Урок "Роль плазунів в екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів".

Тема: Роль плазунів в екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів.   

 

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю плазунів, розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності представників цього класу у зв’язку з умовами життя; з’ясувати їх значення в природі та в житті людини, необхідність їх охорони; розвивати вміння логічно мислити, порівнювати і робити висновки; виховувати  спостережливість, охайність, культуру спілкування, формувати ціннісні орієнтації на збереження природи  та відповідальність за стан довкілля.

Очікувані  результати: учні наводять приклади видів плазунів, поширених в Україні та своєму регіоні, рідкісних видів плазунів; розпізнають найпоширеніші види рептилій; пояснюють причини, що зумовлюють необхідність охорони плазунів, їх значення для людини; учні роблять висновок про значення плазунів в екосистемах та в житті людини.

Обладнання і матеріали: схеми, малюнки,  додаткова література,  таблиця «Тип Хордові. Клас Плазуни»,   виставка літератури «Світ плазунів».

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань.

 

             Епіграф:  Плазуни – невід’ємна частина тваринного населення Землі.

                             Допустити їх  зникнення -  означає визнати, що ми готові

                             розлучитися   з  усією живою  природою. 

                            І якщо це станеться, ми вже не  зможемо  бути такими, як раніше.

               Арчі Карр

                                                              Хід уроку.

 І. Організація класу.

Прийом «Психологічний настрій»

 Добрий день! Я вітаю вас з чудовим днем і хочу, щоб в  цей день чудовим зробили ваш і мій настрій ваша продуктивна робота на уроці. Поруч із вами лежать «картки настрою». Завершіть малюнок так, щоб вираз обличчя виражав ваш настрій.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

           1. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Плазуни від земноводних відрізняються наявністю в тілі:

А хвоста  Б тулуба В шиї       Г голови

     2. Шкіра плазунів характеризується такими особливостями:

А гола, із залозами                   

     Б гола, без залоз   

     В укрита роговими лусочками, із залозами

Г укрита роговими лусочками або пластинками, без залоз

    3. Дихальні рухи здійснюються за допомогою:

А діафрагми                                                    В руху дна ротоглоткової порожнини

Б грудної клітки й міжреберних м’язів       Г грудних хребців

4. Для представників класу Плазуни характерні такі ознаки:

А двокамерне серце й одне коло кровообігу

Б трикамерне серце й одне коло кровообігу

В трикамерне серце й два кола кровообігу

Г трикамерне серце з неповною перегородкою в шлуночку й два кола кровообігу

5. У плазунів органом дотику є:

А хвіст      Б шкіра та язик            В бічна лінія            Г кінцівки

6. Серед плазунів чотирикамерне серце має:

А черепаха   Б крокодил                 В змія              Г хамелеон

 

    2. Складання діаграми Вена.

       У лівому колі учні записують ознаки, притаманні земноводним, а в правому — плазунам. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки земноводних і плазунів.

3.  «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити подані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1. Кінцівки плазунів розташовані під тулубом.

2. Шкіра плазунів має багато залоз.

3. Кінцівки плазунів розташовані з боків тулуба.

4. Шкіра суха, покрита роговими лусочками.

5. Півкулі переднього мозку плазунів вкриті сірою речовиною.

6. При зниженні температури середовища активність плазунів підвищується.

7. Органи дихання — шкіра й легені.

8. Розвиток плазунів — непрямий.

9. Плазуни — холоднокровні тварини.

10. Деякі плазуни розмножуються у воді.

11. Серце в плазунів (окрім крокодилів) трикамерне.

12. Орган дотику плазунів — язик.

 

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
–	–	+	+	+	–	–	–	+	–	+	+

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

       Розповідь учителя.

        Сучасні плазуни – при всій їх різноманітності є жалюгідним нечисленним залишком колись процвітаючої групи тварин. Виняткового розквіту вони досягли 300 млн. років тому. В мезозойську еру плазуни панували на суші, в повітрі і навіть у воді. Не випадково цю еру називають віком ящірів.

Серед них були гіганти до 30 метрів завдовжки і  масою до 50 т. Це були найбільші з усіх наземних хребетних, які будь-коли існували на Землі.

        За характером живлення серед них були як рослиноїдні, так і хижаки.

