Урок "Проростання насіння"

№ уроку________        Дата_______________       Клас__________

Тема: Проростання насіння.

Мета:

• Освітня: ознайомити учнів із особливостями проростання насінини, росту і розвитку рослин та факторами, що на них впливають;
• Розвиваюча: розвивати вміння спостерігати, робити висновки;
• Виховна: виховувати уявлення про взаємозалежність процесів у природі.

Тип уроку: комбінований.

Методи: пояснювально-ілюстративний, бесіда, робота з підручником, метод «мозкового шторму».

Обладнання: підручник, зошити, таблиці.

План уроку

1. Організаційний етап (2 хв.)
2. Актуалізація опорних знань (8 хв.)
3. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)
4. Основний етап (26 хв.)
5. Закріплення навчального матеріалу (5 хв.)
6. Домашнє завдання (1 хв.)

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань.

1. Що називають насіниною?
2. З яких частин складається насінина?
3. З чого складається зародок насінини?
4. Яка різниця між одно- і дводольними рослинами?
5. Назвіть види насінин.
6. Яке значення насінини в житті рослини?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вивчивши будову насінини, ми переконалися, що насінина квіткових рослин має запас поживних речовин і ті самі органи, що й доросла рослина (які?): зародкові корінець, стебло, брунька, отже, насінина – це зародок майбутньої рослини, надійно захищений насінною шкіркою. Як з насінини формується рослина? Які процеси, приховані від людського ока, відбуваються під землею? Що потрібно маленькому «зернятку», щоб вирости тендітною травинкою, стрункою горобиною або могутнім дубом-велетнем? Ми вже розгадали багато рослинних таємниць, відкриємо ще одну.

4. Основний етап.

Проростання насінини – це розвиток та вихід з насінини назовні проростка. Проростком називають рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листків. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, кисень, певна температура, а для деяких видів ще й світло. Для проростання різних видів рослин потрібна різна температура. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0…+2^оС, а теплолюбних кукурудзи та перцю - +8…+10^оС.                                                                                    Потрапляючи в сприятливі умови, насінина вбирає воду й бубнявіє. Водночас активується її дихання, запасні поживні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму. Частина цих речовин витрачається на забезпечення зародка енергією, частина  - на утворення речовин, необхідних для поділу та росту клітин.                                                                                     Спочатку проростає зародковий корінь, потім – пагін. Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб грунту, а пагін спрямовується до його поверхні.                                                                                                                                                                                      Перед сівбою людина має визначити час висівання, глибину загортання насіння, а також перевірити його на схожість.                                                                                                  Чим визначається час висівання та глибина загортання насіння?                            Оскільки під час зберігання насіння частина зародків може загинути через ураження шкідниками, пересихання чи інших причин, перед сівбою його треба перевірити на схожість.                                                                                                                              Схожість насіння – це його здатність до проростання. Для перевірки схожості відбирають певну кількість насіння і висівають (наприклад, у теплицях). Якщо відсоток його проростків буде низький, усе насіння потрібно замінити, бо існує небезпека не отримати врожаю.                                                        Час сівби визначають з урахуванням умов, необхідних для проростання насіння того чи іншого виду рослин. Зокрема, холодостійкі види (овес, горох посівний) висівають раніше, ніж теплолюбні (огірки, дині, помідори). До того ж у південних районах певні культури висівають раніше, ніж у північних. Отже, для будь-якого  виду сільськогосподарських культур визначено час сівби в тих чи інших районах країни. Проте щороку слід враховувати конкретні погодні умови.                                                                                                                Деякі рослини в певний період розвитку потребують дії низьких температур (жито, ріпак). Рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур, називають озимими.               Тому їх висівають під зиму, проростки таких рослин зимують під снігом. Насіння рослин, які квітнуть і плодоносять без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні. Їх називають ярими              (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).                                                                                                                Ще однією умовою отримання високих врожаїв є оптимальна глибина загортання насіння. Навіть за своєчасного висівання, але недостатньої глибини загортання насіння може підсохнути і не прорости через нестачу вологи. А за надто глибокого загортання насіння проросткам важко пробитися на поверхню грунту. Крім того, з глибиною в грунті зменшується вміст кисню, необхідного для дихання проростків. Тому сходи можуть бути ослабленими.

5. Закріплення навчального матеріалу.

1. Що таке проростання насіння?
2. Які умови потрібні для проростання насіння?
3. Як відбувається проростання насіння?
4. Що таке проросток?
5. Яка різниця між озимими і ярими рослинами?
6. Наведіть приклади озимих і ярих рослин.

6. Домашнє завдання.

Опрацювати п.38, відповідати на запитання в кінці параграфа.