Урок – реквієм «Герої нашого часу»

(виховний захід до Дня вшанування учасників АТО)

Мета: познайомити учнів з односельцями - учасниками АТО;  вшанувати світлу пам'ять героїв району, які загинули на полях боїв з ворогом; виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в нашій країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів, віру в краще майбутнє України. Хід заходу

Захід проводять викладач захисту Вітчизни та учні 11 класу.

Вчитель. Доброго дня, шановні гості, учні, педагоги і всі присутні на нашому заході. Сьогодні ми зібралися, щоб виявити свою повагу і вдячність воїнамодносельцям - учасникам АТО та в глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю героїв-земляків, які віддали своє життя, захищаючи незалежність нашої держави. 

14 квітня 2014 року – день, коли офіційно розпочалася антитерористична операції на Сході України. З початком неоголошеної війни на захист рідної землі стали десятки тисяч українців. Серед яких – чимало наших земляків. На жаль, не всім судилося повернутися живими до рідної домівки. Вони полягли навіки. Щодня у жорстокій боротьбі Україна втрачає своїх синів. Кожен із загиблих воїнів залишиться у нашій пам'яті, ніби голуб у небесах, а вдячність за їхній подвиг житиме у серцях українців.   

Учень. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! Учень. Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Учень. Учасникам АТО присвячуємо!

Перегляд слайдів

Учениця. Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна, Яке в них серце — щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима, І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони — солдати, що кладуть життя, Заради нас і мирного світання. І без імен помолимось за них, За трошки вдачі світлої, простої. В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

Вчитель. Захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в усі часи був покликанням та обов'язком справжніх чоловіків. І сьогодні солдати та офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків.

На наших військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу.

Учень. Патріотизм – це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім’я своєї Батьківщини. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

Учень. Доля подарувала нам найкращу країну у світі. Ми –  українці, ми любимо свою природу, свою мелодійну красиву мову, свої пісні, невмирущі традиції.  Але жоден українець не може зрозуміти, заради чого розпочалася жахлива війна на сході нашої країни. Нині, як ніколи, слова «патріот», «герой», «справедливість», «незалежність» набули особливого значення, яким прониклись всі небайдужі українці, які сколихнули весь світ. Кожен українець повинен відчути відповідальність за долю своєї Батьківщини. 

Учень. До лав захисників рідної землі призвали і наших односельців. Деякі з них є почесними гостями на нашому заході. Привітаймо: Кочина Павла Олександровича та Валінкевича Анатолія Антоновича!

Перегляд відео «Випускники школи – учасники АТО» (слайди з фотографіями випускників школи, які брали і беруть участь в антитерористичній операції на Сході України. Супровід – пісня «Браття українці»).  

Вчитель. Запам’ятайте цих хлопців. Вони гідно захищали нашу рідну землю від ворожої агресії.

Наші воїни – сміливі, мужні хлопці, але їм там, на передовій, так не вистачає домашнього тепла, підтримки рідних людей. Вони надзвичайно радіють листам із дому, дитячим малюнкам. Це –  частинка людської теплоти, оберіг, який можна тримати біля серця. Їх не замінить скупа розмова по мобільному телефону.

Зараз я прошу вас подарувати обереги і подякувати воїнам, присутнім на нашому уроці, вклавши в це усю ту любов, на яку ви здатні.

Учні дарують обереги, квіти. 

Звучить пісня «Україна –мати» (виконують учениці 11 кл.).

Спілкування учнів з учасниками АТО.

► Як поставилися ваші рідні до вашого вибору піти захищати рідну землю?

► Як було витримати постійні обстріли? Невже не страшно?

►  Як ви отримали свої нагороди?

►  Хто і чим вам допомагав?

► Як ви проводили вільний час?

► Яких правил потрібно дотримуватися, щоб залишитися живим?

► Тепер, коли ви побували у самому епіцентрі подій, чи є у вас сподівання на швидкий прихід миру?

Учень. Ми дуже вдячні вам за щирі відповіді.

Вчитель. Честь, свобода, патріотизм, героїзм. Це вже не порожні слова, а  слова наповнені глибоким і реальним змістом. Але вони залишають у наших душах гіркий присмак скорботи і суму за героями, молодими хлопцями та чоловіками, що загинули і продовжують гинути на Сході нашої країни. Схилимо ж свої голови перед їх пам’яттю, та поклянемось, що ніколи не забудемо і ніколи не зрадимо їх.

Учениця на фоні стуку серця, спроектованого на екрані, декламує:

Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...

І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,  

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть (пауза).

Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

Учень. Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви. Ми думаєм про вас, хто серед нас живих. Ми будемо за вас свій отчий край любити І на землі своїй лишати добрий слід.

Вчитель. Багатьох молодих хлопців нашого району забрала війна. Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом – це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом – значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе: свою країну, рідний край, свій народ, своїх близьких.

Учень. Коли їхав батько, він сину казав:

 "Синочку, мене дочекайся!

 Щоб маму ти слухав та поважав.

 "А син йому вслід: "Повертайся!"  І він повернувся, але неживий,  Життя його згасло в хвилину.

 Тато сміливий і молодий.

 Загинув за Україну!

Перегляд    відео «Наші        герої-земляки»    (слайди       з фотографіями та короткими відомостями про загиблих

воїнів району. Супровід - пісня «Мамо, не плач») Учениця. Ми закликаємо вас

сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та

волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Учень. Героям АТО , які померли за світле майбутнє України, мирним жителям , які полягли в неоголошеній війні на Сході України, присвячується хвилина мовчання.

Учні запалюють свічки і передають їх з рук в руки по залу.

Учениця. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогнючастинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Хвилина мовчання (метроном)

Учень. Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого дитячого серця. 

Учениця. Наші хлопці в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

Учень. Дякуємо Героям АТО за те, що не пошкодували життя заради нас з вами, заради  нашого майбутнього!

Учениця. Ми віримо в майбутнє твоє, Україно. Віримо, що скоро закінчиться ця страшна війна на Сході, і на нашій землі знову настане мир та спокій. Учень. І буде мир, і буде спокій, Свободи дух підкорить Небеса. Розпустить коси пава ясноока, То Україна - то твоя земля!!! Навіки стихне бій гармат і градів, І стихне біль поранених сердець. Лише відлунням київських парадів, Одягне пава свій вінець...

І буде мир, і буде спокій!!!

У кожнім домі і родині.

Лунатиме хвала у небеса високі:

Навіки мир і слава Україні!!!

Виходять дівчина в образі України і козак.

Не малороси ми, а нація, народ

Вчитель. На цьому наш захід завершено. Любімо Україну! Будьмо гідні слави героїв! Слава Україні! Героям слава!

Ми вам бажаємо всім світлих днів, і нехай небо над вашими голова завжди буде чистим і мирним! 

А зараз запрошую всіх на відкриття стенду        «Герої         нашого       часу» та сфотографуватись на пам'ять про нашу зустріч.