Урок "Розвиток культури Русі-України наприкінці Х – першій половині ХІІІ ст."

Про матеріал

Урок закріплення знань з метою узагальнити знання та уявлення учнів про розвиток писемності та рівень освіченості населення Русі, охарактеризувати розвиток мистецтва, формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами.

Перегляд файлу

Історія України 7 клас

Урок № _______ Дата _________

Тема. Культура Русі-України наприкінці Х – першій половині ХІІІ ст.

Мета: узагальнити знання та уявлення учнів про розвиток писемності та рівень освіченості населення Русі; охарактеризувати розвиток мистецтва; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами, виховувати в учнів любов і повагу до книги, до митців далекого минулого, шанобливе ставлення до культурних здобутків українського народу.

Тип уроку: комбінований, узагальнення і систематизації знань, застосування знань, навичок і умінь.

Обладнання: підручник, тексти джерел, ілюстрації, зображення архітектури, фрески та мозаїки, ікон, книжкових мініатюр тощо, презентація, картки, атласи, дидактичні матеріали, ілюстративні матеріали до теми, комп’ютер та мультимедійний проектор.

Поняття: культура, архітектура, фреска, мозаїка, мініатюра, ікони, іконопис, народні традиції.

Персоналії: Кирило і Мефодій, митрополит Іларіон, Алімпій, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Нестор.

Епіграф:

Той, хто не поважає звичаїв свого народу,

не береже їх у своєму серці,

той ганбить не тільки свій народ,

але перш за все,

не поважає самого себе, свій рід,

своїх давніх предків.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

Учитель. Зараз ми знову зануримося у чудовий світ культури Русі-України, перенесемося в епоху наших предків, зазирнемо у їх повсякденне та духовне життя. Пригадаємо основні здобутки русичів у розвитку архітектури, іконопису, мозаїчного мистецтва, книгописання та створення книжкової мініатюри.

В кінці уроку ви маєте відповісти на запитання: На мою думку, на Русі-Україні була (не була) розвинена власна культура східно-слов’янської народності.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. За часів Київської Русі починає формуватись українська народність.
Народність – це спільність людей, що формується в процесі злиття різних племен, яким притаманна спільна територія, мова, культура. Територією формування української народності були: Київщина, Переяславщина, Чернігово-Сіверщина, Волинь, Поділля, Східна Галичина, Закарпаття і Північна Буковина. Зміцненню зв’язків між цими землями сприяв розвиток господарства. Приблизно у XIII ст. формується єдина українська мова.

У XI – XII ст. склались сприятливі умови для значного піднесення та розвитку культури.

Поряд з назвами «Русь», «Руська земля», «Галицька Русь» та «Карпатська Русь» все частіше використовують назву «Україна». Вважають, що назва «Україна» походить від слова «край» чи «країна».

Знання власної мови, історії культури, повага до традицій свого народу визначають ступінь розвитку народності та можливість її існування у майбутньому. Саме тому в реаліях сьогодення ми ще раз з вами звернемось до культурної спадщини українського народу доби Русі-України – першого державного утворення в історії нашого народу.

IІI. Актуалізація опорних знань

Вчитель. Культура – це сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному та духовному житті. Культуру умовно поділяють на матеріальну і духовну. До матеріальної культури належать засоби виробництва, продукти праці, трудові навички, постановка освіти і виховання, уміння суспільства практично використовувати досягнення науки і техніки. Основними складовими духовної культури є: знання, теорії, ідеї, наукові праці, освіченість населення, моральні навички, твори мистецтва, ступінь залучення до досягнень науки і мистецтва.

Русь успадкувала землеробську, побутову і культову культуру від багатьох своїх попередників – давніх жителів Південно-Східної Європи. Проте географічні, економічні та політичні обставини диктували культурну першість українських земель у Давньоруській державі. Саме сплав досягнень тодішньої світової культури – від творів Аристотеля до засобів кладки камꞌяної арки в спорудах – і породив самобутній характер Русі-України. Більше того, саме культура Київської держави мала позитивний вплив на культурний поступ сусідів.

Колективна робота з презентацією «Культура Русі-України кінця ХІ – першої половини ХІІІ ст.»

Колективна робота

Варіант І. Робота зі схемою «Культура Київської Русі» (блок-схема зображена на дошці).

Варіант ІІ. Виконання завдань на інтерактивні дошці: множинний вибір «Чинники, які сприяли розвитку культури Русі-України та чинники, які стримували розвиток культури Русі-України» (а) запровадження християнства на Русі, б) князівські міжусобиці, в) формування єдиної державності Русь-Україна, г) набіги кочових племен, д) тісні зв’язки з Візантією, е) слабкі зв’язки між князівствами Русі).

Завдання. Доведіть, що кожен із зазначених чинників впливав на розвиток культури Київської Русі, та визначте, яким саме (позитивним чи негативним) міг бути цей вплив.

Варіанти відповідей.

Визначальний вплив християнської релігії на матеріальну та духовну культуру Давньої Русі. З хрещенням Русі у 988 християнство починає впливати на абсолютно усі сфери матеріальної та духовної культури. В мистецтві домінують біблійні сюжети, у літературі релігійна тематика.

Значний вплив Візантійської культури. Християнство на Русі було поширене переважно з території Візантійської імперії, і тому зрозуміло, що культура Русі зазнала значного візантійського впливу в царині матеріальної та духовної культури. Візантійські взірці в архітектурі, іконописі, літературі та інших сферах культури абсолютно домінують протягом всієї історії Русі.

Створення єдиної держави з середини XΙ ст. посприяло тому, що руська культура починає переосмислювати візантійські взірці та використовувати місцеві мотиви. Наприклад, Софійський собор – який хоч і є копією Собору Софії в Константинополі, проте має вплив язичницької традиції, особливо в будівництві великої кількості бань.

Учитель. Отже, одним із важливих факторів створення високорозвиненої культури Русі-України було запровадження християнської віри як державної князем Володимиром Великим.

Коментований перегляд відео-презентації «Вплив християнства на розвиток культури Русі».

IV. Узагальнення і систематизації знань учнів з вивченого матеріалу

Робота в малих групах (парах)

Виконання інтерактивної вправи (встановити відповідність між назвами пам’яток та їхніми зображеннями) на Інтернет сторінці

http://sh-history.ucoz.ua/index/interaktivni_vpravi/0-59

Група 1 Пам’ятки архітектури Русі-України.

Група 2 Пам’ятки мистецтва Русі-України.

Розповідь учителя

Розвиток архітектури.

Архітектура – мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель, будівельне мистецтво.

Зокрема, кожне із великих руських міст мало досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на дерев’яні кліті й оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.

Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Русі-України.

Мозаїка – зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Фреска – картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

Розвиток образотворчого мистецтва.

Ікона – у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці

Іконопис – мистецтво малювання ікон.

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що служило зразком) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони.

Книжкова мініатюра.

За часів правління Ярослава Мудрого поширюється книгарство. Він не тільки зібрав бібліотеку в 960 книжок, але й сам займався перекладами з грецької. Важливе місце серед різноманітних книжок того часу посідали літописи (історичні твори, в яких розповіді про події та факти подаються за роками). Вони особливо поширилися, починаючи з X ст. після прийняття християнства. Авторами літописів переважно були представники духовенства.

Мініатюри – сюжетні зображення, розміщені на початку книги чи її розділу.

Буквиці – великі орнаментовані кольорові літери на початку тексту.

Давньослов’янські традиції

Після прийняття християнства у 988 році, місцеві язичницькі традиції нікуди не зникають, а продовжують існувати в матеріальній та особливо у духовній культурі. Зберігаються слов’янські імена серед простих киян чи навіть князів. Язичницькі вірування поступово входять в симбіоз з християнством і виникає так зване двовір’я.

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який кожен справжній українець встигає з’їсти таку кількість смачних млинців, що вистачить на весь рік. Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам.

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Язичницька виворіт Масляної видно неозброєним оком. Християнська церква трохи видозмінила свято, скоротила до одного тижня і прив'язала до дати початку Великого посту, щоб не було кулінарних протиріч. Але суть Масляної залишається незмінна. Так наші предки відзначали кінець зими і початок потепління.

Індивідуально-колективна робота

Створення практичного посібника-путівника для туристів з історії культури Русі-України з використанням елементів метода лепбук (кожен учень оформлює відповідну сторінку міні-книги, коротко презентує свою роботу, вчитель створює із окремих сторінок міні-книгу).

Учень 1 – архітектура

Учень 2 – іконопис

Учень 3 – мозаїка, фреска

Учень 4 – книжкова мініатюра

Учень 5 – народні традиції

Орієнтовні виступи учнів:

Архітектура – мистецтво спорудження та художнього оздоблення будівель, будівельне мистецтво.

Найбільшим архітектурними пам’ятками Русі-України є Софія Київська і Десятинна церква.

Першою кам’яною світською спорудою в Києві був палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Київської Русі уважається Десятинна церква, збудована наприкінці X ст. Храми мали багато куполів, підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру, а стіни розписані фресками.

У культурі тієї доби не останню роль відігравав іконопис.

Іконопис – мистецтво малювання ікон.

Ікона – у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці.

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але невдовзі на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійських правил іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони. Ікони писалися на дерев'яних дошках і знаходилися в усіх церквах, проте переважна більшість їх втрачена. Пізніше почали створювати мозаїчні ікони.

Одним з перших іконописців був київський майстер Алімпій.

Християнська візантійська культура привнесла до Русі-України вид мистецтва – мозаїку – картини із кольорового скла або смальти. Настінні мозаїки застосовувались в спорудах на Русі з кінця Х до початку ХІІ століття. З усіх видів давньоруського мистецтва мозаїки Київської Софії та Михайлівського Золотоверхого монастиря справляють найбільше враження. Мозаїками прикрашались інтер`єри палаців і майже усі церковні споруди часів Володимира і Ярослава Мудрого.
Поширення писемності й поява книг зумовили виникнення в Київській державі такого виду живопису, як книжкова мініатюра. Перші твори оригінальної писемності, що дійшли до нас, з’явилися в епоху правління князя Ярослава Мудрого та його синів Ізяслава і Святослава. Найкращим прикладом цієї справи є «Остромирове Євангеліє».

Невід’ємними елементами художнього оформлення майже кожного літературного твору були заставки або мініатюри (сюжетні зображення, розміщені на початку книги чи її розділу), буквиці (великі орнаментовані кольорові літери на початку тексту), також рукописи часто прикрашалися кінцівками й візерунками на полях.

Східні слов’яни створили високу духовну культуру. У них сформувалася цілісна система релігійних вірувань, основними божествами були сили природи, існував разом з тим культ роду (предків). Вірили східні слов’яни також і в духів (русалок, мавок, лісовиків), мали численні обрядові свята, пов’язані зі зміною пір року. Деякі з них перейшли до канонів християнської віри. До цього часу в народі святкують Коляду, Масницю, свято Івана Купала та інші.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота в малих групах (парах)

Учні виконують тестові завдання множинного вибору, використовуючи програму створення QR-кодів.

Група 1 Пам’ятки культури Русі-України, створені за часів правління князя Володимира Великого.

Група 2 Пам’ятки культури Русі-України, створені за часів правління князя Ярослава Мудрого.

Учні перевіряють виконання тестових завдань іншою групою (парою), використовуючи програму створення QR-кодів.

2. Індивідуальна робота

Учні виконують тестові завдання закритого типу із використанням візуальних джерел культури Русі-України.

VІ. Підсумок уроку

Учні дають відповідь на проблемне питання, поставлене на початку уроку, прикріплюючи папірці відповідного кольору на дошку («так» чи «ні»).

Учитель робить висновок про те, що Русь-Україна була носієм багатої, самобутньої, високорозвиненої культури. Історичні пам’ятки цього періоду є справжніми шедеврами світового мистецтва.

Учитель. Висновки:

Високого рівня розвитку досягли архітектура й образотворче мистецтво Русі. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання майстрів Візантії, розвиваючи й удосконалюючи їхні творчі прийоми.

Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після хрещення Русі князем Володимиром існуюча система письма стала витіснятися кирилицею.

Дослідження загального ходу мовного розвитку на східнослов’янській території дозволили вченим визначити явища, які свідчать про формування української мови.

Наші предки справили свій вплив на формування духовної та матеріальної скарбниці українського народу, який вийшов на історичну арену дещо пізніше – уже в середньовічні часи.

На початку І тисячоліття Південно-Східна Європа являла собою сплетіння різноетнічних груп, які поступово асимілювалися з місцевим народом. Слов’яни в цей час сформувалися як самостійна етнічна спільнота.

Культурні надбання давніх східнослов'янських народів були досить високими, сягали європейського рівня, відзначались безперервним розвитком. Багато царин культури – прикладне мистецтво, народна творчість, вірування – мали глибокі вікові традиції.

Феномен незвичайного злету культури України-Русі пояснюють тісними зв'язками з Візантією, країнами Європи, Хозарією. Проте їхній вплив був значним, але не вирішальним. Щоб досягти значних успіхів у мистецтві, архітектурі, літературі, щоб зерна інших культур могли зростати в новому середовищі, вони мали лягти в добрий грунт, яким був духовний та матеріальний світ східних слов'ян, насамперед полян.

Високий рівень культури України-Русі мав вплив на розвиток культур сусідніх народів. Так, давньоруські літописи і сам процес літописання простежуються у хроніках Матвея Паризького, польських та литовських. Величезним був вплив київського фрескового живопису на розпис храмів Польщі, Чехії, Готланду. Культура Русі в усіх сферах виявила яскраву самобутність, заклала підвалини для розвитку культури України доби пізнього середньовіччя.

VІІ. Оцінювання учнівських досягнень

Оцінювання буде проведено на наступному уроці після перевірки виконання учнями тестових завдань (до балу за тести буде додано бал за роботу на уроці і виставлено загальну оцінку на персональних бланках відповідей учнів).

VІІІ. Домашнє завдання