Тема. Клітини і тканини тварин.
Мета: ознайомити учнів із клітинною будовою тваринних організмів і особливостями клітин тварин, показати відмінності тваринної клітини від рослинної, ознайомити із тканинами тварин
Тема. Клітини і тканини тварин.
Мета: ознайомити учнів із клітинною будовою тваринних організмів і особливостями клітин тварин, показати відмінності тваринної клітини від рослинної, ознайомити із тканинами тварин
Обладнання й матеріали: фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати будову тваринної клітини та її відмінність від клітини рослин
Базові поняття й терміни: органели, еукаріоти, ядро, рибосоми, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, мітохондрії, хлоропласти, плазматична мембрана, клітинний центр, м’язова тканина; сполучна тканина, нервова тканина, епітеліальна тканина.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I.Організаційний етап
Перевірка домашнього завдання
II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Що ви пам’ятаєте про будову рослинної клітини? Як ви думаєте, чи може клітина тварин бути влаштована таким же чином і мати такі ж органели?
III.Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Будова еукаріотичної КЛІТИНИ
Відомо, що клітини бувають дуже різноманітні. їхня різноманітність настільки велика, що спочатку, розглядаючи клітини під мікроскопом, учені не помічали в них схожих рис і властивостей. Але пізніше було виявлено, що за усім різноманіттям клітин приховується їхня принципова єдність, спільні, характерні для них прояви життя.
У чому ж клітини однакові?
Вміст будь-якої клітини відділено від зовнішнього середовища особливою структурою — плазматичною мембраною (плазмалемою). Ця відокремленість дозволяє створювати усередині клітини своє особливе середовище, не схоже на те, котре її оточує. Тому в клітині можуть відбуватися ті процеси, які не протікають більше ніде. їх називають процесами життєдіяльності.
Увесь вміст клітини за винятком ядра називається цитоплазмою. Оскільки клітина повинна здійснювати безліч функцій, то в цитоплазмі є різноманітні структури, що забезпечують виконання цих функцій. Такі структури називаються органелами (або органоїдами — це синоніми, але органели більш сучасний термін).
Які ж основні органели клітини?
Заповнення таблиць разом з учнями використовуючи підручник та набуті знання.
Таблиця. Органели еукаріотичної клітини
Назва органели |
Особливості її будови |
Біологічні функції |
Ядро
|
Найбільша двомембранна органела клітини
|
Є інформаційним центром клітини, відповідає за процеси зберігання, зміни, передачі й реалізації спадкоємної інформації |
Рибосоми
|
Немембранні органели, сферичні структури діаметром 20 мм. Це найдрібніші органели |
У рибосомах відбувається синтез білка в клітині |
Шорсткувата ендоплазма- тична сітка
|
Система мембран, що утворюють канальці й порожнини. На мембранах розташовані рибосоми |
Система синтезу й транспортування білків |
Гладка ендоплазматична сітка
|
Система мембран, що утворюють канальці й порожнини. Рибосом на цих мембранах немає |
Система синтезу й транспортування вуглеводів і ліпідів |
Апарат Гольджі
|
Складається з оточених мембранами порожнин, складених гіркою
|
Місце нагромадження, сортування, пакування й подальшого транспортування речовин по клітині |
Лізосоми (характерні для клітин тварин)
|
Одномембранні органели, дрібні пухирці, що містять ферменти |
Здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи й нуклеїнові кислоти |
Вакуолі (характерні для клітин рослин)
|
Порожнини, оточені мембраною
|
Резервуари води й розчинених у ній сполук, підтримують тургорний тиск |
Мітохондрії |
Двомембранні органели |
Забезпечують процеси дихання в клітині |
Пластиди: хлоропласти, хромопласті, лейкопласти
|
Двомембранні органели: хлоропласти — зелені, хромопласти — кольорові (не зелені), лейкопласти — безбарвні
|
У хлоропластах відбувається процес фотосинтезу, хромопласти забезпечують різне забарвлення частин рослин, а лейкопласти відіграють накопичувальну роль |
Цитоскелет |
Містить у собі немембранні органели: мікрофіламенти, війки й джгутики, клітинний центр, який продукує мікротрубочки й центриолі |
Забезпечує рух клітини, зміну форми клітини, зміну взаємного розташування органел усередині клітини
|
Таблиця. Відмінності між рослинною й тваринною клітинами
Ознаки |
Рослинна клітина |
Тваринна клітина |
Пластиди
|
Хлоропласти, хромопласти, лейкопласти |
Відсутні
|
Спосіб живлення |
Автотрофний (фототрофний) |
Гетеротрофний |
Клітинний центр |
У нижчих рослин |
У всіх клітинах |
Целюлозна клітинна стінка |
Розташована зовні від клітинної мембрани |
Відсутня |
Включення
|
Запасні живильні речовини у вигляді зернин крохмалю, білка, крапель олії; вакуолі із клітинним соком; кристали солей
|
Запасні живильні речовини у вигляді зернин і крапель (білки, жири, вуглеводи, глікоген); кінцеві продукти обміну, кристали солей, пігменти |
Вакуолі
|
Великі порожнини, заповнені клітинним соком - водяним розчином різних речовин (запасні або кінцеві продукти). Осмотичні резервуари клітини |
Скорочувальні, травні, видільні вакуолі. Як правило дрібні
|
Тканини тварин
Принцип класифікації тваринних тканин ґрунтується на будові клітин і особливостях міжклітинної речовини. Якщо міжклітинної речовини мало і клітини щільно прилягають одна до одної, то такі тканини називають епітеліальними. Якщо міжклітинної речовини багато, то це сполучні тканини. Нервова й м’язова тканини визначаються за будовою клітин, які їх утворюють, — м’язових волокон і нейронів.Починати розмову треба з питання «Що таке тканина?». До складу тканини входить також міжклітинна речовина. Наука, яка вивчає тканини, називається гістологією.
Тіло тварин утворюють чотири типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова й нервова.
Епітеліальна тканина, або епітелій, покриває поверхню тіла, вистилає порожнини внутрішніх органів і утворює більшу частину залоз. Вона містить мало міжклітинної речовини порівняно з іншими тканинами. Клітини в епітеліальних тканинах прилягають щільно одна до одної. Епітелій має високу здатність до відновлення — регенерації.
Залежно від кількості шарів клітин епітеліальна тканина може бути одношарова або багатошарова. За формою клітин розрізняють епітелій плоский, кубічний, циліндричний. За функціями — залозистий, покривний, мерехтливий.
Сполучна тканина пов’язує органи між собою й утворює прошарок між ними. У ньому добре виражена міжклітинна речовина. Сполучна тканина має найвищу регенеративну здатність. Ця тканина має багато різновидів: пухка (розташована в проміжках між органами), жирова (її клітини накопичують жир), кісткова (утворює скелетний кістяк), хрящова (розташована в суглобах, між хребцями), щільна (утворює сухожилля, зв’язки). Особливий вид сполучної тканини — кров. Основні функції сполучної тканини — опора, живлення й захист.
М’язова тканина складає основну масу м’язів. Вона забезпечує рухливість організму, пересування їжі в травному каналі тощо. Розрізняють три типи м’язової тканини: поперечносмугасту, гладку й серцеву. Поперечносмугаста м’язова тканина утворює основну масу кістякової мускулатури. Гладка м’язова тканина входить до складу внутрішніх органів, знаходиться в стінках кровоносних судин, шкірі, судинній оболонці ока. Серцева м’язова тканина утворює серце й забезпечує його роботу.
Нервова тканина утворена нервовими клітинами, або нейронами, які сприймають, проводять, аналізують подразники, й іншими клітинами. Нейрон складається з тіла й відростків — одного довгого (аксона) і маленьких, розгалужених (дендритів). Нервова тканина утворює нервову систему організму, що координує всі його функції, здійснює зв’язок органів між собою і з навколишнім середовищем.
IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
V.Самостійна робота учнів
VI.Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII.Домашнє завдання