Але 70 - 90 млн. років тому клімат на більшій частині Землі різко змінився, став холодним. Водночас зросла кількість різноманітних видів теплокровних ссавців. Це й спричинило до того, що більшість плазунів, насамперед усі гігантські форми, вимерли: адже вони не змогли сховатися від холоду. До нашого часу збереглося небагато плазунів.

         У світовій фауні налічується близько 6000 видів рептилій. Сучасні плазуни об’єднуються в чотири ряди:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

       Досліджувати різноманітність плазунів ми будемо в групах. (Групи  створюються за інтересами  і  учні  обирають  керівника групи).

Робота в групах:

1  група – Ряд Лускаті.

2  група – Ряд Черепахи

3  група – Ряд Крокодили

 

Інструктаж роботи груп. 

         Учні отримують  опорні  схеми  та завдання.

 

Завдання:

1. Дослідити особливості зовнішньої будови та середовища існування представників ряду.

2. Визначити особливості їх внутрішньої будови.

3. Дослідити видову різноманітність ряду.

4. Прислів’я, приказки і народні прикмети.

5. Визначити які представники ряду занесені до Червоної книги України.

6. Підготувати  звіт про роботу групи.

 

1. Різноманітність плазунів.

 Звіт 1 групи - Ряд Лускаті.

        Найчисельніший серед плазунів ряд Лускаті. Він налічує понад 5700 сучасних видів. Його представники поширені на всіх континентах, крім Антарктиди. Деякі проникають навіть за полярне коло, живуть у горах на висоті до 5 тис.м над рівнем моря. Є серед них гіганти – змія анаконда – до 11м 43см і карлики – гекон сферодактиліс елегантний та хамелеон мала брукезія – від 3,5 до 4см.

         Найхарактернішою ознакою лускатих є рогові луски, які вкривають тіло тварини. Серед них є види з двома парами кінцівок і без них. Ряд включає підряди: Ящірки, Змії.

Підряд Ящірки  - найбільш численна група сучасних плазунів. Вони поширені майже скрізь на суходолі, деякі – у морях чи прісних водоймах. Ящірки дуже різноманітні за зовнішнім виглядом і розмірами. Більшість видів мають дві пари розвинутих п’ятипалих кінцівок. Найдрібніші ящірки – гекони довжиною всього до 4 см, найбільші – варани виростають довжиною до 3 метрів, масою 150 кг. Шкіра вкрита роговими лусками. У багатьох видів розташовані на голові та інших частинах тіла великі луски збільшуються до розмірів щитків. Суха шкіра не має залоз. У всіх ящірок поверхневий роговий шар лусок змінюється на новий під час линяння. Багато ящірок можуть обламувати хвіст при різкому скороченні м’язів. Очі гарно розвинуті та захищені повіками, із яких рухоме тільки одне – нижнє, мають гарний слух, нюх розвинутий дуже слабо. Багато ящірок мають тім’яне око, яке сприймає світові подразнення. Забарвлення різноманітне та гарно гармонує з навколишнім середовищем. Деякі види швидко змінюють забарвлення під впливом змін в навколишньому середовищі. В специфічних умовах середовища ящірки набувають риси спеціалізації. Наприклад, у пустельних форм на краях пальців розвиваються рогові гребінці, які дозволяють швидко рухатися по вертикальним поверхням. У ящірок, які ведуть риючий спосіб життя, тіло змієподібно витягнуте та відсутні кінцівки. Більшість ящірок – хижаки. Розмножуються вони відкладанням яєць, але для деяких видів характерно яйцеживонародження. Багатьом ящіркам притаманна застережна поведінка, що лякає ворога. Інколи ящірки здатні й самі нападати на ворога, причому укуси їх дуже болючі для людини, а у великих видів небезпечні.

       Веретільниця -  невелика змієподібна безнога ящірка. Поширена по всій Україні, крім Степу і Криму. Веде переважно присмерковий та нічний спосіб життя. Живиться дощовими черв’яками, слимаками, гусінню. Розмноження – яйцеживонародження. Веретільницю часто сприймають як отруйну змію та знищують.

       Звичайний василиск, який зустрічається в Панамі й Коста-Ріці, має довжину 80см і так само, як і інші види цього роду василисків, чудово плаває і пірнає, а також може швидко бігати по воді. Ось як описав це надзвичайне явище американський зоолог А. Карр: «Це був василиск – зелений, як салат, з яскравими очима, самець. Втративши рівновагу, він каменем упав у чорну річку, відразу занурився у воду, але через мить опинився на поверхні й побіг по воді. Передні лапи він ніс перед собою, хвіст загнув у гору, а задніми лапами молотив поверхню води зі швидкістю кулемета. Швидкість хляпання була така  велика, що ящірка не потонула. Ще до того як ми змогли зрозуміти, як вона це робить, василиск дістався суші, зійшов на берег і сховався за гілками». Так само  швидко василиски здатні бігати і по суші. В Південній Америці василиска називають ящіркою Ісуса Христа, за те, що вона здатна ходити по воді, і по суші.

Гекон кримський живе на Південному березі Криму. Характерна особливість гекона – великі, випуклі очі, які вкриті прозорою нерухомою нижньою повікою. Тому що у геконів відсутні рухомі повіки, вони очищують від пилу та зволожують свої очі, облизуючи їх довгим язиком. Пальці тонкі, криві; кігті гострі, загнуті, за їх допомогою гекони можуть лазити по стінам та скелям. Кримський гекон потребує охорони, він занесений до Червоної книги України та Міжнародної Червоної книги.

       Змії  це досить своєрідні істоти на Землі. Місця існування змій різноманітні, тільки повітряне середовище не скорилося цим тваринам. Тіло їх вкрите роговими щитками та лусками. На голові багатьох видів великі щитки правильної та постійної форми. Покриви мають велику розтяжність, верхній шар періодично відшаровується і відбувається линяння. Будова черепа забезпечує виняткову розтяжність рота, що дає змогу заковтувати велику здобич цілком. Кістки лицьової частини черепа рухомо з’єднані між собою, а нижня щелепа підвішена до черепа зв’язками, які гарно розтягуються. Зуби розвинуті добре і використовуються для укусів та захоплювання здобичі. В отруйних змій передні зуби верхньої щелепи більшого розміру, вони мають зовнішні борозни або внутрішні канали, по яких стікає отрута. Отруту виробляють видозмінені слинні залози. Пояс передніх кінцівок повністю відсутній, а від пояса задніх кінцівок у деяких змій зберігаються невеликі кісткові залишки таза. Хребет складається з великої кількості хребців, грудна клітина відсутня тому ребра можуть широко розходитися в боки. Внутрішні органи підверглись значним змінам. У змій відсутня ліва легеня та сечовий міхур. Важливими органами чуття є язик, органи нюху та орган Якобсона – тонкий хімічний аналізатор. Очі прикриті тонкою та прозорою шкіряною плівкою, яка утворилася із повік, що зрослись. Суха плівка, яка покриває очі, робить погляд змій нерухомим. Органи слуху розвинуті слабо. У деяких змій є органи термічного чуття, які дозволяють на великих відстанях сприймати тепло здобичі. Всі змії заковтують здобич цілком не розриваючи та не пережовуючи її. Здобуту невелику здобич змії заковтують живцем, а для великої та сильної застосовують способи задушення кільцями тіла (удави, пітони). Розмножуються відкладанням яєць або народженням живих малят.

        Гадюка степова – отруйна змія, яка поширена в степовій зоні та лісостепу України. Верх тіла сірий або бурувато-сірий з чіткою темною зигзагоподібною поздовжньою смугою, на голові – малюнок в вигляді латинської букви Х. Полює вночі, вдень сидить в схованці або гріється  в затишному місці. В кінці липня – серпня самка народжує 5-8 гадюченят. Живиться переважно гризунами. Потребує охорони, занесена до Червоної книги України.

      На території України найчастіше зустрічаються вужі, мідянки, полози і гадюки.  Гадюки є отруйними: гадюка лісова і гадюка степова. Неотруйні змії – водяні й звичайні вужі, мідянка, чотирисмуговий, леопардовий, лісовий і жовточеревий полози.

         Вуж звичайний – неотруйна змія до 1,5 м завдовжки. Поширена по всій Україні. Живе в різних місцях, але найчастіше у вологих, біля води. Добре плаває й пірнає. Ззаду на голові – дві яскраві оранжеві або жовті плями. Верх тіла сірий, бурувато-сірий або чорний, іноді з темним візерунком.

 

 

               
    Це слід запам’ятати!

       Вигадками є те, що змії нашої фауни з власної ініціативи нападають на людей та переслідують їх, аби вкусити. Насправді при зустрічі з людиною змії завжди намагаються втекти. Кусає гадюка лише тоді, коли людина ненароком наступає на неї, не помітивши серед трави. Проявляють агресію і роблять випади в бік людини змії, загнані в глухий кут. Отрута гадюкам потрібна не для того, щоб нападати на людей чи великих хижаків, а для знешкодження мишоподібних гризунів.

        Російський герпетолог Ємельянов сказав: «Змії – друзі людини. Бережіть змій!».

 

Прислів’я та приказки про змій   

Гадюка гадюку не вкусить.

Сичить, мов гадюка.

Вигрів гадюку за пазухою.

Щебече, як соловейко, а кусає, мов гадюка.

Гадюка мала, а може вбити і вола.

Дивиться, як босий на гадюку.

Кого гадюка вкусила, той і черв’яка  боїться.

Не штука чужими руками гадюку ловити.

Простий, як свиня, а лукавий, мов гадюка.

Підлеслива людина - як гадюка під квітами.

 

Народні прикмети

Гадюки виповзають із хащів і гріються на відкритих місцях — скоро буде дощ.

Змії та ящірки за день - два до землетрусу вилазять з нір.

Дуже чутливий до змін погоди великий сірий варан: перед бурею чи грозою він стає дуже неспокійним.

 

 

Звіт 2 групи -  Ряд Черепахи.

        Відомо 225 видів черепах, які живуть на суходолі, у прісних водоймах і морях. Найчастіше вони трапляються у вологих тропічних лісах, спекотних пустелях, тропічних і субтропічних морях. Черепахи мають кістковий панцир, який складається з спинного та черевного щитків. Спинний щиток утворений кістковими пластинами шкірного походження, з ним зрощуються ребра та відростки хребців. Пластинки черевного щитка утворилися з ключиць та черевних ребер. Форма панцира черепах пов’язана з способом життя. Щелепи без зубів, їх функцію виконують рогові чохли, які мають гострі рогові краї. Голова розміщена на довгій рухомій шиї та може втягуватися під панцир. Легені мають великий об’єм та складну губчасту будову. Дихання відбувається «заковтуванням» повітря за допомогою коливань під’язичного апарату. Крім того вентиляція легень здійснюється під час втягування та витягування кінцівок. Очі розвинені гарно, мають дві рухомі повіки та мигальну перетинку. Переважна більшість видів рослиноїдні, але є і хижаки, які живляться рибою, земноводними або безхребетними тваринами. Усі черепахи розмножуються на суходолі та відкладають від десяти до декількох сотень яєць. Черепахи живуть декілька десятків років, максимально – до 175 років і ростуть упродовж усього життя.

        Черепаха болотяна – єдиний вид, відомий в Україні. Тримається переважно стоячих або слабо проточних водойм. Сплюснуте між щитками тіло черепахи легко долає опір води під час пірнання, а шкіряні перетинки на ногах полегшують її плавання. Зимує черепаха в мулі на дні водойм. Розмноження починається відразу після пробудження. Яйця відкладає на сухих сонячних місцях, нерідко досить далеко від води, засипаючи ямку ґрунтом. Приблизно через три місяці вилуплюються черепашки, які залишаються під землею до наступної весни. Живиться різноманітними водяними організмами: водяними комахами, дрібною рибою, молюсками.

       У місті Бангкок існує Черепашачий храм, у ставках якого живуть черепахи.

 

 

                                           

 

 

 

 

 

 

 

Звіт 3  групи - Ряд Крокодили.

      Представники ряду Крокодили пристосовані до напівводного способу життя. Поширені крокодили у тропічних і субтропічних регіонах, відомий 21 вид цих тварин. Тіло, хвіст та кінцівки вкриті великими роговими щитками. Хвіст довгий, стиснутий з боків, перетинки між пальцями задніх кінцівок, сплюснута голова з довгими щелепами, на передніх кінцівках – п’ять пальців, на задніх – чотири. Очі та ніздрі, що виступають над поверхнею голови, дають можливість дихати атмосферним повітрям і спостерігати довкола, перебуваючи у воді. Під час пірнання ніздрі та слухові отвори закриваються клапанами. Для черепа характерно розвиток вторинного піднебіння, яке має велике значення для дихання хижака. Зуби крокодила простої конічної форми, закріплені в окремих ямках. В головному мозку гарно розвинутий мозочок, що свідчить про досконалість координації рухів. Крокодили мають чотирикамерне серце, складні за будовою легені здатні вміщувати великий запас повітря, сечовий міхур відсутній. На суходіл виходять для відпочинку та розмноження. Самки відкладають від 20 до 100 яєць у гніздо в піску, у багатьох видів самки виявляють турботу про нащадків, охороняючи кладку яєць. Живуть крокодили 80 – 100 років.

 

Цих (21 вид)  плазунів поділяють на три родини.

 

Заповнення таблиці

Алігаторові	Крокодилові	Гавіалові
— 7 видів; — зубів не видно з пащі; — алігатор, каймановий алігатор	— 13 видів; — із закритої пащі видно зуби; — болотяний крокодил, гострорилий крокодил	— 1 вид; — довгі вузькі щелепи; — гавіали

        Основна зовнішня відмінність між алігаторами й крокодилами — в особливостях морди. У крокодилів навіть із закритої пащі виглядають з кожного боку по чотири зуби нижньої щелепи. В алігаторів із закритої пащі зубів не видно. Гавіали мають довгу вузьку морду.

         Крокодилів  у Стародавньому Єгипті годували добірними стравами, на ноги надягали масивні золоті браслети і персні, прикрашали дорогоцінним камінням, а після смерті їх бальзамували й ховали у спеціальних склепах. У Пакистані крокодилів став біля міста Карачі був місцем, куди приходили  на богомілля і поклоніння цим тваринам. Індіанці хіваро вважали крокодила дитиною водяної богині Тсунхг.

                                                         

Результат роботи – таблиця.

 

Ознаки	Лускаті	Черепахи	Крокодили
Середовище існування	Поширені на всіх континентах, крім Антарктиди	Пустелях, степах, тропічних лісах, на гірських схилах у прісній і гірській воді	Більшість у прісних водоймах
Кількість видів	5700 видів	210 видів	21 вид
Характерні особливості	На поверхні тіла рогові луски та щитки різної форми. Є види з двома парами кінцівок і без них.	Наявність панцира, зуби відсутні, добре розвинуті органи чуттів	Щільний шкірний покрив з рогових щитків; довгий стиснутий хвіст, між пальцями задніх кінцівок плавальні перетинки, ведуть нічний спосіб життя – очі і ніздрі виступають над поверхнею води, паща озброєна гострими зубами
Представники	Веретільниця, кримський гекон, мідянка, лісовий полоз, жовтопуз	Болотяна черепаха, слонова черепаха, степова черепаха, супова черепаха	Китайський алігатор, нільський крокодил, гребінчастий крокодил, гангський гавіал

 

 

Цікаво знати що… Рептилії-рекордсмени (Повідомлення учня)

• Рекордсменом серед довгожителів вважається самець черепахи маріон, який дожив до 152 років.

• Найбідніший раціон. Великі за розмірами черепахи їдять так мало, що їм вистачає одного банана на місяць.

• Найбільша за розмірами черепаха. Гігантська черепаха з Галапагоських островів важить близько 159 кг, а її панцир досягає метра в поперечнику; зелена черепаха може важити 450 кг, а слонова — 400 к г.

• Найсмачніша черепаха. Зелена черепаха, що харчується рослиною їжею, майже зникла на землі, оскільки з неї для гурманів готують витончений суп

• У Давньому Єгипті крокодилам вклонялися. Крокодил був присвячений богу Сухосу, повелителю річок. Щороку крокодилам приносили в жертву гарних дівчат.

• Смішний випадок. Зубна щітка. У спеку крокодили широко роззувають пащеку для кращого охолодження. Шорцеві чайки сідають прямо на зуби, викльовуючи рештки їжі. Пташки також скльовують зі шкіри крокодилів п’явок і комах-паразитів.

• Нільський крокодил сягає 6 м завдовжки.

 Найбільш отруйна змія — австралійський тайпан: укушена цією змією людина може померти через кілька хвилин.

• Королівська кобра — найбільша за розмірами отруйна змія, довжина її тіла може сягати близько 5,5 м. У разі небезпеки займає бойове положення і, підводячись, роздуває шию — комірець кобри. Отрута смертельна. Через 4 години після укусу гине навіть слон.

• Змія — символ мудрості.

• Отруйний пістолет. Кобра, коли плюється, вистрілює тонкий струмінь отрути в обличчя ворога, намагаючись поцілити в очі. Отрута не смертельна, але виникає сильний біль і сліпота.

2. Роль плазунів в екосистемах, їх значення для людини.

             Бесіда, складання опорної схеми                                                 

      Плазуни слугують поживою різним тваринам (зокрема, певним видам птахів і ссавців). Крокодили регулюють чисельність багатьох тварин, ящірки та змії знищують комах – шкідників сільського господарства, молюсків, гризунів. М’ясо черепах та їх яйця здавна використовуються в їжу. Також плазуни є джерелом сировини для промисловості. Віддавна шкіра крокодилів, великих змій йшла на виготовлення портфелів та взуття. Великим попитом користувались рогові щитки морської черепахи Бісси, з них виготовляли гарні гребінці, оправи для окулярів. Деякі плазуни місцями завдають шкоди. Так, середньоазійська черепаха шкодить на баштанах, може проривати стіни зрошувальних систем. На риборозплоджувальних станціях водяні вужі знищують велику кількість мальків промислових риб. Сухопутні черепахи, деякі ящірки та змії розповсюджують захворювання людини та свійських тварин, тому що на них живуть іксодові кліщі. В деяких країнах істотної шкоди людині завдають отруйні змії. Зміїна отрута віддавна приваблювала науковців як джерело лікарських засобів. Так, з отрути гюрзи одержують кровоспинні препарати, з отрути кобри – кобротоксин, що має знеболювальну дію. Також отрута змій використовується в діагностиці захворювань та лабораторних дослідженнях. У зв’язку з різким скороченням чисельності багатьох видів плазунів виникає проблема їх охорони. З метою охорони морських черепах створюються спеціальні ферми з інкубації яєць и дорощування молодняка. Проводяться роботи з розведення та вирощування крокодилів на спеціальних «крокодилячих фермах».

      Вивчення решток динозаврів допомогло вченим вирішити ряд винахідницьких задач, пов’язаних зі створенням нової техніки. Наприклад, винахідники довгий час працювали над проблемою конструювання надійного засобу для буріння свердловин, але всі створені конструкції ножів бура, дійшовши до твердих порід, затуплювались. Тоді біоніки придали ножам конфігурацію зубів динозаврів – і проблему було вирішено.

 

 

       Герпетологія – наука про плазунів. Перша праця з герпетології з’явилась в 1768 році у Франції.  І.С. Даревський сказав: «В наш час герпетологія посідає одне з центральних місць у системі зоологічних дисциплін».

 

 

 

 

 

 

                                                                                                  В  житті людини

 

 

             У природі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Охорона плазунів

    Розповідь учителя.

Ми знаємо про те, що більшість плазунів відкладають велику кількість яєць, можуть навіть турбуватись про нащадків. Чому ж окремі види занесені до Червоної книги?

(Обговорення питання.)

(Повідомлення учнів про плазунів, які занесені до Червоної книги України.)

 

     Рідкісні та зникаючи види заносяться до Червоної книги. До Червоної книги України занесені види плазунів: Гекон кримський, Жовтопуз, Полоз лісовий, Полоз чотирисмуговий, Полоз леопардовий, Мідянка, Гадюка степова.

     Багато  плазунів зображені на гербах і грошових купюрах різних країн.

У геральдиці:

На гербах Лесото і Ямайки зображений крокодил, на гербі Сейшельських островів –слонова черепаха, на гербі держави Соломонові острови є і крокодил, і черепаха, змія присутня на гербі Мексики - правда, не в якості емблеми держави: її там клює орел.

У боністиці: На грошових купюрах Данії зображена  прудка ящірка, на доларах Белізу можна теж побачити  ящірок.  На флорінах  Аруби (територія Нідерландів в Америці) зображені черепаха і гримуча змія.

 

            

 

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕННОГО.

 

 

1. Гра «Хто зайвий».

 Серед представників плазунів розміщених у три стовпчики , визначте зайвого.

Гекон	Нільський крокодил	Ефа
Веретільниця	Гавіал	Леопардовий полоз
Круглоголовка	Африканська мамба  (змія)	Кобра
Василиск	Кайман	Варан    (ящірка)
Пітон    (змія)	алігатор	Анаконда

 

2. Чайнворд «Плазуни».

            

 

 

 

     1. Велика неотруйна змія. Свою жертву душить.

2. Поширена неотруйна змія з жовтими плямами на голові.
3. Інша назва полоза жовточеревого.
4. Плазун, який змінює своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища.
5. Сукупність волокон, які передають збудження в організмі.
6. Поширена на Поліссі, в Карпатах, лісостеповій зоні і в правобережних степах безнога ящірка із змієподібним тілом.
7. Невеликий плазун валькуватої форми, який має кінцівки. Хвіст ламкий.
8. Степова ящірка. Хвіст довгий неламкий.

 

 

3. «Зоологічні  жарти».

Яких п’ятьох плазунів ви  впізнаєте в цій фантастичній тварині?

Знайдіть і запишіть у зошит помилки, яких припустився художник.

 

                         

Ящірка прудка

4. Прийом  «Фантаст».

 Які зміни відбулися б на планеті, якби зникли всі рептилії?

VІ. Підсумок уроку. 

        З давніх-давен плазуни викликали в людей почуття страху, огиди і нездоланного інтересу. Краса кобр була втілена в бронзу та барельєфи Стародавнього Єгипту, голови гри мучників  прикрашали піраміди ацтеків, черепах витісували з каменю буддійські монахи на початку нашої ери в просторах Гобі, у зображенні драконів змагаються вже багато століть китайські художники. Що це, протиприродний смак? Ні! Природа в своїй творчості не робить помилок. Усе живе – прекрасне, серед мешканців Землі нема негарних, нема потворних, нема огидних.

       О. Скарлатто написав: «Будь яка тварина – це  багатовіковий  витвір   еволюції, і кожна з них має однакове з нами   право   жити   й   виконувати  певну  роль у взаємопов’язаному світі».

      Як бачимо, плазуни – цікава і красива частинка нашої природи. Не знищуйте їх, не виловлюйте і не тримайте вдома чи то заради забави, чи то для спостереження, чи навіть для дослідження. Відірвані від природи тварини мучаться й гинуть, адже забезпечити потрібні їм умови життя дуже важко. Спостерігайте за ними в природі, фотографуйте, і,  звичайно, захоплюйтеся, дивуйтеся цій загадці природи.                                                      Рептилії  приносять людям чималу користь. Тож давайте  милосердно ставитись до плазунів, адже вони не вимагають від людини нічого, крім природного права на життя. 

Виступ-звернення до людей  від імені  рептилій.                         

Людино, зупинися, схаменись!

Задля розваги не вбивай безжально!

Нас пожалій, в майбутнє подивись –  

Воно таке далеке і печальне.

 

Природа-мати дала нам життя,

Його забрати права ти не маєш!

Беззахисні перед тобою ми,

Хоч шкоди не несемо – ти це знаєш!

 

Ми – плазуни, та ми живі, живі

І маєм право ми на існування,

Тобі служити будемо повік,

Лиш прояви до нас ти піклування!

 

Життя – як спалах, не гаси його,

Хай у безпеці будуть наші діти!

Ми всі під спільним небом живемо,

Дозволь нам існувати і радіти!

Дж. Даррелл писав: «Я розумію, що це рівносильне  зізнанню  у  надненормальній  ексцентричності, і все-таки  – зізнаюся: я дуже люблю рептилій». Полюбіть їх і ви!

VІІ. Домашнє  завдання: Опрацювати параграф 39; скласти опорний конспект  уроку;

пізнавальне завдання: зібрати народні прикмети і легенди про плазунів.

 

Література:

 

1. Біологія: 8 : підруч. Для загальноосвіт. навч. закл./ В. В. Серебряков, П. Г. Балан. – К. : Ґенеза,  2008. – 288 с. : іл.

 

2. Наумов Н.П., Караташев Н.Н. Зоология позвоночных. Ч. 1-2. - М.: Выс. шк., 1979.

 

3. Писанец  Е. М. Знакомьтесь: амфибии и рептилии. – Київ «Наукова думка», 1990.

–  126 с.

 

4. Похила Л. С., Яцук Г. Ф., Гдаль Б. Б. Використання скарбниці народних знань у процесі вивчення біології.Царство Тварини. Вид.2-ге, доповнене. - Тернопіль: Мандрівець, 2002. – 84с.

 

5. Резніченко В. П. Цікава біологія. – Кам’янець - Подільський: «Аксіома», 2005. – 242 с.

 

6. Романова Л. С.  Життя плазунів. – Київ «Наукова думка», 1974. – 216с.

 

7. Стецюк Л. І. Структуровані конспекти з біології. 7 клас.  – Навчально-методичний посібник для вчителів і школярів: - Вінниця, 2004. – 171 с. 

 

8. Талпош В. С.  У світі плазунів. Зоовікторина. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. – 120с.