МЕТА: вивчити особливості взаємодії суспільства і природи; основні види природних ресурсів; закономірності розміщення різних видів природних ресурсів , співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах чи країнах світу; розвивати вміння аналізу і систезу поданої інформації, виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів.
Підготувала та провела
вчитель географії
Гвоздецька Ірина Миколаївна
Тема уроку: Ресурсозабезпеченість. Природокористування.
МЕТА: вивчити особливості взаємодії суспільства і природи; основні види природних ресурсів; закономірності розміщення різних видів природних ресурсів , співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах чи країнах світу; розвивати вміння аналізу і систезу поданої інформації, виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів.
ТИП УРОКУ : Вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ.
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
З давніх – давен люди користуються ресурсами нашої планети. І на сьогоднішній день, незважаючи на розвиток науки та техніки, людина залишається залежною від природи. Але нажаль, кількість людей на землі збільшуються, а ресурсів все менше. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з ресурсами нашої планети. Розглянемо поняття про природокористування. А також поміркуємо, чому все частіше лунають заклики до раціонального використання ресурсів, та чим кожен із може допомогти планеті.
IІІ. Основна частина
Що таке природні ресурси? Які з них ви використовуєте для своєї діяльності?
3.1. Природні ресурси – це компоненти та сили природи, що на певному рівні розвитку продуктивних сил та ступені вивченості використовуються або можуть бути використані у господарстві[ 28 c. 143 ].
Насамперед, природні ресурси – це джерело енергії, без якої неможливо уявити сучасний світ (паливні корисні копалини, гідроенергія, ядерне паливо, енергія сонця, вітру, припливів). Природні ресурси – засоби і предмети праці людей (земельні угіддя, водні транспортні шляхи, вода для зрошення і промислових потреб), сировина й матеріали для виробництва (мінеральна сировина, лісові ресурси, «технічна вода», атмосферне повітря). Людина не може обійтись без води, овочів, продуктів рибальства, продуктів харчування рослинного і тваринного походження.
Існують різні класифікації природних ресурсів: за походженням, способом господарського використання; ступенем вичерпності.
За походженням або відношенням до певної земної оболонки виділяють такі природні ресурси: літосферні (мінеральні, земельні, внутрішня енергія Землі); атмосферні (енергія Сонця, енергія вітру, агрокліматичні); гідросферні (прісні води, води Світового океану); біосферні (тваринні, рослинні) природні ресурси.
За способом господарського використання ресурси можна поділити на: виробничі (промислові, сільськогосподарські) та невиробничі. До промислових виробничих ресурсів традиційно відносять різноманітні паливно-енергетичні ресурси та різні види промислової сировини, водні, земельні, біологічні ресурси. Сільськогосподарськими вважають ґрунтові та агрокліматичні природні ресурси. Ресурсами невиробничої сфери є рекреаційні ресурси, зокрема – мальовничі ландшафти, сприятливі кліматичні умови, лікувальні грязі, мінеральні джерела.
Виділяють також ресурси прямого використання, що вилучаються з природного середовища (лікарські рослини, ягоди, гриби).
Усі природні ресурси за ступенем вичерпності поділяють на вичерпні та невичерпні. Кількість вичерпних ресурсів зменшується з вилученням їх з географічного середовища. Вичерпні ресурси за можливістю самовідновлення поділяють на: відновлювані та невідновлювані.
3.2. Відновлювані ресурси можуть бути відновлені за певних умов. До таких ресурсів належать біологічні та ґрунтові ресурси. Рибні, лісові ресурси, промислові тварини.
Як ви вважаєте, за яких умов ці ресурси можуть відновитися. Чи можуть вони зникнути?
Вони можуть відновлювати свою кількість за умови обмеження їхнього використання людиною.
Ссавці, зниклі за останнє тисячоліття: тур (первісний бик), тарпан (дикий кінь), росомаха, кулан.
Сайгак, зник на теренах України (на всій ділянці на схід від Дону) у 19 в. внаслідок прямого переслідування людиною
.
Росомаха, зникла через переслідування з боку людини
Стерв’ятник, на Дністрі зник у 30 - 50-х роках 20 століття, а в Криму востаннє спостерігався на гніздуванні 1958 р.
3.3. Невідновлюваними природними ресурсами є мінеральні ресурси. Вони утворювалися протягом тривалого геологічного розвитку Землі й за умов постійного використання не можуть відновлюватися. Щорічно із земних надр добувають понад 100 млрд т різноманітної мінеральної сировини й палива. Тільки 1,5-2 % перетворюється на кінцевий продукт. Ці ресурси варто використовувати раціонально, економно і, по можливості, повторно. За даними «Римського клубу», прогноз вичерпання деяких основних мінеральних ресурсів Землі виглядає таким чином: алюміній — 55 років, хром — 154, вугілля — 150, нафта — 50, природний газ — 49, мідь — 48, залізо — 173, свинець — 64.
3.4. Невичерпними називають ті природні ресурси, що не зменшуються за умов їхнього використання.
Це кліматичні ресурси (енергія Сонця, вітру, припливів, відпливів). Їх не споживають безпосередньо в господарській діяльності, не знищують, але в процесі використання вони можуть погіршуватися. У недалекому минулому до невичерпних зараховували атмосферне повітря й воду. Проте дедалі більший антропогенний вплив спонукав до віднесення їх до вичерпних, хоч і відновлюваних ресурсів.
Вітряні електрогенератори
Природні умови – сукупність різних компонентів географічного середовища, які здійснюють безпосередній вплив на людину та її господарську діяльність.
Ресурсозабезпеченість. Характеризуючи природні ресурси та оцінюючи можливості їх господарського використання, беруть до уваги не тільки абсолютні показники, але й відносні та якісні. До якісних показників відносять вміст корисного компоненту у сировині (наприклад, металу в руді), наявність домішок (наприклад, сірки у вугіллі). Відносні показники свідчать про ресурсозабезпеченість. Ресурсозабезпеченість — співвідношення між величиною природних ресурсів та розмірами їхнього використання.
Ресурсозабезпеченість виражається кількістю років, на які має вистачити ресурсу, або його запасами на душу населення, одиницю території. Наприклад, світових запасів нафти за сучасних умов видобутку вистачить на 50 років, при цьому в Саудівській Аравії запасів вистачить на 140 років, а в США – на 10. Величина розвіданих запасів вугілля на душу населення світу складає 210 т, в той же час у Китаї – 90 т, Великобританії – 1500 т.
Ресурсозабезпеченість визначається природними чинниками – запасами ресурсу на певній території та соціально-економічними – величиною видобутку та споживання.
Природні ресурси розміщені на Земній кулі дуже нерівномірно, що зумовлено відмінністю умов їх формування. Відповідно, окремі регіони, країни відрізняються ресурсозабезпеченістю окремими видами ресурсів. До держав, які мають усі види відомих ресурсів можна віднести США, Росію, Китай.
Зростання чисельності населення Землі, розширення сфери господарського впливу на природне середовище поставили на порядок денний вирішення проблеми збереження рівноваги у системі «суспільство-природа».
Використання природних ресурсів і заходи щодо їхнього збереження отримали назву природокористування. За раціонального природокористування природне середовище не зазнає катастрофічного впливу виробничої діяльності людини, перебуває в стані екологічної рівноваги, тобто забезпечується його повне відновлення, а природні ресурси використовуються комплексно, відходи – утилізуються.
Вирубка лісів – головний чинник глобального потепління
За нераціонального природокористування стан навколишнього середовища з кожним роком погіршується, що призводить до локальних, регіональних і загальносвітових екологічних проблем.
В ідеалі співіснування людини та природи має бути гармонійним, а природокористування виключно раціональним. Проте, у більшості країн природокористування є нераціональним, що призводить до виснаження ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Тому людству варто задумуватися про збереження унікальних куточків природи в заповідниках та національних парках, впровадження технологій комплексного використання сировини, переробки та подальшої утилізації відходів, будівництво очисних споруд, використання технологій замкнутого водопостачання промислових підприємств, розробку нових, екологічно безпечних видів палива. Раціональний підхід навіть за умови інтенсивного використання природи дозволить зберегти антропогенні та природні комплекси.
IV. Закріплення набутих знань і умінь.
Метод « Кругові питання» , кожен із учнів ставить класу питання до опрацьованої теми.
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграф підручника.
2. Підготувати розповідь про невичерпні ресурси, та їх використання людиною.