Урок "Рослинні угруповання"

Урок (Біологія, 6 клас)
Тема: Рослинні угруповання.

Мета: Освітня. Ознайомити учнів з видами рослинного угруповання; ввести поняття «рослинне угруповання»; розглянути сукупність взаємопов’язаних у своїх життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати тіла природи; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети; виховувати екологічне мислення. 

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: рослинне угруповання, ліси, степи, луки, болотяні угруповання, пустелі, штучні рослини угруповання.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація таблиць, малюнків); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

II. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Дайте відповіді на запитання:

-  Що таке екологічна група рослин?

-  Що таке життєва форма?

-  Які життєві форми рослин вам відомі?

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 Рослини у природі трапляються не у випадкових поєднаннях видів. Досвідчена людина знає, яку траву можна знайти в лісі чи на луці або болоті, а яку там шукати не варто. Різні види рослин пристосувалися до спільного зростання в одному місці. Вони взаємодіють між собою задля найбільш ефективного використання вологи, світла та інших ресурсів середовища. При цьому одні види рослин створюють умови для існування інших.

IV. Вивчення нового матеріалу. (Розповідь з елементами бесіди)

Певну сукупність взаємопов’язаних у своїй життєдіяльності видів рослин, які мекають на однорідній за умовах ділянці місцевості, називають рослинним угрупованням.

Кожному рослинному угрупованню властива своя структура – закономірний розподіл рослин у просторі.

Ліси – це рослинні угруповання,в яких переважають дерева. Їхня вертикальна структура (ярусність), визначається розміщенням фото синтезуючих пагонів різних видів на певних висотах. У наших лісах зазвичай виділяють яруси, утворені:

а) високими видами дерев (смерека, сосна, дуб, бук);

б) нижчими деревами (черемха, горобина, дика груша);

в) чагарниками (ліщина, калина, ожина);

г) травами;

д) мохами та лишайниками.

Ярусність властива і кореневим системам. Лісові угрупування бувають різним залежно від видами, які переважають у ярусі високих дерев.

Смерекові ліси, які поширені в Карпатах, зазвичай темні, з потужним шаром опалої хвої. Тут майже не ростуть трави.  Натомість соснові ліси, які переважають у північній частині України,часто світлі, із багатим  трав'янистим покривом. Ліси, які утворюють дуб, бук, клен, називають широколистяними лісами. У таких лісах наявність товстого шару опалого листя та затіненість влітку також заважають росту трав. Тому тут часто трапляються рослини із кореневищами,бульбами і цибулинами, які, завдяки  запасам поживних речовин, встигають відцвісти рано весною, до того, як листя дерев повністю розвинулось.

Степи – це угруповання, що розвиваються за низької зволоженості і де головною групою рослин є багаторічні злаки, зокрема ковила та костиця. Всю воду, яка випадає з атмосферними опадами, трави встигають повністю поглинути своїми кореневими системами. Завдяки травам у степах за тисячоліття утворились потужні найродючіші ґрунти нашої планети - чорноземи. 

Луки – це угруповання, де переважають трави. На відміну від степів, луки розвиваються за умов достатньої зволоженості. Природні луки поширені переважно у заплавах річок та у високогір’ях.

Болотні угруповання розвиваються в умовах надмірної зволоженості. Тут домінують трави, але часом зростають невеликі кущі і дерева. На сфагнових болотах домінує мох сфагнум. Він створює умови,в яких можуть зростати лише деякі чагарники та напівчагарники і трави. Але болотяні рослинні угруповання дуже різні за способом водного живлення. До верхових боліт, де зростає сфагнум, вода надходить переважно з атмосферними опадами. А от низові болота живляться переважно з атмосферними опадами. А от низові болота живляться ґрунтовими водами, які є багатими на поживні речовини. Тут  зазвичай переважаючими рослинами є осоки.

Рослинні угрупування пустель відрізняються від описаних вище тим, що рослини тут не утворюють суцільного покрову. Тому більша частина сонячної енергії  не перехоплюється рослинами, а досягає поверхні. Далі вона або розсіюється у вигляді тепла, як це має місце у гарячих посушливих пустелях, або відбивається у космос, як це спостерігається у дуже холодних льодових пустеля Арктики, Антарктики та дуже високих гір.

Для кожної ділянки характерний свій тип рослинних угрупувань, який визначається її кліматом, рельєфом і складом ґрунтів. Різноманітні природні процеси (пожежі, повені тощо) і діяльність людини можуть змінити або знищити такі сталі угруповання рослин. Коли виникають повністю вільні від рослин поверхні землі, на них зазвичай першими оселяються водорості і мохи. Вони накопичують органічні речовини, необхідні для утворення ґрунту. Далі на таких ділянках оселяються невибагливі однорічні рослини. Їхній видовий склад дуже мінливий і визначається не стільки взаємодією рослин, скільки умовами і можливістю занесення насінин тих чи інших видів. Наступним кроком розвитку є заселення ділянки багаторічними травами. Серед  них пізніше починають з'являтися деревні рослини, дуже часто – світлолюбна береза. Під її пологом згодом проростають потужніші тіньовитривалі дерева – смерека, дуб, бук, граб. Вони переростають березу, затінюють її, і на зміну березовому лісу на різних територіях приходить хвойні, широколисті або мішані ліси зі своїми видами трав, чагарників та з тваринним, грибним та бактеріальним населенням.

Штучні угруповання – сади, ягідники, парки, поля, баштани, городи, квітники. Вони не здатні самостійно існувати тривалий час. Доводиться витрачати чимало зусиль на боротьбу із бур'янами, аби  зберегти бажаний нам видовий склад штучних рослинних угруповань. Закинуті без догляду, вони швидко заростають – перетворюються на рослинні угруповання подібні до природного типу.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

 1. Дидактична гра "Знайди домівку ".

Мета: актуалізувати знання дітей про рослинні угруповання та різновид рослинного світу в залежності від розподілу росли у просторі.

Обладнання: малюнки із зображенням анемони, рясту, ковили, костриці, природна заплава лука, верхове болото,  мох сфагнум, росичка, Олешніківські  піски, поля, квітники.

Ігрова дія: за зображенням на малюнку назвати рослинне угрупування до якого належить рослина, назвати  умови середовища в яких вона зростає.

Правила гри: клас поділяється на дві команди. Вчитель навмання показує чотири малюнки кожній команді, а учні визначають рослинне угрупування до якого належить рослина та назвати  умови  середовища в яких вона зростає.

VI. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VII. Надавання та пояснення домашнього завдання.

1. Параграф 46, конспект в зошиті;
2. Виконати завдання на ст. 209.

Додатки

Ковила                                                                             Костиця

                          Ряст      Анемона

          Природна заплава лука                                     Верхове болото

                   Мох сфагнум                                                    Росичка  

                      Олешніківські  піски                                                  Поля

                     Квітники