Урок розвитку мовлення. Тема. Зарубіжна поезія українською(«Гітара» Ф. Г. Лорка)

Урок розвитку мовлення.

Тема. Зарубіжна поезія українською(«Гітара» Ф. Г. Лорка)

Мета:

     знаннєвий компонент: забезпечити учнів інформацією щодо життя та творчості Ф. Г. Лорки, М. Лукаша, В. Стуса, Д. Магід, Г. Латника, розглянути особливості перекладу ліричних творів, формувати  навички аналізу ліричного твору та розуміння особливостей лірики як роду літератури; формувати розуміння літературно-філософської картини світу, впливу літератури на культурний прогрес людства.

      діяльнісний компонент: застосовувати знання на практиці; визначати тему, ідею, проблему, мовно – поетичні засоби, значення твору;  уміння використовувати довідкову літературою, пошуковик  Google.

           ціннісний компонент: розвивати навички художнього аналізу та синтезу,  інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; сприяти утвердженню гуманістичного світогляду особистості.

Обладнання:  портрети Ф. Г. Лорки, М. Лукаша, В. Стуса, Д. Магід,

 Г. Латника, роздатковий матеріал (схема аналізу ліричного твору, Qr- коди, тексти); інтерактивний плакат.

Тип уроку: урок-дослідження

Очікувані результати:

Предметні компетентності, які формуються на уроці: учень / учениця:

знає основні етапи життєвого і творчого шляху письменників; знає українських перекладачів та українські переклади твору, визначає в ньому засоби художньої виразності; виявляє особливості індивідуального стилю перекладу; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє тотожність та відмінності зображувальних засобів у перекладі  митців українського слова; висловлює власну думу.

             Ключові компетентності, які формуються на уроці: учень / учениця:

 установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; самостійно знаходить і систематизує інформацію про життя і творчість Ф. Г. Лорки,     

 М. Лукаша, В. Стуса, Д. Магід, Г. Латника; використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість ; усвідомлює цінність ліричних художніх творів; створює власний зоровий ряд до  твору «Гітара» (постер, плакат, презентація, малюнок)

 

       І. Вступна частина уроку  (актуалізація, мотивація, тема, очікувані результати) 5 -7 хвилин

На початку уроку прояснюємо лексичне значення слів у контексті речення теми, увагу приділяємо словам «переклад, перекласти», бо часто замінюється в контексті перекладу словом «перевести».

1. Актуалізація опорних знань  (бесіда)

- На які роди поділяється вся література? (епос, лірика, драма, ліро - епос)

- Як називають представників цих родів літератури? (прозаїк, поет, драматург)

- Чи можемо ми, відкривши художній твір на будь- якій сторінці, відразу визначити  рід літератури? (так, за формою написання)

- Згадайте, твори представників  яких родів літератури ми вже вчили.

- Які твори аналізувати складніше (ліричні чи прозові)? Чому? (підводимо учнів до думки: ліричний твір аналізувати складніше, бо натяк, символ, образ, настрій, емоція)

2. Мотивація навчальної діяльності (бесіда)

- Чи потрібна лірика  сучасній людині?( говоримо про словниковий запас, вміння аналізувати, логіку, пам'ять, духовний аспект, вміння відчувати, бачити, чути  прекрасне).

3. Оголошення теми, очікувані результати  (тема та очікувані результати  схематично записані на дошці)

ІІ Основна частина (елементи псевдоперевернутого класу) 24 – 25  хвилин

    1. Сприйняття навчального матеріалу. 

              а) Евристична бесіда.

- З якою творчістю тісно пов’язана поетична творчість? (картини, пісні)

- Чи можемо ми по музичному інструментові чи творові визначити країну чи регіон? (бандура , кобза – козаки, Запоріжжя; сопілка – Полісся, трембіта – Карпати, волинка – Шотландія; дудук (душа абрикосового дерева) – Вірменія; кастаньєти (каштан), віуела (схожий на гітару з опуклим дном – Іспанія, вальс – Відень, опера - Італія….)

