УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Розвиток зв’язного мовлення
ТЕМА. Чарівний світ Катерини Білокур. Підготовка до написання
твору-опису природи за картиною «Рідне поле».
МЕТА. На основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів
відповідні текстотвірні вміння;
удосконалювати культуру усного та писемного мовлення,
вміння логічно й послідовно висловлювати думки;
розвивати спостережливість,емоції,відчуття прекрасного;
виховувати любов до природи, краси й багатства рідного краю,
зокрема до творчості народної художності Катерини Білокур.
Обладнання. Виставка репродукцій картин Катерини Білокур, художні твори,
присвячені її творчості.
Тип уроку. Розвиток зв’язного мовлення.
ХІД УРОКУ
Квіти – очі Землі, душа Землі
Катерини Білокур
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
1.Вступне слово вчителя.
Україна завжди була багата на самобутні народні таланти. Легендарна Маруся Чурай, авторка пісень, народні художниці Катерина Білокур, Марія Приймаченко, Ганна Васильчик, Ганна Веред та інші чудові майстрині,якими славиться Україна.
Катерина Білокур – народна самобутня художниця, якій би виповнилося 1.. . ЇЇ диво – полотна вмістили невмирущу красу живописних української природи, щедрі дарунки родючої землі й розмаїті квіти – символ радості, щастя і духовного життя народу. Твори цієї художниці чарівниці їхні чудові веселкові барви стверджують світові, який талановитий її, український народ, як глибоко розвинуте в ньому естетичне почуття, яка сприйнятлива його душа до всього прекрасного в житті.
Яку ж мету я ставлю сьогодні перед вами і перед собою?
Проникнути душею і серцем у чарівний світ Катерини Білокур, ознайомитися з життєвим та творчим шляхом цієї людини, навчитися описувати природу за картиною та відчувати прекрасне в житті, а власне відчуття краси Катерини Білокур висловила і картиною і такими словами
Квіти – очі Землі, душа Землі
2.Вивчення нового матеріалу.
Хто ж така Катерина Білокур? Що відомо нам про неї? Прошу біографів доповісти домашнє завдання.
Учень 1.
Народилася Катерина Василівна Білокур 7 грудня 1900 р. Прожила 61 рік у с. Богданівка на Київщині в селянській сім’ї . Родина жила дуже вбого і Катря не мала можливості вчитися в школі. Вона самотужки навчилася писати й читати.
У дитинстві, що пройшло у злиднях, малюванням не займалася, про мистецтво дізналася значно пізніше з книжок та від сільського вчителя. Перша спроба малювати робила вуглиною на шматку домашнього полотна, перші фарби теж були саморобні з ожини, вишень, чорниці.
Через нестатки та нескінченну роботу по господарству, до якої була приставлена, через брак навіть початкової освіти не могла вступити ні до якого навчального закладу. Удень працювала в полі, на городі, а ввечері аж до ночі малювала.
Учень 2
А я читав про те що, її не розуміти й сварили рідні, вважаючи малювання безглуздям, осуджували односельці, які вбачали в ньому намагання ухилитися від роботи. Катерина тяжко пережила це і наполегливо йшла до мети : «Я буду художником,» - казала вона.
Я знайшов вірш В.Голобородька, який називається «Катерина Білокур: виготовлення пензлика.»
Подивиться на кота:
«Котику, мій братику!» -
а той сидить на припічку
розцяцькований, як опішнянський глек:
і калачики, і крорлевий цвіт,
і чорнобривці по ньому цвітуть.
Уловить кота, вистриже віхтик,
По віхтику на всяку квіточку:
Віхтик на калачики,
Віхтик на королевий цвіт,
Віхтик на чорнобривці,
Бо ж розцвітають у різні пори року
Яка навесні, яка о Петрі, яка у бабине літо.
Витеше з вишневої гілочки держальце,
Бляхою із консервної банки закріпить
Котячу шерсть – вже й готовий пензлик,
Буде чим малювати…
Яке ж улюблене заняття Катерини Білокур?
Чим ти найбільше любиш займатися?
Учитель.
Так ,робила Катерина собі пензлики сама.Вони були рівненькі, тонкі, однакової довжини, мов щойно застругані. Їх було багато: для кожної фарби окремий. Для одного пензлика добирала 9 волосинок, до другого 12, до третього 36. Хоч не вірила в жодні прикмети забобони, знала із власного досвіду, що навіть нестача однієї волосинки або зайва – вже вже виходить інший мазок
На більшості полотен катерина Білокур стоїть авторський підпис: «Малювала з натури Катерина Білокур». Справді природа тобто «натура» була її головними вчителями, а ківти - найулюбленішими мотивами.
«Квіти, як і люди – живі мають душу!» - казала художниця, тому ніколи їх не зривала, а змальовувала, бо вважала, що зірвана квітка – уже не квітка.
А .зараз діти ми переходимо до роботи над картиною.
Актуалізація знань.
Бесіда.
Поміркуймо: що треба знати. аби описати природу за картиною?
Давайте перевіримо.
(«Морозенко» П.Мирного, «Зоре моя вечірняя» Т.Шевченко, «Де тополя росте» П.Тичина)
(щоб зацікавить читача,перенести його уяву на місце озгортання подій, висловити захоплення красою землі)
(так, щоб уміти описувати побачене, ділитися враженнями)
До вашої уваги я пропоную картину Катерини Білокур «Рідне поле».
Прошу експертів коротенько розповісти про історію створення картини.
Учень 1 .
Усе літо малювала Катерина картину «Рідне поле». А літо 1949р. було дуже гарне: у городі перед вікнами буяли пишні квіти. Понівечена бомбами й снарядами земля загоювала рани,вкривалася смарагдовими кольорами. А художниця творила своє улюблене суцвіття – весняні, літні, осінні квіти зібрані в один вінок. Вона могла працювати над одною квіткою так довго, поки та не одцвітала. День за днем, пелюсточку за пелюсточкою вимальовувала 6 червоних жоржин біля тину, які вона наблизила до глядача . Суха сіро-коричнева лоза тину відтінила свіжу зелень, внесла в композицію відчуття простору. Малюючи жоржини, довго не могла розлучитися з ними і почати зображувати поле.
Учитель.
Художниця так приросла душею до своїх улюблених квітів, що хотілося лишити біля жоржин щось від себе – зняла з голови хустку і повісила на тиночку.
Діти, як ви вважаєте, що мала символізувати забута хустинка?
(зігріла картину теплом людської присутності, людина знаходиться завжди поруч із природою).
Тепер можна було згадати і про поле, яке вона почала малювати у вузькому просвітку між квітами. На полі ні хлібів, ні соняшників, ні буряків, хоча земля прекрасна і родюча. У 1954 р. в Парижі на міжнародній виставці демонстрували її картини. Серед них і «Рідне поле». Полотна високо оцінив Пабло Пікасо. Кажуть він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав Катерину Білокур геніальною і додав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї…».
Бесіда.
1.Яке враження справила на вас ця картина?
(захопила красою, квітами, кольорами)
2. Що на ній зображено? (квіти, тин, виноград, калина, річка, поле,небо)
3.Яка пора року змальована? (весна, літо,кінець літа - осінь).
4.Чому не просто визначити пору року? (на картині зображені квіти і плоди, які цвітуть і достигають в різний час).
5.Чим це можна пояснити? (художниця так любила природу,що хотіла на одному полотні вмістити все земне багатство)
6.Що символізують квіти, виноград, калина? (квіти – красу землі, виноград-родючість, калина-символ України, безкрає небо і поле – символи рідної землі)
7.Що зображено на передньому плані?
( царство квітів – волошки , троянди, кручені паниці, флокси, бузок, конюшина, мак, чорнобривці, ромашки, лілії, а також жоржини, які стоять осібно біля тину).
8.Чому саме квітам художниця надає такого великого значення? ( тому що найважливішими у її творчості, як визнавала сама , є квіти – очі землі, душа землі, найкраще, що може зрости на різному обійсті).
9.Яким постає поле? (безмежне. На ньому нічого немає. Чому? Бо сама по собі земля – це багатство).
10. Чому картина має назву «Рідне поле»? Що символізує назва, адже пола займає лише частину полотна?
( для художниці земля – це саме життя, поле щедро засіяне небесним творцем).
Засвоєння знань, умінь, навичок.
Робота в групах. Підготовка робочого матеріалу.
1.Дібрати синоніми до поданих слів.
Художник – творець, митець, майстер пензля.
Малювати – зображувати, писати,творити.
Полотно – картина, шедевр, витвір.
2.Записати назви зображених рослин.
3. Записати кольори, які ви бачите на картині.
4.Дібрати епітети до поданих слів.
Поле – широке, золоте, безмежне, родюче.
Небо – синє, високе,безкрає, ясне, лагідне.
Хмарка – біленька, пухнаста, маленька.
Тин – плетений, дерев’яний, низький.
Хустина – біла, чиста,білосніжна.
Богданівка – не Богом дане,
Не чортом прокляте село,
А та земля, де на світанні
І гомонять вони, як люди,
І мова їхня голосна – голосна.
Таких квіток – ніде не буде,
Хіба що вицвітуть у снах.
Такі – не хиляться, не в’януть.
Таких морози не приб’ють.
І навіть росами тумани
Перед світанком не заллють.
На них не має ні пилинки
Це їх не можна не любить.
Це їх самотня добра жінка
Колись навчила говорить.
Усі вони у світ широкий
Зітхають крильцями бджоли
Лиш чорнобривчик кароокий
Ще не говорить, бо малий
Але і він – уже сміється,
І тулить личко д листка…
Його сестра струнка жоржина
Усім розказує про те,
Що мама їхня Катерина,
Що серце в неї – золоте…
Які б словосполучення із поезії ти б узяла для твору-опису?
Підведемо підсумок.
Дійсно, ця картина причаровує красою квітів і полонить зір різнобарвною палітрою, буянням життя. У ній розкривається вся краса й багатство української землі.
Здобуті навички:
(ознайомитись з життям і творчістю художниці;
Обрати відповідний тип і стиль мовлення;
Передати особливості пейзажу;
Дібрати робочі матеріали.)
(дізналися про народну художницю Катерину Білокур, навчилися описувати природу за картиною).
Домашнє завдання
Систематизувати робочий матеріал для твору – опису.
Написати вступну частину (враження).