Комунальний заклад «Василівська гімназія «Сузір’я» - загальноосвітня школа – І-ІІІ ступенів» Василівської районної ради Запорізької області
ТЕМА: Процес пиляння фанери ножівкою.
Урок технічної праці у 5 класі
Вчитель: Маковоз А. В.
Василівка 2016р.
Тема :Технологічний процес пиляння фанери ножівкою.
Ключові поняття: Викружна пилка, запил, клин, лезо, ножівка, пропил, різець, упор .
Об’єкт праці: Кухонна дощечка..
Тип уроку: Засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.
Міжпредметні зв’язки: креслення.
Очікувані навчальні результати:
1. Уміння характеризувати процес різання матеріалів, способи виготовлення виробу заданої форми.
2. Знати і вміти застосовувати на практиці правила безпечної праці під час пиляння.
3. Мати навички запилювати і пиляти деревинні матеріали.
4.Уміння дотримуватися правил безпечної праці.
План проведення уроку
І.Етап орієнтування:
1.Організаційна хвилинка
Перевірка готовності учнів до уроку та наявність робочого одягу.
Актуалізація знань учнів:
(вчитель задає дітям питання)
а) Для чого на заготовках із деревних матеріалів наносять лінії розмітки?
б) Яким інструментом можна зробити прямолінійний розпил, а яким криволінійний?
в) Для чого використовуються шаблони?
г) Чи потрібно використовувати під час роботи правила безпечної праці?
(за відповідями учнів, вчитель робить висновок, що без ліній розмітки, а також не застосовуючи правил безпечної праці, не можливо виготовити виріб)
3. Мотивація навчальної діяльності учнів:
Вчитель :
« Діти, на минулому уроці ви вивчили правила розмічання деревних матеріалів. При виконанні практичної роботи ви нанесли розмітку кухонної дощечки на фанеру. Ви бачите, що лінії розмітки є рівні, але є такі що мають закруглення. Як ви думаєте, чи зможемо ми однією звичайною ножівкою випиляти деталь?» (вчитель демонструє ножівку з широким полотном, діти висловлюють свою думку і приходять до висновку, що треба використовувати кілька видів ріжучих інструментів).
Вчитель: «Таким чином, вивчивши сьогоднішню тему, ви будете знати якими пилками обробляють різні контури.
ІІ. Цілепокладання:
Вчитель показує учням ножівку звичайну і лучкову пилу і ставить питання:
- Як ви гадаєте, для чого використовуються ці інструменти?
- Чим вони відрізняються між собою за призначенням?
- Чи треба знати техніку безпеки під час роботи з ними?
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель повідомляє, що у кожної пили своє призначення. Вони обидві мають гострі кінці і не знаючи техніки безпеки під час роботи з ними, можна травмуватися. Вчитель пояснює дітям, що ножівки, які застосовуються для різних видів пиляння, мають не однакові зубці. Порівнюючи зображення елементів зубців різних ножівок, учні роблять висновок, що кожен зубець ножівки є самостійним різцем і використовується для певного виду пиляння, як і в загалом вся ножівка, на якій вони розміщені.
Повідомлення теми та мети уроку:
Вчитель, показуючи на мультимедійну дошку, повідомляє тему уроку, пояснює мету та очікувані навчальні результати.
ІІІ. Проектування.
Вчитель показує на мультимедійному екрані послідовність виготовлення виробу, але в перемішаному стані:
Завдання учнів - обґрунтувати всі ці пункти і розмістити їх у потрібній послідовності, починаючи з початкового етапу виготовлення виробу і завершуючи аналізом готового виробу. Оскільки практична робота цього уроку є продовженням практичної роботи попереднього (на фанері вже нанесені лінії розмітки для виготовлення кухонної дошки), учні визначаються, якими інструментами будуть користуватися в залежності від складності випилювання (звичайна ножівка, викружна пила чи лучкова пила).Також визначають, яким чином будуть дошку оздоблювати (фарбами, фломастерами чи випалювачем).
ІV. Реалізація плану діяльності.
1. Вивчення нового матеріалу:
(нова тема подається на мультимедійній дошці з одночасним показом вчителя прийомів практичної роботи з інструментами)
Ділову деревину обробляють за допомогою різноманітних інструментів: ножів, пилок, стамесок, доліт тощо (малюнки на екрані).
Всі ці інструменти мають важливу особливість. Їх різальні частини – різці мають форму клина (малюнки на екрані). Під дією прикладеної до інструмента сили різець заглиблюється в деревину, розколюючи або розриваючи її. Цей процес називають різанням.
Розрізняють два види різання: без зняття шару матеріалу та із зняттям. Найпоширеніший – другий вид. У результаті заглиблення вузенького клину в деревину, від неї відділяються дрібненькі частини у вигляді тирси. Цей процес називають пилянням (малюнки на екрані).
Здійснюють його багаторізцевими різальними інструментами – пилками. Столярна пилка – це металева стрічка з нарізними на ній з одного боку зубцями (малюнки на екрані), Кожен зубець має форму клина. Між зубцями є проміжки – пазухи. Під час різання тирса попадає в пазухи, а при виході зубців з деревини – висипається на зовні. Місце різання, яке утворилося в деревині називають пропилом, а початок пиляння – запилом. Щоб пиляння і виготовлення виробів були якісними, зубці пилки повинні бути добре загостреними. А щоб полегшити процес пиляння та зменшити витрати сил на його виконання, зубці пилки почергово, один за одним відгинають на певну відстань у протилежні сторони. Цей процес називають розведенням зубців (малюнки на екрані). Виконують його розводкою (малюнки на екрані).
Пиляння заготовки із фанери, ДСП або ДВП, що мають прямолінійні контури, виконують лучковою пилкою з дрібними зубцями (малюнки на екрані) або лобзиком (малюнки на екрані), а пиляння криволінійних контурів великого радіуса викружною пилкою (малюнки на екрані).
Під час пиляння нахил пилки має бути під кутом 15-20º до поверхні різання (малюнки на екрані) після запилювання пилку рухають у пропилі на всю її довжину. Для зменшення тертя полотна пилки по заготовці користуються дерев’яним клинком (малюнки на екрані), а для перевірки перпендикулярності – кутником (малюнки на екрані)
Завершувати пиляння потрібно обережно і плавно. Щоб не відкололась нижня частина заготовки у кінці пиляння, надлишок заготовки потрібно утримувати лівою (правою) рукою (малюнки на екрані).
Основні способи роботи з пилкою - (відео 4), а способи роботи зі стамесками - (відео 5).
Правила безпечної праці під час пиляння деревини та матеріалів з неї:
1. Користуватися лише справною, добре нагостреною ножівкою.
2. Забороняється працювати інструментом зі зламаною ручкою, викришеними або нерозведеними зубцями, зігнутим або іржавим полотном.
3. Під час перерв у роботі ножівку виймати з пропилу.
4. Ножівку розміщувати на верстаку так, щоб зубці були спрямовані у протилежний від працюючого бік.
5. Працюючи інструментом, не відволікайся сам і не заважай працювати іншим.
6. Щоб не поранити пальці рук, під час виконання запилу необхідно користуватися напрямним бруском або упором .
7. Зберігати інструмент потрібно в спеціальному футлярі або в укладці у відведеному для нього місці
2. Закріплення вивченого матеріалу:
Запитання для закріплення:
а) Що називають різанням?
б )З яких елементів складається лучкова пила?
в) Якою пилою обробляють криволінійні контури?
г) Яким повинен бути кут нахилу пилки відносно заготовки?
Практична робота:
Обладнання і матеріали: заготовка із фанери із нанесеними лініями розмітки для виготовлення кухонної дошки, ножівка, лучкова пила, шліфувальний папір, кутник.
Послідовність виконання роботи:
1.Випилювання кухонної дощечки із фанери дотримуючись правил техніки безпеки
2. Перевірка якості випилювання.
3. Шліфування бічних частин дошки.
4.Виконання оздоблювальних робіт.
Учні виконують практичну роботу, вчитель контролює дотримання правил безпечної праці. Якщо в процесі роботи виникають у дітей питання чи з’являються помилки, вчитель допомагає учням вирішити їхні маленькі проблеми щодо виконання практичної роботи.
V. Контрольно-оцінювальний
Після закінчення практичної роботи, вчитель перевіряє якість виробу. Ставлячи запитання по новому матеріалу, і враховуючи практичну роботу, виставляє оцінки.
1.Який процес називається пилянням?
2.З якою метою на пилках виконують розведення зубців?
3.Якою пилою обробляють прямолінійні контури, а якою криволінійні?
4.Що роблять для зменшення тертя полотна пилки по заготовці?
Вчитель знову повертається до мети уроку і до очікуваних навчальних результатів. Під час бесіди з учнями, вчитель аналізує ступінь засвоєння дітьми матеріалу і на скільки досягнуто мети уроку.
Домашнє завдання: