Урок" Різноманітність ракоподібних".

Тема: Різноманітність ракоподібних.

Очікувальні результати:

діяльність: розпізнає тварин на зображеннях, характеризує пристосування тварин у воді, установлює зв’язок між будовою і способом життя тварин;

знання: оперує термінами, називає особливості будови тварин, наводить приклади різних тварин;

ставлення : висловлює судження щодо різноманітності тварин, їх роль у природі та житті людини.

Мета:

 Освітня: розширити знання учнів про різноманітність ракоподібних; розкрити значення ракоподібних у природі та в житті людини;

Розвивальна: розвивати вміння порівнювати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння працювати в групах, навички самоаналізу;

Виховна: виховувати екологічно-цілісну орієнтацію в плані взаємин людини і навколишнього природного середовища.

Базові поняття й терміни: ракоподібні, різноманітність ракоподібних.

Обладнання: зошит, підручник, роздавальний матеріал, комп’ютер.

 Тип уроку: комбінований.

Компетентності  учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, загальнокультурна, соціальна, комунікативна, здоров’язбережувальна, природничо-наукова, екологічна грамотність.

Методи і методичні прийоми: інформаційно-рецесивний, репродуктивний, проблемно-пошуковий.

Наскрізні змістові лінії:

• Екологічна безпека і сталий розвиток
• Здоров’я і безпека

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

                                 Зоологію із вами

                                 Продовжуєм вивчати,

Щоб про тварин більше дізнатися

                                 Та їх охороняти!

ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Поміркуйте: знайдіть і запишіть у зошит помилки, яких припустився художник. 

Слайд 1. Рак річковий

2. Прийом «Факт чи міф».

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Слово вчителя

Це було в роки Першої світової війни. В Адріатичному морі два англійські крейсери «Дармут» та «Брістоль» зіткнулися з ворожими кораблями австрійців. Флагман «Дармута» передав «Брістолю» наказ: «Прямувати за мною». Але що це?.. Усупереч наказу, «Брістоль» почав відставати, доки не відстав безнадійно. Після бойових дій капітана «Брістоля» викликали на флагман. «У вас крейсер чи черепаха? — насміхаючись запитав адмірал.— Вас необхідно віддати під трибунал за невиконання наказу! Ви можете що-небудь сказати на своє виправдання?». «Сказати? Ні, сер. А показати — так. Накажіть оглянути днище «Брістоля». Це моє виправдання»,— спокійно відповів капітан. Виявилося, до днища почіплялося стільки «зайців», що через них крейсер утратив швидкість.

— Що ж то за «зайці»?

На це запитання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Різноманітність ракоподібних

Розповідь учителя 

Ракоподібні поділяються на дві групи: нижчі й вищі ракоподібні. До нижчих ракоподібних належать циклопи, дафнії, коропоїди, щитні. До вищих ракоподібних належать річковий рак, креветки, краби, водяний віслючок, мокриці.

Слайд 2. Нижчі раки

     Слайд 3. Вищі раки

Робота в групах (самостійна робота учнів з підручником та додатковим матеріалом)

Кожна група готує міні-презентацію про певний вид ракоподібних:

I група — Слайд 4. Дафнії

II група — Слайд 5. Краби

 IІІ група —Слайд 6. Циклопи

IVгрупа —Слайд 7. Водяний віслючок

V група — Слайд 8. Щитні

Під час захисту міні-презентації та перегляду відео учні самостійно заповнюють таблицю.

Таблиця 1.                       Різноманітність ракоподібних

Запитання до учнів:

— Чому дафнію, циклопа, щитнів відносять до нижчих ракоподібних?

Очікувана відповідь учнів:

Це дрібні організми з непостійною кількістю сегментів тіла (від 10 до 40). Черевце розвинене слабо, кінцівок на ньому немає. На останньому членику тіла є характерний утвір — вилочка. У багатьох видів кровоносна система редукована (у дафній, наприклад, вона утворена тільки серцем, судин немає).

Повідомлення учнів

Слайд 9. Ракоподібні — мешканці суші

З-поміж ракоподібних тільки мокриці пристосувалися до проживання на суші. Їхні зябра, розташовані на нижньому боці черевця, прикриті пластинками, які перешкоджають випаровуванню вологи. Зябра постійно оточені плівкою води, через яку й відбувається поглинання кисню. Таким чином, будучи наземними тваринами, мокриці зберегли фізіологічно водний тип дихання. Постійна необхідність змочувати зябра змушує мокриць жити у вологих місцях, виправдовуючи свою назву. Значна кількість мокриць населяють підстилку, селиться в підвалах, під каменями, під корою.

Слайд 10. Краб — пальмовий злодій

Пальмовий злодій, як і інші ракоподібні, народжується у воді. Личинка після останнього линяння перетворюється на дорослу особину і виходить на берег. Решту життя рак проводить серед каменів, у розколинах скель і «власноручно» виритих неглибоких норах. Він чудово пристосований до лазіння по високих деревах. Колись люди помилково вважали, що він підіймається на пальми, щоб збити кокосовий горіх, а потім розколоти його і з’їсти.

У наші дні відомо, що пальмовий злодій харчується виключно розбитими кокосовими горіхами, які знаходить на землі. Щоб забратися на пальму, рак своїми гострими кігтиками міцно тримається за деревну кору і підтягається за допомогою всіх кінцівок угору. З дерева він спускається головою вниз, а по землі пересувається, задкуючи, як і належить раку. Вважають, що пальмовий злодій залізає на дерево в пошуках укриття від ворога або захисту від пекучого сонця.

Це цікаво

• Деякі вчені вважають, що пальмовий злодій виростає до великих розмірів через те, що, на відміну від інших раків-пустельників, він не живе в мушлях, які обмежують ріст ракоподібних.

• Люди спостерігали пальмових злодіїв на відстані 6 км від берегів острова Різдва, що розташований в Індійському океані.

• Пальмовий злодій має настільки сильні клешні, що може відщипнути людині палець.

Слайд 11. Морські жолуді та морські качечки

Є серед ракоподібних і такі, які ведуть прикріплений спосіб життя. У них активною є лише личинкова стадія, яка певний час плаває у воді, а як сяде на дно, прикріпиться до нього, перетвориться на дорослого рака, так все життя й сидить на скелі, на мушлі молюсків, на панцирі краба, буває і на панцирі морської черепахи чи шкірі китів і акул, на зубах кашалота…

Вусів у таких раків дуже багато. Вони то розкривають їх, то складають пучком, заганяючи воду до рота, а разом з нею і різний планктон (але не більше 1 мм).

Ці тваринки подібні до кого завгодно, тільки не до раків, і вусики в них зовсім не вусики, а малесенькі грудні ніжки. Вони розгалужені і з довгими щетинками, щоб було легше фільтрувати воду. Тому цих тварин називають вусоногими.

Вони живуть у мушлях з кришечками, складених із вапнякових пластинок. Тих із них, у яких мушлі прикріплюються до якого-небудь предмета своїми широкими основами, називають морськими жолудями. А якщо вапняковий будиночок сидить на стебельці, а другим своїм кінцем прикріплюється до субстрату, то це будуть морські качечки.

Морські жолуді, як і качечки, можуть оселятися близько один до одного, густо вкриваючи камені і скелі в припливно-відпливній зоні і навіть вище за рівень води.

Ці вусоногі для мореходців — просто біда! І для портових споруд велика від них шкода. Як ви вважаєте, чому? Тому, що ці раки оселяються на днищах кораблів, палях, через що і знижується швидкість руху суден, руйнуються споруди. До 70 % поверхні корпусів кораблів може бути вкрита вусоногими раками. На дні великих суден можуть бути десятки тонн морських жолудів.

Це цікаво

• Найбільша у світі ракоподібна істота — це японський павук-краб.

 Слайд 12. Павук-краб.

 Розмах його лап досягає 2,5 м. Проте панцир цієї тварини порівняно невеликий — рідко перевищує 30 см.

• В одного з раків, який мешкає в коралових рифах Карибського моря, є свій оригінальний спосіб полювання. Різким клацанням клешень він створює ударну хвилю, яка оглушує жертву саме настільки, щоб мисливець устиг її схопити.

• У південних морях планктоном живляться величезні маси крилю. Було виявлено зграю крилю площею 450 км² та завглибшки до 200 м, загальною вагою приблизно 2 млн т.

2. Роль ракоподібних в екосистемах та житті людини

• Яке значення мають ракоподібні у природі та в житті людини?

Схема 1.

                                           Значення    ракоподібних

ланка в ланцюгу продукт                   проміжні хазяї паразити

живлення харчування             паразитичних риб

(дафнії, циклопи) людини            червів (коропоїди)

 (омари,креветки,    (циклоп)

                       лангусти

V. Узагальнення і закріплення знань

1. Створіть схеми:

                                         Значення  ракоподібних                                

                                                   у природі

                                       Значення  ракоподібних

                                             в житті людини       

• Які зміни відбулися б на планеті, якби зникли всі ракоподібні?

2.«Біологічна задача».

1. Самка камчатського краба щорічно відкладає 20 тис. ікринок. Скільки ікринок відкладе вона за своє життя, яке триває в середньому 12 років? Поясніть, чому не відбувається перенасичення морів камчатським крабом

2. В одній кладці самки дафнії буває близько 60 яєць. Через 15–20 діб вилуплюються молоді дафнії, які дуже швидко самі можуть відкладати яйця. Скільки дафній може з’явитися від однієї самки за три літні місяці?

3.Дрібні ракоподібні живляться в основному бактеріями й одноклітинними водоростями. За добу дафнія поглинає від 4,8 до 40,8 млн бактерій (залежно від їх концентрацій у воді). Скільки бактерій поглинає дафнія за одну хвилину? за 1 годину?

VІ. Підбиття підсумків уроку.

• Обговорення питання, яке було поставлене на початку уроку (про морських жолудів.)
• Інтерактивний метод «Прес»

     - Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом

     - Сьогодні ми вивчили…

     -  Ми навчилися…

     -  Нас зацікавило…

     -   Отже,…

 Оцінювання, виставлення і мотивація оцінок. Оцінення роботи на уроці своїх однокласників.

VІІ.  Домашнє завдання.

 Опрацювати  §19 поповнити словник біологічних термінів новими словами.

 Індивідуальні та творчі завдання.

Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку (невеличкий опорний конспект, у якому допущено декілька помилок).