Тема. Розвиток української літератури кінця XVIII – першої половини ХІХ століття
Мета: формування ключових компетентностей:
формування предметних компетентностей:
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
Обладнання: підручник, робочий зошит, роздатковий матеріал, ілюстрації, презентація, критерії оцінювання МОН та на їх основі спільно розроблені вчителем та учнями критерії оцінювання..
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
– Добрий день, діти! Сьогодні у нас на уроці присутні поважні освітні експерти. Привітаймося з ними. Сьогодні ми з вами зібрали у класі безпеки. В укритті. Тож на випадок оголошення повітряної тривоги нам не потрібно хвилюватися, адже ми вже перебуваємо у безпечному місці.
Після цього мер класу подає аркуш паперу з іменами відсутніх на уроці.
– Погляньмо, з яким настроєм ви сьогодні прийшли на уроку. (Перевірка настрою учнів за жестів, які використовували у часи Римської імперії: опущений униз великий палець – погано; розміщений паралельно до землі – посередньо; піднятий угору – чудово). Бачу, що більшість із вас позитивно налаштовані на роботу. І це дуже добре. На сьогоднішньому уроці, як і завжди, я – для оцінювання ваших відповідей та роботи під час навчального заняття, ви – для самооцінювання, використовуватимемо критерії оцінювання Міністерства освіти і науки України та розроблені нами на їхній основі власні критерії оцінювання. Вам добре відомо, що вони розміщені на спеціальному стенді у нашому кабінеті історії та на сайті нашої гімназії..
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Актуалізація опорних знань та перевірка домашнього завдання проводяться за допомогою ресурсу «На урок», де розміщені різнорівневі тестові завдання
Рівень І
Виберіть правильну відповідь
1. Втрата власної мови, культури й самосвідомості представниками народу, які перебувають у середовищі іншого народу називається… (в)
а) русифікація; б) національне відродження; в) асиміляція; г) шовінізм
2. Харківський університет було відкрито у… (б)
а ) 1798 р.; б) 1805 р.; в) 1817 р.; г) 1834 р.
3. У якому місті, єдиному на західноукраїнських землях, в середині ХІХ ст. надавали вищу освіту? (а)
а) Львів; б) Чернівці; в) Ужгород; г) Мукачево
4. Назвіть ім’я українського вченого, який у 2001 році був внесений ЮНЕСКО до переліку видатних математиків світу. (б)
а) Василь Каразін; б) Михайло Остроградський; в) Михайло Максимович; г) Іван Рижський
Рівень ІІ
5. Виставте події у хронологічній послідовності (б, г, в, а)
а) Створення Київського центрального архіву давніх актів (1852 р.);
б) відновлення діяльності Львівського університету (1817 р.);
в) відкриття Київського університету Святого Володимира (1834 р.);
г) діяльність Товариства прихильників слов’янщини у Львові (1821-1826 рр.)
6. Розставте навчальні заклади на українських землях, що входили до складу Російської імперії у порядку зростання їх статусу. (б, в, а, г)
а) гімназії;
б) парафіяльні школи;
в) повітові школи;
г) університети
Рівень ІІІ
7. Встановіть відповідність між іменами науковців, вчених і громадських діячів та родом їхньої діяльності. (1-г; 2-а; 3-д; 4-в; 5-б)
1) Василь Білозерський; а) агрономія;
2) Василь Каразін; б) філологія;
3) Михайло Остроградський; в) історія;
4) Михайло Максимович; г) журналістика;
5) Олексій Павловський д) математика
Рівень IV
8. Будівля портрет якого відомого українського вченого та зображення якого навчального закладу розміщені на малюнках? (У завданнях використано портрет пензля Лаврентія Сєрякова та картину Михайла Сажина) (а – Василь Каразін; б – Київський університет імені Святого Володимира)
А Б
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
– На відміну від освіти та науки наприкінці XVIII ст. староукраїнська літературна мова й українське книжне письменство перебували в кризі. Від старої української літературної традиції віддалялися її носії – українське панство та вище духівництво.
Утративши українську козацьку державу, учорашні старшини прагнули здобути статус дворянства Російської імперії. Ідучи на службу до імперських установ, вони поволі відмовлялися чи віддалялися від староукраїнського красного письменства, стаючи прихильниками інших літератур: французької, німецької, російської.
Здавалося, разом з утратою державності українство невідворотно втратить і свою мову та літературу.
І тут раптом 1798 року виходить «Енеїда» І. П. Котляревського, написана «живою», розмовною мовою. Вона поклала початок формуванню нової української літератури.
IV. Повідомлення теми, мети уроку
Тож тема нашого сьогоднішнього уроку «Розвиток української літератури кінця XVIII – першої половини ХІХ століття». Запишімо її до зошиту.
– Діти, як ви гадаєте, про що ми сьогодні говоритимемо, що маємо з’ясувати?
Із різноманітних варіантів відповідей учнів формую проблемне питання уроку «Чи можна вважати рубіж XVIII-XIX ст. добою розквіту української літератури?».
Крім того, на цьому уроці ми опануємо такі ключові та предметні компетентності (зображені на слайді), а також дізнаємося дати виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Чорної ради» Пантелеймона Куліша, «Кобзаря» Тараса Шевченка; навчимося розуміти поняття: «класицизм», «національна культура», «романтизм», усвідомлювати значення літературних та історичних творів у становленні української національної ідентичності, характеризувати формування нової української літератури та сучасної літературної мови. Сьогодні ми ознайомимося з умовами розвитку української літератури наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст., а також познайомимося з найвідомішими її представниками та їхні знаковими творами.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Умови розвитку української літератури
– На зламі XVIII-ХІХ ст. перед українською культурою постають нові завдання, першочерговим з яких було пробудження національної самосвідомості українців.
Українську літературу цього періоду називають новою. Порівняно з давньою у ній з’являються нові теми, нові герої, вона написана живою народною мовою. Становлення нової літератури було частиною національно-культурного відродження України, формування національної ідеї. Відкрийте, будь ласка, підручники на стор. 83 і занотуйте у зошити визначення «національна ідея» (стратегічне бачення розвитку народу, держави, що спирається на спільні культурні традиції та цінності).
За відсутності української держави література була спрямована на захист прав й інтересів народу. Саме цим пояснюється переважання в новій українській літературі громадянських мотивів. Основними художніми напрямами, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., були класицизм і романтизм.
Згадаймо разом з уроків мистецтва в чому ж були особливості цих двох напрямів? (Класицизм – напрям у літературі, для якого характерна орієнтація на античну літературу, що проголошувалася класичною, гідною наслідування. Романтизм – ідейно-художній напрям, який висував на передній план індивідуальність, наділяючи її ідеальними рисами й прагненнями).
Найяскравішими представниками класицизму були Іван Котляревський і Петро Гулак-Артемовський, а романтизму – Тарас Шевченко і Пантелеймон Куліш.
2. Іван Котляревський та його «Енеїда»
Робота з Інтернет-ресурсами
– Наприкінці XVIII – у першій третині ХІХ ст. літераторам доводилося витримувати не лише утиски самодержавства, а й скептицизм російських кіл до самої можливості творення літератури українською мовою. І саме в цей, сходить зірка Івана Котляревського. Шановні діти, скориставшись сайтом «Вікіпедія», ознайомтеся із біографією письменника та знайдіть там назви найвідоміших його творів.
У 1798 році Іван Котляревський видає свою «Енеїду». Занотуйте дану дату до нашої хронологічної таблиці. Взявши за основу сюжет однойменної поеми Вергілія. Він створив новий оригінальний художній твір, використавши українську історію, народні звичаї, побут, наїдки та напої. (Вчитель зачитує уривок з «Енеїди»).
«Латин по царському звичаю
Енею дари одрядив:
Лубенського шмат короваю,
Корито опішнянських слив,
Горіхів київських смажених,
Полтавських пундиків пряжених
І гусячих п’ять кіп яєць;
Рогатого скота з Лип’янки,
Сивухи відер п’ять з Будянки,
Сто решетилівських овець».
Жива народна українська мова одразу принесла автору популярність у суспільстві. І зрештою цей успіх сприяв витісненню з літератури старої книжної мови та заміщенню її українською, народною мовою.
Робота з історичним джерелом
Пропоную опрацювати цитату українського літературного критика Сергія Єфремова, присвячену «Енеїді» Котляревського. (вчитель зачитує цитату уголос або вона міститиметься на слайді презентації)
Сергій Єфремов:
«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... ми маємо таку історичну дату, — це пам’ятний в історії України рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження — невеличка книжка, од якої не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в історії українського народу».
– Поміркуймо, яке значення, на думку Сергія Єфремова, для української літератури мав вихід «Енеїди» І. Котляревського.
Значення «Енеїди» для української літератури важко переоцінити. І саме тому її автора, Івана Котляревського, по праву вважають основоположником сучасної української літератури.
3. Генії української літератури
– Не тільки Іван Котляревський залишив свій глибокий слід в історії української літератури. На попередньому уроці деякі учні отримали завдання підготувати повідомлення про біографії інших геніїв вітчизняної літератури цього періоду. Тож, вам слово, шановні доповідачі. Рекомендую слухачам занотовувати імена письменників та назви їхніх творів до робочого зошита.
Робота з біографічними довідками
Учні розповідають біографічні довідки Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Григорія Квітки-Основ’яненка, Пантелеймона Куліша (автор першого історичного роману «Чорна рада», виданого у 1857 році), Миколи Гоголя.
Заслуховуються виступи учнів.
Фізкультхвилинка. Вправи для очей.
4. Тарас Шевченко і його «Кобзар»
– Проте вершиною української літератури XIX ст. стала геніальна творчість пророка національного відродження України – Тараса Шевченка. Творчість Т. Шевченка насамперед відображає таку актуальну для тогочасного українства тему, як любов до України. Тарас Григорович був тісно пов’язаний з національно-визвольним рухом слов’янських націй. У своїх творах широко висвітлював історичні події в Україні («Гайдамаки», «Тарасова ніч» тощо), піднімав питання важкої жіночої долі («Наймичка», «Катерина» та ін.). У 1840 році в Петербурзі було вперше видано (за сприяння Євгена Гребінки) його збірку українських поезій «Кобзар». Після видання цієї збірки Кобзарем стали називати самого Тараса Шевченка та й сам він підписував деякі свої повісті цим ім’ям.
Один із учнів отримує завдання прочитати зі стор. 86 підручника слова Івана Франка про «Кобзар» Шевченка.
Творчість великого Кобзаря – справжнє уособлення української культури у світі. Чимало творів Тараса Шевченка перекладено різними мовами світу. Ось один із прикладів цього – англійський переклад, здійснений представником української діаспори у Канаді Джоном Віром (справжнє ім’я – Іван Вив’юрський), одного із найвідоміших віршів Тараса Григоровича. Пропоную вам
MY TESTAMENT
When I am dead, then bury me
In my beloved Ukraine,
My tomb upon a grave mound high
Amid the spreading plain,
So that the fields, the boundless steppes,
The Dnieper’s plunging shore
My eyes could see, my ears could hear
The mighty river roar.
When from Ukraine the Dnieper bears
Into the deep blue sea
The blood of foes ... then will I leave
These hills and fertile fields -
I’ll leave them all and fly away
To the abode of God,
And then I’ll pray .... But till that day
I nothing know of God.
Oh bury me, then rise ye up
And break your heavy chains
And water with the tyrants1blood
The freedom you have gained.
And in the great new family,
The family of the free,
With softly spoken, kindly word
Remember also me.
December 25, 1845 in Pereyaslav
Translated by John Weir
– Спробуйте впізнати цей твір та процитувати його перші вісім рядків.
ЗАПОВІТ
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
– Та не всі однаково сприймали творчість Поета.
Робота з історичними джерелами
Клас ділиться на дві групи. Перша знайомиться з фрагментом зі статті Пантелеймона Куліша «Перегляд українських книжок» (стор. 89 підручника). А друга – із фрагментом листування російського літературного критика Віссаріона Белінського (стор. 89 підручника).
Запитання
1. Порівняйте ці два документи. Як в них характеризується постать Т. Г. Шевченка та його діяльність?
2. Як ви вважаєте, чому ці документи містять різні точки зору щодо творчості Шевченка?
3. Чому, на ваш погляд, творчість і громадсько-політична діяльність Шевченка, Куліша та їхніх однодумців викликала таку непристойну лють противників?
1. Зі статті П. Куліша «Перегляд українських книжок»
«Ми знали Шевченка тоді, як він написав щонайвищі свої недруковані думи. Не було книжки живої і животворящої, щоб йому в руки не попала, та й лежала в нього не прочитана. Пушкіна він знав напам’ять, дарма, що писав не його мовою, не його складом, а Шекспіра возив з собою, куди б не їхав. Ще ж не забудемо, що Шевченко добре працював над малярством і розкидав розумом по всіх малярських школах: то мало хіба там було корму для його голови? Об’їздив Шевченко всю Україну, переговорив з тисячами всякого люду, то се хіба не наука, не бібліотека життя людського? Чували ми його критичні розправи з його уст і дивом не раз дивували, як він глибоко входив у саму суть літературного діла».
2. З листа В. Бєлінського Павлу Анненкову. Грудень 1847 року
«Наводив я довідки про Шевченка… друг казав мені, що вірить, що Шевченко – людина гідна і прекрасна. Віра робить чудеса – творить людей з ослів і дубин. Напевно, вона може з Шевченка зробити, мабуть, мученика свободи. Але здоровий глузд у Шевченкові повинен бачити осла і дурня… Цей хохлацький радикал написав два пасквіля – один на государя імператора, другий на государиню імператрицю… Я не читав цих пасквілів… але впевнений, що пасквіль на імператрицю повинен бути обурливо бридкий… Шевченко послали на Кавказ солдатом. Мені не шкода його, коли б я був його суддею, я зробив би не менше.
Я маю особисту ворожнечу до такого роду лібералів…»
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
– А зараз пропоную закріпити здобуті на уроці знання. Зіграймо у гру «Детектор брехні». Кожен із вас отримав картки, на яких містяться твердження, що стосуються Тараса Шевченка. Відмітьте вірні знаком «+», а неправильні – «–».
Проводиться на спеціальних картках, які роздаються учням
Оберіть твердження, що стосуються Тараса Шевченка.
Дидактична гра «Історичний пазл»
Учні розподіляються на маленькі групи, кожна з яких отримує картки із портретами українських поетів та письменників кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., їх імена та назвами найвідоміших творів. Команди правильно скласти всі три елементи пазлу. Виграє та команда, яка зробить це швидше.
|
Тарас Шевченко |
Іван Котляревський |
Петро Гулак-Артемовський |
Григорій Квітка-Основяненко |
Пантелеймон Куліш |
Микола Гоголь |
|
6 |
1 |
3 |
2 |
5 |
4 |
1) «Енеїда»;
2) «Маруся», «Конотопська відьма»;
3) «Пан та собака»;
4) «Ніч перед Різдвом», «Тарас Бульба»;
5) «Чорна рада»;
6) «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Сон».
VI. Рефлексія. Виставлення оцінок
– На спеціальних картках, де є три колонки учні позначені «+», «–» та «?». До першої занотовують те, що на уроці вразило найбільше, до другої – те, що залишилося незрозумілим, до третьої – те, про що хотілося б дізнатися більше.
За традицією, на спеціальних картках учні пишуть своє прізвище та ім’я і в першій колонці поставте собі ту оцінку, яку ви вважаєте, що заслужили на уроці або зазначте, що сьогодні не напрацювали на оцінку. У другій – вчитель виставляє оцінки тим, хто їх заробив.
– Нагадую, оскільки ми всі прослідковуємося принципом академічної доброчесності, то отримані на уроці оцінки знають лише ті, кому вони виставлені. Також із ними можна буде ознайомитися у нашому електронному журналі на платформі HUMAN. Там також буде розміщене і ваше домашнє завдання.
VІІ. Домашнє завдання
Міститься в останньому слайді презентації разом із використаними джерелами
1. Опрацюйте відповідний текст підручника. (параграф 12, стор. 83-89)
2. Скласти таблицю «Українська література першої половини XIX ст.».
Орієнтовний вигляд таблиці
|
Прізвище літературного діяча |
Твори |
|
І. Котляревський, зачинатель нової української літератури |
1798 р. — «Енеїда», «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник» |
|
Т. Шевченко |
1840 р. — Петербург «Кобзар»; «Гайдамаки» |
|
П. Гулак-Артемовський |
Писав байки. «Пан та собака» |
|
Г. Квітка-Основяненко, «батько» нової української прози |
«Сватання на Гончарівці», «Малоросійські оповідання», «Маруся», «Конотопська відьма» |
|
Є. Гребінка |
Байкар. «Малоросійські приказки» |
|
П. Куліш |
«Чорна рада», автор абетки «Кулішівка» |
|
М. Гоголь |
«Тарас Бульба», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Мертві душі», «Ревізор» |
3. Використовуючи інформацію отриману на уроках історії України, української та зарубіжної літератур, підготуйте матеріали для філософсько-літературної дискусії на тему «Гоголь – великий письменник: російський чи український?»
VIII. Заключне слово
Перед закінченням уроку мені хотілося б дізнатися чи змінився ваш настрій. Тож прошу всіх знову показати мені ваші великі пальці.
Я радий, що кількість піднятих угору фаланг зросла. А, отже, ми сьогодні добре попрацювали. Я дякую всім за увагу та співпрацю. Гарного всім дня. До наступного уроку!