Урок. "Прикметник. Досліджую прикметники"

Урок № 72 Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-, українська мова, 6 клас

Урок № 72 Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-, українська мова, 6 клас

Мета: повторити й поглибити знання учнів про прикметник, його морфологічні ознаки, сприяти зміцненню навичок правопису прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий) та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння утворювати форми пестливих прикметників за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, правильно писати відносні й присвійні прикметники із суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий); розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати, конструювати мовні явища, відтворювати деформоване висловлювання, що містить прикметники з пестливо-здрібнілими суфіксами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти збагаченню словникового запасу шестикласників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Фонетика й орфоепія: правильна вимова прикметників із суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий).

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення ознак і якостей; засвоєння прикметників-означень.

Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні прикметни-ків-синонімів, антонімів.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати деформований текст, що містить прикметники із суфіксами пестливості; роль прикметників-епітетів і прикметників з пестливо-здрібнілими суфіксами у розкритті задуму висловлювання.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ № 72 Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-, українська мова, 6 клас

I. Організаційний момент

II. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми

Бесіда за питаннями

1. Назвати основні способи творення прикметників. Навести приклади.

2. Який спосіб творення прикметників є найпродуктивнішим? Чому?

3. Від яких частин мови найчастіше утворюються прикметники?

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прослухати висловлювання. Визначити, до яких жанрів усної народної творчості вони належать. Виписати прикметники, що мають пестливе значення й передають емоційне ставлення мовця.

У РЖІ НА МЕЖІ

У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
— Ви дівочки, подружки,
Да дайте мені сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!
(Нар. творчість)

Ой ВЕСНА, ВЕСНА — ДНЕМ КРАСНА

Що ти, весно красна, нам принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко
Ще й маленькеє телятко.
(Нар. творчість)

► Визначити спосіб творення виписаних прикметників. Розібрати їх за будовою.

III. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Вибірковий диктант

► Прочитати мочки текст. З’ясувати його стилістичну належність. Дібрати до нього заголовок. Виписати словосполучення, до складу яких входили б виділені прикметники.

Я люблю маленького, завжди бадьорого і такого втішного чижика. Ця лимонно-зеленувата пташка, з хитренькими очима, з чорненькими бровами і цяточкою під дзьобом швидко звикає в кімнаті і стає майже ручною. Уже через тиждень-півтора чижі починають співати бадьору пісеньку не тонюсіньким, а хрипкуватим голосом (За Ю. Старостенком).

► Виділити у прикметниках суфікси. Пояснити вживання м’якого знака в них. З’ясувати, яке експресивно-стилістичне значення виражають прикметники з цими суфіксами.

Творче моделювання

► Утворити за зразком від прикметників пестливу форму за допомогою додавання суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-.

Зразок. Білий — біленький, білесенький, білісінький. Чистий, високий, кислий, довгий, тихий, старий, великий, густий, солоний, дрібний, широкий.

► До поданих прикметників дібрати антоніми. Від 3—4 слів утворити пестливі форми.

► Яку роль виконують прикметники із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- у нашому мовленні?

Коментар учителя. Суфікси здрібнілості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- вносять у текст пестливі відтінки. Тому вони використовуються, як правило, в описах дітей, для відтворення дитячого мовлення, при потребі надати зображуваному довірливого й голубливого характеру. У поетичних жанрах прикметники з пестливо-здрібнілими суфіксами сприяють зображенню переживань і почуттів автора.

Робота з деформованим висловлюванням

► Відновити деформований зміст висловлювання, уставивши в нього прикметники з довідки. Пояснити роль прикметників у художніх творах.

От і настала … зима. Ходить нашим краєм її … місяць-грудень. Сховав він під … кригою річки, повдягав у … мережива ліси. Тоді засипав … снігом поля, напхав першого снігу аж під … гілля у лісі (За Ю. Старостенком).

Довідка: найтепліший, самісіньке, біленькі, справжнісінька, тонюсінькою, чистеньким.

► Виділити суфікси в прикметниках. Пояснити їх правопис.

Навчальне аудіювання

► Прослухати текст за частинами. Виписати відносні і присвійні прикметники, виділити в них суфікси. Визначити спосіб творення цих прикметників. Пояснити, які фонетичні зміни відбулися у процесі їх творення. Ще задовго до того часу, про який оповідає арабський мандрівник

Павло Алепський, в Україні повсюдно виникли братства. Це були організації, до складу яких входили ремісники, купці, духовенство, козацька старшина. Вони були осередками політичного й культурного життя, вели активну боротьбу проти ополячення українського народу. Найдавніше таке братство — Львівське — виникло ще 1439 року. Багато з них мало свої друкарні, де виходили церковні і світські книги, а також підручники для шкіл.

В 1615 році організувалося братство в Києві. Воно підтримувало зв’язки з групою вчених, що жили в Києво-Печерській лаврі, де була своя друкарня. Київ був найпомітнішим науковим центром в Україні. Сталося це після того, як гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний записався до його братства «з усім військом Запорозьким». Тобто під захист Січі бралася вся діяльність братства. Козацьке військо також виділяло йому велику фінансову допомогу (М. Слабошпицький).

► Порівняти вимову й написання прикметників. Записати їх у фонетичній транскрипції.

Творче конструювання

► Від поданих назв обласних центрів України утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Записати їх у три колонки: 1) ті, у яких унаслідок злиття двох приголосних утворилося звукосполучення -цьк(ий); 2) -зьк(ий); 3) -ськ(ий).

Київ, Одеса, Запоріжжя, Кіровоград, Луцьк, Львів, Рівне, Херсон, Вінниця, Чернівці, Харків, Миколаїв, Суми, Луганськ, Черкаси, Чернігів.

► Записати 5—6 назв районних центрів або інших населених пунктів вашої області. Утворити від них прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Пояснити правопис. Визначити розряд за значенням утворених прикметників.

► Від поданих іменників за зразком утворити словосполучення «прикметник + іменник». Визначити головне і залежне слова. Виділити суфікси прикметників, пояснити вживання м’якого знака в них. Зразок. (Львів) брама — Львівська брама.

(Село) клуб, (батько) збори, (люди) потік, (Донецьк) степ, (Херсон) вулиці, (сусід) двір, (товариш) учинок, (Запоріжжя) Січ, (гігант) висота, (козак) страва, (Кривий Ріг) проспект, (турист) похід.

► Указати на те, які прикметники належать до відносних і присвійних. Назвати присвійно-якісні прикметники. Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-зіставлення

► Скласти з прикметниками лікарський і лікарський словосполучення з поданими іменниками. Пояснити розбіжність у значенні. Діяльність, рослини, халат, препарат, огляд, косметика, дільниця.

► Скласти з двома словосполученнями речення. Зробити синтаксичний розбір одного з них.

Матеріал для вчителя. 1) Лікарський — належний лікареві; такий, що стосується діяльності лікаря. 2) Лікарський — який має лікувальні властивості. (Лікарська діяльність, лікар ські рослини, лікарський халат, лікарський препарат, лікарський огляд, лікар ська косметика, лікарська дільниця).

Ігрове завдання

► Утворити прикметники із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк- і записати у відповідні клітинки кросворда.

Низький, густий, круглий, чепурний, чистий, високий, білий, гарний, малий, повний.

Відповіді. 1. Чепурненький. 2. Гарнесенький. 3. Чистісінький. 4. Низенький. 5. Маленький. 6. Біленький. 7. Густенький. 8. Повнісінький. 9. Височенький. 10. Кругленький.

► До виділеного слова дібрати синоніми (чепурний — охайний, акуратний).

► До слів гарний, чистий, білий, високий дібрати антоніми. Увести їх у словосполучення.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання

1. Утворити 10—15 прикметників від іменників — власних назв за допомогою додавання суфікса -ськ(ий). Записати прикметники звукописом (визначити кількість букв і звуків). Пояснити фонетичні зміни.

2. Написати міні-твір на тему «Мати — берегиня роду», використовуючи прикметники із суфіксами пестливості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-.

Урок № 72 Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-, українська мова, 6 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української мови, 6 клас

Без рубрики

Головна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 72. Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-

Урок 72. Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-

Опубліковано admin Чтв, 02/12/2015 - 19:17

Мета:

• повторити й поглибити знання учнів про прикметник, його морфологічні ознаки, сприяти зміцненню навичок правопису прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий) та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння утворювати форми пестливих прикметників за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, правильно писати відносні й присвійні прикметники із суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий); розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати, конструювати мовні явища, відтворювати деформоване висловлювання, що містить прикметники з пестливо-здрібнілими суфіксами;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти збагаченню словникового запасу шестикласників.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Фонетика й орфоепія: правильна вимова прикметників із суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий).
• Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення ознак і якостей; засвоєння прикметників-означень.
• Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні прикметни-ків-синонімів, антонімів.
• Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати деформований текст, що містить прикметники із суфіксами пестливості; роль прикметників-епітетів і прикметників з пестливо-здрібнілими суфіксами у розкритті задуму висловлювання.
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми
Бесіда за питаннями
1. Назвати основні способи творення прикметників. Навести приклади.
2. Який спосіб творення прикметників є найпродуктивнішим? Чому?
3. Від яких частин мови найчастіше утворюються прикметники?
Творче спостереження з елементами аналізу

•  Прослухати висловлювання. Визначити, до яких жанрів усної народної творчості вони належать. Виписати прикметники, що мають пестливе значення й передають емоційне ставлення мовця.

У РЖІ НА МЕЖІ
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки:
— Ви дівочки, подружки,
Да дайте мені сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!
(Нар. творчість)

Ой ВЕСНА, ВЕСНА — ДНЕМ КРАСНА
Що ти, весно красна, нам принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко
Ще й маленькеє телятко.
(Нар. творчість)

•  Визначити спосіб творення виписаних прикметників. Розібрати їх за будовою.

III. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Вибірковий диктант

•  Прочитати мочки текст. З’ясувати його стилістичну належність. Дібрати до нього заголовок. Виписати словосполучення, до складу яких входили б виділені прикметники.

Я люблю маленького, завжди бадьорого і такого втішного чижика. Ця лимонно-зеленувата пташка, з хитренькими очима, з чорненькими бровами і цяточкою під дзьобом швидко звикає в кімнаті і стає майже ручною. Уже через тиждень-півтора чижі починають співати бадьору пісеньку не тонюсіньким, а хрипкуватим голосом (За Ю. Старостенком).

•  Виділити у прикметниках суфікси. Пояснити вживання м’якого знака в них. З’ясувати, яке експресивно-стилістичне значення виражають прикметники з цими суфіксами.

Творче моделювання

•  Утворити за зразком від прикметників пестливу форму за допомогою додавання суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-.

Зразок. Білий — біленький, білесенький, білісінький. Чистий, високий, кислий, довгий, тихий, старий, великий, густий, солоний, дрібний, широкий.

•  До поданих прикметників дібрати антоніми. Від 3—4 слів утворити пестливі форми.
•  Яку роль виконують прикметники із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- у нашому мовленні?

Коментар учителя. Суфікси здрібнілості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк- вносять у текст пестливі відтінки. Тому вони використовуються, як правило, в описах дітей, для відтворення дитячого мовлення, при потребі надати зображуваному довірливого й голубливого характеру. У поетичних жанрах прикметники з пестливо-здрібнілими суфіксами сприяють зображенню переживань і почуттів автора.
Робота з деформованим висловлюванням

•  Відновити деформований зміст висловлювання, уставивши в нього прикметники з довідки. Пояснити роль прикметників у художніх творах.

От і настала … зима. Ходить нашим краєм її … місяць-грудень. Сховав він під … кригою річки, повдягав у … мережива ліси. Тоді засипав … снігом поля, напхав першого снігу аж під … гілля у лісі (За Ю. Старостенком).
Довідка: найтепліший, самісіньке, біленькі, справжнісінька, тонюсінькою, чистеньким.

•  Виділити суфікси в прикметниках. Пояснити їх правопис.

Навчальне аудіювання

•  Прослухати текст за частинами. Виписати відносні і присвійні прикметники, виділити в них суфікси. Визначити спосіб творення цих прикметників. Пояснити, які фонетичні зміни відбулися у процесі їх творення. Ще задовго до того часу, про який оповідає арабський мандрівник

Павло Алепський, в Україні повсюдно виникли братства. Це були організації, до складу яких входили ремісники, купці, духовенство, козацька старшина. Вони були осередками політичного й культурного життя, вели активну боротьбу проти ополячення українського народу. Найдавніше таке братство — Львівське — виникло ще 1439 року. Багато з них мало свої друкарні, де виходили церковні і світські книги, а також підручники для шкіл
В 1615 році організувалося братство в Києві. Воно підтримувало зв’язки з групою вчених, що жили в Києво-Печерській лаврі, де була своя друкарня. Київ був найпомітнішим науковим центром в Україні. Сталося це після того, як гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний записався до його братства «з усім військом Запорозьким». Тобто під захист Січі бралася вся діяльність братства. Козацьке військо також виділяло йому велику фінансову допомогу (М. Слабошпицький).

• Опрацювання опорної схеми

Творче конструювання

•  Від поданих назв обласних центрів України утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Записати їх у три колонки: 1) ті, у яких унаслідок злиття двох приголосних утворилося звукосполучення -цьк(ий); 2) -зьк(ий); 3) -ськ(ий).

Київ, Одеса, Запоріжжя, Кіровоград, Луцьк, Львів, Рівне, Херсон, Вінниця, Чернівці, Харків, Миколаїв, Суми, Луганськ, Черкаси, Чернігів.

•  Записати 5—6 назв районних центрів або інших населених пунктів вашої області. Утворити від них прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Пояснити правопис. Визначити розряд за значенням утворених прикметників.
•  Від поданих іменників за зразком утворити словосполучення «прикметник + іменник». Визначити головне і залежне слова. Виділити суфікси прикметників, пояснити вживання м’якого знака в них. Зразок. (Львів) брама — Львівська брама.

(Село) клуб, (батько) збори, (люди) потік, (Донецьк) степ, (Херсон) вулиці, (сусід) двір, (товариш) учинок, (Запоріжжя) Січ, (гігант) висота, (козак) страва, (Кривий Ріг) проспект, (турист) похід.

•  Указати на те, які прикметники належать до відносних і присвійних. Назвати присвійно-якісні прикметники. Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-зіставлення

•  Скласти з прикметниками лікарський і лікарський словосполучення з поданими іменниками. Пояснити розбіжність у значенні. Діяльність, рослини, халат, препарат, огляд, косметика, дільниця.
•  Скласти з двома словосполученнями речення. Зробити синтаксичний розбір одного з них.

Матеріал для вчителя. 1) Лікарський — належний лікареві; такий, що стосується діяльності лікаря. 2) Лікарський — який має лікувальні властивості. (Лікарська діяльність, лікар ські рослини, лікарський халат, лікарський препарат, лікарський огляд, лікар ська косметика, лікарська дільниця).

•  До виділеного слова дібрати синоніми (чепурний — охайний, акуратний).
•  До слів гарний, чистий, білий, високий дібрати антоніми. Увести їх у словосполучення.

