Урок. "Рослинний світ рідного краю. Грунти".

Тема уроку. Рослинний світ рідного краю. Грунти.

Мета уроку: систематизувати знання учнів про рослинний світ своєї місцевості; сформувати в учнів уявлення про різноманітність рослинного та грунтового покриву; закономірності поширення грунтів; розміщення та видовий склад рослинності; розвивати вміння визначати закономірності поширення рослин; удосконалювати навички працювати з різними інформаційними джерелами; виховувати екологічну культуру та бережливе ставлення до природи рідного краю.

Очікувані результати:

-називати видовий склад рослинності;

-характеризувати основні типи рослинного покриву;

-аналізувати вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив;

-робити висновки щодо закономірностей поширення основних типів рослинності своєї місцевості.

Наскрізні змістовні лінії:

 Екологічна безпека та сталий розвиток.

Усвідомлює необхідність охорони грунтів та збереження рослин та їх угрупувань.

 Здоров’я і безпека.

Усвідомлює необхідність використання деяких властивостей рослин для зміцнення та профілактики здоров’я.

 Громадянська відповідальність.

Сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який:

 -розуміє необхідність раціонального використання грунтових та рослинних ресурсів;

-усвідомлює наслідки впливу господарської діяльності людини на грунти та рослинний світ своєї місцевості.

Підприємливість і фінансова грамотність.

Оцінює можливості використання грунтів та рослинних ресурсів своєї місцевості.

Обладнання: атлас Львівська область грунти, рослинний світ;  фото різноманітних рослин

Хід уроку

І. актуалізація опорних знань і умінь учнів

Прийом 1. (вчитель називає слова, а учні спробують визначити тему уроку )

Сосна, верба, ромашка, осока, полин, калина, смерека…

Прийом 2. „Здивуй ”

Вони відіграють важливу роль у житті людини. Щоб довести це пропоную вам виконати таке завдання. Подивіться навколо себе і знайдіть предмети, що мають пряме відношення до рослин і поясніть їх значення для людини.

( учні роблять висновок про роль рослин у житті людей і їх господарську діяльність )

ІІ. Вивчення нової теми

 Сьогодні ми матимемо змогу  ще більше дізнатися про рослинний світ своєї місцевості. Запрошую вас до співпраці.

 Ми будемо працювати за таким планом:

1. Різноманітність рослинного світу.

2. Лісова рослинність.

3. Лучна та болотна рослинність.

4. Ландшафти.

5. Грунти.

Різноманітність рослинного світу

  Грушівська сторона - це земля з надзвичайно високим видовим різноманіттям флори і фауни.   Важко знайти людину у нашому селі, яка б не любила ліс. Адже життя односельчан здавна було тісно пов’язано з ним. Ми з прадавніх часів використовуємо лісові багатства. Він захищає нас від негод, служить годувальником, оскільки в ньому росте багато лікарських рослин, зілля, їстівні гриби і ягоди, різноманітні дерева. Є рослини і тварини занесені до Червоної книги (журавлина дрібноплідна, ковила пірчаста, лілія лісова та ін.; голуб-синяк, джміль моховий, жук-самітник та ін.).

Лісова рослинність.

  Ліс знаходиться на північній околиці села. Широко – листяно -  сосновий ліс. Його представниками є: сосна звичайна, ялина, дуб, бук, клен, липа. Поява лісів бере початок з часів післяльодовикового періоду. З далекої півночі прийшли до нас: сосна, ялина, береза; з заходу - бук, дуб, липа. В результаті сформувався мішаний ліс - розмаїтість деревних порід, де поруч росте сосна, дуб і бук. Таке поєднання дерев вважається унікальним.

   Дерева виділяють у навколишнє середовище велику кількість вологи та ефірні масла, які є природнім оздоровчим чинником. Ліс - служить для самого села регулятором газового складу атмосфери, виділяючи О₂ і поглинаючи СО₂. Також є сировиною для господарського використання і місцем для відпочинку. Слід врахувати естетичні, оздоровчо - лікувальні та рекреаційні властивості лісу.

   Ми настільки звикли до наших краєвидів, що не часто звертаємо увагу на їх красу. А скільки захоплень викликає в гостей нашого краю розкішний лісовий коридор по узбіччях автомагістралі між Грушевом та Немировом. Сама дорога, ніби на хвилях моря, то піднімає, то опускає автомобілі, пропускаючи в їх віконця лісові принади сезонних барв.

   В лісі можна натрапити на невеликі болітця, від яких віє вологістю і холодом, а в моховому килимі загоряються крихітні світлячки. Сосни повертають нас у царство казок. Косе проміння поміж стовбурами струнких вічнозелених красунь полонить уяву найвибагливішого митця. Коли віє вітер - сосни шумлять, дуби скриплять, нагадуючи бравурну мелодію оркестру. Гул проноситься по верхів’ях, тоді ліс з висоти пташиного польоту схожий на хвилі зеленого моря. Соснова живиця насичує повітря фітонцидами - легко дихається. Вечірній ліс навіює таємничість - верховіття палахкотить загравою західного сонця. Це марево  озвучується приємною комашиною «мелодією»  та кваканням жаб.

   Дуб - символ могутності. Він відноситься до дерев-велетнів. У сприятливих умовах це дерево може досягати висоти  40-50 метрів. Росте дуб у висоту 120- 200 років, а в товщину – все життя. Вирізняється з-поміж інших дерев міцністю і довголіттям, так як живе до 500 років, а окремі дерева до 2000 років. З незапам’ятних часів у нашому краї використовують деревину дуба для будівництва житла. Багато побудовано дерев’яних церков, виготовлено виробів домашнього вжитку. Дуб був і залишається чудовим матеріалом для різьблення. У дубових діжках квасять капусту, огірки, яблука…

   Корінними мешканцями лісу є сосни. Вічнозелені голчасті створіння гармонійно вписуються в літню зелень, а суворий зимовий ліс оживає завдяки смарагдовим соснам. Горді й незалежні вони виставляють свою шляхетність – дивіться, мовляв, які ми красуні. Під шатами вічнозелених красунь не висихають потічки і не зникають сірководневі джерела. Сосни зберегли їх і в часи сірчаного буму, коли грушівська дільниця підземної виплавки сірки, використовуючи велику кількість води, висушувала навколишні території.

  Сосна - порода довголітня, живе до 300-400, а то й до 500 років. Висота сягає до 40 м. Кожен рік вона дає по одному кільцю гілок. Але сосна дівиця хитра - на її кроні можна прочитати вік до 50 років, а далі вона приховує його поступовим розташуванням розлогих гілок. Це дерево є породи ядрової із смолистими ходами. Зі смоли виготовляють смоляну олію. З неї одержують живицю, яку використовують для виготовлення скипидару, мастик. Колоди і дошки з сосни - найкращий будівельний матеріал. З неї виготовляють меблі, вікна, двері.

    Вічнозеленою красою не поступається сосні її сестриця ялина. Є досить цікава особливість: ялина досягає висоти у 1,5-2 м протягом 10-15 років. Існує народна мудрість – «Хто ялинку саджає – той віку собі добавляє».

  Помітно виділяється зовнішнім виглядом білокора берізка. Цінними властивостями ціниться сік, який виводить з організму людини шкідливі речовини. Де не посій, там і вродиться – кажуть про це дерево. Починає цвісти в 10 років. Живе воно, як людина – 70 років, а інколи і до 100 літ.

   Деревину широко використовують у різних промислових виробництвах: токарній справі, художньому ремеслі.

  Листя берези застосовують у лікуванні.

  Постійна мешканка лісу – вільха. Дерево заввишки 20-30 м. Доживає 100-120 р. Деревина довго служить у вологих і сухих місцях.

   Верба над ставом – традиційна картина грушівського села. Верба – прекрасне, зворушливе диво природи, воно звеселяє, лікує, дозволяє себе використовувати.

   У дохристиянські часи верба була для наших пращурів священним деревом, оберігала людей та їхнє житло від злих духів і пожеж, худобу від нечистої сили. Це дерево символізувало щасливе життя. Має верба і славу шукача води.

Лучна рослинність.

  З грушівських лугових трав можна створити ескіз неповторного килиму. Луки простелилися околицями всього села. Це території з багатою трав’янистою рослинністю. Всміхаються весні ромашки, бринять дзвіночки вливаючись у багатоголосний комашиний хор, а жайворонок підносить на крилах у небесну блакить. Шовковистий дотик лугових трав і цілюща аромотерапія – незмінні атрибути сінокосів.

Болотна рослинність.

 На території села дуже часто траплялись болотисті місця. Це малопродуктивні землі. Сірка змінила болота нашого села. Коли у другій половині ХХ ст. геологічні дослідження підтвердили наявність поклади сірчаних руд і можливість їх видобутку. Тільки після попереднього осушення родовища можлива його експлуатація. У рослинному покриві надзволожених  ділянок переважають вільха, очерет, зелені мохи, журавлина.

   Поблизу грушівського озера збереглися північі реліктові рослини: береза низька, синюха голуба.

Ландшафти.

Ландшафт - термін німецького походження  ̎ Land ̎ означає місцевість, а  ̎schaft ̎ -взаємозв’язок. Рельєф, клімат, ґрунти і організми взаємодіють один з одним і усі залежать від кожного, кожен - від усіх. Якщо змінити  хоча б один компонент, то зміняться усі інші і ландшафт у тому числі. Формування ландшафтів на території села Грушів пов’язано з льодовиковим і післяльодовиковим часом. Територія села відноситься до природного району Надсяння. На території Надсяння виділено два ландшафти - Немирівський та Яворівський. Грушів знаходиться на території Немирівської улоговини. Вона складена флювіогляціальними пісками та супісками. Річка Завадівка відокремлює Немирівську та Яворівську улоговину. Піски та супіски представлені в північній частині села. Підвищення, слабо хвилясті межиріччя, для яких характерні дерново-слабопідзолисті під лісом, та дерновими супіщаними й піщаними ґрунтами під луками, сінокосами і ріллею.

  Особливими видами ландшафтів села Грушів є лугові, лісові, горбисті. Значну частину села займають антропогенні ландшафти і сільськогосподарські угіддя.

Грунти.

         На території села виділяється широкий спектр типів ґрунтів. Так у межах рівнинної території поширені ґрунти,  які сформувалися під лісами (дерново-підзолисті, сірі лісові), під луками (дернові і лучні), зустрічаються і світлі чорноземи, азональні типи (болотні).

ІІІ. Закріплення знань та умінь учнів

Метод – бесіда: „ Я – зрозумів ”

 Закріплюємо тему за допомогою бесіди, даючи учням запитання, на які вони можуть дати відповіді на основі знань отриманих на уроці:

1. Що  таке флора?

2.Що таке релікти?

3. Які рослини ми називаємо ендеміками?

4. Найпоширеніші угрупування рослин нашої місцевості?

5. Типи грунтів, які поширенні у нашій місцевості.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати поданий матеріал.