Урок "Садок вишневий коло хати..." Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т.Шевченка - художня реальність, створена уявою митця.

Мета: вчити дітей відчувати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом; розвивати вміння і навички виразного читання поезій;  виховувати любов до України, родини, шанобливе ставлення творчості Т.Г.Шевченка, почуття прекрасного.

 Обладнання: мультимедійна дошка (комп’ютер), підручники з української літератури для 5 класу, ілюстрації до поезії «Садок вишневий коло хати», роздатковий матеріал .

      Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

«Палітра». Визначити колір слів: небо, вишня, вечір, радість, добро, смуток, сім’я. (Слайд1)

• А який із цих кольорів відповідає вашому настрою? Чому? -Я рада, що саме такий настрій…

Слово вчителя.

 ІІ Актуалізація опорних знань

   Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу.

1.                Поетична композиція

І учень По діброві вітер віє…   ("Тополя")

ІІ учень  Встала й весна, чорну землю…  ("Гайдамаки")

        ІІІ учень Світає…
       ІV учень Зацвіла в долині …

V учень Тече вода з-під явора …
VІ учень Село на нашій Україні –Неначе писанка, село.

Обговорення

• Що, на вашу думку, поєднує вірші Т.Г.Шевченка, які ви тільки-но прослухали? (У них зображені картини природи. Це пейзажна лірика).
• Які явища природи поетично змальовує поет? (Віє вітер, тече річка, цвіте червона калина, щебечуть пташки, зеленіють верби, сходить сонце, цвітуть сади тощо)

• ІІІ Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.(Слайд 8)
•  

Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття.

Тільки родина – як вічна зернина

На невмирущому полі життя.

                                                                                                                     В.Крищенко

 

 Очікування від уроку (Слайд 10)

V. Вивчення нового матеріалу

Робота з текстом вірша Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»(Слайд 12,13)

Виразне декламування учителем вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

Учитель: «Садок вишневий коло хати…» - справжній шедевр, який був написаний далеко від Батьківщини.

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? (Відповіді учнів) «Асоціативний кущ»

 

Це знайома стежина до школи, це знайома берізка під вікном, птахи в небі. Тобто це все те, що ми не можемо не любити,  без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.

Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є і залишаються спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли до Петербурга й ув'язнили у казематі Петропавлівської фортеці (каземат — це приміщення у фортецях, де тримали в'язнів).(Слайд 14)

Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет бувши насамоті, ми б так ніколи й не довідалися, якби не його талант писати поетичні твори.

Шевченкові пощастило роздобути аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, він написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики.

Цикл віршів Шевченко назвав „У казематі”. І серед них 8-й вірш, що був створений наперекір сірій буденності – радісний, життєствердний вірш  „ Садок вишневий коло хати”.

Робота з підручником. Читання вірша.

5. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка « Садок вишневий коло хати»

1. Як на вашу думку, з якою виразністю слід читати дану поезію?

2. Яким чином цей твір впливає на настрій читача?

3. Зі скількох строф складається вірш ?

4. Яку пору року описано у творі? Чому?

5. Який час доби зображений у вірші? Свої міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.(поет відтворює у вірші весняний сільський вечір в Україні)

6.     Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

7.     Звідки повертаються дівчата ?

8.     Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?

9.     Де вечеряє сім’я ? 

10.   Хто подає вечерять ?

11.   Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)

12.    Що  підбадьорює втомлених селян? (пісня)

13.   Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"?

14.  Як ставиться Т. Шевченко до співу солов’я?

15.   Як ви вважаєте, саме чому «мати хоче научати» дочку?

16.   Опишіть настрій ліричного героя? Хто він?

17.  Що свідчить про належність вірша до пейзажної лірики?

18.  Які почуття викликав у вас вірш ?

 Вправи на розвиток творчої уяви (робота в групах) « Усне малювання».Малюнок. Пісня.

Розвиток зв’язного мовлення. Словесне малювання

- Які малюнки ви створили б до кожної строфи ?
- Які фарби ви використали б, щоб змалювати вишневий садок ? Людей ? Хату ?

Проблемне завдання:

1.     Як на вашу думку, чи буде щасливою життєва доля малих діточок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте.

2.     Опишіть уявний образ матері з твору?

 

 Дослідження художніх образів твору.

Пропоную дослідити художні засоби мови, використані автором у творі? (1 ряд виписує із твору метафори, 2-ий -епітети, 3-ій -порівняння)?

Учитель: справді  в поезії немає художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.

Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)

Тож спробуємо побачити і відчути світ, створений автором, його очима.

Робота в групах на картках

Що змальовує Т. Шевченко на лоні вишневого садка? Випишіть предмети, зображені у вірші, що ви сприймаєте зором – це і є зорові образи: садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...

Що із зображеного митцем ми сприймаємо на слух? Це слухові образи: хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу....

-Випишіть усі дієслова з вірша, порівняйте їх кількість з іншими частинами мови; з’ ясуйте їхню роль у змалюванні поетичної картини.(Дієслів багато, вони складають своєрідний логічно-змістовий ланцюжок; саме вони сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним.)

Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.

Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

Жанр: пейзажна лірика.

 Вірш «Садок вишневий коло хати» вважають перлиною світового мистецтва. Не випадково не залишив він байдужим і композиторів, які поклали його на музику, П. Чайковський, М. Лисенко, Я. Степовий, Г. Хоткевич, Я. Ярославенко.(Слайд 18)

    А також мультиплікаторів-початківців. Перегляд короткометражного мультфільму(слайд19) .

Учитель: Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей,  офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

Перед вами відома картина Тараса Шевченка “Селянська родина” (слайд 20). Зараз вона зберігається в Національному музеї  ім. Тараса Шевченка в Києві.

2.     Обговорення картини

Що ми бачимо на полотні картини? (На полотні ми бачимо стареньку під солом’яною стріхою хату. Тут у затишку зібралася селянська родина батьки, їх синочок, дід.)

Яким зображено батька? (Сумним. Ми бачимо, що батько хоче за щось покарати дитину, однак  мати вступилась за малого сина.)

Як зображено тварину? ( За рухами батьків стежить дворовий пес, наче хоче теж врятувати дитину від покарання батька. )

Як зображено старого дідуся? (Дідусь сидить трохи далі від інших членів родини, на розі хати. Він заглиблений у власні думки й не дослухається до того, що відбувається на подвір’ї.)

VI   Узагальнення й систематизація знань.  

Робота в групах (заповнення картки)

1. Що спільного в картині і поезії?

2. Чим відмінна поезія від картини? Колективне дослідження (заповнення таблиці)

Вірш «Садок вишневий»	Картина «Селянська родина»
Настрій
Радість	Печаль, смуток
Образи
Дружна родина: дівчата, хлопці, мати, соловейко	Чоловік, дружина, син, дідусь, пес
Тло (основний колір, задній план)
Хата  вишневий садок, природа, соловейко	Хата під солом’яною стріхою
Проблема
Родина кріпаків (хоч прямо не сказано)	Родина кріпаків

Учитель: Золоте світло надвечір’я спадає на родину українських селян, які – чи то у свято, чи в неділю – зібралися під своєю хатою. Постаті батька й матері утворюють над малим хлопчиною коло. Т. Шевченко стверджує, що родина має бути міцною і тривкою, а тому – повною. Сам 29-річний митець, повернувшись в Україну після тривалої розлуки з нею, мріяв про родинне щастя нехай у простенькій, проте своїй хатині. Однак ні сім’ї, ні діток, ні бодай маленької власної хатки йому не судилося мати.

 (на фоні музики) (Слайд 21)

Поставлю хату і кімнату,
Садок – райочок насаджу.
Полежу я і походжу
В своїй маленькій благодаті
Та в однині – самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє колишній та ясний,
Та присниться сон мені!.. І ти!..

Учитель: селянська родина для самого художника – це той омріяний ідеал, до якого він прагнув усе своє життя. Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки.(Слайд 22) Та передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.

VІІ. Етап рефлексії.

Підсумок уроку. Оцінювання.
Вчитель. Підбити підсумок уроку нам допоможе метод "Дерево пізнання". 
(На липких аркушах діти пишуть, про що вони дізналися на уроці ,яке враження справила на них поезія Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати". Листочки прикріплюються на дошці на гілках дерева.)

«Рюкзак»    Мене здивувало…    Сьогодні я дізнався…   Мені було цікаво…  Я зрозумів…(23)

З’ ясування настрою учнів.-Чи здійснилися ваші очікування від уроку?

Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди буде  Тарасова пристрасть,  Тарасова мужність,Тарасове невмируще слово.

VІІІ. Коментування домашнього завдання.(Слайд 25)

2.Намалювати ілюстрації (середній рівень).

3.  Створіть проект будинку Кобзаря таким, яким його бачите ви ( достатній рівень)

4. Написати власний вірш-опис природи (високий рівень)