V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
1. Утворити 10—15 прикметників від іменників — власних назв за допомогою додавання суфікса -ськ(ий). Записати прикметники звукописом (визначити кількість букв і звуків). Пояснити фонетичні зміни.
2. Написати міні-твір на тему «Мати — берегиня роду», використовуючи прикметники із суфіксами пестливості -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-.

Tags: 

українська мова

поурочні плани

плани-конспекти

оловна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 71. Відмінювання прикметників твердої І м’якої груп

Урок 71. Відмінювання прикметників твердої І м’якої груп

Опубліковано admin Срд, 02/11/2015 - 22:50

Мета:

• повторити й поглибити знання учнів про тверду і м’яку групи прикметників, сприяти зміцненню навичок відмінювання прикметників та позначати орфограми у відмінкових закінченнях, пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил;
• формувати загально-пізнавальні вміння відмінювати прикметники твердої і м’якої груп, правильно писати прикметники в непрямих відмінках; розвивати творчі вміння відтворювати деформоване висловлювання, що містить прикметники;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню повчального впливу творів художньої літератури.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення ознак і якостей.
• Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні прикметників-синонімів, омонімів.
• Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відтворювати деформований текст, що містить прикметники-епітети твердої і м’якої групи.
• Міжпредметні зв’язки: використання прикметників у ролі епітетів (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників з теми
Творче спостереження з елементами аналізу
► Виразно прочитати текст уголос, ставлячи прикметники у відповідному відмінку. Виписати прикметники, визначивши граматичні ознаки (рід, число, відмінок).
В одному (рибальський) селі на самому березі жив (старий) рибалка. Звали його Білоусом. І була в нього донька — (білявий) красуня. Любила вона розпустити (білий) коси на (високий) кручі над морем, щоб вітер ними бавився. Підніме догори руки й гукає:
— Вітре (буйний)! Не боюся тебе. Одного разу вибігла на кручу і загукала:
— Вітре-вітрило, забери мене до себе в гості! І тут здійнявся вихор, не встигла й опам’ятатись, як полетіла в простір (синій) неба. (Дужий) вітер підкорив і поніс її до себе в гості.
Опустилася на якомусь (загадковий) острові. Кругом лише море (безкраїй), а на острові (казковий) краса: (дивовижний) дерева, трави, квіти. Особливо вабили зір квіти, а серед них — квітка (білий) троянди. Довго милувалася тією красою, а тоді вже злякалася, що опинилася хтозна-де (сам-самісінький). Сіла на травичку і затужила за батечком (Л. Павленко).
► Визначити стиль і тип мовлення тексту. З’ясувати жанр висловлювання.
Вибірково-розподільний диктант
► Записати слова у дві колонки: 1) прикметники твердої групи; 2) прикметники м’якої групи. Усно поставити їх у форму давального відмінка однини.
Земляні, смішні, братні, брудні, босі, вчорашні, голі, вірні, житні, рідні, заячі, майбутні, сухі, смішні, незабутні, могутні, брудні, заможні.
► Визначити розряди прикметників за значенням.
► Указати на прикметники з непохідними основами. Свій вибір обґрунтувати.
III. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Робота за варіантами
► Провідміняти прикметники український — українське — українська — українські (варіант 1); верхній — верхнє — верхня — верхні (варіант 2). Виділити закінчення.
► Колективно заповнити таблицю закінчень прикметників твердої і м’якої груп. Зробити висновок про особливості відмінювання прикметників.

Опрацювання теоретичного матеріалу

•  Особливість правопису відмінкових закінчень прикметників полягає в тому, що у прикметниках м’якої групи перед закінченнями пишеться м’який знак, який указує на м’якість попереднього приголосного основи (давній — давнього, давньому).

В інших непрямих відмінках однини й множини у твердій групі виступають закінчення -им (добрим), -их (добрих), -ими (добрими), а в м’якій — -ім, -їм (давнім, безкраїм), -іх, -їх (давніх, безкраїх), -іми, -їми (давніми, безкраїми).
V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру
Дослідження-моделювання

•  Змоделювати ланцюги відмінкових форм прикметників, розташувавши їх у правильній послідовності. Виділити закінчення, назвати відмінки.

1) Гіркому, на гіркому, гіркий, гірким, гіркого.
2) На нижнім, нижній, нижньому, нижнього, нижнім.
3) Правильна, правильною, правильної, правильну, на правильній, правильній.
4) Справжніми, справжніх, справжні, на справжніх, справжнім.
5) Вродливим, вродливими, вродливі, на вродливих, вродливих.
6) Заключним, на заключному, заключного, заключному, заключне.

•  Дослідити, до якого відмінка належать прикметники у словосполученнях на мальовничому березі і на мальовничім березі. Зробити висновок про особливості вживання закінчень у цьому відмінку.

Коментар учителя. Прикметники чоловічого й середнього роду в місцевому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення: на вечірньому — на вечірнім, на глиняному — на глинянім.

•  Визначити прикметник, до якого можна дібрати омонім зі значенням «зовнішньо потворний, який має фізичні вади» (виродливий — зовнішньо потворний; вродливий — красивий).

Коментоване письмо

•  Записати словосполучення, уставляючи в закінчення прикметників букву и або і. Визначити відмінки. Виділити закінчення. Невелик..й став, у чист..й воді, весел.. хлопці, на чуж..й землі, живо-

дайн.. краплини, широк..й долині, велик..м співом, могутн..й дуб, на величним святі, задумлив..м поглядом, щаслив..й долі, народн.. гуляння, пінист..й воді.

•  Зробити синтаксичний розбір виділеного словосполучення.
•  Дібрати синоніми до прикметника веселий (життєрадісний, превеселий). Скласти з ними речення.

Дослідження-зіставлення

•  Пояснити розбіжність у вживанні голосних и та і у словосполученнях дружній привіт і дружний учинок. При потребі скористатись тлумачним словником. Провідміняти подані словосполучення. Виділити закінчення.

Матеріал для вчителя. Дружній — заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір’ї, доброзичливості. Дружний — який відбувається одночасно, спільно, злагоджено.
Дослідження-порівняння

•  Поставити подані словосполучення у формі знахідного відмінка однини. Пояснити розбіжність у закінченнях прикметників. Свою думку обґрунтувати.

Проворний юнак, вітряний день; материнський погляд, молодий жайвір; вороний кінь, вічний образ; дерев’яний стіл, польовий птах; поганий настрій, розумний учень.
Творча робота

•  Записати прикметники, додавши до них іменники. Виділити закінчення. Визначити групу прикметників та іменників за м’якістю. Кривош.., городн.., дорожн.., природн.., самобутн.., порожн.., потужн.., безробітн.., дочірн.., завтрашн.., домашн.., дорожн.., коричнев…
•  Провідміняти по одному прикметнику твердої і м’якої групи. Виділити закінчення.

Навчальне редагування

•  Прочитати словосполучення. Знайти помилки, пояснити їх суть. Записати виправлений варіант. Визначити граматичні ознаки прикметників (рід, число, відмінок).

Хатний оберіг, тутешний звичай, літний чоловік, дорожний знак.
VI. Самостійна робота творчого характеру
Дослідження-відновлення

•  Відновити деформований текст, уставивши в нього прикметники з довідки у відповідному відмінку. Виділити закінчення, визначити відмінок.

Коли в … степи приходила … весна, по селах починали лаштуватися в … дорогу чумаки. Минали … дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали … вози у … подорож.
Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а … у громаді чоловік благословляв їх перед … дорогою (М. Слабошпицький).
Довідка: величезний, ранній, останній, неблизький, нелегкий, український, далекий, найшановніший.

