Урок "Рослина -живий організм"

Тема: Узагальнення знань з теми «Рослина – живий організм»

Мета: . узагальнити, систематизувати знання учнів про органи рослини, будову та різноманітність квіток, суцвіть та плодів; формувати в учнів ключові міжпредметні та предметні компетентності; розвивати навички роботи учнів з додатковою літературою, творчу активність, пізнавальні інтереси, вміння логічно мислити, аналітично сприймати матеріал; сприяти підвищенню інтересу учнів до вивчення біології; переконати учнів у необхідності охорони навколишнього середовища; дбайливе ставлення до природи; сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук.

Формування ключових компетентностей: саморозвитку й самоосвіти - створення проблемних ситуацій, уміння розв’язувати завдання; інформаційної – відпрацювання вмінь робити висновки й узагальнення; соціально-трудової – вміння, спираючись на отримані знання, самостійно працювати, розвивати гнучкість отриманих знань; комунікативної – вміння працювати в групі.

Формування предметних компетентностей: уміння спостерігати, робити висновки та узагальнення; розвивати логічне мислення, мову, пам’ять, увагу; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до прекрасного, інтерес до предмету.  

Підприємливість і фінансова грамотність.

Обладнання та матеріали: атестаційні листи, конверти з завданнями,

дидактичні картки, картки з тестовими завданнями, насіння рослин, пагони традесканції, борошно, марля, пробірки, лист білого паперу, грунт.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний:  опис, бесіда, повідомлення учнів.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, активізація уваги та  мислення, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Інтерактивні: «світлофор», «створи пару», робота в групах.

5.Когнітивні: метод фактів, метод порівняння.

6.Креативні:  метод образної картинки, створення віртуального віночка.

7.Візуальний: створення пар різноманітності видів запилення.

8.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  музика.

9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Форма уроку: урок-гра.

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Місце уроку в навчальній темі: поточний (останній у темі).

Міжпредметні зв’ язки:  мистецтво, історія.

 

Хід уроку

 

Епіграф:      «Люби природу не як символ душі своєї,

                                люби природу не для себе, люби для неї…»

                                                                                           П. Тичина

 

Ι. Організаційний етап

Привітання до учнів, перевірка відвідування учнів класу.

IΙ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Звучить спокійна музика.

«Займіть зручне положення.  Уявіть ваш улюблений куточок природи,  як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Відчуйте свою розслабленість. Посміхніться і уявіть, які ви гарні, коли посміхаєтесь… Уявіть, що у ваших долоньках - дрібка гарного настрою. Ви пройшлись шляхами екологічної стежини, вдихнули свіжого повітря  й отримали насолоду спілкування з рослинним світом рідного краю. Уявіть запахи навколо вас… Уявіть в своєму місці спокою прекрасну квітку. Глибоко вдихніть її аромат. Уявіть маленьку невтомну бджілку, що збирає нектар з квіточки та приносить до свого вулика. Помилуйтеся красою навколо вас… А зараз час повертатися… Відчуйте ступні ніг… приплив сил до рук і ніг… Відчуйте спину, плечі… Поверніть голову наліво, направо… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… Посміхніться та зробіть глибокий вдих… Відкриваємо очі.

Поділіться чудовим настроєм, щоб    зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.

 

   Дуже давно, коли на Землі ще не було людини, ґрунт  протнув маленький пагінець, потягнувся до неба, до сонця й розквітнув квіткою. Якою була та квітка, ніхто не знає. Але, без сумніву, у світ прийшла краса.

Саме про рослини ми поговоримо на нашому уроці.

Вправа «Будівельник».

Зараз ми розділимося на команди. На партах прикріплені назви частин рослини.За назвами органів створюють команди.

Група « Корінь»-( коренеплід , додаткові, головний, стрижнева, кореневий чохлик, провідна зона),

Група « Рослина»-(пагін, стебло, листок,  міжвузля, брунька, корінь)

Група « Квітка»- тичинка, зав язь, пиляк, віночок, маточка, приймочка )

Прошу команди зайняти свої місця, перевіримо, чи правильно ви побудували на основі термінів рослину.

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань і вмінь учнів

Вчитель. На дошці ви бачите галявину серед лісу, на ваших партах є стікери-грибочки, тож давайте заповнимо галявину грибочками, на яких ви напишите правила роботи на уроці.

Учні пишуть правила, та прикріплюють на дошці.

У вас на партах лежать листки-самооцінювання.

Починаємо нашу подорож

І станція «Шифровка»

Кожна команда обирає конверт з завданням

Гра «Шифровка»

Завдання: у кожній поданій клітинці, які розділені діагонально, зашифровані частини пагона, виберіть одну букву з кожної і отримаєте їх назву. 3 бали отримує та команда, яка відгадає найшвидше всі три органи, інша команда 1 бал за відгадане.

(листки, стебло, бруньки)

 «Малюнок підкаже»

Завдання: підпишіть позначені на малюнку частини рослини і знайдіть їх зашифровані назви.

 

 

ПОСТАВИТИ ЦИФРИ НА МАЛЮНКУ ВІДПОВІДНО ПОЗНАЧЕННЯМ.

ПЕЛЮСТКИ

ТИЧИНКА

ПИЛЯК

ВІНОЧОК

КВІТКОЛОЖЕ

ЧАШОЛИСТКИ

ЗАВ ЯЗЬ

КВІТКОНІЖКА

ТИЧИНКОВА НИТКА

МАТОЧКА

ПРИЙМОЧКА

                                                        СТОВПЧИК

 

ІІ станція «Експериментальна»

Станція «Експериментальна»

Учням пропонують застосувати свої теоретичні знання на практиці під час виконання відповідних дослідів.

Кожна команда бкрк конверт з завданням

Лабораторія №1. Здійсніть дослід, який доводить наявність білку та вуглеводів в насінні.

Обладнання та матеріали: борошно, вода, йод, склянка, шматочок марлі.

 

Інструкція проведення досліду

Замісіть невелику кількість тіста. Покладіть в марлю та добре промийте в склянці з водою. Що спостерігаєте? ( Очікувана відповідь: вода стала каламутною).

  Додайте в склянку кілька крапель йоду. Чому вода стала фіолетового кольору? (Очікувана відповідь: йод – індикатор, який підтверджує наявність вуглеводу ). Що залишилося в марлі? (Очікувана відповідь: білок, клейковина).

Лабораторія №2. Здійсніть висаджування насіння квасолі та цибулі в грунт.

Обладнання та матеріали: горщик, заповнений ґрунтовою сумішшю, склянка з водою, цибулина, лінійка, прозорі пластикові склянки заповнені ґрунтом, насіння квасолі.

Інструкція проведення досліду

В горщик, заповнений ґрунтовою сумішшю, висадіть на відповідну глибину цибулину. Потім полийте грунт. Назвіть рослини, які можна розмножувати видозміненими підземними пагонами. (Очікувана відповідь: гладіолус, картопля, тюльпан).

Здійсніть вегетативне розмноження за допомогою підземного пагона цибулини на прикладі цибулі ріпчастої.

Здійсніть висаджування  насіння квасолі в грунт. На яку глибину треба закласти насіння в грунт? (Очікувана відповідь: насіння вкривають шаром землі у 2,5 – 3  рази більшим від розміру насінини).

  Для цього візьміть насінину та виміряйте її довжину. Отриманий результат помножте на 3. Це буде величина глибини,  на яку закладають насіння в грунт. Висадіть насіння на необхідну глибину.

Лабораторія №3. Доведіть, що в насінні є жири.

Обладнання та матеріали: насіння соняшника, лист білого паперу ( можна фільтрувальний папір), баночка з сухим насінням фасолі, баночка з пророслими насінням фасолі, баночка з насінням фасолі, повністю залитими водою, препарувальні голки, лупа

Інструкція проведення досліду

Візьміть насіння соняшника та сильно притисніть його до паперу. Що спостерігаєте? (Очікувана відповідь: на папері з’явилася жирна пляма, яка  свідчить про наявність в насінні рослинного жиру – олії. Діти, за рекомендацією вчителя, складають аркуш вдвічі. Так щоб насіння залишалося всередині. І роздавлюють насіння за допомогою звичайної ручки

Виконавши дану процедуру з різними видами насіння, приходимо до висновку: насіння одних рослин містить олію, а інших ні.

На його прикладі доведіть, що насіння - зачаток майбутньої рослини.
Перед вами результати досвіду, який ми з вами заклали на минулому уроці. Розкажіть про даний дослід і поясніть свої спостереження.
Таким чином, насіння є майбутньою рослиною, тобто зачатком нової рослини, що умови проростання насіння.
 

Фізкультхвилинка «Австралійський дощ».

Хід вправи: учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його.

• Чи знаєте ви, який австралійський дощ?
• Піднімається вітер (потираємо руки).
• Падають перші краплини дощу (клацаємо паль­цями).
• Почалася злива (плескаємо долонями по стег­нам).
• Злива перетворилася на бурю (тупаємо).
• Ось буря стихає (плескаємо долонями по гру­дині).
• Стихає злива (плескаємо долонями по стег­нам).
• Закінчується дощ, падають останні краплі (кла­цаємо пальцями).
• Шумить тільки вітер (потираємо долоні).
• Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору).

Станція «Плодова» (для капітанів)

Використовується прийом активізації «Дерево знань». На дошці намальоване дерево (стовбур та крона). Листя та плоди виготовлені з кольорового картону і мають на зворотній стороні кишеньки для завдань, кріпляться на дерево за допомогою магніту. Представники груп отримують з дерева завдання: за малюнком у кишеньці визначити назву плоду або суцвіття.

 

МАЛЮНОК	ОЧІКУВАНА ВІДПОВІДЬ
Конвалія	Ягода, китиця
Помідор (томат)	Соковитий багатонасінний – ягода, китиця
Пшениця	Сухий, багатонасінний – зернівка, складний колос
Виноград	Соковитий багатонасінний – ягода, волоть
Кульбаба	Сухий, сім янка, кошик
Конюшина	Біб, голівка
Горох	Сухий багатонасінний – біб, китиця
Яблуня	Соковитий багатонасінний – яблуко, щиток
Груша	Соковитий багатонасінний – яблуко, щиток
Слива	Соковитий однонасінний – кістянка, щиток
Соняшник	Сухий однонасінний – сім’янка, кошик
Горобина	Яблуко, складний щиток
Ліщина	Сухий однонасінний – горіх, сережка
Кукурудза	Сухий багатонасінний – зернівка, початок (жіноча), волоть (чоловіча)
Подорожник	Коробочка, колос
Шовковиця	Соковитий багатонасінний збірний плід супліддя, голівка
Цибуля	Коробочка, зонтик

 

«Відкритий мікрофон»

Давайте подумаємо, навіщо люди використовують рекламу? (Для того, щоб привернути увагу до рекламованого продукту.)

Чи можлива реклама серед рослин? (Так.) Щоб привабити до себе комах вони використовують яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, нектарники із солодкою речовиною та запахи.   Все це заради однієї мети – запилення.

Станція «Квіткова»

 Що таке запилення?

Які види запилення ви знаєте?

   Гра «Створи пару».

Пропонуються картки з зображенням рослин, комах та інших тварин, води, вітру. Одна група учнів  обирає  зображенням рослин, інша – запилювачів. По команді вчителя діти шукають «свою рослину».Наприкінці гри здійснюється корекція знань ).

Лілія – метелик

Дуб, кукурудза – вітер

Береза – вітер

Конюшина – джміль

Рефлезія – муха

Орхідея – колібрі

Латаття - вода

 Станція «Світлофор»

Рекомендації для проведення гри

Учитель уголос висловлює твердження, частина з яких містять помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені (погоджуються), червоні (не погоджуються), жовті (можуть доповнити) жетони. Учні, які підняли правильний жетон, ставлять собі 0,5 – 1 бал (залежно від складності завдань).

1. Віночок у квітки складається з пелюсток.+

2. Чашолистки і пелюстки разом називають листочками оцвітини.+

3. Маточка у квітці будь-якої рослини завжди оточена тичинками.-

4.Існує два способи розмноження квіткових рослин - насіннєве та вегетативне. (Так)

5.Квітка - орган вегетативного розмноження. (Ні, квітка - орган насіннєвого розмноження.)

6.Головні частини квітки - корінь і маточка. (Ні, головні частини квітки - маточка і тичинки.)

7. З зав'язі маточки розвивається насіння. (Ні, з зав'язі маточки розвивається плід, а насіння розвивається з сім'язачатків.)

8.Будь-яка квітка має пелюстки і чашолистики. (Ні, є рослини, у яких квітки не мають оцвітини. Їх називають голими, наприклад, квітки ясена і верби.)

9. Квітка тюльпана має просту оцвітину. (Так)

 

Станція «Біологічні задачі»

Математика (підприємливість і фінансова грамотність) .

Багато аграріїв обирають досить економічно вигідний напрям із вирощування гарбузів на насіння. Адже саме ця ніша завжди має стабільно високий і платоспроможний попит як на внутрішньому, так і зовнішньому продовольчому ринку.

        За різними узагальненими даними в середньому вихід насіння з плодів гарбуза столового становить 1% від загальної маси врожаю.

 Спеціалізовані для вирощування на насіння сорти можуть мати відповідний вихід до 2 %.

Команда 1. Задача:

Розрахуємо, скільки зможе отримати коштів агровиробник   з 1 га, при продажу гарбузового насіння по максимальній ціні ( 75 грн за 1 кг готового насіння) , при  урожайності гарбуза  50 т/га, якщо вихід насіння становить     2 % ?

Команда 2.

1. На острові Суматра росте Рафлезія Арнольді – рослина з найбільшою квіткою, яка досягає до 1м Ця квітка неповторна : красива, червонувата з цяточками, але смердить тухлими мясом. У чому полягає біологічний сенс цього нестерпного запаху? 

(У рослини рафлезії відсутні органи, в яких би відбувався процес фотосинтезу, відсутні стебла і листя. Всі речовини, необхідні для свого розвитку, рафлезія отримує з коріння або стебел рослини-хазяїна через корені-присоски – гаусторії. Частини проростка рафлезії, що залишаються поза рослиною-хазяїном, поступово відмирають. Комахи-запилювачі – лісові мухи. Рафлезія приваблює виглядом і запахом гнилого м’яса, за що їх називають ще «трупними ліліями». Схожість квітки рафлезії з гнилими шматками м’яса досягається відповідним забарвленням оцвітини – на червоному, пурпурному або коричневому тлі розташовуються світлі нерегулярно розкидані плями неправильної форми. Комахи спочатку потрапляють на диск, потім провалюються в кільцеву борозну, де знаходяться пильовики)

Команда 3.

Хлопчик написав своєму другу листа-розповідь про цікаву прогулянку влітку. Коли друг прочитав його, то зрозумів, що в листі допущено помилки. Ось уривок із листа. «Влітку я відпочивав у своєї бабусі у селі. Там мені дуже сподобалося, особливо природа, бо все цвіло і зеленіло. Там  біля  поля ростуть берези, тополі, верби  і їх бджоли запилюють. Навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою дзвіночки. Бабуся посадила багато рослин на городі, на нашій грядці  розцвіли  тюльпани і  горох, він смачний і  солодкий. Бджоли, оси, шмелі  налетять — будемо врожай гороху чекати. Поодинокі квітки соняшників красуються в кінці городу.  А ще бабуся посадила картоплю, бо плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. Бабуся дуже смачно готує картоплю. Запрошую тебе на наступне літо погостювати разом зі мною у бабусі.»

Завдання. Виправіть допущені помилки.

Відповідь.

2. верба запилюється вітром.
3. В їжу вживають видозмінені пагони-бульби.   6. Конвалії ростуть у лісі
4.  У соняшника суцвіття кошик.                         7. Плід картоплі ягода   
5. Верби ростуть біля річки.                                 8. Конвалії — цвітуть у травні                                                                                                                            
6. Плід картоплі отруйний.                                   9. Дзвіночки цвітуть улітку
7. Береза, тополя і верба вітрозапильні.     10. Тюльпани і горох — самозапильні.

Станція «Народознавці»

Створити віночок з квітів, відгадавши загадки(на партах загадки, діти самостійно створюють віночок)

Мак 

Листя зазвичай, голі або частіше волосисто-щетинисті. Квітки великі, поодинокі, як правило, червоного кольору (рідше зустрічаються білі або жовті), на довгих квітконосах, у деяких видів — у волотистому суцвітті. Тичинок зазвичай багато. Квітки запилюються комахами. Плід — коробочка. Насіння дрібне. Дозрілі насінини викидаються на велику відстань в результаті розтріскування коробочки. Також вони можуть висипатися на вітрі з отворів коробочки, як сіль з сільнички.

Насіння  використовували в їжу ще первісні люди. В Україні культивують рослину з метою отримання насіння й олії для потреб харчової промисловості.

Ромашка

Листки почергові, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.

Має велику жовту серединку, заокруглені пелюстки, білого кольору, а також довге тонке стебло та листя схоже на листя кропу. Плід — довгаста сім'янка.

Росте  майже по всій території України. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб.

Соняшник

Стебло висотою від 0,6 до 3 метрів, пряме, покрите жорсткими волосками.

Листя чергове, темно-зелене, овально-серцеподібне. Квітки у дуже великих кошиках, 30 — 50 см у діаметрі, до зацвітання (у стадії бутонів) повертаються протягом дня за сонцем. Крайові квітки язичкові, оранжево-жовті,  внутрішні — трубчасті, буро-жовтого кольору. Утворює частіше одне суцвіття. Плоди — довгасто-яйцеподібні сім'янки, з шкірястим опліддям.

 

 

Волошка синя

 Це трав’яниста лікарська рослина. У неї прямостояче, від середини розгалужене стебло. Квіти  утворюють поодинокі кошики. Квіти  збільшені,  блакитного, синього кольору, а серединні квіти  фіолетові. Плоди цієї трави сім’янки.

Росте всюди по території України. Зустріти цю квітку можна серед посівів ярих та озимих культур, або на забур’янених трав’янистих галявинах.

Калина

Листки до 10 см завдовжки, супротивні. Квіти зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття. Плоди — ягодоподібні червоні овальні кістянки, містять забарвлену червоним соком плоску тверду кісточку. Залишаються на гілках дуже довго і прикрашають кущ навіть взимку.

Ця рослина — дуже популярна в народі, оспівана в народних піснях,  вважають символом України, багато народних легенд та казок складено.

Барвінок

Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Листки супротивні, прості, широкі, овальні. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник. Квітки прості 2,5-7 см завширшки, з 5 зазвичай синіми (рідко білими) пелюстками, з'єднаними біля основи в трубку. Плід складається з кількох стручків.

Ця рослина — символ радісної життєвої сили, провісника молодого козака.

Незабудки

Здебільшого невеликі однорічні або багаторічні трав'янисті, зазвичай волосисті рослини. Стебла висотою 10–40 см. Квіти дрібні, як правило, блакитного кольору, але трапляються також рожеві й білі, зібрані в суцвіття. Віночок і чашечка 5-листочкові. Листки сидячі. Плоди — дрібні трикутно-овальні горішки, блискучі та гладкі. З 1986 р. рослина використовувалась як символ Голодомору в шкільництві української канадської діаспори. З початку 1990-х р.р. така практика поширилась в Україні.

Чорнобривці

Рослина утворює досить щільні кущі різної висоти. Стебло пряме, гіллясте.  Листки - перистороздільні. Коренева система - мичкувата.  Насіння дрібне.  Квітки середнього розміру, золотисто-жовтого чи темно-червоного кольору, запилюються комахами.   Плід - темно-коричнева сім'янка.  Однорічна трав'яниста теплолюбива рослина, розмножується насінням.

Один із видів  українських народних символів. Згадуються в ряді художніх творів, народних і сучасних піснях, казках та бувальщинах.  З рослини видобувають лютеїн — жовтий пігмент, який використовується у фармацевтичній промисловості.

Ось такі гарні віночки ви отримали. Ми передамо ці віночки  на уроки з образотворчого мистецтва, де ви познайомитесь з символікою кольорів.

Станція Віртуальна галерея «Квітка – душа. Катерина Білокур»

Словесний  супровід. Про квіти складено багато легенд, пісень, віршів, написано  багато полотен.  Я запрошую  вас, діти, відвідати віртуальну галерею української художниці,  народної художниці України, селянки, самоуки, ровесниці трагічного і величного ХХ століття, яка присвятила життя святому малярству, своїм унікальним мистецтвом прославила Україну на весь світ, Катерини Білокур.

Катерина Василівна Білокур народилася 25 листопада (7 грудня) 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області) в бідній селянській родині. Писати й читати навчилася самотужки. Через нестатки в сім’ї, не мала можливості навчатися, удень працювала в полі, на городі, а увечері, попоравшись по господарству, до ночі малювала саморобними пензлями (фарби також виготовляла сама). Батьки були проти захоплення дочки, вважали це безглуздим заняттям. В другій половині 30-х – у 40-х роках опанувала техніку живопису. Водночас з малюванням керувала драматичним гуртком у сільському клубі, сама виступала на сцені.

Зазвичай на своїх полотнах зображувала квіти. Квіти писала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні й осінні — така картина і створювалася, природно, з весни до осені.

Вона про них говорила: «Ой, які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я вами не налюбуюся — і поїдала їх очима, і тулилася до них вустами. Сама ніколи не зривала квітів; якщо бачила, що хтось зривав — не дозволяла цього робити — гріх! Не приймала дарованих квітів. Крім м'яти, чебрецю, любистку для запаху на домівці — ніяких квітів не зривала. Малювала, сидячи біля стеблини з квіткою, з натури. Зірвана квітка — вже не квітка.»

1949 — Катерина Білокур стає членом Спілки художників України.

1951 — нагороджена орденом Знак Пошани, одержала звання Заслуженого діяча мистецтв України.

1956 — одержує звання Народного художника України.

Три картини Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954), де їх побачив і високо оцінив Пабло Пікассо.

Померла художниця 9 червня 1961 року. 1977 року в селі Богданівці відкрито меморіальний музей художниці, на території якого встановлено пам’ятник

 

Перегляд квіткової галереї Катерини Білокур (відео)

Тож і ви, діти, бережіть природу, вчіться бачити прекрасне, дивовижне в тому, що нас оточує

Рефлексія

   Прийом «Торбинка Добра».

Покладіть в торбинку свої побажання молодшим школярам про те , чому важливо вивчати, примножувати й оберігати рослинні об»єкти живої природи. Прикрепіть свої побажання за маршрутом  на моделях деревних рослин.

V. Підсумки уроку

Підрахунок отриманих балів, оголошення оцінок учням.

VІ. Домашнє завдання

 Скласти сенкани до органів рослин