Урок "Рідне місто моє – чарівний куточок України"

 

 

Тема. Рідне місто моє – чарівний куточок України

Мета. Розширювати і поглиблювати знання дітей про історію рідного краю, 

           рідного міста.

           Розвивати творчу уяву, спостережливість, вміння висловлювати свою 

          думку, логічне мислення,  здатність до мислительної діяльності в парі, 

           групі чи самостійно.

           Виховувати патріотичні почуття, стійке почуття національної свідомості, любов до рідного краю, міста, свого народу.

Обладнання:  сучасні та старовинні фотографії міста Шостки; портрет 

           І.М.Кожедуба;; буклети,  

          фотоальбоми про місто Шостку; герб та прапор Шостки. 

 

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів.

1. Вступне слово учителя.

- На початку вересня  в нашому місті декілька свят. Порадьтесь між собою і скажіть, які свята ми відзначаємо в ці дні.

2. Робота в парах, групах.

- Обміняйтесь думками між собою та сусідами. /Відповіді учнів./

- Так, 1 вересня – свято учнів День знань, 2 вересня – 64 річниця  визволення Шостки від німецько-фашистських загарбників, а 3 вересня – День міста.  Перший урок ми присвятили початку навчального року, а другий присвячуємо 268-річчю Шостки.

ІІ. Робота над темою уроку.

1. Розповідь учнями вірша  «Краю мій благословенний…» Алли Горошко.

1 уч. Чарівне моє місто                             5 уч. Він у серці стихає,                  

         На притоці Десни!                                     Коли містом я йду:

         Ти – мов сяйво барвисте,                          Нема кращого краю,

         Ти – як подих весни.                                 Його серцем люблю.

2 уч. Ти і сонцем зігріте,                           6 уч. Моє місто чудове -

         І умите дощем… -                                      Ти мов сад навесні,

         В яснобарвному літі                                   Хай зростають будови

         Наче ти під вінцем.                                     Та дзвенять хай пісні.

3 уч. Хай від краю до краю                        7.уч. Щоб любов цю до міста

         Я всю землю пройду,                                  Крізь життя пронести… -

         Але кращого міста                                      Моє місто сріблисте,

         Я ніде не найду.                                          Білим садом цвіти.

4 уч. Ясна синь промениста

         Знов над нами встає,

         Черемша запашиста

         Мені біль завдає.                                                      

2. Версії утворення назви нашого міста.

• Діти!  Скажіть, як називається місто, в якому ми з вами живемо? А хто з вас знає, чому саме таку назву має наше місто?

    / Діти працюють в парах, обмінюються думками з сусідами. Пропонують свої відповіді./

• Прослухайте ще один вірш і спробуйте визначити, звідки бере назву наше місто.

5 уч. Шостка, Шістка, де про тебе звістка,

         Звідки назва міста і ріки?

         Це від річки, голубої стрічки, -

         Чом же Шостка, спробуй, поясни.

         Дуже просто: це притока шоста

         Чарівної, тихої Десни.

                              / Учні пропонують свої відповіді./

- Так, дійсно,  місто бере свою назву від назви річки Шостки, на берегах якої утворилося поселення. Існує декілька версій виникнення назви річки та міста,  яке  розташоване на її берегах.

1 версія. Річка Шостка – шоста притока Десни.

2 версія. «Шеститка» - човен о 6 веслах, на яких припливали в наші краї козаки за порохом.

3 версія. В наш край, на землі, багаті на селітру, з якої виготовляли порох, могли припливати на човнах старателі з Новгорода-Сіверського. «Жирна земля» /багата на селітру/ розташовувалася «на шостій милі від них».

/Словник: старатель – робітник, який добував з землі корисні копалин/

4 версія. Назва утворилась від слова «шест». Проходячи густими лісовими та чагарниковими заростями, по річці можна було проплисти тільки за допомогою шеста – довгої палки, жердини.

5 версія. «Шестка» - народна назва конвалії. В давнину, Придеснянський край, уся територія Шосткинщини – ліси, які стояли ближче до ріки, були усіяні цілими плантаціями конвалій.

3. Розповідь учителя про історічне минуле міста Шостки.

-      Серед соснових лісів, на півночі Сумської області розташоване промислове місто Шостка.

 Уперше воно згадується 1739 року, коли за указом царського сенату на лівому березі ріки Шостки, однієї з приток Десни, було побудовано пороховий завод. Жили і працювали тут майстри, солдати, які відбували 25-річну службу в царській армії, селяни навколишніх сіл. На заводі випускали порох на потреби російської армії. В ти часи порох називали «крупка».

 /Словник: порох – вибухова речовина для виготовлення зарядів вогнепальної зброї./

 Велику роль відігравав завод під час Вітчизняної війни 1812 року, а під час Кримської війни він значно виріс і розширив своє виробництво.

 У 1924 році Шостка отримала статус міста. Подальший її розвиток був визначений пуском тут у 1931 році фабрики кіноплівки, яка в майбутньому перетворилась на гіганта ВО  «Свема», яке з часом принесло Шостці всесвітню відомість.

4. Знайомство з символами міста.

- Як і у нашої держави, у нашого міста є свої символи. Це герб і прапор. Роздивіться їх і спробуйте пояснити значення предметів, зображених на гербі,  та кольорів прапора.

             /Робота в парах та групах./

5. Робота в парах.  Розгляд фотографій.

- У вас на партах лежать фотографії нашого міста, роздивіться їх уважно.

- Чорно-білі вони чи кольорові?

- Які будинки, які вулиці, який транспорт ви бачите?

- Як одягнені люди?

- Зробіть висновок: сучасні ці фотографії чи стародавні?

- Вірно,  фотографіям більше 100 років. На них зображене наше місто і люди, які жили в той час. Може серед них є і ваші предки. 

6. Шостка в роки Великої Вітчизняної війни.

-      Особливою сторінкою увійшли в історію Шостки роки Великої Вітчизняної війни.

 27 серпня 1941 року фашисти захопили місто Шостку. За роки окупації вони розстріляли , повісили або живими спалили 2217 ні в чому не винних мирних мешканців. 7917 молодих людей фашисти угнали на каторжну працю до Германії, більшість з яких там і загинули.

 /Словник: окупація – насильницьке захоплення території військовою силою супротивника./

  В роки війни 20 тисяч синів та доньок Шосткинщини бились на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни, в партизанських загонах, в підпіллі. На території Шосткинського району діяв партизанський загін, командиром якого був Трало К.Є.

  За мужність , відвагу та бойові подвиги в роки війни 10952 наших земляки нагороджені орденами й медалями, а 9 чоловік удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

 Випускник Шосткинського хіміко-технологічного технікуму маршал авіації І.М.Кожедуб, який збив 62 ворожі літаки,  був тричі удостоєний цього високого звання. На його батьківщині, в селі Ображіївці, встановлено бронзовий бюст і пам’ятний знак – сріблястий літак, готовий здійнятись у небо.

 7415 мешканців Шосткинщини загинуло в боях, померло в шпиталях від ран та пропало без вісті.

7. Читання вірша «Випадок в окупованому селі» учителем або раніше підготовленим учнем.

- Як жили люди під час окупації нашого району фашистами, як допомагали воїнам Червоної Армії ви дізнаєтесь з вірша  А.Кузнєцової «Випадок в окупованому селі»:

Коли це було? Вже й забула?  Що таки збили наш літак.            Сховали хлопця від біди.

Здається й років не злічить.     А де було це – ми не знали,         А ранком дощ пішов, і змило

Та якось стомлена бабуня        А може це ще все й не так.          Усі залишені сліди.

На ганок сіла відпочить.           Та раптом ввечері у шибку         Ми бідолагу одягнули.

Качине пір’ячко до жмені -       Шкребеться хтось. Я до вікна,   Він марить. Стогне. Кров тече.

(Без діла зроду не сидить),        І бачу там свою сусідку,             Промили рану, обгорнули.

А ми, онуки коло неї -                Що через тин од нас жила.         (Він був поранений в плече).

-Бабуню, казку розкажіть.         -Одарко! Швидше, там у полі     Як потім страху натерпілись,

І почала отак старенька:             Той льотчик збитий. Він живий.Як годували крадькома.

-Я розкажу вам, пустуни,          Лежить і стогне у соломі.           Що там казать! То божа милість

Як не зросла ще ваша ненька,    Він хлопець зовсім молодий.     Що все було це не дарма.

А ви в капусті ще були.              Ми вдвох городами у поле         Бо хлопця ми підлікували,

-Та не в капусті, бабцю, знаєм,  І по підпаленій стерні              Звели з ким треба, й з сховок тих

Казали в школі… - Хай і так!    На мішковині хлопця того         Одної ночі проводжали

Я розкажу вам, як над гаєм         До хліву нашого тягли.            Під самим носом вартових.

Фашисти збили наш літак.          Крадемось. Страшно.               Оце й усе, мої маленькі.

Ще йшла війна. Фашистів гнали Німці ж всюди.                        -А як же льотчик? Він живий?