•  Розподілити прикметники на групи за м’якістю.
•  Розібрати за будовою прикметники величезний, найшановніший.

VII. Підбиття підсумків уроку
VIII. Домашнє завдання
1. Скласти словниковий диктант із 8 прикметників твердої групи і 8 прикметників м’якої групи. Провідміняти по одному прикметнику кожної групи.
2. Провідміняти прикметник круглолиций. Зробити висновок.

Головна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 70. Тематична контрольна робота № 6 з розділу «Прикметник як частина мови» (тестові завдання). Контрольне аудіювання тексту-розповіді наукового стилю

Урок 70. Тематична контрольна робота № 6 з розділу «Прикметник як частина мови» (тестові завдання). Контрольне аудіювання тексту-розповіді наукового стилю

Опубліковано admin Втр, 02/10/2015 - 19:36

Мета:

• оцінити рівень навчальних досягнень шестикласників з розділу «Прикметник як частина мови»;
• з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовної теорії;
• здійснити перевірку здатності учнів сприймати незнайомий текст наукового стилю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо. Форма проведення тематичного оцінювання: виконання завдань тестового характеру.
• Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
III. Підготовча робота
Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення й критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру. Поділ учнів класу за варіантами.
IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами

Варіант 1
1. Знайти правильне твердження:
а) прикметники змінюються за родами і числами;
б) прикметники змінюються за родами, відмінками і числами;
в) прикметники змінюються за відмінками і числами;
г) прикметники змінюються за групами, відмінками і родами.

2. Не можуть утворювати ступені порівняння:
а) якісні прикметники;
б) відносні;
в) присвійні;
г) відносні і присвійні.

3. Знайти рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.
а) На ріднім, на давньому, на яснолицьому;
б) життьовий, тіньовий, замшевий;
в) помаранчевий, ясеновий, дощовий;
г) кварцевий, гайєвий, почуттєвий.

4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників смачний, великий.
5. Утворити від слів дорога, мова прикметники всіма можливими способами. Розібрати новоутворені слова за будовою.
6. Увести в речення слово молоді так, щоб в одному воно було іменником, а в другому — прикметником.
7. Зробити морфологічний розбір виділеного прикметника у реченні Широченний простір дніпровської повені розкривається перед очима (В. Собко).

Варіант 2
1. Знайти правильне твердження:
а) відносними називаються прикметники, які виражають ознаку, що виявляється в більшій чи меншій мірі;
б) відносними називаються прикметники, що виражають належність предмета людині;
в) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі;
г) відносними називаються прикметники, що виражають ознаку безпосередньо.

2. До м’якої групи належать прикметники, які:
а) закінчуються на м’який знак;
б) закінчуються на пом’якшений приголосний;
в) у кінці основи мають м’який приголосний;
г) у кінці основи мають твердий приголосний.

3. Знайти рядки прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.
а) Палацевий, яблуновий, вишневий;
б) на давнім, плюшевий, бойовий;
в) аличовий, взірцьовий, радієвий;
г) лицьовий, миттєвий, маршовий.

4. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння від прикметників гарний, низький.
5. Утворити від слів пісня, сніг прикметники всіма можливими способами. Розібрати новоутворені слова за будовою.
6. Увести в речення слово худорлявий так, щоб в одному реченні воно було іменником, а в другому — прикметником.
7. Зробити морфологічний розбір виділеного прикметника в реченні І ліс, і моріжок мені здавались чарівними.
Оцінювання тестових завдань: 1—3 — по 1 балу, 4 — 2 бали, 5 — 3 бали, 6 — 2 бали, 7 — 2 бали.
V. Проведення контрольного аудіювання тексту-розповіді наукового стилю
Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця
ТРАДИЦІЙНИЙ ОДЯГ
Формування українського народного одягу — цього яскравого й самобутнього культурного явища — відбувалося протягом багатьох століть. Ще за часів Київської Русі значного розвитку набули ткацтво та різноманітні ремесла, які мають безпосереднє відношення до створення одягу. Відтоді кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості костюма являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, його соціальної структури, естетичних поглядів та уявлень тощо.
Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва матеріалів для одягу, створення його різноманітних форм, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров’я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні та декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця ХІХ ст. зберігали давні локальні особливості, а також способи носіння й об’єднання всіх елементів одягу в повний, завершений комплекс убрання.
Основні елементи українського народного одягу мають давньо-слов’янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Це домоткані тунікоподібні сорочки, поясний одяг у вигляді прямокутної орнаментованої смуги тканини, вузькі полотняні чоловічі порти, рушникоподібне жіноче головне вбрання, плетені й ткані пояси та ін.
В українському традиційному вбранні кінця ХІХ — початку ХХ ст. поряд із збереженням давніх місцевих ознак простежуються й пізніші нашарування, пов’язані насамперед з історичною долею різних земель України. Так, одяг населення Правобережжя зазнав помітного впливу польсько-литовської, Лівобережжя — російської культури. Велике значення мало й те, що через Україну йшло інтенсивне та постійне торговельне й культурне спілкування країн Сходу та Заходу. Виникнення Запорозької Січі, специфічні політичні умови, в яких опинилася Україна в ХVІ—ХVІІІ ст., взаємні контакти з сусідніми народами — усе це зумовило своєрідність формування української національної культури, і зокрема культури вбрання. Стильові особливості західноєвропейського ренесансу та з часом бароко проникають у художній світ України, отримуючи місцеву інтерпретацію в одязі. Завдяки своїм самобутнім рисам традиційний костюм українців був певною позначкою належності людини до тієї чи іншої верстви суспільства, мав досить широку й складну семантику, символізуючи, крім етнічних, регіональних чи соціальних ознак, вік і стать людини, її сімейний стан тощо.
Найстійкішим щодо збереження традицій був одяг сільського населення. Багато його різновидів широко побутували до початку ХХ ст.
За способом виготовлення одяг українців, як і інших народів, розподіляється на шитий і нешитий. Останній, давніший, виготовляється з одного або декількох шматків матеріалу, огортає стан. Драпірується в різні способи, утримується на тілі за допомогою зав’язок, булавок, поясів. Деталі шитого одягу скріплюються швами. Він може бути глухий або розпашний, різний за кроєм. За розташуванням на стані людини одяг в основному розподіляється на натільний, нагрудний та стегновий (поясний). Одяг також буває верхній та нижній. Останній розподіл залежить від кліматичних та сезонних особливостей, а також від традицій носити певний набір одягу в хаті чи на вулиці, у будень чи на свята тощо (З ілюстративного етнографічного довідника, 497 сл.).

Виконання завдань тестового характеру за змістом тексту
1. Протягом якого часу відбувалося формування українського народного одягу?
а) Кількох десятиліть;
б) кількох століть;
в) багатьох століть;
г) двох століть.

2. Що є одним із найважливіших джерел вивчення етнічної історії?
а) Особливості побуту;
б) археологічні розкопки;
в) особливості літературної спадщини;
г) особливості костюма.

3. Що є загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу?
а) Декоративна мальовничість;
б) колір;
в) різноманітність декору;
г) різноманітність фасону.

4. До кінця якого століття традиційний український костюм зберігав давні локальні особливості?
а) XVII;
б) XVIII;
в) XIX;
г) XX.

5. Яке походження мають основні елементи українського народного одягу?
а) Давньотрипільське;
б) давньослов’янське;
в) давньотюркське;
г) давньогрецьке.

6. Впливу яких сусідніх держав зазнав одяг населення Правобережжя?
а) Польсько-литовської держави;
б) Молдавсько-румунської держави;
в) Польсько-вірменської держави;
г) Росії.

7. Яке військове поселення значно вплинуло на культуру вбрання?
а) Спартанське поселення;
б) загони Махна;
в) Олешківська Січ;
г) Запорозька Січ.

8. Які західноєвропейські напрями в стилі одягу проникають у художній світ України?
а) Декаданс і футуризм;
б) ренесанс і бароко;
в) модернізм і постмодернізм;
г) готика.

9. Одяг людини символізував:
а) релігійні вподобання;
б) ремесло;
в) статус у суспільстві;
г) індивідуальний смак.

10. Одяг якої верстви населення не зазнав змін?
а) Сільського населення;
б) інтелігенції;
в) панів;
г) духовенства.

11. На які види щодо розташування на людині розподіляється одяг?
а) Глухий, розпашний;
б) натільний, нагрудний;
в) верхній, нижній;
г) шитий, нешитий.

12. Визначити, які стильові особливості характерні для цього тексту:
а) уживання слів у переносному значенні;
б) художня образність;
в) офіційність, точність;
г) емоційність, невимушеність, достовірність.

VI. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт
VII. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань
VIII. Домашнє завдання
Виписати з твору художньої літератури опис природи. Розібрати три прикметники як частину мови.

Tags: 

українська мова

поурочні плани

плани-конспекти

6 клас

Головна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 73. Букви е, о, и у прикметникових суфіксах -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-)

Урок 73. Букви е, о, и у прикметникових суфіксах -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-)

Опубліковано admin Чтв, 02/12/2015 - 19:34

Мета:

• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про суфіксальний спосіб, сприяти зміцненню навичок правопису прикметників із суфіксами -ов- (-ев-, -єв-), -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-) та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння утворювати форми відносних і присвійних прикметників за допомогою суфіксів -ов- (-ев-, -єв-), -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-), правильно їх писати;
• розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати, конструювати мовні явища, знаходити й виправляти помилки у правописі прикметників;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до краси рідної природи та її багатств.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Лексикологія і фразеологія: засвоєння прикметників-означень, крилатих висловів.
• Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні відносних і присвійних прикметників із суфіксами -ов- (-ев-, -єв-), -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-).
• Міжпредметні зв’язки: роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання (література).
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань шестикласників з теми
Коментоване письмо

•  Записати народні вислови. Виділити граматичні основи. З’ясувати синтаксичну роль прикметників. Визначити суфікси, пояснити їх правопис. 1) Мозольові руки годують. 2) Маленька праця краща за велике безділля. 3) Хороша книга яскравіша за зірку. 4) Хоч і молодий ще, а старечий розум має. 5) Людське око бачить глибоко (Нар. творчість).
•  Назвати суфікси, за допомогою яких утворені прикметники, ужиті у прислів’ях. Навести власні приклади прикметників із цими суфіксами.

III. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Творче спостереження над мовним матеріалом у висловлюванні

•  Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Виписати виділені прикметники. Визначити в них суфікси.

Проти мене сидить у клітці і дивиться спокійним поглядом своїх карих покірних очей омелюх. Тепер підняв коричневий з рожевим відблиском чубчик. Повів малесеньким дзьобом по пір’ї в крилах. А там у нього такий чудовий збіг кольорів. Спочатку червона смужка горить, далі чорні пір’їнки обведені яскраво-жовтою смужкою, ще й біленькі плями на жовтувато-оранжевому тлі (За Ю. Старостенком).

•  Пояснити лексичне значення слова омелюх (невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням).

Колективне опрацювання теоретичного матеріалу на основі схеми

Словниковий диктант (взаємоперевірка)

•  Списати, замість крапок уставляючи потрібні букви. Виділити суфікси, пояснити їх уживання.

Березн..вий, вітр..вий, грош..вий, сутт..вий, овоч..вий, служб..вий, ді..вий, алюміні..вий, ситц..вий, святк..вий, дощ..вий, бой..вий, значеннєвий, нуль..вий, стиль..вий, край..вий, марш..вий, со..вий, дуб..вий, слив..вий, магні..вий, підсумк..вий, матч..вий, душ..вий, борщ..вий.

•  За допомогою словника наголосів перевірити наголос у виділених прикметниках.

Ігрове завдання «Третє зайве»

•  Проаналізувати написання прикметникових суфіксів у поданих рядах словосполучень. Виділити зайве. Свій вибір обґрунтувати.

1. Дуб..вий гай, коричн..ве пальто, лісник..ва хата.
2. Малин..ве варення, сталев..й трос, емал..вий казан.
3. Брат..ва ідея, франк..ві твори, стал..вий кран.
4. Крем..ве плаття, вишн..вий джем, метал..вий стіл.
5. Ондатр..ва шапка, батьк..ва порада, марганц..вий розчин.
Вибірково-розподільна робота на основі конструювання

•  Від іменників І відміни утворити присвійні прикметники у формі чоловічого роду. Записати їх до відповідної колонки таблиці.

Галя, Марія, Маруся, Надія, тітка, Ольга, сестра, бабуся, Софія, дочка, Наталя.

•  Записати імена ваших однокласників, що належать до І відміни. Утворити від них присвійні прикметники за допомогою суфікса -ин-(-ін-). Пояснити правопис.

Творче конструювання (за варіантами)

Варіант1

•  Записати прикметники, утворені від поданих іменників за допомогою суфіксів -ов-, -ев-, -єв-. Пояснити правопис.

Вага, міст, дощ, метал, кришталь, тінь, поле, вишня, акація, гай, край.

•  Визначити розряд прикметників за значенням. Скласти з 2—3 словами словосполучення.

Варіант 2

•  Від іменників утворити присвійні прикметники. Записати їх у формах чоловічого, жіночого і середнього роду, поєднавши їх з опорними словами пояснити правопис.

Батько, Василь, Тарас, Андрій, сторож, Лукаш, сусід, коваль, Ігор, Гордій.
Навчальне редагування

•  Зредагувати подані словосполучення. Пояснити суть допущених орфографічних помилок.

Дощевий черв’як, вишньовий джем, життьовий досвід, ключевий момент, кварцева лампа, плюшовий ведмідь, помаранчовий колір.
Лінгвістична гра «Веселі східці»

•  Утворити від іменників прикметники за допомогою суфіксів -ичн-(-ічн-, -їчн-). Записати їх у відповідні клітинки. Фізіологія, катастрофа, епос, математика, проза, класика, академія 

•  З’ясувати походження іменників іншомовного походження і, відповідно, утворених від них прикметників. Скористатись при потребі словником іншомовних слів.

Відповіді. 1. Епічний (грец.). 2. Фізичний (грец.). 3. Класичний (лат.). 4. Прозаїчний (лат.). 5. Академічний (лат.). 6. Математичний (грец.). 7. Фізіологічний (грец.). 8. Катастрофічний (грец.).
V. Самостійна робота на основі тексту

•  Записати текст. Уставити пропущені літери в прикметниках і потрібні розділові знаки. Пояснити вживання прикметникових суфіксів. «Ті гуцул..с..кі гори, барвінк..вий край». Такі несподівані й поетично-барв..сті слова Юрія Федьковича. Благословенним і чарівним ува-жається той край де барвінок росте. А росте він у Карпатах Лісостепу Західному Поліссі, переважно у дуб..вих та дубово-граб..вих лісах. Та якщо до уваги взяти те що майже на всіх наших сіл..с..ких, й не тільки сіл..с..ких, квітниках стелиться цей вічнозелений чагарничок, то й цілу Україну можна назвати в буквальному розумінні — барвінк..вим краєм (З часопису).
•  Визначити тип мовлення тексту. Дібрати заголовок.
•  Назвати прикметники, які в тексті виконують роль епітетів.

