УРОК: "Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого"

Про матеріал

Під час роботи учнів з матеріалами уроку, крім роботи з підручником, вони розв'язують кросворд, аналізують фрагменти історичних джерел.

Гра «Задай питання Ярославу Мудрому». Одного учня обирає клас для ролі Ярослава. Інші задають запитання по темі. Вчитель дає оцінку запитань.

Учням можна запропонувати фільм: "Ярослав Мудрий" (укр.) Історія України, 7 клас", який можна скачати за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=NKXqpoa03zc

Перегляд файлу

 

Конспект уроку по темі

“Русь-Україна

за правління Ярослава Мудрого”

у 3(7)-ому гімназійному класі

 

Розробив та апробував вчитель історії та права, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист Дяків Василь Григорович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017


Тема. Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

Мета. Формувати уявлення учнів про досягнення Ярослава Мудрого під час його правління, удосконалювати вміння зв’язно висловлюватись по темі, значення його діяльності Київської Русі, розвивати вміння працювати з історичними джерелами, картою, аналізувати, Занурюватися у епоху, виховувати любов до Київської Русі, як першої давньоруської держави.

Обладнання. Карта Київської Русі, фільм 5 зі серії «Країна», історичні джерела (Додаток 1-3).

І. Політика Володимира Великого. (Напрямки і досягнення)

1. Володимир розширював свої володіння (так)

2. Володимир прилучив землі волинян, хорватів, тиверців, уличів, вятичів і радимичів, ятвягів  (так)

3. Як називається держава, яка утворилася шляхом захоплення земель? (імперія)

4. Які реформи провів Володимир?

- 988р. – адміністративну – посадив у центрах княжінь та земель своїх синів. Як було до того? Ольга садила своїх лучних людей.

Заміна родоплемінного поділу на територіальний і створення князівств-намісництв.

  •            судова реформа: княже та церковне судочинство(«Устав земляний»)
  •            фінансова: запровадження грошей златника та срібляника(символ влади – тризуб)
  •            розбудова Києва – столиці Київської Русі на взірець Царгорода
  •            захист від кочових племен. Насипання валів вздовж південно-східного кордону (Змієві вали)
  •            укладання договорів з іншими державами Візантією, Вірменією, Скандинавією, Чехією, Угорщиною, Польщею, Германією.
  •            Запровадження християнства - зміцнення центральної влади князя(візантійське християнство). Як запроваджувалося християнство?(Силою). Що трапилося з ідолами?(Їх  втопили у Дніпрі). Що було збудовано? (церкви, собори)

Напрямки політики Володимира Великого (980-1015р.)

Розширення території Київської Русі

Реформи Володимира

Зовнішня політика

Захоплення Володимиром:

  • волинян;
  • білих хорватів;
  • тиверців;
  • уличів;
  • вятичів;
  • радимичів;
  • ятвягів.

Поширення впливу на

1. Північне Причорноморя

2. Крим(Судож, Херсонес)

3. Приазовя

(Карта у підручнику с. 43)

1. Адміністративна: посадив у центрах княжінь своїх синів. Перетворив князівства з родоплемінних на територіальні одиниці.

2. Військова: формував місцеву військову знать.

3. Судова: затвердив «Устав земляний», який визначав покарання.

4. Грошова: карбує власні гроші - златники та срібляники зі своїм зображенням та князівським знаком тризубом.

5. Розвивав містобудування. Спорудив «град Володимира» у Києві.

6. Релігійна:

- визначення важливих богів з язичницьких; встановлення ідолів на київському пагорбі(980);

- хрещення Русі і закріплення християнства єдиною релігією(988).

а) будівництво Десятинної церкви;

б) впровадження Церковного статуту;

в) відкриття шкіл;

г) запозичення грецьких книг та переклад словянською мовою;

1. Спорудження міст та насипання валів(Змієві вали) на південних кордонах Київської Русі для захисту від кочівників.

2. Налагодження династичних стосунків між Візантією та Руссю. Одруження Володимира з Анною.

3. Налагодження дипломатичних стосунків з Чехією, Угорщиною, Польщею, Германією, Римом

Висновок. Християнство сприяло зміцненню центральної влади, розвитку писемності, літератури, архітектури, мистецтва.

Хрещення Русі сприяло європеїзації давньоруського суспільства, прилучало державу до європейського культурного та державного життя.

Проблема. Чому на 2 гривнях зображено Ярослава Мудрого? За які вчинки незалежна держава визнала його  важливість?

План та завдання уроку

  1. Міжусобна боротьба між синами Володимира. (Хто? Як? Чому? Результат)
  2. Розбудова Києва.(Що? Коли? Навіщо?)
  3. Правові норми судочинства.(Що? Як? Навіщо?) – книжка
  4. Церковне та культурно-освітнє життя.
  5. Взаємини з іншими державами.  

І сторінка. Робота з опорною схемою. Прогностична бесіда. Що могло трапитися, помер князь Володимир? Чому?

Завдяки чому Ярослав зумів стати великим князем? (мужності, героїзму, доблесті, справедливості тощо. Як, на вашу думку, повівся Мстислав щодо розподілу земель? Чому?)

