Урок "Річ Посполита: шліхетська демократія"

Тема. Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

Мета: сформувати уявлення учнів про Польщу у XVI-XVII ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою Речі Посполитої; розглянути напрямки зовнішньої політики, досягнення культури Польщі та становище українських земель у складі Речі Посполитої;

• формувати вміння працювати з історичною картою, з документами, аналізувати історичні факти, події, явища, робити висновки, працювати в групах, парах, приймати участь в дискусії, відстоювати власне судження, визначати роль історичних постатей в історії;
• виховувати повагу до історичного минулого інших народів.

 

Основні поняття та назви: фільварок, панщина, магнат, шляхта, шляхетська республіка, сейм, Люблінська унія, Річ Посполита, «вільне вето», , греко-католицька церква, «посполите рушення».

Основні дати та події: 1569 р. - Люблінська унія, утворення Речі Посполитої, 1558-1583 рр. - Лівонська війна, 1596 р. - Берестейська унія, 1621 р. - Хотинська війна.

Історичні постаті: Сигізмунд III Август, Стефан Баторій, Сигізмунд III Ваза, Владислав IV, Ян III Собеський.

Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Польщі, тексти з історичних документів, контурні карти, проєктор.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

• називати дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецьких війн;
• показувати на карті кордони Речі Посполитої, місця битв та походів;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття;
•  характеризувати фільварково-панщинну систему;
• наводити приклади становища українських земель у складі Речі Посполитої;
• порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах та Речі Посполитій;
• висловлювати власну думку про Берестейську унію.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуалізація опорних знань.

Завдання: на основі матеріалу підручника «Історія України»

•          Внаслідок яких подій Польща і Литва розширили свої території у XIV ст..?

•          Які були причини укладення Кревської унії? Яка її роль для новоствореної Польсько-Литовської держави?(позитивна , негативна).

 

Робота з картою (слайд 1)

Порівняти  карти. Які зміни відбулися на карті Європи в кінці 16 ст.?

Вчитель. Метод «Припущення».

Про що ми сьогодні дізнаємося на уроці?

Що означає, на вашу думку, «Річ Посполита»?

Ознайомлення учнів з очікуваними результатами.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слайд 2.

План

1.Економічний розвиток у XVI ст.

 2 . Державний устрій Речі Посполитої в XVI ст. .

3. Люблінська унія 1569 р.

4. Зовнішня політика Речі Посполитої

5.  Занепад Речі Посполитої

 1. Фільварково-панщинне господарство (Метод «Ментальна карта». Створення учнями ментальної карти по ходу уроку)

Учитель. У той час, як інші країни Європи вступили на шлях мануфактурного розвитку виробництва, Польща залишалася аграрною країною.

Практично всіма землями володіла землеробська знать - пани-магнати. Вони були повними господарями всіх селян і городян їхніх обширних володінь.

Близько 90 % жителів країни становили селяни і шляхтичі - дрібні лицарі-дворяни.

У Речі Посполитої було багато «міст» і «містечок», де проживали торговці і ремісники, які звалися міщанами.

На розвиток Речі Посполитої у XVI ст. значний вплив мала «революція цін» у Західній Європі. У цей період у кілька разів збільшилася вартість продовольства, і торговцям стало дуже вигідно вивозити зерно зі Східної Європи й продавати його в Голландії або Англії. Великі та дрібні польські феодали (магнати й шляхта) активно торгували хлібом із Західною Європою. Щоб збільшити виробництво зерна, землевласники почали створювати фільварки - великі феодальні господарства, що виготовляли продукцію для продажу. Прагнення самостійно продавати зерно змусило шляхту замінити оброк на панщину. Відпрацювання панщини було значно важчою повинністю, ніж виплата оброку, і залежні селяни втечею рятувалися від феодалів. Магнати й шляхта не хотіли втрачати робочу силу й вимагали від короля заборонити перехід селян. Протягом XVI ст. відбулося закріпачення селянства, хоча в більшості країн Європи кріпосне право було скасоване ще в Середні віки.

 Робота з історичними текстами ( робота в парах)

Учитель пропонує учням ознайомитися з документом та виконати завдання.

Текст 1.

Із «Уставу на волоки»).

Робота підданим через війта має бути замовлена на тиждень: з чим і на котрий день люди до роботи прийти мають, а війт того ж дня людям визначить роботу, і якщо котрийсь чоловік не вийде на роботу, то за перший день прогулу заплатить гріш, а за другий - барана, а якщо втретє прогуляє або через п’янство не вийде, то бичем на лавці скарати, а дні пропущені відробити.

Пустих волок підданим не орати; а якщо котрийсь, не вписаний до реєстру, посміє те вчинити, то збіжжя втратить до нашої стодоли (клуні) і за провину рубель (карбованець) грошей до казни нашої заплатить. А до роботи приступати підданим, як сонце сходить, а зійти (з роботи), як заходить (сонце), а відпочинку тим, що з худобою роблять, перед обідом година, у полудень - година, надвечір - година; а котрі піню роблять, тим відпочинку в ті ж часи, але по півгодини має бути, а то літом на Великдень відпочивання; а хто рано на роботу не вийде через запізнення, такий другого дня стільки часу, на скільки спізнився, відробити має.

Фільварки хочемо мати, щоб вони скрізь були заведені, причому як найбільшого розміру, при кожних замках і дворах наших, крім тих, де б ґрунти погані або не родючі були, - такі (ґрунти) наказати людьми осаджувати…

 Запитання

1. На який термін визначалася робота селянину?

2. Яке покарання несли селяни, якщо не виходили на роботу?

3. Опишіть регламент роботи селянина.

4. Поясніть поняття «фільварок».

Фільварок - велике феодальне господарство, що виготовляло продукцію для продажу, засноване на панщинній праці селян. Зазвичай фільварок складався з 200–300 га кращої землі. До фільварку прикріплялися 30–40 селянських дворів.

 

2.Реформація та Контрреформація в Польщі.

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує самостійно ознайомитися з текстом підручника й відповісти на питання :

1. Які напрямки реформаційних учень набули поширення у Польщі?

2.  Як поставилися польські королі до руху Реформації?

3.  Наведіть докази, що єзуїти мали великий вплив  у Польщі.

 

3. Державний устрій Польщі. «Шляхетська демократія»

Метод «Займи позицію».

Опрацювати п.4, с.178.

 Висловити свою думку(слайд 3). Доповнення ментальної карти.

Висновок. Наприкінці XVI ст. сейм обмежив повноваження короля, і Річ Посполита перетворилася на «шляхетську республіку», у якій шляхта користувалася практично необмеженою свободою.

 

3. Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої

Вчитель.

Утворення Речі Посполитої.

Укладена в 1385 р. Кревська унія не привела до повного об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського, але між двома державами зберігалися тісні зв’язки. Часто польський король посідав престол великого князя литовського, обидві держави могли вести спільні воєнні дії. Польські магнати й шляхта, яких приваблювали землі Великого князівства Литовського, неодноразово намагалися остаточно об’єднати Польщу та Литву. Цим спробам тривалий час чинили спротив литовські магнати, які побоювалися, що більш сильні польські феодали захоплять владу в об’єднаній державі. Ситуація змінилася після вступу Литви в боротьбу з Московським царством за володіння Лівонського ордену в Прибалтиці. Протистояння із сильною московською армією вимагало об’єднання зусиль Литви й Польщі, і литовські магнати погодилися на створення єдиної держави.

 У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва, зазнавши поразки в московсько-литовських війнах кінця 15 – першої половини16 ст., утратила значну частину своєї території. Із 1561 року Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок отриманих поразок литовська сторона опинилася в стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви,щоб реалізувати свої плани просування на Схід. Гострі суперечки щодо форми об’єднання тривали півроку. ЯК ВИ ГАДАЄТЕ, ЧОМУ?

Учитель. Після тривалих переговорів у 1569 р. у місті Любліні відбулося об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського в одну державу.(Доповнення ментальної карти).

Робота з історичним текстом (робота в парах)

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 2.

Із рішення Люблінського сейму (1569 р.)

Ми, Сигізмунд Август, …оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам’яті батькові нашому Сигізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з’єднання, або унія, Великого князівства Литовського з королівством Польським… Знаючи, що це об’єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на цю справу нашу думку і призначили без подальшого зволікання спільний сейм, щоб на майбутнє унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському й литовському народам насамперед якомога більший і міцний мир і збереження в цілості.

На …сеймі з’явилися особисто всі пани сенатори, духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народів і, за нашим дозволом і згодою, після взаємних між ними нарад, дотримуючись цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними у братерській любові, і ця унія викладена нами за згодою всіх тих чинів обох народів.

1. Поясніть поняття «унія».

2. Назвіть спільні органи нової держави.

3. Хто мав право засідати в сеймі?

 

Завдання(слайд 4).

Проаналізувати схему і дати відповідь на запитання. Що стало спільним в утвореній державі?

 

Робота з картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Польща у XVI–XVII ст.» виконати такі завдання.

1. Покажіть місто, де була підписана унія про створення Речі Посполитої.

2. Назвіть землі Литовського князівства, які увійшли до складу Польського королівства.

  

4. Зовнішня політика Речі Посполитої

Робота з картою та з підручником: визначити  основні напрямки зовнішньої політики Речі Посполитої та дати їм характеристику

Слайд 5.

Який висновок можемо зробити?

Учитель:  з одного боку, польські феодали прагнули захопити  нові землі ,  а з другого - безперервні війни виснажували країну, підривали її політичне становище.

5. Занепад Речі Посполитої. «Великий потоп»

Учитель. Річ Посполита в першій половині XVII ст.

У цей час почали падати ціни на польське зерно. Зменшення доходів від зовнішньої торгівлі завдало удару господарствам шляхти. Заможні магнати змогли пережити падіння доходів, і багато шляхтичів прийшли до них на службу. Великі феодали скористалися слабкістю королівської влади й захопили величезні земельні володіння в Україні. Недарма землі деяких магнатів називали «королівствами», багато з них мали власні армії.

Значно посилився вплив магнатів на сейм, часто шляхтичі голосували за наказом своїх сеньйорів. Саме в інтересах великих феодалів уперше було застосоване право «liberum veto».

У своїх володіннях магнати мали повну владу над кріпаками. Особливо важкими були селянські повинності в Україні, що безупинно зростали. Права козаків постійно порушувалися. Це призвело до великих козацько-селянських повстань.

Магнати й шляхта продовжували впливати на зовнішню політику. Саме магнати втягли Річ Посполиту в боротьбу за московський престол у Смутний час. У 1617-1629 рр. Річ Посполита воювала зі Швецією, але сейм відмовлявся давати гроші на ведення війни. Шляхта побоювалася, що король, збільшивши армію, посилить свою владу. Підсумком війни стала втрата частини Лівонії та встановлення шведського контролю над найбільшим польським морським портом - Гданськом. У 1620 р. почалася війна з Туреччиною, на яку сейм спочатку також відмовився виділяти кошти. Лише після того як польські війська зазнали поразки під Цецорою, сейм став готуватися до війни й покликав на допомогу козаків. Турків вдалося зупинити тільки в Хотинській битві 1621 р., причому вирішальну роль у ній відіграли українські козаки. Однак замість вдячності сейм знову почав наступ на права козацтва.

Політика магнатів і шляхти на українських землях призвела до Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Кількаразова поразка польських військ у цій війні продемонструвала всю слабкість Речі Посполитої і стала початком занепаду «шляхетської республіки». Безперервні війни другої половини XVII ст. супроводжувалися великими територіальними втратами. І хоча Польщі вдалося зупинити вторгнення шведських військ та турецьку навалу біля Відня, країна все більше потрапляла в залежність до сусідніх країн. Так, у першій половині XVIII ст. у Речі Посполитій значно посилився вплив Російської імперії.

У XVII-XVIII ст. політика польського сейму послаблювала Річ Посполиту.

Проблемне питання: Чому події другої половини ХVII ст.. у Польщі дістали назву «Великий потоп»? ( країна на межі зникнення) – Наприкінці 17 століття припинила існування як самостійна держава: її територію було поділено між Росією, Австрією та Пруссією).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

 

1	фільварок	А	станово-представницький орган
2	сейм	Б	відробіткова рента
3	король	В	представник середнього та дрібного дворянства
4	шляхтич	Г	велике господарство, що ґрунтується на панщині
		Д	голова держави

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновки

Річ Посполита - це унікальне явище в європейському суспільстві. Держава, що ґрунтувалася на фільварково-панщинній системі господарства та перемозі Контрреформації, на поневоленні земель інших народів, спробувала встановити свій лад шляхом об’єднання релігій та ста ново-представницької монархії.

Рефлексія(слайд 6)

•                я вже знаю …
•                було важко …
•                я розумію, що…
•                я вмію…
•                було цікаво дізнатися, що …
•                мене здивувало …

 

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте §20, доповнити ментальну карту.

2. Складіть 6 тестових завдань за вивченою темою.