Урок "Провідні держави світу в 20 – 30-х рр. ХХ ст. Німеччина".

ТЕМА. Провідні держави світу в 20 – 30-х рр. ХХ ст. Німеччина

Мета:

 — допомогти учням засвоїти основні поняття; фашизм, нацизм (націонал-соціалізм), антисемітизм.

— формувати вміння встановлювати хронологічну послідовність і синхронність фактів, пов’язаних із існування Веймарської республіки, Листопадової революції в Німеччині, шляхів приходу нацистів до влади, проаналізувати сутність Веймарської республіки як альтернативи нацистському режиму в Німеччині, встановити передумови, механізми та наслідки утвердження націонал-соціалізму; висловлювати аргументовані судження про політичну діяльність Адольфа Гітлера.

— забезпечити диференційований підхід у ході вивчення історичних подій.

— встановити зв'язки між засвоєними та новими знаннями.

Формувати групи компетентностей: хронологічна, просторова, інформаційно-мовленнєва, логічна, аксіологічна, соціальна та громадянська компетентності.

Методи: пояснення, коментоване читання тексту документа, проблемна лекція, фронтальна бесіда, дискусія, робота з підручником, роздавальним матеріалом, з контурною картою.

Прийоми: «Асоціації», «Мозкова атака», створення проблемної ситуації, метод «ІНСЕРТ», «ДРІД», «Два-чотири - всі разом», «Навчаючи - учусь», «сенкан».

Форми навчання: парна, групова, індивідуальна, фронтальна.

Засоби: підручники, Іnternet, інформаційні таблички, роздавальний матеріал, таблиці, карта «Німеччина у 20 – 30-х рр. ХХ ст.», наочний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВЧИТЕЛЬ.

Розпочати урок я хочу  словами відомого філософа І. Канта. Я пропоную вам самим скласти цей вислів із хаотично розсипаних слів  і пояснили, як ви розумієте його суть.

треба                      вчити

              думок                       а

думати                   не

Очікувані відповіді:

(учні складають вислів філософа та пояснюють, як вони його розуміють)

ВЧИТЕЛЬ.

Отже, епіграфом до нашого уроку будуть слова І. Канта: «Не думок треба вчити, а думати».

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВЧИТЕЛЬ.

Ми продовжуємо вивчати тему «Провідні держави світу в 20 – 30-х рр. ХХ ст.» і за допомогою методу «ІНСЕРТ» закріпимо знання з попередніх тем.

Текст для опрацювання за допомогою позначок:

«V» – інформація відома

«+» –  вперше зустрічаю цю інформацію

«-» –  про подію чув, але думав інакше

«?» – інформація невідома, хочу знати

1. Тоталітаризм – це політична система, якій притаманний повний контроль над усіма сферами життя населення.
2. Відмінність між поняттями «нацизм» і «фашизм».
3. Веймарська республіка.
4. Лібералізм – це ідейна і політична течія, що проголошує принципи громадянських і політичних свобод.
5. Листопадова революція 1918 року.
6. Цю країну називали «переможеною серед переможців».
7. А. Гітлер – людина, особистість, політик.
8. «Пивний путч».
9. «Похід на Рим».
10. «Кришталева ніч».

 

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ПЛАНУ УРОКУ

Виходячи із результатів роботи за методом «ІНСЕРТ», учні самостійно формулюють мету уроку.

План уроку:

1. Листопадова революція 1918 року у Німеччині.

2. Конституція та Веймарська республіка.

3. Німеччина у 1919 – 1939 рр.

4. Постать в історії.

5. Нацистський режим в Німеччині.

 

ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА

ВЧИТЕЛЬ.

У 1918 р. для правлячих кіл Німеччини стало зрозумілим, що війна програна. Війна для країни коштувала надзвичайно дорого: 2 млн. – загиблих, мільйони поранених і скалічених, загострення матеріальних проблем, недовіра імператору, повідомлення про революційні події в Росії. Всі ці чинники і призвели до революції в Німеччині.

РОБОТА над ПЕРШИМ ПУНКТОМ ПЛАНУ

1. Робота в зошитах

3 листопада 1918 р. – повстання моряків в місті Кілі, привід до революції.

9 листопада 1918 р. – утворення уряду – Ради народних уповноважених (РНУ).

2. Робота з підручником. Проаналізувати діяльність (РНУ)

Запитання вчителя:

1. Чи були проголошені демократичні свободи?

2. Чи вирішувались економічні питання, які?

3. Що таке «Союз Спартака», ваше ставлення до нього?

