Урок "Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів""

Тема. Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

Цілі уроку:

освітня: показати репродукцію як універсальну властивість живих організмів; дати поняття про статеве і нестатеве розмноження та їхні форми; звернути увагу на переваги статевого розмноження над нестатевим; з’ясувати суть та біологічне значення репродукції; розширювати кругозір учнів; виховувати бережливе ставлення до репродуктивної системи живих організмів.

розвивальна: розвивати вміння виділяти головне, порівнювати , систематизувати, логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене, удосконалювати вміння працювати у групах;

виховна: виховувати самостійність учнів під час роботи в групах, відповідальність, взаємовиручку, впевненість к своїх силах, бережне ставлення до репродуктивної системи живих організмів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, перегляд інтернет-ресурсів.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань та згадування раніше набутих.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки : екологія, історія, географія.

Обладнання та матеріали: таблиці зі схемами форм нестатевого розмноження, вегетативного розмноження рослин і вегетативного розмноження тварин, таблиця статеве розмноження, комп’ютер та мультимедійна дошка.

Терміни: типи розмноження, статеве розмноження, розмноження, поліембріонія, партогенез, ізогамія, анізогамія, оогамія, андрогенез, кон’югація, гермафродитизм, роздільностатевість, дводомні рослини, однодомні рослини.

Очікувані результати навчання учнів:

• Оперує термінами і поняттями: репродукція, поліембріонія, партеногенез, гермафродитизм, роздільностатевість.
• Складає порівняльну характеристику форм розмноження за ознаками.
• Наводить приклади, пояснює суть і біологічне значення репродукції.

 

 

 

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Привітання вчителя. Створення позитивного емоційного настрою в класі. Організація уваги та визначення дидактичних цілей і завдань уроку.

 

II.      Актуалізація опорних знань

 

А. Бесіда за запитаннями

1. Які основні властивості живих організмів вам відомі?

2. Чому розмноження є обов’язковою ознакою живих організмів?

3. Які способи розмноження ви вивчали у попередніх класах?

 

Б. Інтерактивна гра «Знайди зайвого»

Виберіть зайвий термін і поясніть свій вибір.

• Розмноження, виділення, ріст, розвиток;
• Ссавці, риби, птахи, плоскі черви.

 

В. «Біологічна математика»

• ч. гамета + ж. гамета = зигота
• гаплоїдний набір хромосом + гаплоїдний набір хромосом = диплоїдний
• ч.Х-хромосома + ж.Х-хромосома = ХХ-дівчинка
• ч.У-хромосома + ж.Х-хромосома = ХУ-хлопчик

 

III.  Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

 

Народження - це та частка безсмертя й вічності,

що відпущена смертній істоті.   

ПЛАТОН

Учитель. Поміркуйте! Що цим висловом хотів сказати Платон

Проблемне питання:

Як забезпечується безперервність існування видів у часі?

На це та багато інших запитань спробуємо дати відповідь сьогодні на уроці.

Повідомлення теми та завдань уроку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

 

Учитель. Пригадайте! Що таке розмноження?

Вправа «Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «розмноження». Усі відповіді записують до асоціативного куща, який зображений на дошці.

 

 

Спадковість   Збільшення    Подібність

     спадковості

 

 

Нащадки         Сперматозоїди

 

 

 

Батьківські    Спеціальні     Яйцеклітини

організми                                  органи

 

Узагальнення відповідей учнів вчителем.

 

Розповідь вчителя з елементами бесіди

 

РОЗМНОЖЕННЯ, або РЕПРОДУКЦІЯ (від лат. re- – префікс, що означає зворотну або повторну дію, і produco – створюю), – відтворення собі подібних, що є основою безперервності існування виду. Здатність розмножуватись притаманна всім живим організмам, і реалізується ця універсальна властивість живого на кожному з рівнів організації.

На молекулярному рівні спадкова інформація відтворюється завдяки процесу репродукції ДНК, що називається реплікацією. З однієї молекули ДНК утворюються дві дочірні.

На клітинному рівні відбувається репродукція клітин шляхом мітозу й мейозу з утворенням нестатевих диплоїдних або статевих гаплоїдних дочірніх клітин, які беруть участь у репродукції організмів.

На організмовому рівні репродукцію живих істот забезпечують дві основні форми розмноження – нестатеве й статеве.

На популяційно-видовому рівні відтворення видів пов’язане зі стратегіями розмноження.

Робота в парах:

Пошукова робота з підручником В.І. Соболь, §53, ст.208

Запитання для опрацювання: запишіть дві основні стратегії розмноження та наведіть приклади.

