Харчова промисловість України.

                                         Урок – реклама

                                               Мета

Підкреслити особливості спеціалізації галузі ,Принципи її розміщення , проблеми і перспективи розвитку , закріпити вміння  учнів складати економіко-географічну характеристику галузі , характеризувати сировинну базу,показувати на карті великі центри ,удосконалювати вміння працювати з різними джерелами знань , розвивати навички публічних виступів та участі в дискусіях , виховувати патріотичні почуття,повагу до людей різних професій.                                                                                                                                               

Обладнання

Учні попереднью поділені на групи , яким було запропоновано ознайомитись з галузями і принципами розміщення харчової промисловості , отримали

випереджальне завдання: принести зразки продукції харчової промисловості, дізнатися про виробника продукції. Розподілено  «ролі» дійових осіб . Перед початком уроку столи розставлені півколом, на них – виставка товарів і рекламних плакатів продукції різних галузей харчової промисловості.  «Представники галузей» Сидять за «своїми» столам. На стіні плакат: «Українська якість – до кожного столу» .

                                                    Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Оголошення теми і мети уроку

      Вчитель

Ще Сократ повчав : «Людина їсть , щоб жити, а неживе щоб їсти». Сьогодні на уроці ми познайомимося з галуззю господарства, що покликана забезпечити населення харчовими продуктами, дізнаємось люди яких професій і на яких підприємствах працюють, щоб ми з вами щодня мали на столі хліб і до хліба .

Допоможе нам у цьому виставка розгорнута перед Вами .

3. Вивчення нового матеріалу

     На що ми насамперед звертаємо увагу , вибираючи товар? Звичайно на етикетку і упаковку. А чи варто купувати , не придивившись до етикетки? І, що корисного ми можемо дізнатись, уважно вивчивши її? Слово для виступу надається головному спеціалістові комітету захисту прав споживачів .

   Споживач згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» має право на одержання необхідної , доступної і достовірної інформації про товари.

     Інформація повинна містити :

• назву нормативного документа , вимогам якого повинен відповідати товар ;
• перелік основних властивостей товару, а щодо продукту харчування – його склад ;
• ціну та умови придбання товару ;
• дату виготовлення ;
• гарантійні зобов’язання виробника ;
• термін придатності товару ;
• найменування та адресу виробника .

Стосовно харчових продуктів, з № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1371 від  09.11.1996 р. товар,який реалізується в роздрібній торгівлі , повинен мати на етикетці такі відомості :

• назву харчового продукту
• масу (об’єм)
• склад
• калорійність
• дату виготовлення
• термін придатності та умови зберігання
• найменування і адресу виробника.

Розглянемо етикетку з погляду найважливішої для споживання інформації.

                                   Назва продукту

Саме назва продукту на упаковці є першою вказівкою на те,що ми маємо знайти всередині. Часто назва продукту не містить щонайменшого натяку, з чого його зроблено. У таких випадках лише етикетка з переліком складників допоможе вам з’ясувати чи варто витрачати гроші на покупку.

                                   Термін придатності

    Один з найважливіших показників для продуктів харчування – термін придатності. Нерідко виробники не повідомляють дату виготовлення чи термін придатності продукту, тим самим порушуючи право споживача мати необхідну інформацію.

                                    Перелік інгредієнтів

     На етикетці обов’язково має бути перелік складників продукту .

     Ви маєте право вимагати від продавця інформацію про товар , який маєте намір придбати. Відмова продавця надати достовірну інформацію про товар є

неправомірною. Якщо хочете не тільки захистити свої права, а й покарати порушника, слід звернутися до органів у справах захисту прав споживачів .

     Вчитель

     У харчуванні сучасної людини значного поширення набули різні засоби поліпшення смакових якостей продуктів та вдосконалення технічного процесу їх приготування. Для цього найбільш вигідним і нескладним у застосуванні виявилось застосування харчових домішок. Що таке харчові домішки, для чого їх використовують ми дізнаємось вислухавши головного технолога харчової промисловості .

