Урок. Робота з дитячою книгою. Катерина Гасій "Добра казка зі щасливим кінцем". Зустріч з автором.

Тема: Робота з дитячою книгою. Катерина Гасій «Добра казка зі щасливим кінцем». Зустріч з автором.

Мета: розширити та поглибити знання учнів про авторську казку. Формувати вміння визначати характери героїв казок, висловлювати своє ставлення до них, оцінювати їхні вчинки. Розвивати мовлення. Виховувати повагу до моральних цінностей.

Обладнання: виставка книг,конверти з пазлами для роботи в групах, розмальовка за змістом казки,  аркуші із приказками, уривком казки, цеглинки лего.

                                                                   Хід уроку

І. Організаційна частина.

Слово вчителя:

-         Діти, сьогоднішній наш урок буде трішки відрізнятися від усіх попередніх уроків роботи з дитячою книгою. Як саме – ви дізнаєтесь трішки пізніше. Візьміть цеглинки і просигналізуйте, чого ви очікуєте від цього уроку. Зелена цеглинка – очікую дізнатися щось нове, жовта – отримати від уроку незабутні враження, блакитна – ваш варіант.

(Якщо хтось із дітей обрав блакитну цеглинку, пояснює, чого саме очікує від уроку).

ІІ.Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя:  Погляньте на дошку та прочитайте напис на ній. («Життя дано на добрі справи»). Як ви його розумієте? Як ви думаєте,  про що йтиметься на нашому уроці?

-         У вас на партах лежать конверти, в які я поклала завдання. Коли ви відкриєте ці конверти і впораєтесь із завданням, дізнаєтесь, про що ми говоритимемо на уроці.

(Робота в  групах. Складання пазлів. Створення виставки ілюстрацій казок на дошці. Ілюстрації до казок «Рукавичка», «Івасик – Телесик», «Солом’яний бичок», «Котик і Півник», «Котигорошко»).

-         Чи знаєте ви, хто є автором усіх цих казок?

(Відповіді учнів).

-         Так, автором цих казок є народ, тому вони називаються народними. Хто з вас може пояснити, як створювались народні казки?

(Відповіді дітей.)

-         Погляньте на виставку книг, яку я для вас підготувала. Чи зацікавили вас книги, які тут є? Які саме? Чим саме вони вас зацікавили?

(Відповіді дітей).

-         Усі ці книги – теж казки. Але це авторські казки. Це означає, що імена письменників, які їх написали, нам відомі. І сьогодні на уроці ми прочитаємо уривок із «Доброї казки зі щасливим кінцем», дізнаємось, хто автор цієї казки і навіть познайомимось із нею.

-         «Добру казку зі щасливим кінцем» написала для діток випускниця нашої школи, вчителька української мови та літератури, заступник директора у Заводській школі, а головне – матуся вашої однокласниці Наталочки – Катерина Юріївна Гасій. І сьогодні вона прийшла до нас в гості. Тож запрошуємо її розповісти нам про її творчу діяльність та прочитати уривок із казки, яку вона для вас підготувала.

ІІІ.Робота над новим матеріалом.

1.Розповідь авторки казки про життєвий і творчий шлях.

2. Читання автором уривка казки.

3. Словникова робота.

Укотре – кілька разів поспіль.

Сповіщає – говорить.

Нічник – лампа.

Чвари – сварки.

Зарадити – допомогти.

Прослизнув – безшумно вийшов.

4. Робота над змістом прочитаного.

Бесіда.

-         Хто головний герой казки?

-         У яку пору року відбуваються події?

-         Коли відбуваються події у казці: в минулому, в майбутньому, чи у наші дні?

-         Хто прийшов до Василька в гості?

-         У якій країні жив Рузвальд?

-         Яким ви його уявляєте?

-         Чому Рузвальд прийшов до Василька?

-         Що сталося із королем його країни?

-         Хто намагався припинити чвари у країні і чи вдалось їй це?

-         Що сталося з Добротою?

-         Як відреагував Василько на розповідь Рузвальда? Що він зробив?

-         Що дістав чоловічок з кишені перед тим, як вони з Васильком опинились у Веселунії?

-         Чи хочете ви дізнатися, що було далі і чим закінчилась казка?

(Відповідь дітей).

-         Для цього ми повинні добре попрацювати.

5. Вибіркове читання.

-   Знайдіть у тексті речення, які є доказом того, що події розвиваються у наші дні. Зачитайте його.

-  Знайдіть і зачитайте речення, що події, які відбуваються в країні,

засмучують Василька.

-         Прочитайте речення, у якому описано, коли Василько побачив дивного чоловічка.

-         Знайдіть і зачитайте речення, у якому сказано, як лиходії вчинили із  Добротою.

-         Знайдіть речення, в якому написано, чого вчили Василька батьки з раннього дитинства.

-         Прочитайте речення, в якому описано, коли герої опинились у Веселунії.

6. Робота за малюнком.

- У вас на партах  - розмальовки. Уважно розгляньте їх. Чи впізнали ви наших героїв?

- Як ви думаєте, хто з них Рузвальд? Що допомогло вам це з’ясувати?

- Де на малюнку Василько?

- Хто, на вашу думку, чоловік, який сидить?

- Що зробив Василько?

- Чи правильно він вчинив?

- Як характеризує цей вчинок хлопчика?

7.  Розповідь автором наступного уривка.

8. Складання асоціативного куща «Доброзичливість».

 На партах кожної групи дітей є аркуші.

 - Що для вас означає бути доброзичливим? Запишіть. Прикріпіть ваші висловлювання на дошку.

9. Розповідь автором наступного уривка.

10. Бесіда за змістом.

- Що допомогло хлопчикові врятувати королівну?

11. Робота з прислів’ями.

              З’єднати частини прислів’їв.

   Від доброго не бігай,                                   погане на ум не прийде.

                 Все добре переймай,                                     а злого не роби.

                 Вчися доброму —                                            а зла уникай.

            12. Закінчення читання казки автором.

ІV. Підсумок уроку.

-         А зараз, просигналізуйте цеглинками, чи справдились ваші очікування від уроку. Зелена цеглинка – так, я задоволена/ий, мої очікування справдились; червона – ні, я очікував/ла більшого.

-         Щиро дякуємо нашій гості за те, що знайшла час завітати до нас на урок, поділилася з нами частинкою своєї творчості. Бажаємо Вам творчих злетів та наснаги, добра і миру. Чекатимемо зустрічей знову.

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              

                                                                                                                      Катерина Гасій   

                               Добра казка зі щасливим кінцем

     Тихий зимовий вечір.  Сім’я перед екраном телевізора, який нічого доброго не сповіщає.  Тітка в новинах укотре говорить про втрати, кількість загиблих і поранених. Вона щовечора повідомляє це кожній українській родині...                                         

      Василько не дочекався кінця і подався у свою кімнату. Було так тяжко і сумно від побаченого, що він вимкнув світло, заліз під ковдру і спробував заснути. Та раптом у кутку кімнати почувся дивний звук, ніби щось упало і заворушилося. Хлопчик розплющив очі, але нічого не побачив. Його рука потягнулась до нічника, що стояв на тумбі біля ліжка. Ввімкнулось світло, і Василько побачив дивного чоловічка.

     – Не лякайся, я до тебе з добром, - сказав гість, обтрушуючи штани і піджачок.  

     -  Хто ти? – запитав хлопчик.                                                                                                       

     – Я – Рузвальд із країни Веселунії. Чув про таку?                                                           

    – Ні! А що ти тут робиш?                                                                                                                   

-         Мене відправив сюди наш дивак – чарівник, сказавши, що лише ти зможеш допомогти нашому народу.                                                                                                 

      – Я!? – здивувався хлопчик.

-Так, - сказав чарівник. – Розумієш, ми, веселуни, завжди жили щасливо, але коли помер наш король Веселун,то все змінилося. Люди немов подуріли: почали плакати, проклинати і звинувачувати одне одного у смерті нашого правителя. Його дочка Доброта спробувала припинити чвари, але була надто юною і слабкою, їй забракло сил… І з кожною сваркою, кожною суперечкою почали з’являтися лиходії. Вони, мов гриби, виростали із землі. Їх ставало щораз більше. Лиходії заповзялися лякати людей, керувати нашою країною, а Доброту ув’язнили і зачинили на сім замків. Багато хто намагався її визволити, та це досі нікому не вдалося. Нам набридло так жити, тому дивак – чарівник відправив мене сюди. Ти – остання наша надія!                                                                                      Василько не знав, чим зарадити дивному гостю, але й відмовити не міг. Іще з раннього дитинства батьки вчили його, що потрібно допомагати тим, хто просить. Тож він тихенько прослизнув у коридор (не хотів нікого турбувати), узяв куртку, шапку, чобітки і повернувся до своєї кімнати.                                       

         Рузвальд чемно чекав, поки хлопчина одягнеться… 

          – Усе, я готовий! – сказав Василько і виструнчився перед гостем. Чоловічок понишпорив у кишенях, дістав мішечок і взявся висипати з нього якийсь порошок, бурмочучи при тому дивні слова. Кімната закрутилася, і наші герої враз опинилися у країні Веселунії…