Урок розвитоку зв’язного мовлення (усно) Зустріч поетів: Г. Гейне і Лесі Українки

                                                Зарубіжна література 9 клас

Тема: Розвиток зв’язного мовлення (усно)

            Зустріч поетів: Г. Гейне і Лесі Українки

Мета: Ввести дітей у світ поезії Лесі Українки і Г. Гейне, навчити милуватись і насолоджуватись дивними чарами поетичного слова, виховувати любов до поезії.

Обладнання: Портрети Г. Гейне, Лесі Українки, збірки творів.

                                             Перебіг уроку

             Огранізаційний момент.

           I. Перевірка домашнього завдання.

              1. Читання в оригіналі (нім. мовою) поезію «Лорелея» (1-2 учні)

              2. Читання на пам’ять поезії «Лорелея» (укр. переклад)

               -Що покладено в основу вірша?

               -Хто, на вашу думку, головний герой цього літ. твору? (автор)

               -Проч. рядки вірша, де змальов. портрет Лорелеї. Про що він свідчить, до яких думок спонукає? (казкова, фантастична особа, можливо, недосяжна мрія закоханого).

               -Чому гине плавець «у човні малому»? (зачарований співом, не помітив небезпеки).

               -Яке враження справила на вас поезія?

            II. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сторінка 1. Повідомлення про життя і творчість Г. Гейне і Лесі Українки. (висловлювання видатних                                                        людей про поетів).

Сторінка 2. «Поет відчуває природу краще, а ніж розум вченого. (Звучать вірші Гейне і Лесі Українки).

1. Виразне читання вірша Лесі Українки.

Краю України, Подолля!

а) Яка пора року зображена у вірші, обгрунтуйте своє твердження художніми деталями з тексту,

б) Виразне читання вірша Г. Гейне.

Гейне народився на зелених величного Рейну, там і народилась любов до природи рідного краю. Йому снились чарівні гаї, птахи співали різні мелодії, йому ввижались русалки, Леся пише свою «Лісову пісню» про фантастичну Мавку, а Гейне-прекрасну «Лорелей».

Сторінка 3.    «Над моєю колисковою сяяло місячне проміння 18 і перша пол. 19 ст» Г. Гейне.

Мрійливий і задумливий у 12 років написав свого першого вірша, Леся Українка в 9 років написала вірш «Надія», який був пройнятий соціальними мотивами.

                                            Стояла я і слухала весну

                                            Вона мені багато говорила,

                                            Співала пісню дзвінку, голосну

                                            Та знов таємно-тихо шепотіла,

                                           Вона мені співала про любов,

                                           Про молодощі, радощі, надії,

                                         Вона мене переспівала знов

                                         Те, що давно мені співали мрії.

Сторінка 4. Я дарую вам свою душу. Розлука з Батьківщиною гнітила Гейне і Лесю Українку. Як і Лесю здоров’я поета почала підточувати . Страшна хвороба-сухоти спинного мозку, яка з роками прогресувала. Ці рядки належать перу нашої землячки.

  Як і Леся Г. Гейне-один із великих поетів, які належать не тільки Батьківщині, а й усьому людству. Він писав: «Я ніколи не надавав великого значення слові поета, і мене мало турбує, хвалять чи гудять мої пісні. Але на мою труну ви повинні класти меч, бо я був хоробрим солдатом у війні за визволення людства!». Цій меті надійно і вічно служить безсмертне художнє слово Л. Українки і Г. Гейне.

                   Сторінка  Гейне в Україні

Українська гейніана триває понад 100 р. Серед перекладачів ліричних поезій поета були такі: Федькович, Старицький, але їх переклади були поверховими. Справжнє знайомство читачів України з Гейне поч. з 1892 року, коли у Львові з’явилося у перекладі Л. Українки «Книга пісень». Молода Леся зробила першу спробу вдало втілити засобами укр. мови не тільки зміст, а й поетичну форму ліричних творів Гейне. Переклад 92 поезій з книги пісень мають образ юного Гейне. Леся вловила не тільки романтичні настрої раннього поета, вона тонко відтворює геінів гумор.

                          Поезія Г. Гейне «Коли розлучаються двоє» перекладена поетесою стала укр. нар. піснею. У нім. поета та укр. поетеси простежуються спільні риси поезії, а саме образ зорі ( «Зоря упала в прірву», «Зоряне небо», Г. Гейне, Моя люба зоря ранить серце мені» Л. Українки).

Поезія цих талановитих людей надихнула на творчість таких композиторів як Шуман, Шуберт, Шопен, Мусогорський. Лисенко. Віршам властиві глибока задумливість, прозорість, простота.

  Д/з. Знайти і розповісти цікавий факт біографії Міцкевича.