         Головний технолог харчової промисловості

       Під терміном харчові домішки мають на увазі групу речовин , призначенням яких є :

1. Забезпечення необхідного зовнішнього вигляду, поліпшення консистенції та смакових якостей харчових продуктів;
2. Запобігання мікробному та окислювальному псуванню харчових продуктів;
3. Забезпечення ефективності технологічного процесу виробництва харчових продуктів.

    Розповімо про основні групи харчових домішок з погляду їх корисності чи шкідливості для організму людини.

1.     Домішки , що поліпшують зовнішній вигляд продуктів харчування

        До них належать природні і синтетичні барвники. Застосовують їх при виготовленні кондитерських виробів, лікеро-горілчаних та безалкогольних напоїв, молочних продуктів ( маргарин, сири, вершкове масло).

        Природні барвники вивчались на токсичність, для деяких з них встановлені норми добового споживання. Так, для жовтого барвника «анато», який використовують для забарвлення твердих сирів вершкового масла, морозива допустима норма становить 0,065 мг на 1 кг ваги тіла людини.

Найскладніша ситуація з синтетичними барвниками. Хоч вони не характеризуються гострою токсичністю, багато з них є канцерогенами, мутагенами чи алергенами .

     В Україні дозволено до використання лише два синтетичні барвники – тортразин та індигокармін, що застосовують для забарвлення кондитерських виробів і напоїв .

2.     Домішки , що поліпшують консистенцію та смакові якості харчових продуктів .

      Асортимент їх широкий : це згущувачі, желе утворювачі , підпушувачі. З цією метою використовують хімічні і природні речовини рослинного, мікробного і грибкового походження. Це ВИНОКИСЛИЙ КАЛІЙ – НАТРІЙ, що використовують при виготовленні сирів, лецитин, як домішка до хлібобулочних виробів, емульгатор – для випікання хліба.

     Для надання харчовим продуктам специфічного аромату застосовують різні ароматичні та пахучі речовини – натуральні екстракти і настої, прянощі, ароматичні есенції. Що стосується прянощів, то їх споживання в помірних дозах не лише не шкодить здоров’ю людини, а й розглядається як оздоровчий чинник. До них належать: кмин, кріп, петрушка, селера, м’ята, перець червоний стручковий, гірчиця, хрін .

     Такі підсолоджу вальні речовини як виноградний і фруктовий цукор є невід’ємним складником харчових продуктів, інші – сорбіт і ксиліт мають лікувальні властивості. Але є і синтетичні цукри – замінники, вживання яких може зашкодити здоров’ю. До них належать сахарин , який використовують у виробництві продуктів для хворих на діабет, дієтичних сирів, жувальні гумки .

3.     Домішки , що перешкоджають мікробному та окислювальному псувань продуктів .

    Це синтетичні речовини, для яких є обмеження кількості використання . Так для бензойної кислоти, яку використовують у виготовленні повидла, мармеладу допустима норма 700 мг на 1 кг продукту, перекису водню, що застосовують при виробництві желатину – 200 мл на 1 кг сухого желатину .

   Як консерванти використовують і антибіотики та інші ліки – біоміцин, ністатин, нізин, при вживанні яких теж встановленні норми .

     Вчитель

   Чи безпечна для здоров’я ця продукція? Давайте знову звернемо увагу на етикетки. Про що говорять інгредієнти? Про це нам розкаже головний лікар одного з закладів охорони здоров’я.

       Головний лікар

     Різноманіття в європейських і американських супермаркетах незрівняне з асортиментом наших магазинів. І все таки імпорту у нас багато. Запитайтеу продавця: «Суничне печиво у вас свіже?», - одержите відповідь: «Термін зберігання до 2014 р.», а споживаючи це хрумке печиво, згадайте, що суниця,  ягода, яка швидко псується і без хімічних домішок до вказаної дати «не доживе». Але проблема ще й у тому чи взагалі присутня ця ягода в даному виробі .

    На радість солодкоїжкам біохіміки відкрили, що рибковий організм триходерма виробляє речовину, яка має суничний смак , але не рекламують своє відкриття . Тому продукти життєдіяльності мікроорганізму на етикетках «суничних» продуктів називають «натуральною ароматичною речовиною».

    Десяток років тому, український ринок масово почав заповнюватися «снікерсами», імпортними ковбасами і паштетами ми купували новинки не задумуючись і тільки скуштувавши їх почали звертати увагу на літеру Е з цифрами на упаковці .

    Учням роздають пам’ятки з позначенням показників Е, проектуючи їх на мультимедійну дошку.

           Шкідливі домішки

E – 132, E – 174-175, E – 200 -203, E – 236 – 238, E – 325, E – 331-337, E – 400-404, E – 406, E –408, E – 480, E – 160 – 161, E – 163, E – 170, E – 260-263, E – 280-283, E - 300-309, E – 326-327 , E – 409-411.

           Підозрілі

Е 104, Е 141, Е 150, Е 151, Е 180, Е 241.

           Небезпечні

Е 110, Е 120, Е 122, Е 123, Е 124, Е 127, Е 160, Е 450.

           Заборонені

Е 103, Е 105, Е 111, Е 121, Е 125-126, Е – 130, Е 181.

Можуть спричинити онкологічні захворювання

Е 106, Е 152, Е 218 – 219, Е 220, Е 221 – 224, Е 210 – 211 , Е 213 – 217, Е 240.

Становлять загрозу для шлунка та кишкового тракту

Е 338 – 341, Е 450 – 451, Е 455 – 456, Е461 – 466.

                        Шкідливі для печінки і нирок

Е 170 – 173, Е 320 – 322.

                         Можуть викликати алергію

Е 230 -233, Е 239, Е 311 – 313.

                           Порушують кров’яний тиск

Е 250, Е 251, Е252.

           Вчитель

Як доповнення до цього – слово експерту.

        Експерт

Після того, як у засобах масової інформації з’явилися повідомлення про значення буквених індексів Е, деякі виробники хитрують : вказують назву харчової добавки без цифрового показника .

• навіть напої на основі природної джерельної води мають лимонну кислоту, ароматизатори;
• велику кількість підсолоджувачів, кислот, смакових домішок заборонено вживати при деяких хворобах;
• чи багато лимонів у «Лимоні», і апельсинів у напої «Апельсин»? Їх замінюють синтетичні підсолоджувачі фірми «Дьомр» Німеччина.

Лимонна кислота Е 330 онконебезпечний амультизатор.

   Часто на етикетках можна зустріти не зовсім зрозумілий текст: «Інгредієнти з кодом «Е» схвалені ЄС домішки».

Подібні тексти далекі до реальності .

          Вчитель

А зараз запрошую усіх на виставку яка презентує галузі харчової промисловості. «Виробники»  рекламують свою продукцію з мультимедійними презентаціями.

Хлібопекарська галузь

   «Хліб усьому голова», - кажуть у народі. Хлібом – сіллю зустрічають гостей і проводжають у життєву дорогу. Хлібопекарська галузь вітає вас! Вона розвинена в усіх областях України. Географія цієї галузі збігається з географією розселення населення – де більша густота населення, там і більша потреба в хлібопекарській продукції ,тому хліб заводи є в усіх містах і багатьох селах . В Підволочиську є хлібзавод «Надзбруччя – хліб». Хочеш їсти калачі не сиди на печі, а мерщій за продукцією нашого хліб заводу . Його збудовано 1935 р. Нині завод виробляє 170 т хліба за добу. Хвала рукам, що пахнуть хлібом! На підприємстві працює 50 осіб.

                           Ми хлібом – сіллю друзів зустрічаємо,

                             Хай у світі буде більше в нас братів

                             Хай в кожній хаті будуть короваї

                             Щоб люд ніколи хліб не просив!

      Борошномельно – круп’яна промисловість

Усім відомо: «Яка пшениця, така й паляниця!»

Підприємство борошномельної промисловості зосередженні як у районах вирощування зерна, так і в місцях споживання борошна. Найбільшими центрами галузі є Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Львів.   Борошно – основна сировина для розвитку макаронної  галузі, у своєму розміщенні вона цілком орієнтується на споживача , оскільки макаронні вироби перевозити на великі відстані недоцільно. Найбільші підприємства є в Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку.

Купуйте макаронні вироби українських виробників – вони без барвників!

    Чи знаєте ви , яку рослину називають арабське жито?

Цю рослину звідки взяли , так і називали , а могли б називати гімалайкою, бо родом вона з Гімалаїв. В Україну її привезли воїни Святослава зі славетного візантійського походу . Більше не буду нічого казати, то «гречана каша сама себе хвалить». Круп’яна промисловість забезпечує населення крупами: гречкою, пшоном, рисом, перловкою, вівсяними пластівцями, манкою, кукурудзяними, горохом, соєю, які мають велике значення в харчовому раціоні людини. Під час масового зберігання зерно відправляють на елеватори, де воно зберігається . Елеватори розміщують у великих містах, на залізничних вузлах, у морських портах, у районах виробництва зерна. Пам’ятайте! Щоб зростати аж до неба – різні каші їсти треба!

Молочна та маслосироробна промисловість

Як же зварити смачну кашу без молока та масла? Молочна промисловість розвинена повсюдно, а найбільше в лісостеповій зоні і на Поліссі, навколо великих міст чимало молочних продуктів виготовляється в селянських господарствах. Провідне місце у виробництві продукції з назбираного молока належить Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Київській, Львівській областям.

  На нашій виставці представлені :

• збитий сир «Президент» об’єднання «Лакталіс – Україна» з Миколаєва;
• сметана ЗАТ «Галичина» Радехів;
• сметана ЗАТ «Тернопільський молокозавод»;
• маслоробні заводи та підприємства що виробляють згущене молоко розміщені повсюдно;
• багате на вітаміни АБВ масло легке «Світанок» виготовлене компанією «Віста» в сел. Ворзель;
• сироварні заводи теж розміщені повсюдно. Вони виготовляють різні за твердістю, жирність, смаковими якостями сири. У нашій області це Бучацький, Борщівський, Монастирський сирзаводи.

                         Олійно – жирова промисловість

Яку технічну культуру називають «квіткою сонця»?

  Саме як квітка соняшник розцвів вперше в Європі на  клумбі в ботанічному саду Мадрида, куди його привезли як трофей з Мексики. Мандруючи по садах, квітка потрапила до Голландії, де соняшник побачив Петро I. Він привіз його в Росію. У 1842 р. кріпак Бокарев поміщика Терентьєва з Воронезької губернії вперше дістав чудову олію з насіння соняшника, побивши його вручну на масничці. Так з насіння для лузання соняшникове насіння стало цінною сировиною

Для олійної промисловості.

     Основні підприємства розміщені в районах вирощування олійних культур, що пов’язано зі значними сировинними витратами. На виробництво 1 т. олії необхідно витратити від 3 до 8 т. насіння олійних культур. Олія – цінний харчовий продукт і водночас сировина для виготовлення маргарину, майонезу.

Відходи виробництва – макуха використовують у тваринництві .

• готувати з любов’ ю запрошую нас найвідоміша в Україні «Олейна» - олія без холестерину, з вітамінами, вироблена в Дніпропетровську.
• Олія «слово – краса якість українських традицій», що виробляється в Запорізькій обл.

     Спитайте будь – кого: «Який соус найсмачніший?» І ви почуєте у відповідь: «Безсумнівно майонез». Без майонезу багато наших улюблених страв не мали б такого вишуканого смаку. А чи знаєте ви ,що цей соус винайшов французький кухар 200 р. тому. Хочете дізнатися як виготовляють майонез? А давайте відвідаємо підприємство «Волинь холдинг» і дізнаємось як старовинний французький соус готують на сучасному підприємстві. 25 – тонні оліє вози привозять сировину. Через сита просівають цукор, яєчний порошок, спеції, автоматично дозують складники і засипають в бункер. Через трубопроводи усі складники

потрапляють в емульсатор – величезний змішувач для приготування 500 кг. майонезу.               

                                                Цукрова промисловість

   Цукрова промисловість стала важливою і традиційною для України. Вона розвинена в районах вирощування цукрових буряків – Вінницькій, Черкаській, Київській, Тернопільській областях. Всього є 192 цукрових заводи в 19 областях. Найбільші це – Лохвинський (Полтавська обл.), Волинський (Кіровоградська), Круп’янський (Харківська), що виробляють цукор-пісок. В області – Борівський, Чортківський, Хоростківський, Збаразький, Кременчуцький і Козівський .

   Неможливо уявити своє життя без цукерок, тістечок, тортів, а свято без них не свято.

• львівська фабрика – «Світоч» - це справжній світоч надій на чудо , подарунок солодкої казки;
• новорічні подарунки завжди готує Тростянецька фабрика;

     Дарувати радість усій родині покликані солодкі колекції кондитерської корпорації «Roshen» -  найбільшого в Україні виробника кондитерської

продукції. В їх асортименті 200 видів цукерок, шоколаду, карамельок, печива, вафель, при обсязі виробництва 200 тис. т.

     Такі солодощі як торт «Київський»; шоколад «Чайка»; «Зодіак»; цукерки «Київ вечірній»; «Білочка» відомі в багатьох країнах світу. Ця продукція експортується в Росію, Казахстан, Молдову, Латвію, США, Канаду, Німеччину. Швейцарський комплекс, введений в дію в 2002 р. на Київській фабриці дає змогу виробляти до 3 тонн шоколадних мас за годину.

Італійські лінії з виробництва крекерів мають потужність до 3 т. за годину .

     Кременчуцька фабрика спеціалізується на виробництві карамелі «Рошен» та грильяжної продукції.

На фабриці встановлено німецьке обладнання, що не  має аналогів в Україні, потужність 1 т/год.

     Маріупольська кондитерська фабрика спеціалізується на випуску шоколадно – вафельної продукції. Це цукерки «Русалонька», «Мауглі», «Дикі лебеді», «Карабас-Барабас».

     Купляйте продукцію кондитерських фабрик!

Пивоварна галузь і галузь безалкогольних напоїв

     

Галузь мінеральних вод завдяки багатствам надр України представлена «Трускавецькою», «Миргородською»,  «Лужанською»  мінеральними водами.

         Мінеральна вода «Поляна» заявила про себе це на початку позаминулого століття. У Відні, Парижі, Нью -Йорку її продавали як дорогий столовий напій в ресторанах. У 1842 р. ця мінеральна вода завдяки своєму смаку і лікувальним властивостям була визнана кращою в Європі. Її воду добувають у Закарпатській області поблизу міста Свалява.

    Природна лікувально-столова мінеральна вода «Миргородська» за своїм складом належить до хлоридно -натрієвих вод , має прекрасні смакові якості.

Цікава історія відкриття цілющих властивостей «Миргородської» у 1912 р. в Миргороді через нестачу питної води було прийнято рішення збудувати

артезіанський колодязь. Пробурили свердловину – і з глибини 624 м. вдарив сильний фонтан води. Але радість була передчасною!

Солонувата на смак, ця вода була непридатною для  щоденного вживання. Було прийнято рішення використовувати воду в комунальному господарстві. І тут почались дива! Жителі побачили, що всього лише після кількох ванн у когось поліпшувалось самопочуття, у когось зникли болі в суглобах. Чутки про цілющу воду поширились по всій губернії. Воду відправили на аналіз і в 1915 р. прийшов висновок, що вода за властивостями не поступається водами відомих європейських курортів . В 1917 р. в Миргороді було відкрито водолікарню.

      У багатьох казках говориться: «Мед-пиво пив, по вусах текло, а в рот не попало». Пивоварна галузь – одна з найстаріших, розміщення її орієнтоване на споживача, представлена на нашій виставці пивом «Оболонь», «Славутич», «Микулинецьке». Історія пива налічує багато тисячоліть. Перші згадки про нього датовані 7000 р. до н.е. вавилоняни знали 70 сортів пив. Пиво пили і прості люди і знать, воно було предметом торгівлі і сплати податків.

                                       Рибна промисловість

    Рибна промисловість розвивається завдяки створеному риболовному флоту,який має в своєму складові транспорти , здатні вести рибний промисел як в Азово – Чорноморському басейні так і в різних районах світового океану. Потужні рибо холодильні та рибоконсервні підприємства працюють у Маріуполі, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Севастополі. Ведеться cоління, в’ялення, сушіння, копчення різноманітної риби, виробництва рибних напівфабрикатів, масла, консервів. З глибини моря – до самого столу гарантує українську якість Обухівське підприємство «Норман», основною сировиною якого є оселедець, лосось, форель, палтус.

                                          М’ясна промисловість

  Україна є значним виробником м’яса, переробкою якого здійснюють підприємства м’ясної промисловості.

М’ясокомбінати створені як у районах споживання продукції, так і в сировинних зонах, де м’ясо заморожують і відправляють до місць споживання.

Найбільші  м’ясокомбінати є у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Полтаві. Є м’ясокомбінат і в Тернополі та Чорткові. Переробляють м’ясо і окремі підприємці. Основна продукція – це м’ясні консерви, ковбаси,

копченості.

                          Плодоовочеконсервна промисловість

     До м’яса і консервів пригодиться кетчуп «Чумак». За 7 років роботи на ринку харчової промисловості компанія здобула широке визнання споживачів. Секрет цього успіху – життя під девізом «З лану до столу». Це девіз усієї галузі, що забезпечує населення овочевими та фруктовими консервами, соками. Ці підприємства зосереджені в районах сировинних баз у Криму, південних областях, Закарпатті.

     Пийте соки «Вінні» - отримайте максимум вітамінів.

                   Виробництво тонізуючих напоїв

    Щоранку кава до сніданку, а ввечері духмяний чай вам пропонує український виробник.

     Звичайно кава росте в Бразилії, чай в Індії, Шрі-Ланці, Китаї, сировину привозять, але переробляють її на українських фабриках. «Галицька кава» зі старого Львова чи «Добра кава» виготовлена в Одесі, - це відмінна якість.

                             Виноробна промисловість

    Вино не только друг – вино мудрец;

   С ним разногласьям, ерестям конец!

   Вино – алхимик, превращает разом

    В пыль золотую жизненный свинец!

    Виноробна промисловість – одна з галузей, що мають міждержавне значення, тяжіє до районів сировини. (Крим, Закарпаття, південні обл.)

   Як музика, збуджує уяву чарівне слово «Массандра». Це всесвітньовідомий виробник високоякісного виноградного вина. Підприємство засноване в 1894р. князем Голіциним на півдні Криму. Щоб уберегтися від підробок знайте, що справжні вина закорковують корковою пробкою, привезеною з Португалії. У Криму виготовляють вина колекції «Bon Vivat», що з французької перекладається як «Душа компанії», адже наукою доведено, що червоне вино позитивно впливає на тривалість життя.

     У новорічну ніч салютують тисячі пляшок шампанських вин. Ваш святковий стіл прикрасить ігристе вино Київського заводу шампанських вин заснованого в 1964 р. В асортименті: брют, напівсухе, напівсолодке, солодке, мускатне, «Ювілейне».

     Складання схеми міжгалузевих зв’язків харчової промисловості

4. Підсумки уроку, оцінювання.
5. Домашнє завдання вивчити матеріал теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

     Анкетування «Екологія продуктів харчування»

1. Під час навчання в школі ви:

     а) обідаєте в їдальні;

     б) купуєте булочку з чаєм;

     в) споживаєте чіпси, сухарики, суху «Мівіну»;

     г) солодощі;

     д) їсте те, що взяли з дому;

     е) залишаєтесь голодним;

     2. Чи звертаєте увагу на те, хто є виробником продукції яку споживаєте?

        а) так;

        б) ні;

        в) інколи;

    3. Чи знаєте ви штрих – коди держав?

          а) так;                                 в) тільки штрих – код України;

          б) ні;

     4. Чи звертаєте увагу на термін придатності товару?

           а) так;                                в) не завжди;

           б) ні;

      5. Чи звертали увагу на інгредієнти продукту?

           а) так;                            

           б) назви інгредієнтів мені ні про що не говорять;

           в) ні;

  6. Вам пропонують продукти на вибір, що ви вибираєте?

1. а) варену картоплю;

    б) картопляні чіпси;

2. а) варене м’со;

    б) копчену ковбасу;

3. а) печиво «До чаю» вітчизняного виробника;

    б) імпортне печиво з кремовою чи фруктовою начинкою;

4. а) відвар із сухофруктів;

    б) газовані напої типу «Дюшес» чи «Яблуко»;

5. а) сушені фрукти;

    б) жувальну гумку.