населення й селянства Наддніпрянщини підтримували урядову політику, не усвідомлюючи, що на їхні плечі ляже весь тягар війни.
Загальноросійські партії чорносотенців, октябристів, кадетів і права частина соціал-демократів та есерів у цілому підтримували офіційний урядовий курс. Ліва частина соціал-демократів (більшовики, очолювані В. Леніним) виступали за поразку Росії у війні, оскільки це мало наблизити революцію й повалення царизму.
У відповідь на антиукраїнську політику російської влади частина радикально налаштованих українських політиків емігрувала з Росії до Австро-Угорщини, до Львова.
Воєнне протистояння двох імперій, супроводжуване масовими репресіями проти українців, розкололо навпіл і національно свідомих патріотів по обидва боки кордону.
Про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни ми з вами розглянемо опрацювавши історичні джерела.
( СЛАЙД 11)
Рольова гра (робота в групах). Учням пропонується умовно обрати політичну силу Наддніпрянщини та Західної України, опрацювати джерела інформації та с точки зору обраної політичної сили обґрунтувати погляди політиків та політичних партій до війни( 1 і 2 групи) ( 3 група-Експерти)
( учням роздається дидактичний матеріал)
Група 1. ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА РАДА
Робота з документом
«Зі звернення Головної української ради від 3 серпня 1914 р.»
Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках, що не весь український народ стогне поневолений під його пануванням, що існує частина української землі, де український народ… може жити своїм національним життям…
Перемога Росії мала би принести українському народові Австро-Угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії, при тій державі, в якій українське національне життя найшло свободу розвитку. Перевага Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб’є година визволення України…Тільки той народ має права, що вміє їх здобути. Тільки той народ має історію, що вміє її творити рішучими ділами.
Головна українська рада кличе Тебе до діла, яким Ти здобудеш нові права, утвориш новий період в своїй історії, займеш належне місце в ряді народів Європи… До бою - за здійснення ідеалу, який в теперішню хвилю з’єднує ціле українське громадянство! Нехай на руїнах царської імперії - зійде сонце вільної України!
Питання для міркування:
1. Як ГУР ставилася до перебування українців під австро-угорською та російською владою?
2. Яку позицію, на думку авторів документа, мають зайняти українці у війні?
Група 2. СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
Робота з документом
Із платформи Союзу визволення України («Наша платформа»)
Українські землі по обидва боки австро-російського кордону є не тільки одним з головних теренів сучасної європейської війни, а також одною з причин і предметом війни. Українці добре розуміють, що у війні сій ходить головно о їх долю, ходить о те, чи в результаті війни український П’ємонт в Австрії буде знищений, чи українське житіє розцвіте також по той бік Збруча, аж за Дніпро і над Чорне море, і тому не можуть зоставити ся німими свідками теперішніх подій, а голосно і рішучо підносять свої неспорими права на національну самостійність. Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між західною Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава. Потрібне се для осягнення і утре валення європейської рівноваги, є се в інтересі народів австро-угорської держави, а передовсім в інтересі німецького народу в обох цісарство, а для українського народу було б се здійсненням вікових його мрій і зусиль…
Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України.
Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія, з демократичним внутрішнім устроєм політичним, однопалатною системою законодавства, гражданськими, язиковими і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, з самостійною українською церквою. На випадок прилучення до Австрії більшої чи меншої українсько-російської території буде Союз обстоювати за створенням з усіх земель, заселеним українським народом в Австрії, осібного автономного краю.
Одночасно зі збудуванням самостійної української держави має бути переведена радикальна аграрна реформа на користь селянства. Є се основний економічний постулат Союзу визволення України.
Питання для міркування:
1. Як ви розумієте твердження, що українські землі є «одною з причин і предметом війни»? Наведіть факти, що підтверджують цю думку.
2. Яку головну мету проголошено в документі та якими засобами її планувалося досягти?
( СЛАЙД 13)
Група 3.
ЗНАВЦІ-ЕКСПЕРТИ
Розповідь вчителя: 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з’явилося звернення Головної української Ради «до всього українського народу», в якому проголошувалась необхідність утворювати полки українських добровольців під назвою Українські Січові Стрільці.
Перегляд відео сюжету
Запитання для опрацювання переглянутого відео сюжету
( СЛАЙД 20)
Розповідь вчителя:
До легіону УСС записалося близько 30 тис. добровольців, але австрійський уряд обмежив їхню кількість до 2,5 тис.
У серпні 1914 р. австрійці передали для легіону УСС 1000 гвинтівок системи Верндля, які ще в 1888 р. були зняті з озброєння.
Галицькі політики планували за допомогою свого легіону осягнути більші впливи в австрійському уряді, подібно як це робив граф Камілло ді Кавур, прем’єр королівства П’ємонту у ХІХ ст. У часи Кримської війни він вислав невелику військову частину на допомогу Англії та Франції й завдяки цьому мав доступ до мирної конференції у Парижі в 1856 р. Так він міг підняти справу об’єднання Італії й остаточно увійшов у коло творців європейської політики.
Зі спогадів К. Трильовського: «Раз підслухали наші стрільці таку телефону розмову графа Лямезана з полковником Граніловичем… «То що ти думаєш,- питав Гранілович,- було б найліпше зробити з українським легіоном? Розігнати?» - «Ні, - відповів Лямезан, - нехай ліпше сам вигине!»
V. Закріплення нових знань і вмінь
Тестова робота (роздатковий матеріал) ключ до тестів висвітлюється на СЛАЙД 22
1. Перша світова війна розпочалася:
а) 28 червня 1914 р.; б) 28 липня 1914 р.; в) 1 серпня 1914 р.;
2. Глобальне збройне протистояння країн, у якому питання розв'язується збройними засобами – це:
а) локальний конфлікт; б) світова війна; в) громадянська війна;
3. Установіть послідовність:
а) утворення Антанти; б) утворення Троїстого союзу;
в) початок Першої світової війни; г) убивство ерг-герцога Франца Фердинанда
б |
а |
г |
в |
4. СВУ очолював:
а) Д. Донцов; б) В. Дорошенко; в) К. Левицький;
5. Легіон УСС нараховував у своїх лавах: а) близько 30 тис. добровольців; б) 28 тис.; в) 2,5 тис.
6. «Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія…» - головна мета :
а) СВУ; б) ГУР; в) ТУП; г) УСДРП;
7. Змістити кордони до Карпат, прикриваючись гаслом об’єднання «братів- русинів», тобто українців Східної Галичини і Північної Буковини-
Українські землі в геополітичних планах: а) Румунії; б) Росії; в) Австро-Угорщини;
8. «…Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!...» -із «Маніфесту…» :
а) ГУР; б) січових стрільців; в) «Карпато-руського визвольного комітету».
9. Укажіть назви держав — учасниць Антанти (виберіть три правильні відповіді).
1) Османська імперія 2) Велика Британія 3) Російська імперія 4) Австро-Угорщина
5) Болгарія 6) Франція
10.Які положення характеризують технічний прогрес першої половини ХХ ст.
(виберіть три правильні відповіді)?
1) мілітаризація економіки
2) поява та розквіт мануфактур
3) початок промислового перевороту
4) широке застосування парової енергії
5) розвиток машинобудування
6) розвиток електроенергетики
( СЛАЙД 27)
Вчитель, за допомогою анімацій, вказує на правильні відповіді, підраховує кількість формальних помилок, зроблених учнями у процесі роботи з тестами)
VI. Підсумки уроку. Рефлексія.
Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконаними. Підсумкову оцінку ставить учитель, орієнтуючись на загальну роботу учнів на уроці.
( СЛАЙД 28)
«Ми знаходимо в природі людини три основні причини війни: по-перше, суперництво; по-друге, недовіра, в третьому, жага слави»
Томас Гоббс, англійський філософ 17 ст.
Яка особиста значимість цього уроку конкретно для кожного з вас?
VI. Контроль. Оцінювання.
( СЛАЙД 29)
VII. Інструктаж з виконання домашнього завдання (випереджувальне)
Диференційоване домашнє завдання
Обов’язкова частина:
Додаткові (творчі) завдання для допитливих:
Група 1. ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА РАДА
Робота з документом
«Зі звернення Головної української ради від 3 серпня 1914 р.»
Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках, що не весь український народ стогне поневолений під його пануванням, що існує частина української землі, де український народ… може жити своїм національним життям…
Перемога Росії мала би принести українському народові Австро-Угорської монархії те саме ярмо, в якім стогне 30 мільйонів українського народу в Російській імперії. Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії, при тій державі, в якій українське національне життя найшло свободу розвитку. Перевага Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде поразка Росії, тим швидше виб’є година визволення України…Тільки той народ має права, що вміє їх здобути. Тільки той народ має історію, що вміє її творити рішучими ділами.
Головна українська рада кличе Тебе до діла, яким Ти здобудеш нові права, утвориш новий період в своїй історії, займеш належне місце в ряді народів Європи… До бою - за здійснення ідеалу, який в теперішню хвилю з’єднує ціле українське громадянство! Нехай на руїнах царської імперії - зійде сонце вільної України!
Питання для міркування:
1. Як ГУР ставилася до перебування українців під австро-угорською та російською владою?
2. Яку позицію, на думку авторів документа, мають зайняти українці у війні?
Група 3. ЗНАВЦІ-ЕКСПЕРТИ
Група 2. СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
Робота з документом
Із платформи Союзу визволення України («Наша платформа»)
Українські землі по обидва боки австро-російського кордону є не тільки одним з головних теренів сучасної європейської війни, а також одною з причин і предметом війни. Українці добре розуміють, що у війні сій ходить головно о їх долю, ходить о те, чи в результаті війни український П’ємонт в Австрії буде знищений, чи українське житіє розцвіте також по той бік Збруча, аж за Дніпро і над Чорне море, і тому не можуть зоставити ся німими свідками теперішніх подій, а голосно і рішучо підносять свої неспорими права на національну самостійність. Об’єктивна історична конечність вимагає, аби між західною Європою і Московщиною повстала самостійна українська держава. Потрібне се для осягнення і утре валення європейської рівноваги, є се в інтересі народів австро-угорської держави, а передовсім в інтересі німецького народу в обох цісарство, а для українського народу було б се здійсненням вікових його мрій і зусиль…
Національно-політичною платформою Союзу є державна самостійність України.
Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія, з демократичним внутрішнім устроєм політичним, однопалатною системою законодавства, гражданськими, язиковими і релігійними свободами для всіх національностей і віросповідань, з самостійною українською церквою. На випадок прилучення до Австрії більшої чи меншої українсько-російської території буде Союз обстоювати за створенням з усіх земель, заселеним українським народом в Австрії, осібного автономного краю.
Одночасно зі збудуванням самостійної української держави має бути переведена радикальна аграрна реформа на користь селянства. Є се основний економічний постулат Союзу визволення України.
Питання для міркування:
1. Як ви розумієте твердження, що українські землі є «одною з причин і предметом війни»? Наведіть факти, що підтверджують цю думку.
2. Яку головну мету проголошено в документі та якими засобами її планувалося досягти?
ТЕСТОВА РОБОТА
ПІБ _________________________________________ клас____
1. Перша світова війна розпочалася:
а) 28 червня 1914 р.; б) 28 липня 1914 р.; в) 1 серпня 1914 р.;
2. Глобальне збройне протистояння країн, у якому питання розв'язується збройними засобами – це:
а) локальний конфлікт; б) світова війна; в) громадянська війна;
3. Установіть послідовність:
|
|
|
|
а) утворення Антанти; б) утворення Троїстого союзу;
в) початок Першої світової війни; г) убивство ерг-герцога Франца Фердинанда
4. СВУ очолював:
а) Д. Донцов; б) В. Дорошенко; в) К. Левицький;
5. Легіон УСС нараховував у своїх лавах:
а) близько 30 тис. добровольців; б) 28 тис.; в) 2,5 тис.
6. «Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія…» - головна мета :
а) СВУ; б) ГУР; в) ТУП; г) УСДРП;
7. Змістити кордони до Карпат, прикриваючись гаслом об’єднання «братів- русинів», тобто українців Східної Галичини і Північної Буковини- Українські землі в геополітичних планах:
а) Румунії; б) Росії; в) Австро-Угорщини;
8. «…Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!...» -із «Маніфесту…» :
а) ГУР; б) січових стрільців; в) «Карпато-руського визвольного комітету».
9. Укажіть назви держав — учасниць Антанти (виберіть три правильні відповіді). 1) Османська імперія 2) Велика Британія 3) Російська імперія 4) Австро-Угорщина 5) Болгарія 6)Франція. 10.Які положення характеризують технічний прогрес першої половини ХХ ст.
(виберіть три правильні відповіді)?
1) мілітаризація економіки 2) поява та розквіт мануфактур
3) початок промислового перевороту 4) широке застосування парової енергії
5) розвиток машинобудування 6) розвиток електроенергетики
ТЕСТОВА РОБОТА
ПІБ _________________________________________ клас____
1. Перша світова війна розпочалася:
а) 28 червня 1914 р.; б) 28 липня 1914 р.; в) 1 серпня 1914 р.;
2. Глобальне збройне протистояння країн, у якому питання розв'язується збройними засобами – це:
а) локальний конфлікт; б) світова війна; в) громадянська війна;
3. Установіть послідовність:
|
|
|
|
а) утворення Антанти; б) утворення Троїстого союзу;
в) початок Першої світової війни; г) убивство ерг-герцога Франца Фердинанда
4. СВУ очолював:
а) Д. Донцов; б) В. Дорошенко; в) К. Левицький;
5. Легіон УСС нараховував у своїх лавах:
а) близько 30 тис. добровольців; б) 28 тис.; в) 2,5 тис.
6. «Формою правління самостійної української держави має бути конституційна монархія…» - головна мета :
а) СВУ; б) ГУР; в) ТУП; г) УСДРП;
7. Змістити кордони до Карпат, прикриваючись гаслом об’єднання «братів- русинів», тобто українців Східної Галичини і Північної Буковини- Українські землі в геополітичних планах:
а) Румунії; б) Росії; в) Австро-Угорщини;
8. «…Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!...» -із «Маніфесту…» :
а) ГУР; б) січових стрільців; в) «Карпато-руського визвольного комітету».
9. Укажіть назви держав — учасниць Антанти (виберіть три правильні відповіді). 1) Османська імперія 2) Велика Британія 3) Російська імперія 4) Австро-Угорщина
5) Болгарія 6) Франція 10.Які положення характеризують технічний прогрес першої половини ХХ ст.
(виберіть три правильні відповіді)? 1) мілітаризація економіки 2) поява та розквіт мануфактур
3) початок промислового перевороту 4) широке застосування парової енергії
5) розвиток машинобудування 6) розвиток електроенергетики