3. Робота в зошитах

30 грудня 1918 р. – утворення «спартаківцями» КПН.

5 – 6 січня 1919 р. – вбивство лідерів КПН К. Лібкнехта та Р. Люксембург через організацію збройного повстання.

19 січня 1919 р. – вибори до Національних зборів, президент – Ф. Еберт.

Проміжний підсумок вивченого: назвати основні етапи Листопадової революції.

РОБОТА над ДРУГИМ ПУНКТОМ ПЛАНУ

4. Робота в зошитах

6 лютого – 31 липня 1919 р. – робота Національних зборів у м. Веймарі.

31 липня 1919 р. – прийняття Конституції.

5. Робота в групах з запропонованим документом «Витяги з Веймарської

Конституції»

https://studfile.net/preview/14506863/page:58/

Кожна група відповідає на запитання, яке записане під документом.

РОБОТА над ТРЕТІМ ПУНКТОМ ПЛАНУ

ВЧИТЕЛЬ

Після Листопадової революції Німеччина була в стані глибокої кризи. Страйки в Берліні, в Рейнсько-Вестфальській області, самопроголошення Баварської Радянської Республіки, у Гамбурзі повстання організоване лідером Комінтерну Е. Тельманом. Але не тільки комуністи, соціалісти, анархісти піднімаються на виступи за владу, втягуються в боротьбу і нацисти.

6. Словникова робота

Нацизм – агресивна націоналістична течія, що визначає право на панування у світі винятково арійської раси.

Антисемітизм – одна з форм національної та релігійної нетерпимості, що проявляється у ворожому ставленні до євреїв у різних формах, аж до знищення.

7. Робота в зошитах

1919 р. – утворено НСДАП на чолі з А. Гітлером.

8. Робота в парах. Опрацювання документу за покликанням

https://studfile.net/preview/14506863/page:58/

          «Програмні цілі НСДАП» та «Пивний путч»

9. Бесіда за опрацьованим документом

• Принципи, які покладені в основу діяльності НСДАП?
• Що об’єднує програму з іншими тоталітарними режимами?
• Чому зміг відбутися заколот фашистів в Баварії?
• Що виклав Гітлер у своїй книзі «Майн кампф»?

РОБОТА над ТРЕТІМ ПУНКТОМ ПЛАНУ

10. Виступи учнів з випереджувальними завданнями: «Історичний портрет                     

А. Гітлера» (постать в історії)

РОБОТА над П’ЯТИМ  ПУНКТОМ ПЛАНУ

ВЧИТЕЛЬ.

У квітні 1932 р. президентом республіки став Гінденбург, а нацисти отримали 37% голосів у парламенті. Вже  у 1933 р. Гітлер став рейхсканцлером (главою уряду).

11. Робота в зошитах

30 червня 1934 р. – «ніч довгих ножів», фізичне знищення керівників СА (штурмовиків), які виступали за переділ власності в Німеччині.

З 9 на 10 листопада – «кришталева ніч» - єврейські погроми.  

Так принцип поділу влади за Веймарською республікою було відкинуто, вся повнота влади зосередилась в руках Гітлера. Нацистський режим вступив у свої  повні права. По всій країні з’явились концентраційні табори, створено державну таємну поліцію – гестапо, охоронні загони (СС), антисемітизм став офіційною політикою держави.

V. РЕФЛЕКСІЯ. ФОРМУВАННЯ МИСЛЕННЯ «СУЧАСНЕ ЧЕРЕЗ МИНУЛЕ»

ВЧИТЕЛЬ.

Ми  вивчили дуже насичену подіями і термінами тему. Я пропоную вам за допомогою прийомів «Сенкан»  та «ДРІД»  закріпити свої знання. Ключове слово сенкану «Німеччина», але за періодами свого розвитку.

1. Сенкан

Очікувані результати:

Німеччина

Розбита, Веймарська

Розвивається, змінюється, фашизується

Країну захоплює нацистський режим

Тоталітарна

2. Прийом «ДРІД»

Д – досвід (що робили, що пам’ятаєте) – відповіді учнів

Р – рефлексія (які відчуття, реакція) – відповіді учнів

І – інформація (яку одержали, які висновки) – відповіді учнів

Д – дії (як ви будете діяти в майбутньому) – дотримуватися складових демократії, не допускати антинародних дій уряду ніколи не допускати насилля та фашизму, завжди пам’ятати трагічні уроки минулого, щоб не допустити їх у сучасному.

VІ. АНАЛІЗ ДОСЯГНУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Оцінювання відповідей учнів (аналіз).

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф, написати есе «Прихід до влади нацистів».