Взашій вже з нашої землі.          Як схоплять – і подумать жах. Всміхнулась радісно старенька:

І хоч вони ще огризались,          Вже розійшлись змарнілі люди  –А як же! Він після війни

Але ж тікали, де могли.              Хто по хатах, хто по хлівах.     Листа прислав мені й сусідці:

Буяло літо, а навколо                 Не всі жили тоді по хатах:        «Я дуже вдячний,-пише,-вам».

Палало, бухало, гуло.                 Де хата краща-зрадник, той      А потім він прислав в посилці

Давно не бачили такого:             Товстезний староста кудлатий Дарунків цілу купу нам.

Село під німцем ще було.          Приводив німців «на постой»,   Зростайте, дітонькі щасливі,

Та якось раз, вночі це було,       Бувало й діток не жаліли,          Боронь вас Боже від біди.

Знайомий гул вловили ми.         Старих і хворих- всіх у хлів.     Ми залишились хоч живими,

Та німці теж той гул почули:     Так і жили в соломі-їли             А інші сплять давно в землі.

Зенітки гавкали, як пси.              Об’їдки після тих катів.            А як ідете повз могили-

Нарешті стихло. Темно в хаті.   Таке бувало, що й собака          Вклоніться тим бійцям не раз.

Заснули діти. Лиш дідусь          Від миски морду відвертав.      Бо вони голови зложили

Скубе борідку волохату            -Ну, бабцю, бабцю, он яка ти!    За нас із вами у боях.

І все погрожує комусь.               Кажи про хлопця й літака.

На другий день в селі казали,    -Та дотягли, хватило сили, 

-  Як  пережили лихоліття окупації мешканці нашого міста можна дізнатись із статті А.Горошко «Зарево над городом»  /г. «Полісся» за 13.08.2004./

8. Визволення міста та району від німецько-фашистських загарбників.       

 - 2 вересня 1943 року прийшла жадана свобода. Воїни 6-ї Гвардійської Ровенської ордена Леніна Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії під командуванням генерала Д.П.Онупрієнка визволили Шостку від німецько-фашистських загарбників. Наш місцевий поет Борис Музикант у своєму вірші відобразив спогади учасника визволення Шостки:

6 уч.  Мальчонка-внук и дед-солдат            10 уч.  Лежат солдаты, на века

          В костюме с орденами                                     Здесь обретя прописку …

          У вечного огня стоят                                        А рядом – и Десна-река,

          С полесскими цветами.                                    Цветы у обелиска!

7 уч.  Полковник думает о том,                     11 уч.  А рядом – колосков прибой           

          Что память сохранила…                                  На пожелтевшей ниве …

          Фашисты лезли напролом,                              Стоит печальною вдовой

          И их немало было.                                            Задумчивая ива …

8 уч.  Они стреляли на бегу:                           12 уч. Ромашки белые цветут,

          - Сдавайся, рус! – кричали,                              Рябин вокруг немало …

          Но пули меткие врагу                                       Мальчонка-внук и дед кладут

          Дорогу преграждали.                                        Цветы у пьедестала.

9 уч.  Сражался батальон солдат                    13 уч. Необозрима хвои вязь,

          С врагом в окопах тесных …                           Торжественно мгновенье …

          Сегодня многие лежат                                      Налаживает память связь

          Из них в земле Полесья,                                   С бессмертным поколеньем!

          Лежат от большака вдали …

          И знают поколенья:                

          Рубеж фашисти не прошли

          В то грозовое время!

      / Словник: большак – велика дорога./                                                                     

        - До 35-річчя визволення шосткинці встановили пам’ятний знак воїнам     6-ї Гвардійської Ровенської ордена Леніна Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії. Іменами воїнів-визволителів названо вулиці міста.

 Важкі рани нанесла Шостці війна. За два роки окупації фашисти перетворили місто на руїни, зруйнували багато підприємств, громадських будівель, шкіл, лікарень, значну частину житлових будинків.

 Після визволення трудящі доклали багато зусиль до відновлення народного господарства. У повоєнні роки збудовано нові промислові підприємства, сотні житлових будинків, культурно-побутових закладів.

 Невпізнано змінилося місто хіміків за останні десятиріччя, прикрасилося новими кварталами, скверами, будинками. І тільки експонати історико-краєзнавчого музею нагадують про минуле, про тяжкі роки фашистської навали.

ІІІ. Узагальнення вивченого на уроці.

1. Відгадування кросворду «Наш край – Шосткинщина».

- Якщо ви правильно заповните клітинки по горизонталі, то у виділених клітинках по вертикалі можна прочитати назву місцевості, де ми з вами живемо.

1. Назва річки, на берегах якої утворилося наше місто.                       /Шостка/

2. Льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, який народився

    в селі Ображіївка Шосткинського району.                                       /КОжедуб/

3. Назвіть номер дивізії, яка визволяла місто Шостку

    від німецько-фашистських загарбників.                                         /шоСта/

4. Прізвище командира  Шосткинського партизанського загону.         /Трало/

5. Як раніше називали порох?                                                                   /Крупка/

6. Як називали народних месників, які жили в лісах і воювали

    в тилу ворога.                                                                                   /партИзани/

7. Прізвище генерала, який командував дивізією,

    яка визволяла Шостку.                                                              /ОнупрієНко/

8. Хижа риба, яка водиться в Десні.                                                          /Щука/

9. Ким були перші мешканці нашого міста?                                  /солдатИ/

10.Назва квітки, яка по одній з версій,  дала назву нашому місту.     /коНвалія/

11.Одна з великих рік України, яка протікає в нашіх краях.           /ДеснА/

2. Заключне слово вчителя.

- Серед чаруючих краєвидів українського Полісся, опоясане віковими борами, березовими гаями та духмяними придеснянськими луками, розкинулось просторе сучасне місто. Милують зір причепурені вулиці і майдани, сквери і парки. На очах змінюється архітектура в центрі і на окраїнах.

   Шостка – великий індустріальний хімічний центр Сумської області. Шосткинський казенний завод «Імпульс» став для інших підприємств міста прикладом. Продукція цього заводу успішно конкурує з продукцією провідних у світі фірм.

   Продукція ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат – близько 100 видів – користується попитом в Києві і Москві, Одесі і Петербурзі, на Донбасі і в інших регіонах.

   Дуже смачну продукцію випускають ВАТ «Шосткинський хлібокомбінат» і м’ясокомбінат ВАТ «Полісся».

   В місті рівно через 60 років відновлена робота Шосткинського інституту, який був закритий напередодні окупації Шостки. Для міста  інститут – це пам’ять, зв’язок поколінь оборонщиків, це гордість міста.

   До 265-річчя в місті побудований новий залізничний вокзал. Швидкісні комфортабельні потяги з’єднали Шостку з Києвом – столицею нашої країни. Без пересадки можна доїхати з Шостки в Москву та Харків.

   Шосткинці особливо пишаються художніми колективами «Джерельце», «Жайвір», «Шарм», «Сюрприз», «Веселка», які відомі глядачам в Росії, Фінляндії, Болгарії, Туреччині.

    Далеко за межами України лине спортивна слава Шостки, яку їй здобули на різних міжнародних змаганнях, в тому числі й в Олімпійських іграх, О.Сорокалєт, М.Васильєв, М.Подсосний, В.Григор’єв, О.Зубрилова.

   Це – Шостка. Місто, в яке ми закохані. Місто, яке крокує в майбутнє. Місто наших надій!

14 уч. Полісся, краю солов’їний!.. –    18 уч. Та плине час, і біль смутковий

           Безмежність сонячних ланів,                Зцілить історія. Вона

           Немов намисто України,                       У свій вінок вплела зірковий

           Багряні зарості калини,                         Твоїх, мій краю веселковий,

           Імла березових гаїв…                            Дітей славетних імена!

15 уч. О, сіверяни!.. – Меч та рало      19 уч.  Мов скарби вічнії з родовищ,

           Були тут сутністю буття:                       Неначе пісня срібних труб –

           Бо все – то квітло, то палало… -           Куліш, Ушинський, Максимович,

           І нелукаве серце знало,                          Литвинова-Бартош, Маркович,

           Що таке смерть, і що – життя.              Чечулін, Гербель, Кожедуб!

16 уч.  Колись ви Русь обороняли:       20 уч. Вінчають місто в свята стяги,

            Від стін смоленських до Дніпра          Та якось зблід їх гордий цвіт… -

            Свій дім від орд чужих звільняли -      Життя не знає рівноваги:

            І під хоругвами стояли                          Традиції труда й звитяги

            В полках сподвижників Петра.             Відродять славу кращих літ!

17 уч.  За тебе, Шостко, в лихоліття      21 уч. Знов спалахне вогнів заграва,

            Платили долями сини,                            Знов буде праця, наче бій, -

            Коли брудне тевтонське сміття             І нам всміхнеться знову слава:

            Нам принесло кровопроліття                 Зміцніє вільная держава –

            В роки минулої війни.                            Й  розквітне Шосткинщина  в ній!    

                                                                                                В.Бараненко

ІV. Домашнє завдання. Розпитати бабусь та дідусів про минуле Шостки.