- Чому знакові для країн і народностей музичні інструменти мають переважно жіночий рід? Випадковість?

 - З якою країною, народністю асоціюється гітара? (Іспанія, роми)

              б) Дослідження, вступ

   Слово вчителя.

    Вірш «Гітара» входить до збірки «Канте хондо», циклу «Поема циганської сигірії» (1921 -1926), надрукована у 1931(андалузькі народні пісні, прояснення слів назв).

    ??? Особливість народної пісні(варіативність, наближення до розмовного стилю).

  Мистецтво канте хондо неможливо уявити без гітари. Крім особливої форми і тематики (людське горе і страждання), ці пісні мали і своєрідну співочу техніку, що вимагала неабиякої майстерності виконавців: звук мав зароджуватися глибоко у грудях і пройти, у прямому значенні цього слова, через серце. Тож співаки «канте хондо» дорого платили за своє мистецтво - багато хто з них рано помирав від розриву серця. Незмінною супутницею виконавців «канте хондо» була гітара. Для Гранади (місто на півдні Іспанії та столиця однойменної провінції, це одне з найдавніших міст країни), гра на гітарі – невід’ємна частина життя, а віртуозне володіння нею – національна риса іспанців. Сам Лорка був талановитим гітаристом, учасником багатьох музичних вечорів. Детальніше можна ознайомитися з життям та творчістю поета, скориставшись інтерактивним плакатом.

   в) Організація роботи учнів (об’єдную клас у чотири групи і розподілядаю тексти вірша «Гітара» в різних  перекладах - Дар'ї Магід, Миколи Лукаша, Григорія Латника). (інформація для дослідження розміщена на інтерактивному плакаті). https://www.thinglink.com/card/1407755148037455873

г) Оголошую тему дослідження (компаративний аналіз). Проаналізуйте вірш «Гітара» за поданим планом (час: 5 – 6 хвилин).

д) Оприлюднення дослідницької діяльності груп: я виступаю в ролі учня, задаю питання, учні відповідають, доповнюють, спираючись на текст даного перекладу  (кожна група обирає ритора або ланцюжком); паралельно ключові моменти акцентуємо і записуємо в робочий зошит.

- Виразне читання одного з варіантів перекладу (учні за вибором) або читання та аналіз тексту за строфами (паралельно); акцентую увагу на паронімах «утишить – утішить»  - прояснення значення слів, емоційна та смислова завантаженість.

- Назва «Гітара»,

- Автор, країна, рік друку, переклад(Федеріко Гарсіа Лорка, Іспанія,1931,  Дар'ї Магід, Миколи Лукаша, Григорія Латника)

- Рід, жанр (лірика, ліричний вірш, близький до андалузької народної пісні)

- Мотиви (голосіння-плачу, безмежного смутку, розпачу)

- До якої збірки належить («Канте Хондо» (андалузькі народні пісні))

- Художні засоби (персоніфікація, порівняння, алітерація приголосних [р] і [л], поетичний паралелізм (плаче гітара — плаче вода або вітер,  система повторів, риторичних окликів, монологічний характер оповіді)

- Ліричний герой ( гітара - жива істота, яка діє самостійно, незалежно від гравця. Головний прояв духовності гітари - це плач. У свою чергу плач - це гра, і ця гра безкінечна, вічна і трагічна. Сам образ плачу - прояв туги, система повторів, риторичних окликів; монологічний характер оповіді

- Які образи ще є у вірші (звук-мелодія гітари, яка звучить як плач, як звук води та вітру над пустелею, як звук чаші, що розбилася, переходить у зорові образи, що роблять зримими почуття, створюють замальовки)

- Про що вірш (тема: світ сповнений трепетного життя, в ньому усе бринить, звучить, співає, плаче, кричить, танцює, ридає; життя – емоції, смерть – відсутність емоцій)

- Для чого написав (ідея: возвеличення життя, музики, поезії, емоцій як невід’ємних його складових) 

- Які почуття викликав вірш( розпач, туга, неймовірний смуток і краса, захоплення)

??? У цьому вірші, на рівні емоцій, Лорка лірик чи драматург?(драматург, ритм вірша нагадує людське ридання, почуття ліричного героя подані на межі життя і смерті, на надриві).

       2. Осмислення навчального матеріалу.

 Питання – провокація (на мультимедійну дошку, проектор виводжу уривок з аналізу вірша), ТЕКСТ ПИТАННЯ:Сюжет: Кабальєро приходить під балкон коханої. Його гітара ридає, виспівуючи серенади, а над ранок його знаходять убитим… Але ж його попереджали, йому погрожували (суперник, чоловік, можливо, батько коханої). Словом, він знав, на що йшов… Це про вірш «Гітара»?

евристична бесіда (відповіді учнів передбачити важко, але напрямок: гітара, жива, страждає, від сильних емоцій або необережності рве душу – струни ,вона не просто інструмент, вона особистість, розповідала безліч історій – мудрість, трансформує душевний біль в прекрасну музику – творець; п’ять ножів (пальців) – тортури, але все народжується в муках (людина, витвір мистецтва, кохання, істина…)

ІІІ. Підсумкова частина (12 – 13 хвилин)

    1. Узагальнення та систематизація учнями отриманої інформації.

а) Читаю вірш «Гітара» в перекладі А. Ахматової.

- Чи змінилося емоційне сприйняття вірша зі зміною мови?

- Чим схожі переклади (будова вірша, настрій, мотиви, художні засоби, ритм)

- Чим різняться (емоційне забарвлення, зміст, образи, мелодійність)

- Які, на вашу думку, ознаки професії «поет – перекладач»?

- Чи варто читати лірику? (в процесі полілогу  підводжу учнів до висновку, що бездоганне володіння рідною мовою, і знання іноземної робить, людину обізнанішою, етичнішою, ерудованішою, горизонти ширшими.

      2. Рефлексія. Слухаємо аудіозапис вірша «Гітара» іспанською

https://cutt.ly/qofhYMw

- Чи можна впізнати вірш, не знаючи мови (відповіді непередбачувані: акцентую увагу на ритмі , знайомих словах: камелія, меч (espada), гітара, відеоряд).

- Що виявилося складним (цікавим, дивним)? (прийом «мікрофон», «ланцюжок»).

- Чи вдалося б вам проаналізувати ще один вірш Ф. Г. Лорки самостійно? (залежно від відповідей будую полілог).

3. Оцінювання, Д/З.

- Протягом уроку учні отримують + (ставлять на полях зошита, рахують, ставлять цифру і обводять колом), на перерві підходять та кажуть оцінку, можуть збирати + протягом теми .

- Домашнє завдання: компаративний аналіз вірша «Зимова ніч» (Борис Пастернак) у перекладі українських поетів; створити власний зоровий ряд до твору «Гітара» («Зимова ніч» (постер, плакат, презентація, малюнок)

 

Додаток

Переклад з іспанської

Миколи Лукаша

   Гітара

Як заридала

моя гітара,–

розбилась досвітку

криштальна чара.

Ой заридала

моя гітара...

Хочу утішить –

надармо,

Хочу утишить –

намарно.

Плаче, як вода,

що рине з яру,

плаче, як вітер,

що жене хмару.

Хочу впинити –

надармо,

вона ридає

за даллю.

Плаче пісок гарячий,

кличе біле латаття,

плаче стріла за ціллю,

вечір кличе світання,

плаче в голім гіллі

пташка остання.

А-ой гітаро!

У серці п’ять ножів

одним ударом!

Переклад з іспанської

Василя Стуса

   Гітара

Починається

плач гітари,

розбиваються

дзбани ранку.

Починається

плач гітари.

Гамувати її –

не варто.

Не вгамуєш її –

намарне.

Монотонно,

ніби хвиля, плаче гітара,

ніби вітер над снігопадом,

плаче гітара,

не вгамуєш її –

намарне.

Так плаче за даллю марев

півдня пісок гарячий –

камелій благає білих.

Так плаче стріла без цілі,

так вечір без ранку плаче.

На голім вітті вмирає

вранішня перша птаха.

О гітара,

конає серце,

на п’яти розіп’яте шпагах!

Дарія Магід

 

Переклад

Дар'ї Магід

    ГІТАРА

Починається плач

гітари,

Розбивається чаша

світанку,

Починається плач

гітарний,

Гамувати плач її

марно -

Не втішайте даремно

іспанку.

А так плаче у такт,

монотонно…

Плаче так лиш вода або вітер,

Що спиняється снігом

бездонним,

А її неможливо спинити.

Плаче щиро про речі

померлі,

Про пісок із гарячого півдня,

Що сумує без білих камелій

І так слізно їх просить,

бідний.

Вона плаче - стріла без мішені,

Пізній вечір без вранішніх терцій,

Мертва пташка в гілках -

душевно...

І мечами п'ятьма страшенними,

О гітаро,

поранене серце!

 

Переклад

Григорія Латника

    ГІТАРА

Починається плач

гітари.

Розбиваються чаші

світання.

Починається плач

гітари.

Її марно,

неможливо

обходити

мовчанням.

Плаче, одноманітна,

мов плаче вода,

мов плаче вітер

над снігопадом.

Її не обійти

мовчанням.

Плаче

про нездійсненне.

Пісок гарячого півдня,

що прагне білих камелій.

Рида про стрілу без цілі,

ніч без кінця, без краю,

першого мертвого птаха

на гілці присталій.

О, гітаро!

Пронизане серце

ударом п'яти кинджалів

 

перевод с іспанского

М. Цветаева

 ГИТАРА

Начинается

Плач гитары,

Разбивается

Чаша утра.

Начинается

Плач гитары.

О, не жди от неё

Молчанья,

Не проси у неё

Молчанья!

Неустанно

Гитара плачет,

Как вода по наклонам — плачет,

Как ветра над снегами — плачет,

Не моли её

 О молчаньи!

Так плачет закат о рассвете,

Так плачет стрела без цели,

Так песок раскалённый плачет

О прохладной красе камелий,

Так прощается с жизнью птица

Под угрозой змеиного жала.

О, гитара,

Бедная жертва

Пяти проворных кинжалов!

 

      Дар'я Магід. Народилася 1991 року у місті Києві. З 2008 р. Навчається в Інституті журналістики Київського національного університету імені Т. Шевченка. Пише вірші та короткі прозові твори, серед яких – і твори для дітей. Займається коректурою та редагуванням. Активна учасниця літературних сайтів «Гоголівська академія» та «Севама». Перекладає з іспанської.

     Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот. Опанував більше 20 мов, перекладав художні твори світової літератури здебільшого українською. Деякі твори відомі під псевдонімом Микола Нежурись.

    Васи́ль Семе́нович Стус — український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України в XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, Герой України

    Григо́рій Володи́мирович Ла́тник (нар. 1 листопада 1937, Київ) — український поет і перекладач поезії, лексикограф, енциклопедист, народився 1 листопада 1937 року в Києві. 1970 року закінчив Київський інститут іноземних мов. Має декілька робітничих професій. У 1973—1996 роках — редактор, згодом — науковий редактор видавництва «Українська енциклопедія». З 2001 року — провідний редактор гуманітарного циклу видавництва «Перун». Відредагував сотні книжок у різних галузях знань.

Художні засоби

    Епітет — це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або сенсового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості та насиченості.

    Мета́фора — художній засіб, який полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості. Вона не може бути «скороченим» порівнянням. Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення. З грецької це слово перекладається як «перенесення». Метафора означає розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого.

   Персоніфікація (лат. persona—особа + facere—робити), уособлення, або прозопопея, — різновид метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини), тому персоніфікацію ще називають одухотворенням, уособленням.

   Порівня́ння — троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. або предиката — подібний, схожий, нагадує, здається та ін.

     Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків у віршових або прозових рядках для надання творам більшої виразності, емоційної поглибленості твору.

  Асонанс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність (Була гроза, і грім гримів).

  Метонімія — слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою: золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота).