Урок «Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану»

     Методична розробка на тему «Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану»                                 

Тема уроку: Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Мета уроку:     

•  охарактеризувати особливості військового мистецтва козаків; з’ясувати причини утворення реєстрового козацтва, сформувати в учнів знання про перші козацькі повстання кінця XVI ст., а також визначити їх місце і роль в українському національно-      визвольному русі.

• розвивати вміння визначати суть історичних явищ та подій, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, давати характеристику історичним діячам; аналізувати різноманітні джерела інформації, давати оцінку історичним явищам.
• виховувати в учнів почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.
• Події:1572 р. – польський король Сигізмунд ІІ Август видав універсал, за яким на службу було взято 300 козаків; 1576 р. – Стефан Баторій найняв на службу 500 козаків і записав їх в реєстр;1591 – 1593 рр. – повстання Криштофа Косинського;1594–1596 рр. – повстання під проводом Северина Наливайка. Терміни: національно-визвольна боротьба, тришеренгова піхота», «рухомий табір»,  «стратегія», «тактика», «реєстрове козацтво», «випищики»,  «посполите рушення». Особи: Сигізмунд ІІ Август, Стефан Баторій, Криштоф Косинський, Януш Острозький, Северин Наливайко, Григорій Лобода, Матвій Шаула, Станіслав Жолкевський.
• Методи проведення: фронтальне та індивідуальне опитування, розповідь, робота з документами та ілюстраціями, роз’яснення, робота з картою, дискусія.
• Засоби проведення: роздавальні картки із документами та ілюстраціями портрети керівників козацьких повстань, карта, підручник. 

Література:  Антонович В.  Про козацькі часи на Україні. −  Київ: Дніпро, 1991; Апанович О.М. Козацька енциклопедія для юнацтва. −  Київ: Веселка, 2009; Власов В.С. Історія України. − Київ: Генеза, 2008;  Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. −  Київ, 1990;  Струкевич О. К., Романюк І. М., Пірус Т. П. Історія України. −  Київ: Грамота, 2008. Субтельний І. П. Історія України, Львів, 1990; Швидько Г. К. Історія України XVI-XVIII cт. −  Київ: Генеза, 2008.      

                                                  Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація попередніх знань.

1. Що означає слово «козак»? Коли і де вперше відома згадується про козаків?

3.За яких обставин формувалося українське козацтво?

4. Коли і де була заснована перша Запорозька Січ? Назвіть ім’я першого гетьмана.

5. Назвіть  причини виникнення козацтва.  

6. Що таке уходництво?

7. Яка кількість козацьких січей існувало на території України ?

8. Як розміщувались будівлі на січі ?

9. Як козаки вирішували нагальні справи ?

10. Що таке клейноди ? 

11. Які Ви можете назвати  основні риси українських козаків?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

        План уроку:

1) Військове мистецтво козацтва.

2.     Утворення реєстрового козацтва.
3.     Повстання 1591-1596 рр.
   1.      Військове мистецтво козацтва.

   Особливості військового мистецтва козаків пов’язані з тими жорсткими умовами, у яких зародилося й формувалося Військо Запорозьке. Українське козацтво не мало окремих родів військ. Козак був універсальним вояком. Він зазвичай володів усіма способами ведення бою та різною зброєю. Хоча, звичайно, окремі козаки відзначалися особливою майстерністю в тому чи іншому виді військового мистецтва.

     Наприкінці XVI ст. підвищилося військова майстерність козаків, чому сприяли їхні часті військові походи. Посилився козацький рух, що згодом набув ознак національно-визвольного.

     Один із католицьких священників сказав: Мені доводилось бачити як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар». Філософія козаків була така: «Смерті не треба боятися, бо від неї однак не вбережешся». З одного боку, козаки жили в стані постійної бойової готовності до відсічі нападу кочівників. З іншого − вони не могли сподіватися на сприяння і підтримку держави.

      Італієць Гамберіні в 1584 р., характеризуючи козаків, підкреслював їхню різнобічну військову підготовку: «З козаків можна зібрати 14-15 тис. добірного добре озброєного війська, жадного більше слави, ніж наживи, готового на всяку небезпеку. їхня зброя — шаблі та рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої і кінної... дають собі добре раду на морі. Мають усякі човни й на них їздять у походи на чорноморські землі».

      • Про яку рису характеру козаків-українців свідчать слова Гамберіні: «...війська, жадного більше слави, ніж наживи, готового на всяку небезпеку»?

Робота в групах

1-а група

Опрацьовує питання « Козацька піхота і кіннота»

Документ

«Гучної слави зажила козацька піхота — основний рід козацького війська. Під час бою вона шикувалася у три шеренги (Мал.№1). Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особли­во жорстоких битв застосовувався й інший бойовий лад. Приміром, ко­зацьке військо могло змішатися з ворожим. Такий бій козаки називали «галасом». Під час атаки застосовувалася лава − наступ півколом, що давало можливість вести бойові дії проти ворога не лише з фрогту, а й оховлювати його з флангів і навіть заходити в тил... (Власов В. Історія України.  — K.: A.C.K., 2000. - C. ЗО).

Документ

«В умовах боротьби з татарською кіннотою запорожці розробили тактику бою рухомим, а також окопаним табором.( Див. Додаток №1) Коли військо рухало­ся похідним строєм, його оточували з обох боків вози, які скріплювали­ся між собою ланцюгами. В голові і в тилу табору встановлювалися гар­мати, а його лівий і правий фланги прикривали козаки з рушницями. В разі потреби табір зупинявся, вози окопували й заповнювали землею». (Сас П. М. Історія України. XVI—XVIIІ ст. — Львів: Дивосвіт, 2001 — С. 38-39)

Документ

«Козаки найбільше виявляють спритність та доблесть, б’ючись у та­борі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кіль­кох тисяч татар». (Гійом де Боплан «З опису України»)

Запитання й завдання

1. Визначте, які ознаки військової майстерності мала козацька піхота.

2. Охарактеризуйте бойовий порядок козаків, що називався табором, лавою.

3. Як ви вважаєте, чому табір називали «рухомою фортецею»?

 «Козацька зброя та артилерія» за ілюстраціями

Завдання

1. На основі ілюстрацій охарактеризуйте козацьку зброю.

2. Що вам відомо з попередніх уроків про ставлення козаків до своєї зброї?

Мал. №1.Тришеренговий порядок козацької піхоти ( Див ще Додаток №2)

Мал.№2. Захоплення ворога лавою.

Козацькі гармати, мортири та ядра.

2-а група.

«Козацька розвідка».

Документ

«Козацький сигнальний маяк — так звана фігура — це піраміда з просмолених бочок. Вона була обов’язковою спорудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здій­малася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про біду. У запорозькому війську були сторожова служба і дозор. Козацькі розвідуально-сторо- жові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріплен­нях на кордонах українських земель». (Власов В. Історія України.— K.: A.C. K., 2000. — C. ЗО)

Запитання

1. На основі документа визначте, як діяла козацька розвідка.

2. Як ви вважаєте, які причини зумовили існування у запорозькому війську сторожової служби і дозору?

«Козацький флот

Документ

Коли у них виникає намір піти у море, то, не маючи дозволу коро­ля вони беруть його у свого старшого, скликають Раду і проводять ви­бори отамана, котрий очолить їх у цьому поході. Далі вони вирушають до Військової Скарбниці, місця свого збору, і будують тут судно близько 60 стоп завдовжки, 10—12 стоп завширшки і 12 — завглибшки. Такс суд­но не має кіля; його основа — це човен з верби або липи довжиною до 45 стоп. Збоку він обшивається і вивершується дошками від 10 до 12 стоп завдовжки і до однієї стопи завширшки.

...Будуються вони так, як звикли і наші теслі, з перегородками і по­перечними лавами, а потім просмолюються. Користуються двома стер­нами по краях човна. ...Зазвичай з кожного боку від 10 до 15 весел, швидкість більша, ніж у турецьких веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить невправно зроблене вітрило; ви­користовують його лише в тиху погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати. їхні човни не мають верхньої палуби, і коли, наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути. До будівництва одного човна приступає 60 чоловік. Закінчують його через два тижні, оскільки вони ... майстри на всі руки. Таким чином, за два- три тижні у них готово 80 або 100 човнів. ...У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік, кожен з яких має дві рушниці і шаблю; на човні є також 4—6 фальконетів і запас харчів, шоб вистачило на всіх». (Гійом де Боплан «З опису України»).Мал. №1,2.

Завдання

1. Охарактеризуйте козацький флот за допомогою документа та ілюст­рацій.

2. Як Ви вважаєте, в чому була перевага козацьких чайок над турецьки­ми галерами?

3. Як Ви думаєте, чому козаки назвали свій човен чайкою?(Див. Додаток №3 і Мал. 1, 2).

Мал .№ 1,2. Козацький човен-чайка XV-XVIII ст.

3-тя група.

«Тактика і стратегія козацьких походів»

 Стратегія — загальний план ведення бойових дій.

Тактика — конкретні дії для виконання бойових завдань.

Документ

«...Під час походу ці люди дотримуються тверезості, і якщо між ни­ми трапиться п’яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім то­го, жодної горілки везти із собою не дозволяється, оскільки під час по­ходів і експедицій вони високо цінують тверезість. Беруть також із собою барильце з вареним пшоном і діжечку з борошном, розведеним на воді, яке їдять, змішуючи з пшоном, всі разом, шо вони дуже цінують; цей наїдок служить їм і їжею, і питвом, він має кислуватий смак і називається «саламаха», тобто пречудова страва.

Коли вони вирішують йти війною на татар, щоб помститися за кривду і заподіяні грабунки, то вибирають осінню пору. Спорядившись, во­пи спускаються по Борисфену. Отаман має на щоглі відзнаку і, звичай­но, йде на третину корпуса попереду. їхні човни тримаються так близько один біля одного, шо майже торкаються веслами. Турки, звичайно, бу­вають попереджені про похід і тримають у гирлі Борисфена напоготові кілька галер, щоб не дати їм вийти [з лиману]. Але козаки хитріші. Вони виходять темної ночі незадовго перед молодиком і переховуються в оче­ретах, які тягнуться на 3—4 льє [вгору] по Борисфену, куди галери захо­дити не наважуються, бо колись там зазнали лиха. Отож, задовольняю­чись чеканням на них [козаків] у гирлі, татари завжди опиняються перед несподіванкою. А оскільки козаки не можуть пройти так швидко, щоб їх не помітили [взагалі], то по всій країні здіймається тривога, досягаю­чи [самого] Константинополя. Великий Пан розсилає гінців по всьому анатолійському узбережжю, в Болгарію і Румелію, аби там кожен пиль­нував і був готовий до появи козаків з моря. Та все надарма, бо ті часу не гають і так доречно використовують пору року, що уже через 36 чи 40 го­дин з’являються біля Анатолії. Прибувши туди, висаджуються на берег, кожен з рушницею в руці, залишаючи у кожному човні для охорони тільки двох чоловіків і двох хлопців. Потім зненацька нападають на міс­та, захоплюють їх, грабують, палять їх, заглиблюючись іноді на ціле льє в глиб краю, але одразу ж повертаються, знову вантажаться зі здобиччю і вирушають в інше місце, щоб не раз спробувати щастя». (Гійомде Боплан «З опису України»)

Документ

«Перш ніж підійти до турецьких міст, вони зрубали велике дерево, лишаючи на ньому всі гілки, і штовхали його перед собою на річці вночі, ...пускали його плисти на ланцюги. (Прим. Від міста Аслан до міста Ки- зи-Кермена турки натягнули ланцюги, перегородивши Дніпро.) Як тільки воно торкалося ланцюгів, вони починали хитатися, турки здій­мали тривогу й стріляли з гармат. Та після того, як вилітало ядро, і перед тим, як турки встигали знов зарядити гармату, козаки проскакували не­безпечне місце». (Шерср Ж.—Б. Історія Малоросії. — К.: Український письменник, 1994. — С. 79.)

Завдання

Визначте на основі документів, у чому полягала суть стратегії і так тики козацьких походів.

1. Утворення реєстрового козацтва.

     Військова майстерність козаків набуває розголосу у світі. Європейські правителі не один раз залучали козацтво для допомоги у війнах. Ще на початку XVI ст. польський уряд почав використовувати козаків на державній службі, щоб з їх допомогою захистити свої південні кордони. Залучення козацтва до державної служби передбачало також встановлення над ними контролю, щоб обмежити їхній вплив на українське суспільство та уникнути загострення відносин з Туреччиною та Кримським ханством.

У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август наказав коронному гетьману

 Ю. Язловецькому провести набір козаків на військову службу. Прийняті на державну службу козаки вносилися у реєстр (список), внаслідок чого дістали і свою назву «реєстрові козаки».

        Подальші плани щодо реєстрового козацтва втілювалися за часів польського короля Стефана Баторія. У 1578 р. він узяв на державну службу полк із 500 козаків. Ці козаки отримали чималі привілеї: право землеволодіння, звільнення від податків, гарантувалася спадковість майнових прав, право власної військової та судової влади. Їм було надано у володіння місто Трахтемирів поблизу Канева, а також монастир. Це означало, що польський уряд визнав українське козацтво як стан. У такий спосіб було узаконено козацький лад, що сформувався на Запорожжі. Козацтво не втратило своєї єдності й у вирішальні моменти виступало разом.

Таким чином, наприкінці XVI ст. козацтво, як соціальна верства населення, було неоднорідним.

Терміни:

Реєстрове, або городове козацтво — заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій. 

Запорожці, або низове козацтво — козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах Запорозької Січі.

Нереєстрове козацтво — виникає внаслідок самовільного покозачення, не мало визначеного статусу, проживало в прикордонних районах.

Утім, попри соціальну неоднорідність, козацтво заявило про себе як про сильну опозиційну силу існуючій системі, як про силу, яка несла в собі загрозу польському пануванню на українських землях.

    Реєстровики звільнялися від влади феодалів, старост і воєвод, міських магістратів. Вони не сплачували податки, мали право власності на землю, могли вільно вести різні промисли й торгувати. За службу одержували, хоча й нерегулярно, грошове утримання з державної скарбниці.

Соціальний і майновий стан реєстрових козаків був дуже різним. Верхівка реєстру — козацька старшина й заможне козацтво — володіла селами й хуторами, різними промислами, водяними млинами, корчмами. Становище основної частини реєстрового козацтва було складним. Обов’язок відбувати власним коштом військову службу, виступати в похід із власним конем, зброєю і військовим спорядженням вимагав від реєстрових козаків значних витрат.

       На становищі реєстрового козацтва негативно позначалася непослідовна політика королівської адміністрації. Під час воєн уряд закликав до реєстру всіх охочих, у тому числі селян державних і приватних маєтків. А коли потреба в реєстрових козаках відпадала, більшість із них вилучали з реєстрових списків і повертали до колишніх власників. Утворилася значна частина викреслених з реєстру козаків − випищиків, котрі після цього втікали на Запорожжя. Козацька старшина теж намагалася використовувати рядове козацтво у своїх інтересах: залучала його до виконання важких робіт, обкладала тяжкими податками.

Запитання:

 Коротко охарактеризуйте відносини, які склалися між польсько-литовським урядом та українським козацтвом наприкінці ХVI ст. Для чого королю Речі Посполитої потрібно було реєстрове козацтво?

Особи:

Сигізмунд ІІ Август −  (1 серпня 1520 — 7 липня 1572) — великий князь литовський (1544—1569)і корольпольський (1548—1569) із литовської династії Ягеллонів. Перший монарх Речі Посполитої — король польський і великий князь литовський (1569—1572). Єдиний син польського короля Сигізмунда I Старого й міланської герцогині Бони Сфорци. Народився у Кракові. 1569 року затвердив Люблінську унію. Одружувався тричі, але не мав сина-спадкоємця. Помер у Книшині. Похований у Каплиці Сигізмунда, в Кракові. Останній представник Ягеллонів на престолах Литви і Польщі.

 Стефан Баторій − (27 вересня 1533 — 12 грудня 1586) — польський король (з 1576), Великий князь Литовський та Руський (з 1576), глава Речі Посполитої обох народів.. Син семигородського (трансильванського) князя Стефана IV. Чоловік Анни Ягеллонки, дочки Сиґізмунда I Старого.

2. Повстання 1591-1596 рр.

Учні опрацьовують матеріал підручника  і складають схему:

.

Отже, наприкінці XVI ст. українське козацтво усвідомило свою окремішність від інших станів і розпочало активну боротьбу за власні права.

   У 1591 р. на Запорозькій Січі з’явився незаможний український шляхтич Криштоф Косинський (Див. Додаток №1) . Причиною його появи була кривда, якої завдав йому білоцерківський староста – князь Януш Острозький, котрий відібрав у нього земельну маєтність, одержану від короля військові заслуги. Подібна сваволя польських магнатів і шляхти була доволі поширеним явищем. Утиски з боку польського уряду торкнулися і козаків. Саме в цей час  польський уряд зменшив  козацький реєстр, а це означало втрату певних привілеїв тими, кого викреслили зі списків. Така політика польського уряду й шляхти, призводила до наростання невдоволення  в народі, штовхало його на боротьбу за власні права. Наприкінці 1591 р. Криштоф Косинський, обраний клзаками гетьманом, розпочав  козацьке повстання проти магнатів і шляхти.  До козаків приєдналися селяни і міщани. Спочатку Косинський покарав свого кривдника, білоцерківського старосту Януша Острозького, здобув Білу Церкву і Київ. Потім  козаки взяли Трипілля, Богуслав, та Переяслав. Звідти вони пішли на Волинь і Поділля. Повстання підтримали місцеві жителі, котрі допомогли  оволодіти містами і замками. Козаки палили документи на володіння землями і кріпаками, забирали майно і зброю. Боротьбу з повсталими козаками, селянами та міщанами організували магнати Корецькі, Острозькі, Вишневецькі. Вони зібрали шляхетське ополчення  на допомогу регулярним військам. На початку 1593 р. відбулася битва під м. П’яткою на Волині,  де отаборився Косинський з 5 тис.козаків. Тиждень тривала кривава битва, у якій загинуло понад 2 тис. повстанців. Великих втрат зазнала й польська шляхта. Унаслідок перемовин була підписана мирна угода.

       Козаки взяли на себе зобов’язання повного «послушенства королю» та обіцяли відступити за пороги. Вони не мали права самостійно підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами, жити в магнатських і шляхетських маєтках, здійснювати бойові походи, погодилися скинути з гетьманства К. Косинського, а також виписати з реєстру учасників повстання.

       Невдовзі Косинський зібрав свіжі сили й рушив у напрямку м. Черкас, де був старостою великий недруг козаків Олександр Вишневецький. Однак Вишневецький, підступно заманивши Косинського нібито на переговори, стратив його (за іншими свідченнями загинув у бою). Проте повстання козаків, селян і міщан ще якийсь час тривало.

Як Ви вважаєте, чому козаки пішли на підписання угоди на невигідних для них умовах?

    У 1594-1596 рр. Виникло наступне повстання, на цей раз під проводом

Северина Наливайка (Див. Додаток № 2 і 3). Це був розумний, освічений чоловік, котрий навчався в Острозькій академії, а його брат Дем’ян викладав там. Батько Северина був ремісником –кушніром у м. Гусятині, що належало магнатові Калиновському. Слуги Калиновського напали на двір ремісника, пограбували його, а господаря побили до смерті. 

       Наливайко втік на Січ, ходив з козаками у походи проти татар і турків. Потім повернувся до Острога і служив сотником у князя Острозького, був свідком поразки повстання Косинського. З дозволу Острозького він набрав загін із козаків, міщан та селян і здійснив з ними похід проти татар у Молдавію та Семиграддя на допомогу цісареві. Северин Наливайко, як визнаний козацький ватажок він пройшов із повстанцями через Поділля, Волинь,              Полісся, Білорусію, стягуючи контрибуцію з багатих міст і шляхетських маєтків. Похід Наливайка сприяв швидкому притоку селян і міщан до рядів повстанців.

       В Україні і Білорусії найбільшого розмаху повстання досягнуло наприкінці 1595-початку 1596 р. На заклик короля шляхта організувала ополчення (рушення). Між Наливайком з одного боку та Г. Лободою й М. Шаулою – з іншого, існували протиріччя, які призвели до поразки повстання. Г. Лобода й М. Шаула були шляхетського походження, належали до заможного козацтва з поміркованими політичними поглядами. Вони не хотіли  прийняти С. Наливайка  до Війська Запорізького, однак змушені були об’єднатися із загонами Наливайка для спільної боротьби.

       Польське військо на чолі з гетьманом Станіславом Жолкевським у січні  1596 р. Рушило на придушення повстання.  У боях під Білою Церквою поляки зазнали поразки. Северин Наливайко  став табором  біля містечка Лубни (на Правобережжі) в урочищі Солониця (Див. Додаток №4). У випадку невдачі повстання він мав намір перейти  в межі Московської держави. Однак  Жолкевський відрізів їм шлях відступу на схід  і майже два тижні тримав повстанців  в облозі. Сктутне становище оточених призвело до загострення суперечностей серед козаків, зокрема між реєстровими і нереєстровими. Скориставшись цим Жолкевський вступив  у переговори  з Лободою, обіцяючи реєстровцям амністію. Нереєстровці довідались про це. Виникла збройна сутичка, у якій  Лободу було вбито.  В цей час польське військо почало гарматний обстріл табору. Прихильники Г. Лободи підступно схопили Наливайка, М. Шаулу та інших керівників повстання та видали їх полякам. Під час  переговорів військо С. Жолкевського раптово напало на табір  і перебило  кілька тисяч повстанців разом з їхніми сім’ями. Тільки частина  козаків вирвлася з оточення  й пішла на Запоріжжя. Северина Наливайка та інших ватажків  у кайданах  повезли до Варшави, де у 1597 р. Після катувань стратили. Наливайку на площі перед замком відрубали голову, а тіло  четвертували й повісили його частини у різних містах для остраху народу. Існує інша версія: спалили у  мідному  бику.

Особи:

   Криштоф Косинський −  (1545 — 1593) — український військовий діяч Речі Посполитої. Шляхтич підляський гербу Равич, козацький отаман. Полковник Війська Запорозького реєстрового (1590), гетьман козаків-низовиків (1591 — 1593). Організатор козацького повстання 1591 — 1593 років в Україні проти шляхти й урядової адміністрації Речі Посполитої.

Северин Наливайко − (1560, Гусятин (нині Тернопільська область) — 21 квітня 1597, Варшава) — український військовий діяч,козацький отаман, гетьман Війська Запорозького. Керівник антишляхетського повстання 1594–1596 років в Речі Посполитій.

Григорій Лобода - (р. н. невід. — 1596) — козацький гетьман (1593—1596 рр. з перервами). Родом з Київщини, представник заможного козацтва. В 1594 і 1595 рр. відбув протитурецький похід у Молдавію як союзник Рудольфа ІІ. У березні 1596 р. був позбавлений булави, але після поранення Матвія Шаули в бою поблизу урочища Гострий Камінь (недалеко Трипілля на Київщині) його знову обрали гетьманом.

Матвій Шаула − (* ? -  1597, 12 січня, Варшава) — один з керівників козацького повстання 1594—1596 під проводом Северина Наливайка, запорізький гетьман. Восени 1595 року на чолі запорозького загону здобув Київ і продовжував боротьбу проти поляків на Білорусі. На початку 1596 року Шаула повернувся з Білорусі на Правобережжя. В березні 1596 року повстанці скинули Григорія Лободу і обрали гетьманом Шаулу. В бою в урочищі Гострий камінь (поблизу Трипілля) втратив руку. У битві над Солоницею 1596 р. біля Лубен був поранений, підступно схоплений.

Запитання і завдання:

1.     Розляньте карти та вкажіть території, які захопили Криштоф Косинський і Северин Наливайко( Див. Додаток № 5).
2.     Як Ваш розсуд, чим можна пояснити широку підтримку повстання Северина Наливайка з боку населення?
3.     Чому повстання зазнало поразки?
4.     У чому полягало значення повстання С. Наливайка.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання і завдання для учнів:

• Чому  Річ Посполита запровадила реєстрове козацтво?
• Подумайте, чому створення реєстрового козацтва сприяло піднесенню визвольного руху українського народу.
• Чиї інтери відстоювали козаки під час повстань?
• Що спільного і відмінного у розглянутих повстанннях?
• Охарактеризуйте основні причини поразок Криштофа Косинського та Северина Наливайка?
• У чому полягає історичне значення цих повстань?
• Доведіть, що наприкінці XVI  ст. козацтво перетворилося на провідну суспільну силу.

 V. Домашнє завдання

1. Скласти хронологічну таблицю «Козацько-селянські повстання кінця XVI ст.».

2. Для роботи на наступному уроці підготувати повідомлення:

1) «Острозька академія» (перша група);

2) «Львівська братська школа (друга група).