Тема уроку. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини в новелі М. Коцюбинського «Intermezzo»
Мета уроку: розкрити особливості імпресіоністичного стилю М. Коцюбинського; допомогти розібратися у своєрідній образній системі, композиції,особливостях жанру і змісту новели «Intermezzo» , з'ясувати причини настрою ліричного героя, його подібність з автором; показати десятикласникам ще один спосіб психофізіологічної розрядки (спілкування з природою наодинці).
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: текст твору,підручник.
В хвилини розчарування та розпуки
мене раз у раз рятувала моя незвичайна
любов до природи. (М.Коцюбинський)
Хід уроку
1.З’ясування емоційної готовності до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
11.Пригадайте, яку історичну епоху зобразив М. Коцюбинський у повісті
«Дорогою ціною»?
12.Назвіть українських художників - імпресіоністів.
2. Фронтальна бесіда
ІІІ. Зіткнення учнів з проблемою й висунення первинних гіпотез
1. Слово вчителя
В українській прозі поч. ХХ століття на перший план висувається жанр соціально-психологічної новели. Серед творців цього жанру в Україні був і М. Коцюбинський. Головною рисою його новел є показ почуттів і переживань героїв шляхом цілеспрямованого добору певних фактів, деталей пейзажу, портрета, інтер'єру. Читач ніби бачить реалії життя очима головного героя.
Це засвідчує надзвичайну поетичність художнього письма М. Коцюбинського. У його творах зовнішнє життя часто поступається внутрішньому - життю душі і серця.
Це і буде предметом нашої розмови.
2. Постановка проблемних запитань
1.Як найкраще зняти напругу, душевну втому?
2.Чи можна самотність вважати ліками душі?
3. На початку твору подано перелік дійових осіб. Можливо, «Intermezzo» за жанром драматичний твір? Доведіть.
ІV. Формулювання мети і завдань уроку
V. Робота над гіпотезами
1.Асоціювання
1. Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу, втому?
2.Деякі молоді люди звертаються у таких випадках до алкоголю та наркотиків. Чи можна таким чином відпочити, відновити свої сили?
2. Слово вчителя
«Читаю великую книгу природы, и когда научусь кое-чему, буду писать. С тех пор, как я очутился в полном уединении - чувствую, как я страшно устал душою. Не физическая усталость, а душевная. Не хочется видеть людей, вести разговоры. Хочется сбросить с себя всю волну людской грязи, которая незаметно заливала твоє сердце, хочется очистится и отдохнуть».(3 листа Коцюбинського до Аплаксіної)
Отже, п'ять найсуттєвіших причин були тією силою, яка робила життя Коцюбинського нестерпним:
1. Постійний нагляд жандармів, обшуки у квартирі.
2. Виключення зі складу «Просвіти» разом з дружиною.
3. Численні хвороби шматували тіло.
4. Брак коштів на лікування та на професійне заняття літературою.
5. Конфлікт з дружиною і бажання одружитися з Аплаксіною.
3.Бесіда з учнями
4.Слово вчителя
«Іntermezzo» - твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості
самого М. Коцюбинського та у всій нашій літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів. Сюжет новели визначається ритмами свідомості ліричного героя. На першому плані твору - пейзаж у багатоманітних його виявах : є царство природи,розкіш барв і велич рідної землі. І все це об'єднує в одно ціле зболене авторське «я», яке в обіймах природи шукає свого зцілення. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі. Отже, твір має виразно ліричний характер.
Хоч новела нагадує мозаїку, але сюжет усе ж таки окреслюється. Це втеча
від людини і повернення до неї. З одного світу ліричний герой потрапляє в інший, протилежний, тобто М. Коцюбинський використовує прийом контрасту. Порівняймо ці два світи.
5.Спілкування «питання – відповідь»
6 . Робота з текстом: читання, коментар, аналіз
Слово вчителя з елементами бесіди
Центральну частину сюжетної оповіді становлять чотири пейзажі, але це не тільки майстерні описи села й поля. Вони розкривають любов ліричного героя до рідної землі, його художницьку спостережливість, уміння словом, як найтоншим різцем, передавати життя природи, її звуки, мінливість. А ще кожен пейзажний фрагмент несе в собі філософський зміст.
Загальний краєвид села завершується коротким мудрим судженням з галузі діалектики руху й часу. Спостерігаючи за тим, як безперервно йдуть по колу крила вітряків, оповідач згадує влучний афоризм - йому здалося, що крила повторюють слова « так буде вічно...так буде вічно».
Історики літератури, очевидно, не розмежували художній образ оповідача - персонажа твору й реальну особу автора новели - письменника.
Герой новели не тільки сонцепоклонник, а й шанувальник землі. У наступному фрагменті оповіді він вшановує й возвеличує землю. Ліричний
герой глибоко відчуває зв'язок з нею: «Вона моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже, - всю я вміщаю в собі».
Низку одухотворених колоритних пейзажів уміщує картина літнього поля - це ниви у червні, симфонія поля.
Кінцевий ліричний монолог «Прощайте, ниви» виразно перегукується із загальним естетичним колоритом ліро-епічного твору й відбиває його ідейне спрямування. Високу художню й суспільно-політичну ідейність засвідчує заява митця йти поміж люди. Це означає, що будуть написані нові твори, в основу яких ляжуть розповіді реальних людей про власні страждання.
VІ. Обговорення гіпотез. Загальний висновок
VІІ. Підсумки уроку
Сергій Єфремов назвав ліричну новелу «Іntermezzo» «поемою душі», а Ніна Горик, письменниця, вчитель, писала, що зміст новели - це «своєрідна поетична кардіограма внутрішнього стану митця», Висловіть щодо цього власну думку.
• Чи змінилися у вас враження від новели, якщо порівняти з враженнями після першого прочитання? Як саме?
VIIІ. Оцінювання
ІХ. Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника, зіставити з почутим на уроці.
2.Прочитати повість «Тіні забутих предків».
3.Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про історію написання повісті «Тіні забутих предків».