ІІ сторінка. Розбудова Києва. (Що збудовано? Коли? Навіщо?) Робота з підручником та додатковими джерелами(Додаток 1, фільм)


Додаток 1.

І. Забудова Києва за часів Ярослава Мудрого

 1. «У рік 1037. Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, а потім церкву на Золотих Воротах, камяну, Благовіщення Святої Богородиці. Після цього він звів монастир Святого Георгія і монастир Святої Орини…»(«Повість временних літ»)

  1. Як змінився зовнішній вигляд Києва за часів Ярослава Мудрого?
  2. Поясніть, чому князя Ярослава назвали Мудрим?
  3. Які церкви було побудовано за правління цього князя?
  4. Дайте характеристику просвітницькій діяльності Ярослава Мудрого. Дайте їй власну оцінку.
  5. Яке значення цього документа?

 

2. Головна споруда Києва часів Ярослава – величезні украплення «міста Ярослава», земляні вали висотою біль ніж 25 метрів, на яких стояли міцні дубові стіни й могутні башти. Досить сказати, що обнесена валами територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала за площею «місто Володимира…

Стольний град Русі був оточений велетенськими украпленнями, у яких було прорізано воріт: Золоті, Софійські, Лядські, Печерські. Слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на Заході. Знаменитий германський історик назвав Київ окрасою Русі й навіть суперником самого Константинополя…»(Котляр М.Ф., Історія України в особах: Давньоруська держава.)

Додаток 2.

ІІ.  Церковне та культурно-освітнє життя за часів Ярослава Мудрого

1. «І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися.

І до книг він мав нахил, читаючи їх часто вдень і вночі.

І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і письмо святеє, і списали багато книг.

В придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються вченням божого слова…

Отець бо його Володимир землю зорав і розмякшив, хрещенням просвітив, а великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжне…»

  1. Поясніть, чому князя Ярослава назвали Мудрим?

2. Дайте характеристику просвітницькій діяльності Ярослава Мудрого. Дайте їй власну оцінку.

 

2. Ярослав(до писця): То скільки ж книг сьогодні вже готові,

     І чи багато почали писать?

Сильвестр(писець): Готові пять книжок, великий княже:

  «Златая цепь», слова святих отців,

  Козьми Індикоплова мандрування –

  Ця книга дуже рідка й дорога,

  Діяння Дігеніса Акріта

І «Шестоднев» болгарського попа.

 Ярослав: Великий труд. Спасибі, мудрий отче,

        Корисних книг замало ще у нас

       І добрій книзі більше я радію,

       Ніж золоту в коморі…

Сильвестр(писець до князя): Найкраща всіх корон твоя дочка

   Премудрістю книжною сіяє.

   І поки ти на Чюді воював,

Вона навчилась з Грек перекладати

І вже читає грецькі письмена.

Іван Кочерга пєса «Ярослав Мудрий»

 

1. Про що свідчать  дані з пєси ?


Додаток 3.

ІІІ. Зовнішня політика Ярослава Мудрого

З Іпатіївського літопису про розгром руським військом печенігів

1. 1036року. Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів і слов’ян, прийшов до Києва і вступив у свій город. А печенігів було безліч. Тоді Ярослав виступив з міста, вистроїв дружину свою, поставив варягів посередині, а з правого  боку – киян, а на лівому крилі – новгородців. І стали вони перед містом, а печеніги почали наступати…

Хто такі печеніги? Що вам відомо про них?

Що ви дізналися з джерела про розгром руським військом печенігів? Яким було значення цієї події?

Прочитавши інші джерела, доповніть інформацію про зовнішню політику Ярослава Мудрого.

 

2. «Ярослав, скориставшись міжусобицями в Польщі, повернув «ерв енські городи» тобто Галичину…

…прилучив чудські землі, де почав зводити місто Юріїв…

1043 року флотилія під керівництвом княжича Володимира Ярославовича вирушила морем на Царгород. Сухопутна армія в той самий час йшла через Болгарію під проводом воєводи Вишати… Обидві сили були погромлені греками.»

Д.Дорошенко, Нарис історії України, С. 52 – 53.

 

3. «У зовнішній політиці він використовував усі можливості дипломатії, серед яких чільне місце посідає між династичні шлюби. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»…

Ярослав був одружений з Інгігердою, дочкою шведського короля, другим шлюбом – з Анною, дочкою візантійського імператора.

Сестра Ярослава Мудрого Марія була дружиною польського короля Казимира І. Один син Ярослава був одружений з сестрою польського  короля, другий взяв шлюб з візантійською царівною.

Дочки Ярослава були видані заміж: Анастасія – за угорського короля Антраша, Єлизавета – за норвезького короля Гаральда, Анна – за французького короля Генріха І.

Племінниця Ярослава Анна-Євпраксія вийшла заміж за германського імператора Генріха ІV

С.В. Кульчицький, В.С. Власов Історія України, С. 46

 

 

4. Ярослав (до Гаральда): Не спіши, Гаральд

    Але ж ти сам повинен розуміти,

    Що, перш як доню сватати мою,

    Пора тобі уділа мати в світі

І всамперед вітчизну і сім’ю,

Бо князю руському негоже віддавати

Свою дочку бездольному пірату,

Хоча б він був грозою всіх морів.

