Урок української мови у 6 класі
Тема. Повторення вивченого про роди іменника. Іменники спільного роду.
Мета: повторити вивчене про рід іменників, дати поняття про іменники спільного роду, навчити знаходити у реченні іменники спільного роду, визначати їх рід залежно від контексту, удосконалювати навички синтаксичного розбору речення; розвивати пам'ять та увагу, працювати над грамотністю та образністю мовлення, збагачувати лексичний запас слів, розвивати зв’язне мовлення, навички культурного спілкування учнів; виховувати естетичні почуття, любов до природи.
Учні знатимуть: роди іменників, іменники спільного роду.
Учні вмітимуть: визначати рід іменників, розрізняти іменники спільного роду від інших, визначати, ознак якого роду вони набувають у тексті, визначати члени речення.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: роздатковий матеріал, мультимедійна дошка, музичні композиції Поля Моріа «Love Is Blue», «In the world of animals».
Епіграф: Я квітку не можу зірвати,
бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате,
під сонцем їй хочеться жить.
І ти, наче квітка у полі,
і в тебе душа, як блакить.
Не можу завдать тобі болю,
Щоб серця твого не розбить.
Володимир Сосюра
Хід уроку
І. Мотиваційний етап та цілевизначення.
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає природа.
Улітку на клумбах парку море квітів… Восени палають стиглими ягодами шипшина, глід, барбарис, зеленіють ялини, сосни. Уздовж доріг тягнуться угору тополі. Як хочеться, щоб ця краса природи була вічною… Дивимось на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з чим не зрівняна природа планети Земля.
Є таке оповідання “І гримнув грім”. Герої з благополучного сьогодення на машині часу роблять подорож у віддалене минуле. Найважливіша умова такого переміщення - категорична вимога нічого не торкати, нічого не намагатися змінити. Один із персонажів робить, здавалося б, зовсім незначний вчинок: він наступає на метелика - і той гине. Начебто нічого не змінюється в навколишньому світі і життя триває. Але після повернення додому, у вихідну точку часу, мандрівники знаходять свій світ іншим, не схожим на той, що був, - “і гримнув грім”.
Усе в нашому складному світі взаємопов’язане, природа тендітна і вразлива, а наслідки грубого, бездумного ставлення до тварин і рослин можуть бути катастрофічними. Але ж планета в нас одна. Одна на всіх землян. Іншої не буде. От тому не можна топтати ногами метеликів.
Не так багато живе на планеті людина. Але як багато вона встигла! Що зробила з планетою, яка її породила! Ліси поступилися місцем пустелям, колись родючі долини перетворилися на зарості бур’янів, ріки в найблагодатніших районах Землі обміліли. Страх перед людиною інстинктивно відчуває все живе.
Озброєне технікою людське суспільство, аж занадто впевнене у своїх силах і в своєму розумі, не зупиняло наступу на природу. І навіть, коли вже стало зрозумілим, що світ братів наших менших повністю перебуває під владою людини, земні надра спустошені, а природа благає про порятунок, навіть тоді людина не спинилася і не замислилася над наслідками своєї діяльності.
Погіршується екологія, це загрожує всьому живому.
“Ми не зуміли зрозуміти, що не Земля належить нам, а ми належимо Землі”. І якось непомітно життя на Землі багато в чому стало не кращим, а гіршим.
Людина – це частина природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. У долі природи – наша доля.
Питання до бесіди:
ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Виконання завдання «Хто є хто?» (визначити рід іменників, розподіливши їх на три колонки)
Сум, печаль, весілля, листя, нежить, біль, путь, дріб, тюль, зілля, клоччя, кров, ім’я, обличчя.
Вч.: Від одного іменника чоловічого роду в українській мові можна утворити іменники жіночого та середнього роду, наприклад: лис – лисиця – лисеня.
Набір малюнків може бути різним, використовувались на даному уроці фото із зображеннями ведмедя, слона, кота, вовка.
Вч.: Піднесіть руки ті, хто вдома має чотириногих улюбленців. Що дає вам спілкування з ними? Чи знаєте ви, як називають свійських тварин та птахів, що їх здавна українці тримали у власному господарстві?
Безперечно, всі шестикласники скажуть, що зможуть виконати таке завдання. Тому пропонується, переглянувши фото тварин, записати відповідні іменники чоловічого, жіночого та спільного родів. На жаль, більшість учнів помиляються або не знають, як правильно назвати деяких тварин. Набір малюнків може бути різним, на уроці використовувались такі: цап – коза – козеня; півень – курка – курча; кабан (вепр)- свиня – порося; баран – вівця – ягня; селех (качур) – качка – каченя.
Вч.: Існує багато назв тварин, у яких розрізнення роду немає: сова – іменник жіночого роду, дятел – чоловічого, але орел – орлиця (від іменника чоловічого роду утворюється іменник жіночого).
Подавались учням такі іменники: синиця, ластівка, зозуля; зимородок, снігур, горобець, жайвір, папуга; голуб, лебідь, ворон, лелека, перепел. Безперечно, зображення деяких птахів учням буде невідоме, тому вчитель може прийти на допомогу, назвавши птаха, розказавши якийсь цікавий факт про нього. Доречно після поданого завдання провести невеличку бесіду.
Питання для бесіди:
Вч.: Настав час ознайомитись із іменниками спільного роду.
Вч.: Людина – це цар природи. Але скільки недоліків у ній самій! Напевно, більшість іменників спільного роду називають негативні риси людства.
6. Вправа «Мовні розсипи». Пропонується ряд ілюстрацій, діти, розглядаючи їх, пояснять лексичне значення слова, відповідність зображеного напису. За варіантами потрібно скласти по два речення із кожним словом (іменник має набути ознак чоловічого і жіночого роду). Наведено такі приклади: нездара, незграба, гуляка, ледацюга.
ІІІ. Оцінювальний етап.
Підведення підсумків, виставлення оцінок. Домашнє завдання.
1