VI. Підбиття підсумків уроку
VII. Домашнє завдання
1. Скласти словосполучення із прикметниками музичний і музикальний, використовуючи іменники вечір, голос, інструмент, слух, пальці. Пояснити лексичне значення цих прикметників.
2. Скласти 12 тестових завдань із вибірковими відповідями з теми «Правопис прикметникових суфіксів» для взаємоперевірки.

Tags: 

українська мова

поурочні плани

плани-конспектиГоловна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 74. Урок розвитку комунікативних умінь і навичок № 19

Урок 74. Урок розвитку комунікативних умінь і навичок № 19

Опубліковано admin Суб, 02/14/2015 - 10:25

Мета:

• познайомити шестикласників з особливостями побудови усного повідомлення на лінгвістичну тему, поглибити знання учнів про підвиди наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний;
• удосконалити вміння й навички самостійно аналізувати мовні поняття, явища, закони, порівнювати, систематизувати й узагальнювати відомості щодо творення іменників, прикметників, займенників, визначати спільне й відмінне, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу поглиблювати знання учнів з морфології.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Текст (риторичний аспект): вибір слова-іменника залежно від стилю і ситуації спілкування.
• Культура мовлення і стилістика: уживання займенників для зв’язку речень у тексті.
• Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Робота з текстом

•  Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. До якого стилю мовлення належить цей текст? Які різновиди наукового стилю вам відомі?

Іменники в сучасній українській мові не тільки становлять великий розряд слів, а й активно поповнюються новоутвореннями. Вони являють собою об’єднану класами твірних основ мікросистем, елементи якої різняться не тільки лексичними значеннями твірних основ, а й типами словотворчих засобів і їх функціями. Іменники характеризуються найбільшою різноманітністю способів словотворення. Спосіб творення визначається за тим новим, що з’являється в структурі похідного слова порівняно з твірною базою. Іменники можуть утворюватися різними способами: афіксацією, основоскладанням, абревіацією та способами субстантивації (За Є. Черновим).
IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
V. Підготовка до моделювання висловлювання на лінгвістичну тему
Колективне опрацювання необхідного теоретичного матеріалу з теми

•  Заповнити колонки таблиці відповідним матеріалом.

Основні ознаки наукового стилю

Ознайомлення з планом повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі
Спільне та відмінне у творенні іменників і прикметників:
1. Вступ.
2. Схожість між частинами мови.
3. Відмінність між частинами мови.
4. Висновок.
VI. Моделювання учнями повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі
Скласти повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі «Спільне та відмінне у творенні іменників і прикметників», використовуючи пам’ятку.
Як працювати над складанням повідомлення на лінгвістичну тему
1.Відновити в пам’яті матеріал, необхідний для розкриття теми висловлювання.
2. Скласти план викладу думок.
3. Дібрати матеріал та аргументи до кожного пункту плану.
4. Оголосити повідомлення на лінгвістичну тему.
Аналіз складених однокласниками повідомлень
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
Скласти повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі «Прикметник, його морфологічні ознаки і синтаксична роль».

6 клас

Головна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 75. Написання -не- з прикметниками

Урок 75. Написання -не- з прикметниками

Опубліковано admin Суб, 02/14/2015 - 10:40

Мета:

• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про префіксальний спосіб;
• сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою;
• розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до природи, шанобливе і чуйне ставлення до тваринного світу.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Лексикологія і фразеологія: засвоєння прикметників-означень; фразеологізмів, до складу яких входять прикметники з часткою не.
• Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні прикметни-ків-синонімів.
• Міжпредметні зв’язки: роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання (література). Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Генералізація знань шестикласників з теми (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати текст. З’ясувати тему й основу думку висловлювання. Виписати слова, що вживаються з часткою не. Визначити, до яких частин мови вони належать.
Олені спускались у невелику долинку. І враз, несподівано, на них кинулась вовча зграя. Шаленим бігом мчали вовки до оленів. Горіли вовчі очі ненажерливою люттю, і страшно клацали зуби.
Щосили кинулися тікати олені. Та вовки були не далеко, а близько. Незграбні телята не встигали за старими. Самиці припиняли біг, щоб їх боронити.
Найпрудкіший і найклятіший вовк погнався за красивим струнким оленем. Це був ненажерний вовк-водій. Він водив усю вовчу зграю. Ні один олень ніколи не втікав од цього вовка. Але на цей раз його спіткала невдача. Молодий неослабний олень мчав, наче вітер (За М. Трублаїні).
Дослідити спосіб утворення вжитих у тексті прикметників.
Пригадати правила вживання частки не з іменниками. Навести приклади.
III. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Творчий диктант
До поданих слів дібрати з довідки прикметники-синоніми, утворені префіксальним способом за допомогою частки не. Пояснити написання.
Пасивний, бідний, загрозливий, безпрецедентний, простий, грубий, навіжений, короткий, збитковий, безмежний, поблажливий, безнадійний, зрадливий, наполегливий, пам’ятний, особливий, зомлілий.
Довідка: невгамовний, неактивний, невигідний, небезпечний, невеликий, невиправний, незабутній, небагатий, нечуваний, невірний, невибагливий, неввічливий, невимірний, незвичайний, невимогливий, невтомний, непритомний.
Дібрати синоніми до прикметника неакуратний з часткою не (неохайний, недбалий).
Визначити, в яких словах частка не виконує роль префікса, а в яких є частиною кореня.
Коментоване письмо
Списати, розкриваючи дужки. Пояснити свій вибір за допомогою правила.
(Не)високі дерева; ця дівчина (не)висока; його будинок (не)високий, а низький; (не)заможні громадяни; мій брат (не)заможній; (не)гідний учинок; (не)щасний випадок; (не)гайний результат; (не)досяжна мрія; (не)мічний дідусь; рішення (не)справедливе.
Вибірково-розподільний диктант (за варіантами)
Розподілити прикметники за колонками таблиці відповідно до правил правопису.

Варіант 1
Не/безпечний; не/бідний; не/бувалий; не/вблаганний; не/вгамований; не/вдалий; не/вдачливий; не/великий, а малий; не/врожайний; не/втішний; не/веселий, а сумний; не/гайний; не/гарячий, а холодний; не/дбалий.

Варіант 2
Не/добрий, а злий; не/доброзичливий; не/приязний; не/зугарний; не/квапний; не/істотний; не/нависний; не/поетичний; не/популярний; не/рідний, а чужий; не/сильний, а повільний.
Прочитати. З’ясувати, в яких прикметниках частка не входить до складу префікса недо-.
Недозрілий, недобросовісний, недовговічний, недоречний, недорогий, недорослий, недосконалий, недостатній, недосяжний.
Дослідження-відновлення
Відновити фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прикметники з часткою не.
1) … на розум.
2) … проби.
3) Хома … .
4) Глянути … оком.
5) … голосом.
6) Побила лиха та … година.
7) … сила поплутала.

Довідка: не/високої, не/людським, не/багатий, не/чиста, не/вірний, не/добрим, не/щаслива.
Пояснити значення відновлених фразеологізмів. Два-три звороти ввести у самостійно складені речення.
Матеріал для вчителя. Небагатий на розум — нетямущий; невисокої проби — недосконале; Хома невірний — людина, що сумнівається; глянути недобрим оком — наврочити; нелюдським голосом — дуже голосно; побила лиха та нещаслива година — кого-небудь спіткало нещастя, горе; нечиста сила поплутала — трапилось щось необдумане, помилкове.
Ігрове завдання. Вікторина

1. Той, якого не можна перемогти, перебороти.
2. Той, який заслуговує на осуд, викликає заперечення чого-небудь.
6. Той, який не може довго всидіти на одному місці.
3. Той, якого не можна побачити.
4. Той, без якого не можна обійтися.
5. Той, який не міняє свого положення.
7. Який не має відхилень від чого-небудь.

Ключ. 1. Нездоланний. 2. Негативний. 3. Незримий. 4. Необхідний. 5. Непорушний. 6. Непосидючий. 7. Неухильний.

V. Виконання тестових завдань для взаємоперевірки
Подумати й вибрати правильні варіанти відповідей
1. У прикметників частка не пишеться окремо, якщо:
а) без частки не слово не вживається;
б) є протиставлення;
в) прикметник виступає в ролі присудка;
г) слово можна замінити синонімом без частки не.

2. У якому реченні частка не з прикметником пишеться разом?
а) Щастя Грицькове було не/велике.
б) Аж тепер тільки почув він своє горе, і не/щаслива пригода стала ясно перед очима.
в) Коли ніч стемніла, долина наповнилась не/звичними голосами.
г) На уроках я став не/уважний.

3. У якому слові частка не входить до складу префікса недо-?
а) Недоступний;
б) недобросовісний;
в) недотепний;
г) недомовний.

4. Назвати слово, в якому частка не входить до складу кореня.
а) Нещадний;
б) неуспішний;
в) нетутешній;
г) нечемний.

5. З’ясувати, в якому слові частка не виконує роль префікса.
а) Нещасний;
б) неясний;
в) нетямний;
г) нетривкий.

6. Визначити, в якому ряді слів прикметники з часткою не пишуться окремо.
а) Не/полярний, не/постійний, не/правдивий;
б) не/порядний, не/озорий, не/однаковий;
в) не/старий, а молодий; не/радий, а сумний; вітер не/помірний;
г) не/правильний, не/обхідний, не/міцний.

Варіанти правильних відповідей: 1) б, в. 2) б, в. 3) г. 4) а. 5) б. 6) в.

VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Скласти діалог на тему «Єдність людини і природи», використовуючи прикметники з часткою не.
2. Скласти усне повідомлення в науково-популярному стилі на тему «Правопис частки не з іменниками і прикметниками».

Головна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 76. Написання -н- і -нн- у прикметниках

Урок 76. Написання -н- і -нн- у прикметниках

Опубліковано admin Суб, 02/14/2015 - 10:49

Мета:

• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про суфіксальний спосіб;
• сприяти зміцненню навичок правопису прикметників з -ні -нн- та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загально-пізнавальні вміння правильно писати прикметники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розширенню світогляду шестикласників.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Лексикологія і фразеологія: засвоєння прикметників-означень; прикметники у прямому й переносному значенні.
• Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні прикметників-синонімів.
• Міжпредметні зв’язки: роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання (література).
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ  
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників з теми
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати. Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Довести, що текст належить до художнього стилю.

НА ПІВНОЧІ
Височе..ий місяць блищав, наче золотий диск. Зорі блідли од місячного сяйва. Унизу, як величезне біле покривало, простяглася північ..а пустиня — нескінче..а тундра.
Б’ючи перед..ім копитом об землю, олень розгрібав сніг. Потім товстими, наче гумовими, губами тулився до землі. Так олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч.
Стадо північ..их оленів повільно йшло тундрою. Тут були старі олені, що мали великі гіллясті роги, були самиці з красивими телятами, хутро яких виблискувало в місяч..ому сяйві, наче оксамит; були рухливі молоді олені — уже не телята, але ще й не дорослі.
Попереду йшов старий олень. Молодий олень випередив його. Щоб зігрітися, він то біг підтюпцем, то бив ногами об сніг, добуваючи мох. Тишу ра..ьої тундри порушував лише рух оленів. Стадо було спокій..е. Тільки старий олень-водій час од часу обережно оглядався. Та нічого, крім синіх іскор місяч..ого сяйва на снігу, він не бачив (За М.Трублаїні).
На матеріалі прикметників із пропущеними літерами (-н- або -нн-) скласти словниковий диктант. Пояснити вживання -н- і -нн- у прикметниках. Свої міркування звірити з теоретичним матеріалом підручника.
Написання -н- і -нн- у прикметниках

-нн-
1) У прикметниках, утворених від іменників з основою на н: стіна ^ стінний;
2) у наголошених суфіксах прикметників, що позначають збільшену міру якості: страшенний, здоровенний;
3) у прикметниках священний, огненний, благословенний, блаженний

-н-
У прикметниках із суфіксами -ин-, -ін-, -ан- (-ян-), -ен-: буквений, дерев’яний
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Творче конструювання
Від поданих слів утворити прикметники. Виділити суфікси. Пояснити правопис.
Сезон, камінь, глина, пружина, вина, малина, картина, дерево, буква, вогонь, ранок, зміна, письмо, страх, лимон, вікно.
Три-чотири прикметники ввести у словосполучення. Виділити головне і залежне слова.
Від іменниково-прийменникових форм утворити за зразком прикметники. Пояснити їх правопис.
Зразок. Без закону — беззаконний.
Без імені, без сну, без жалю, без кінця, без сліду, без упину.
Розібрати за будовою утворені прикметники.
Дослідження-зіставлення
До прикметників дібрати синоніми з довідки. Пояснити вживання подвоєних приголосних (або його відсутність).
Справедливий, невинуватий, великий, потухлий, безмежний, цілий, надзвичайний, яровий, невимовний, молодий, наспівний, інтенсивний, легковажний.
Довідка: зако(н, нн)ий, безви(н, нн)ий, здорове(н, нн)ий, нескін-че(н, нн)ий, незрівня(н, нн)ий, несказа(н, нн)ий, пісе(н, нн)ий, нап-руже(н, нн)ий, тьмя(н, нн)ий, неподіль(н, нн)ий, весня(н, нн)ий, віт-ря(н, нн)ий, ю(н, нн)ий.
З’ясувати, в якому значенні (прямому чи переносному) ужито прикметники у словосполученнях вітряний день і вітряний характер.
Словниковий розподільний диктант
Записати прикметники під диктовку у дві колонки:
1) ті, в яких подвоєння не відбувається;
2) ті, в яких подвоєння відбувається. Полотняний, розумний, глиняний, непримиренний, лляний, голубиний, здоровений, невблаганний, священний, денний, лебединий, шалений, телефонний, старовинний, блаженний, окаянний, вогняний, огненний, рахманний, недоторканний.

V. Визначення рівня сформованості орфографічних умінь і навичок з теми
Навчальний диктант
Записати текст під диктовку. Виділити слова з орфограмою «Правопис -н- і -нн- у прикметниках», пояснити їх правопис.
Уже давно люди на острові відчували голод. Довгої полярної ночі їм не вистачало харчів.
З великою радістю ждали вони сонця. Хто тільки міг, вийшов на високий горб над берегом моря зустрічати вогняну кулю.
Уже зовсім розвиднілось. Навколо туманного острова лежало скуте кригою море. Далеко на південному обрії чорніла смужка великого суходолу.
Ніхто з тих ескімосів ніколи не був на великому суходолі. Серединою протоки між островом і великим берегом постійна течія літом і взимку з шаленою швидкістю проносила кригу. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (За М. Трублаїні, 86 сл.).
Пояснити лексичне значення слів ескімос, суходіл. (Ескімоси — народність, що живе в Гренландії, на полярному узбережжі Північної Америки і в північно-східній частині Азії. Суходіл — материк, суша, земля).
Зробити синтаксичний розбір першого речення.
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Скласти словниковий диктант із 15—20 прикметників на вивчену орфограму.
2. Підготувати усне висловлювання на тему «Використання прикметників для опису предметів, явищ і подій», використовуючи прикметники з -н- і -нн-.

Tags: 

українська мова

поурочні плани

плани-конспекти

6 клас

Головна » Українська мова » Поурочне планування. Плани-конспекти уроків » Плани-конспекти уроків. Рідна мова. 6 клас » Урок 77. Написання складних прикметників разом і через дефіс

Урок 77. Написання складних прикметників разом і через дефіс

Опубліковано admin Суб, 02/14/2015 - 11:01

Мета:

• повторити й поглибити знання учнів про способи творення прикметників, зокрема про складання основ;
• сприяти зміцненню навичок правопису складних прикметників разом і через дефіс та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;
• формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати складні прикметники з вивченою орфограмою, знаходити й виправляти помилки у правописі складних прикметників;
• розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
• за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти розширенню наукового світогляду шестикласників.
• Внутрішньопредметні зв’язки:
• Лексикологія і фразеологія: засвоєння складних прикметників у ролі означень.
• Міжпредметні зв’язки: використання складних прикметників для точного опису предметів, явищ (історія, природознавство).
• Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку
III. Генералізація знань шестикласників з теми (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати мовчки текст. Визначити, що означає заголовок: тему чи основну думку. З’ясувати стилістичну належність висловлювання.
НАВІЩО ПОТРІБНІ ЗНАННЯ ПРО РЕЧОВИНИ?
Складна газоподібна речовина метан є основною речовиною природного газу, що використовується у газових плитах. Унаслідок його згоряння утворюються вода і вуглекислий газ та виділяється велика кількість тепла. Варто пам’ятати, що метан утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші. Тому треба добре закривати газові крани, стежити, щоб не згасало полум’я раніше, ніж буде закритий кран, тримати кватирку на кухні відчиненою.
У побуті ми використовуємо пакети, кришки, посуд, виготовлені з пластмас. Вони легкі й міцні, дешеві й довговічні. Проте мають небажану властивість — деформуються під час нагрівання. Знаючи це, можна запобігти псуванню таких виробів.
Наведені приклади свідчать про те, наскільки важливо знати властивості речовин, щоб успішно користуватися ними (З підручника).
Визначити морфемну будову виділених прикметників. Чи можна вважати їх складними? Свою думку довести.
Лінгвістична діагностика
Пригадати правила правопису складних іменників. Виписати складні прикметники.
Гала-концерт, газетно-журнальний, листоноша, лінгвіст-практик, плодово-ягідний, пішохід, художник-скульптор, хліборізка, тепло-чорний, театр-студія, тележурнал, світло-коричневий, чорногуз, самохід, Лисичка-Сестричка, автомотогурток, легкоатлетичний.
Сформулювати правила вживання дефіса в прикметниках. Свої висновки звірити з поданим теоретичним матеріалом.
Написання складних прикметників

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру
Лінгвістична розминка
Клас ділиться на кілька команд, кожна з яких протягом однієї хвилини має скласти й записати складні прикметники з першою частиною науково- (або художньо-). Кожне правильно назване слово оцінюється 1 балом. Перемагає та команда, яка набере найбільшу кількість балів. Матеріал для вчителя
1. Науково-допоміжний, науково-дослідний, науково-експериментальний, науково-інформаційний, науково-історичний, науково-критичний, науково-методичний, науково-організаційний, науково-освітній, науково-педагогічний, науково-пізнавальний, науково-політичний, науково-популярний, науково-практичний, науково-публіцистичний, науково-теоретичний, науково-фантастичний, науково-художній.
2. Художньо-декоративний, художньо-документальний, художньо-естетичний, художньо-історичний, художньо-композиційний, художньо-літературний, художньо-поетичний, художньо-практичний, художньо-публіцистичний, художньо-театральний.
Дослідження-конструювання
Утворити складні прикметники, записавши їх у дві колонки:
1) ті, що пишуться разом;
2) через дефіс. Пояснити правопис. Народний і визвольний, народне господарство, народний і державний, народна розмова, народний обряд, народний і масовий, народознавство, народний і міфологічний.
Визначити спосіб творення складних прикметників.
Робота з деформованим висловлюванням (за варіантами)
Відновити деформоване висловлювання. Записати, визначивши межі речень і розставивши потрібні розділові знаки. Пояснити правопис складних слів.
Варіант 1.
На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед яких були вихованці (К, к)єво/(М, м)огилянської академії випускники братських шкіл там були свої літо/писці бандуристи поети художники лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
Варіант 2.
Славно/звісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок це плоско/донне одно/щоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел (За Р. Мовчан).
Навести приклади складних прикметників, що складаються з трьох і більше коренів. Пояснити їх правопис. Наприклад: червоно-зелено-білий, округлояйцеподібний
Творчий диктант
Записати слова за алфавітом, знявши риску. Пояснити правопис. Виділити прикметники, що пишуться окремо. Свій вибір обґрунтувати.
Абстрактно/конкретний, абсолютно/чистий, багато/віковий, багряно/ синій, березово/сосновий, вершково/шоколадний, взаємно/корисний, вибухо/небезпечний, десяти/поверховий, економіко/правовий, естрадно/цирковий, загально/відомий, книго/друкарський, криво/ногий, курортно/санаторний, лісо/степний, широко/листий, художньо/поетичний, соціально/активний, світло/брунатний.
Матерал для вчителя. Абсолютно чистий, взаємно корисний, соціально активний.
Виділити прикметники, утворені від словосполучення «іменник + прикметник». Зробити їх словотворчий аналіз

Творче конструювання
Утворити словосполучення «прикметник + іменник». Пояснити правопис складних прикметників.
(Багряний цвіт) листок, (гострий бік) каміння, (срібна вода) Дніпро, (Давня Русь) література, (приємний, святковий) подія, (шість пелюсток) квітка, (брунатний, сизий) вода, (легка атлетика) крос, (яскраве, синє) небо, (рожевий, бузковий) дим.
Навчальне аудіювання
Виписати складні прикметники з речень, сприйнятих на слух. Пояснити їх правопис.
1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків (А. Дімаров).
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів (М. Магера).
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу (Б. Антоненко-Давидович).
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота (І. Шпиталь).
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир (А. Лотоцький).
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням! (Олена Пчілка).
Дослідження-відновлення
Відновити складні прикметники, що означають проміжні сторони світу, а також інші географічні назви. Пояснити їх правопис.
Південь, схід; південь, захід; Західна Європа; північ, захід; Середня Азія; Східна Україна; південь, схід; Західна Україна.
Дослідити, чому складний прикметник південно-східний пишеться через дефіс, а південноукраїнський — разом. Свою думку обґрунтувати за допомогою правила.
Пояснити вживання великої і малої літери у словосполученнях Південно-Східна Азія і північно-східний вітер. Навести власні приклади.
Навчальне редагування
Прочитати подані прикметники. З’ясувати суть допущених орфографічних помилок. Записати зредаговані слова.
Українопольський, суспільнокорисний, гірко-кислосолодкий, синю-ваточервоний, сліпо-глухонімий, хитро-мудрий, індивідуальнобригад-ний, фельд-єгельський, транс-атлантичний, пруськоавстрійський.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
1. Уявити ситуацію, що вам довелося переїхати до іншого міста і продовжувати навчання в новому класному колективі. Скласти розповідь на тему «Традиції мого класу», використовуючи складні прикметники.
2. Виписати з підручника історії (географії, біології) опис предмета, події чи явища, у якому використовуються складні прикметники. Пояснити їх правопис.