Очікувані відповіді учнів.

Стратегії розмноження:

К-стратегія

відтворення незначної кількості нащадків - синій кит, слони, пінгвіни, дельфіни.

R-стратегія

репродукція великої кількості нащадків – миші, кісткові риби, жаби, коти, собаки.

 

ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО…

Синій кит (Balaenoptera musculus) – найбільша тварина на Землі, самки яких народжують одне маля в два роки впродовж 40 – 45 років життя.

Риба-місяць (Mola mola) – найбільша за масою відома кісткова риба і найплодючіша риба у світі (одна самка може відкладати до 300 млн ікринок).

 

Вчитель. Отже, репродукція є неодмінною умовою  існування біологічних систем у часі.

 

Форми розмноження.

Для живих організмів характерні дві основні форми розмноження: статеве і нестатеве.

Нестатеве розмноження – це відтворення собі подібних за участі нестатевих клітин. Перевагою такого розмноження у тварин є те, що воно відбувається без затрат енергії на пошуки партнера протилежної статі. Водночас нестатеве розмноження має й суттєвий недолік – подібність нащадків.

Основними способами нестатевого розмноження є поділ навпіл, спороутворення, фрагментація та брунькування.

Статеве розмноження – відтворення собі подібних за участі статевих клітин. Ці клітини містять гаплоїдний набір хромосом, оскільки у статевому розмноженні беруть участь дві батьківські особини. Обов’язковою умовою статевого розмноження є зустріч гамет і їхнє злиття – запліднення, що супроводжується утворенням повного й необхідного для розвитку нового організму диплоїдного набору хромосом. Гамети, що їх утворює чоловіча особина, називаються сперматозоонами (сперміями), а жіночі гамети – яйцеклітинами.

Основними способами статевого розмноження є поліембріонія, партеногенез, роздільностатевість та гермафродитизм.

Складання інтелектуальної карти: Форми розмноження (вчитель на дошці, учні в зошит).

Опорна схема заповнюється поступово.

 

Робота в групах:

Завдання для груп:

Використовуючи текст підручника (ст.208-209) і додатковий матеріал з інтернету дослідіть осбливості нестатевої і статевої форм розмноження.

1 група - дослідження особливостей нестатевої форми розмноження;

2 група - дослідження особливостей статевої форми розмноження;

3 група - функції розмноження

Презентація роботи груп (очікувані відповіді)

1 група.

Поділ навпіл – спосіб розмноження в одноклітинних, за якого з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні, причому удвічі дрібніші, кожна з яких дає новий самостійний організм (наприклад, у бактерій, архей, амеб, інфузорій).

Множинний поділ (шизогонія) – спосіб розмноження одноклітинних, за якого з однієї материнської клітини утворюється багато дочірніх. Такий спосіб нестатевого розмноження спостерігається у споровиків, представником яких є плазмодій малярійний.

Брунькування – спосіб розмноження, за якого на клітині (наприклад, у дріжджів) або тілі (наприклад, у губок, гідр, коралових поліпів) формується брунька-клітина чи брунька-багатоклітинний утвір, що згодом відокремлюється або залишається на все життя.

Спороутворення – спосіб розмноження, що здійснюється за участі спор, що формуються всередині одноклітинних організмів (наприклад, хлорели, хламідомонади) або в спеціалізованих органах багатоклітинних організмів (наприклад, у вищих спорових рослин)

Фрагментація – спосіб розмноження, за якого тіло багатоклітинної тварини ділиться поперечним поділом на багато частин, кожна з яких росте й утворює новий організм. У такий спосіб можуть розмножуватися нитчасті зелені водорості, багатощетинкові черви, морські зірки.

Вегетативне розмноження – спосіб розмноження, що здійснюється багатоклітинними частинами, які відокремлюються від материнського організму. Його основу становить явище регенерації. Ця форма розмноження найбільш характерна для квіткових рослин.

Отже, нестатеве розмноження обмежує різноманітність ознак у нових особин, але може за короткий сприятливий період забезпечити швидке утворення великої кількості нащадків з подібними ознаками.

2 група.

Поліембріонія – процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчастих і кільчастих червів, іноді членистоногих, риб, птахів, ссавців). Як стале явище поліембріонія притаманна деяким комахам (наприклад, їздцям) і ссавцям (наприклад, броненосцям). Поліембріонія трапляється також у рослин. При цьому в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілія, латаття, суниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть розвиватися не тільки із заплідненої яйцеклітини, а й з інших клітин насінини без запліднення.

Партеногенез – спосіб розмноження, за якого розвиток нового організму здійснюється із незаплідненої яйцеклітини. За партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової інформації і розвиваються у видів, особини яких рідко зустрічаються між собою. Притаманний багатьом рослинам (квітковим) і безхребетним тваринам (попелицям, палочникам, коловерткам, деяким видам цвіркунів, метеликів та ос), а також деяким хребетним (рибам, амфібіям, ящіркам). Партеногенез може бути гаплоїдним (наприклад, у медоносної бджоли) й диплоїдним (наприклад, у попелиць), факультативним (необов’язковим) (мурахи) та облігатним (обов’язковим) (кавказька скельна ящірка). Партеногенез широко розповсюджений також у рослин, набуваючи різних форм. Наприклад, партенокарпія у бананів або цитрусових.

Чоловічі й жіночі гамети можуть утворюватися в одному організмі або в організмів різної статі, тому за цим критерієм виокремлюють такі способи розмноження, як роздільностатевість й гермафродитизм.

Роздільностатевість – спосіб статевого розмноження, за якого сперматозоони утворюються в чоловічому організмі, яйцеклітини – в жіночому (наприклад, у членистоногих, хребетних). Поширене це явище і серед квіткових рослин, у яких розрізняють одно- та дводомні рослини.

Гермафродитизм – спосіб статевого розмноження, за якого чоловічі та жіночі гамети розвиваються в одному організмі (наприклад, плоскі та малощетинкові черви, п’явки). Такий спосіб зменшує затрати енергії на пошук партнера, підвищує ймовірність залишити нащадків у організмів, що ведуть прикріплений, паразитичний, малорухливий, глибоководний спосіб життя. У гермафродитів існують механізми, які запобігають самозаплідненню. У тварин це неодночасне дозрівання чоловічих і жіночих гамет, певні особливості будови статевої системи. У рослин – одностатеві квітки (у дво- та однодомних рослин), розташування тичинок і маточок на різних рівнях за допомогою стовпчиків різної довжини (гетеростилія), неодночасне дозрівання тичинок і маточок в одній квітці (дихогамія) та ін.

      Отже, статеве розмноження має переваги над нестатевим, оскільки нові особини успадковують ознаки обох батьківських особин і тому мають можливість краще пристосовуватися до навколишнього середовища.

3 група.

1. Підтримання і збільшення чисельності популяції.

Організми в популяції постійно гинуть від старості, хвороб і поїдання хижаками. Нові організми дають змогу підтримувати баланс чисельності популяції. Популяція, чисельність якої зростає,зчасом починає освоювати нові місця мешкання, розширюючи свій ареал.

2. У результаті статевого розмноження утворюються нащадки з новими комбінаціями алелей. Як наслідок – генетична структура популяції змінюється від покоління до покоління, це робить популяцію більш гнучкою і дозволяє адаптуватися до умов середовища, що змінюються.

 

V. Узагальнення і систематизація й контроль знань і вмінь учнів.

 

1. Вправа «Ти – мені, я – тобі».

Учні по черзі складають запитання з вивченої теми один одному.

1.Чим кон’югація відрізняється від копуляції?

2.Які організми називаються роздільностатевими?

3.Згадавши вивчений курс із біології рослин, назвіть рослини однодомні і дводомні, одностатеві  і двостатеві?

4.У чому переваги статевого розмноження?

2. Самостійна робота учнів з таблицею.

 

Порівняйте ознаки нестатевого й статевого розмноження та сформулюйте висновок про їхню роль у забезпеченні безперервності

існування виду.

 

 

 

 

 

 

Ознака	Нестатеве розмноження	Статеве розмноження
Поділ клітин
Участь клітин
Набір хромосом у клітинах
Джерело мінливості
Участь батьківських особин
Ідентичність нащадків
Способи розмноження
Біологічне значення

 

3. Складаємо сенкан на тему: «Розмноження»

Приклад

1. Розмноження.

2. Статеве, нестатеве.

3. Відтворює, збільшує, підтримує

4. Універсальна здатність живих організмів

5. Репродукція.

 

VI. Підведення підсумків уроку.

Вправа «Мікрофон»

1. Що нового дізнались на уроці?

2.Що найбільше запам’яталося?

3. Про що хотіли б ще дізнатися?

Вчитель дякує за плідну роботу учнів на уроці.

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

 

 

 

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал §53.

Підготувати проєкт на тему «Способи вегетативного розмноження: які з них трапляються у природі, а які розробила людина».