Іди, здобудь корону, землю, славу,

Тоді вертайсь до доньки Ярослава

І радісних, клянусь, діждешся слів.

Іван Кочерга пєса «Ярослав Мудрий»

 

1. З правителями яких країн намагався породичатися Ярослав Мудрий? Підкресліть

2. Чому князь Ярослав проводив таку активну політику династичних шлюбів?

3. Чому з печенігами, чуддю, литовцями  Ярослав не укладав договори? Про що це свідчило?

Обговорення джерел з опорою на презентацію.

ІІІ. Висновок по темі «Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого». Відповідь на проблемне питання про дві гривні.

Перевіримо знання (с. 56)

ІV. Гра «Задай питання Ярославу Мудрому».

Одного обирає клас Ярославом. Інші задають запитання по темі. Вчитель дає оцінку запитань

V. Домашнє завдання.  Параграф 8. Відповіді на запитання. Скласти портрет та характеристику діяльності князя Ярослава.


Внутрішня політика Ярослава Мудрого

1015 – смерть Володимира    1019 – початок правління Ярослава

Чому Ярослав відразу не почав правити? Що йому завадило? Які причини цього?

«Найстарший син Святополк, що князював у Турові, почав бунтувати проти батька. Ярослав не хотів платити данину з Новгорода, і батько загрожував піти проти нього військовим походом.»

 

1. «У рік 1037. Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города ворота є Золоті. Заложив він також церкву Святої Софії, премудрості божої, а потім церкву на Золотих Воротах, камяну, Благовіщення Святої Богородиці. Після цього він звів монастир Святого Георгія і монастир Святої Орини…

І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися.

І до книг він мав нахил, читаючи їх часто вдень і вночі.

І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і письмо святеє, і списали багато книг.

В придбав він книги, що ними поучаються віруючі люди і втішаються вченням божого слова…

Отець бо його Володимир землю зорав і розмякшив, хрещенням просвітив, а великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжне…»

  1. Як змінився зовнішній вигляд Києва за часів Ярослава Мудрого?
  2. Поясніть, чому князя Ярослава назвали Мудрим?
  3. Які церкви було побудовано за правління цього князя?
  4. дайте характеристику просвітницькій діяльності Ярослава Мудрого. Дайте їй власну оцінку.
  5. Яке значення цього документа?

 

2. Ярослав(до писця): То скільки ж книг сьогодні вже готові,

     І чи багато почали писать?

Сильвестр(писець): Готові пять книжок, великий княже:

  «Златая цепь», слова святих отців,

  Козьми Індикоплова мандрування –

  Ця книга дуже рідка й дорога,

  Діяння Дігеніса Акріта

І «Шестоднев» болгарського попа.

 Ярослав: Великий труд. Спасибі, мудрий отче,

        Корисних книг замало ще у нас

       І добрій книзі більше я радію,

       Ніж золоту в коморі…

Сильвестр(писець до князя): Найкраща всіх корон твоя дочка

   Премудрістю книжною сіяє.

   І поки ти на Чюді воював,

Вона навчилась з Грек перекладати

І вже читає грецькі письмена.

Іван Кочерга пєса «Ярослав Мудрий»

 

 

Висновок по питанню. «Церковно-культурне життя Київської Русі за часів правління Ярослава Мудрого»

- розбудова міст;

- будівництво архітектурних пам’яток: Золоті Ворота з церквою Благовіщення Богородиці, Софіївський собор, храм Святого Георгія, церква Святої Ірини, Києво-Печерський монастир;

- упорядкування юридичних та правових стосунків між групами населення («Найдавніша правда»(«Правда Ярослава»), «Руська Правда», «Покон вірний»;

- намагання отримати самостійність у церковному житті. Обирається митрополитом русич Іларіон(1051р.)

- створення першої державної бібліотеки і гуртка книжників;

- Відкриття   церковних та приватних шкіл;

- Літописний Київський звід (1039)

- «Слово про закон і благодать», присвячений Володимиру Великому

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Х

 

 

 

 

 

 

І

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

Д

Е

С

Я

Т

И

Н

Н

А

 

 

 

О

 

 

 

 

С

 

 

 

 

В

А

Л

 

 

 

 

Т

 

 

 

 

 

 

 

 

В

О

Л

И

Н

Я

Н

И

 

 

 

 

 

 

 

Я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

Н

Н

А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

 

 

 

 

 

 

 

З

Л

А

Т

Н

И

К

 

 

 

 

 

 

 

 

В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Оборонна насипна споруда. Мала назву Змієві …
  2. Зображення язичницького божка.
  3. Назва першої християнської кам’яної церкви у Києві за часів Володимира.
  4. Назва релігії, яку прийняла Київську Русь за часів правління Володимира.
  5. Назва племен,  на території  яких були міста Червнь, Волинь, Белз.
  6. Дружина князя Володимира, з якою одружився в Херсонесі.
  7. Назва перших золотих грошей в Русі.

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
31 липня 2018
Переглядів
3919
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку