Урок " Різноманітність тварин. Класифікація тварин."

Тема. Різноманітність тварин. Класифікація тварин.

Мета: сформувати у школярів поняття про різноманітність живих організмів і особливості їхньої класифікації, пригадати царства живої природи, ознаки живих організмів;пояснити  ознаки, що відрізняють тварин від рослин, грибів та бактерій та основні систематичні категорії царства Тварини; навести  приклади:  представників царства Тварини та значення тварин у природі та житті людини.

Обладнання й матеріали: підручник, зошит, фотографії, плакати, малюнки, схеми, що дозволяють показати різноманітність живих організмів і їхню класифікацію.

Базові поняття й терміни: класифікація, біорозмаїття, таксон, царство, клас, ряд, родина, рід, вид.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Будь-яка класифікація починається з визначення ознак (або критеріїв), за якими буде проводитися класифікація.

III.Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1.Різноманітність тварин і їхня класифікація

 «Що ви знаєте про класифікацію рослин? За якими ознаками учені класифікували рослини?»

Для впорядкування усіх відомих тварин їх прийнято поділяти, так як і рослини, на ряд категорій — таксонів. Основним таксоном є вид. Повна видова назва кожної тварини складається з родової й власне видової назв.

Близькі види тварин об’єднуються у роди. Роди об’єднуються у родини, родини — у ряди, ряди у класи й, нарешті, класи об’єднуються у типи. При цьому для уточнення розташування у системі деяких таксонів вони можуть бути приписані до одного з проміжних таксонів— наприклад, надряду (кілька близьких рядів) або підтипу (кілька близьких класів).

2. Роль тварин у житті людини

 «Що ви знаєте про роль тварин у житті людини?»

Значна роль тварин у житті людини пов’язана насамперед з використанням багатьох видів як об’єктів харчування й постачальників різноманітних форм сировини. Тваринна їжа збагачує раціон людини висококалорійними, легко засвоюваними повноцінними білками. Її постачальниками є різні види ракоподібних, молюсків, риб, мисливсько-промислові й вирощувані людиною свійські тварини. Пушно-хутряну сировину постачає багато видів звірів: соболь, куниця, білка, бобер, песець, калан, котик. Натуральний шовк людина одержує в результаті розведення шовковичного шовкопряда. Постачальниками коштовної лікарської сировини є бджоли, змії. Залози деяких тварин використовуються у виробництві гормональних препаратів. Багато тварин є незамінними для людини як засіб пересування і як фізична сила (кінь, верблюд, олень, буйвіл, слон). Деякі представники тваринного світу використовуються як лабораторні об’єкти під час проведення навчальних і як об’єкти наукових досліджень (амеби, інфузорії, жуки, комахи, жаби, голуби, пацюки, миші, морські свинки, кішки, собаки та ін.).

Неабияка й негативна роль деяких видів тварин у житті людини. Так, багато видів комах-шкідників, кліщів, гризунів у період масового розмноження завдають великої шкоди сільськогосподарським культурам, знижуючи їхню продуктивність і якість. Деякі види тварин є збудниками хвороб (паразитичні найпростіші, черви, членистоногі), переносниками збудників хвороб людини й тварин (мухи, собачий кліщ та ін.). Отрута деяких тварин є небезпечною для людини.

Цінність тварин для людини полягає не лише в тому, скільки корисних продуктів можна від них одержати, але й у їхній ролі в біогенному колообігу речовин. Тварини очищають навколишнє середовище від органічного забруднення, утилізують органічні залишки, є необхідними ланками в харчових ланцюгах, у біогеоценозах.

3. Тваринний світ України

Унаслідок свого переважно рівнинного рельєфу й недостачі лісів на Україні мало ендемічних видів тварин.

Ендеміки (з грец. endemos — місцевий) — види (роди, сім’ї тощо) рослин і тварин, обмежені у своєму поширенні відносно невеликою територією.

Усього представлено 28 тисяч видів, включаючи 101 вид ссавців, 350 видів птахів, 21 вид плазунів, 19 видів земноводних і понад 200 видів риб.

Ведмеді, зайці, дикі кабани, лиси, лосі, рисі, тетереви, рябчики, орли, яструби й сови дотепер живуть на північному заході — у Карпатах і на Поліссі.

У лісостепу поширені олені, кабани, вовки, гризуни (хом’як, тхір), куріпки, сороки, іволги. Для степового поясу найбільш типові гризуни, польові птахи й комахи.

Система заповідників, національних парків, природних заказників, яка все більш розвивається, дає можливість частково зберегти й навіть розводити нові види диких тварин.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

V. Самостійна робота учнів

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

Прочитати § , відповісти на запитання  після параграфа.